П'ятниця 13.03.2020, урок № 1

Тема уроку: "Води суходолу - поверхневі і наземні. Річка: річкова система, басейн річки,річкова долина"

Мета: поглибити та систематизувати знання учнів про річку та її частини; сформувати практичні навички визначати за картою напрямок течії річки, знаходити частини річки, ліві та праві притоки; розвивати пам’ять, логічне мислення.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «Географічна розминка»

Ø Згадайте, з яких частин складається гідросфера.

Ø Яка частина гідросфери припадає на води суходолу?

Ø Пригадайте, які річки течуть в нашій місцевості. .

Ø Яку роботу виконує вода?

Ø Які форми рельєфу створюються водою?

1. Що таке річка?

Річка – це природний водний потік, що тече в зниженні рельєфу, утвореному її рухом.

2. Складові річки:

а) робота з схемою, малюнком у підручнику

Витік – початок річки (озеро, болото, джерело, в горах - льодовики ).

Гирло – місце де річка впадає в іншу річку, озеро чи море.

Річкова долина – звивисте заглиблення по якому тече річка від витоку до гирла.

Річище – найглибша частина річкової долини, що постійно зайнята водним потоком.

Заплава – та частина річкової долини, що заливається водою в період повені.

Тераси – частини річкової долини, які ніколи не заливаються водою ( в минулому були заплавами).

3. Гірські та рівнинні річки:

а) відмінності характеру течії гірських і рівнинних річок;

б) утворення порогів і водоспадів.

4. Найбільші річкові системи світу (робота з картою)

Завдання:
Опрацювати параграф 42 "Води суходолу" сторінки 172-175, законспектувати основні поняття! Розписати запитання 1-5 на сторінці 175.
Виконати онлайн тести

Вівторок 17.03.2020, урок № 2

Тема уроку: "Живлення, водний режим і робота річок"

Мета: поглиблення та систематизація знань про річки; удосконалення практичних навичок складати характеристику річки за картами атласу; сприяння розумінню взаємозв’язку живлення та режиму річок і клімату території, якою вони протікають.

Прийом «Доповни речення»

Вчитель зачитує визначення поняття учні повинні його визначити.

Природний водний потік, що тече в зниженні рельєфу, утвореному його рухом. (Річка)

Головна річка з усіма притоками. (Річкова система)

Початок річки (озеро, болото, джерело, в горах - льодовики ). (Витік)

Місце де річка впадає в іншу річку, озеро чи море. Гирло

Це річка, яка впадає в головну річку. Притока

Звивисте заглиблення по якому тече річка від витоку до гирла. Річкова долина

Найглибша частина річкової долини, що постійно зайнята водним потоком. Річище

Частина річкової долини, що заливається водою в період повені. Заплава

Частини річкової долини, які ніколи не заливаються водою ( в минулому були заплавами). Тераси

Територія, з якої річка збирає свої води. Басейн річки

Границя басейнів сусідніх річок. Вододіл

Кам’янисті ділянки в річищі, що утворені виходами твердих гірських порід або валунами. Пороги

Падіння води в річці з виступу, утвореного в її річищі, складеного твердими породами. Водоспад

4. Прийом «Географічний практикум»

Підписати частини долини річки, частини басейну річки.

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

На Землі вода є символом руху: вона тече вічно, не зупиняючись і не знаючи втоми…

Режим річок:

а) взаємозв’язок режиму річки з кліматичними умовами території, якою вона протікає;

б) з’ясування особливостей режиму річок України.

Режим річки – це зміна рівня води в річці протягом року.

Повінь – найвищий рівень води в річці, викликаний основним джерелом живлення в один і той самий час (більшість річок України повноводні навесні під час танення снігу).

Межень – період найнижчого рівня води в річці.

Паводок – раптове короткочасне підвищення рівня води в річці. Вони трапляються будь-якої пори року після випадання сильних дощів або відлиг (річки Карпат).

Льодостав – період нерухомого льодового покриву на річці (зима).

Льодохід – рух крижин і крижаних полів на річках під дією течії чи вітру.

Завдання;
Опрацювати параграф 43 "Життя річки" сторінки 176-177, дати відповіді на запитання 1-5 в зошит, на сторінці 177.
Підготувати повідомлення про наслідки повені, паводків і межені, на річках України(в зошит), використовуючи різні джерела інформації!!!
Виконати тест

П'ятниця 20.03.2020, урок №3

Тема уроку: "Озера, їх різноманітність за площею, походження озерних угловин, солоність. Найбілбші і найглибші озера земної кулі."

Мета: продовжити формувати в учнів систему знань про поверхневі води: озера, водосховища, ставки, канали; показати їх практичне значення; навчити розрізняти за картою стічні та безстічні озера.

Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Озера служать людині джерелом для водопостачання і зрошування, з їх води отримують солі, лікувальні грязі, у них ловлять рибу, їх береги є чудовими місцями відпочинку.

Вивчення нового матеріалу

На суходолі багато замкнених заглиблень, у які стікають поверхневі води. Якщо в таке заглиблення надходить більше води, ніж її випаровується, вода збирається, утворюється озеро.

Робота зі словником. Озеро — велике за площею замкнуте природне заглиблення на земній поверхні, заповнене водою.

На відміну від моря озеро не є частиною океану. Від річки відрізняється тим, що вода в ньому не тече, як потік.

Заглиблення, у якому знаходиться озеро, називається озерною улоговиною. Причини утворення улоговин різноманітні.

Типи озерних улоговин	Спосіб утворення	Приклади
Тектонічні	Утворились під час гороутворювальних процесів	Байкал, Танґаньїка
Залишкові	Раніше були частиною океанів	Каспійське, Аральське
Карстові	У розчинених водою гірських породах	Шацькі
Вулканічні	У кратерах згаслих вулканів	На Камчатці, Яві, Курильських островах
Типи озерних улоговин	Спосіб утворення	Приклади
Загатні	Загачування річок	Сарезьке (Памір), Синевир (Карпати)
Льодовикові	Випахані давнім льодовиком	Північ Євразії, Північної Америки
Стариці	Ділянки колишнього русла річок	У долинах рівнинних річок
Лиманні	На узбережжях океанів, морів	Дніпровський лиман
Дельтові	У дельтах річок	Ялпуг, Китай, Кагул

Озера, як і річки, живляться дощовою, талою і підземною водами. Вода з озера випаровується, виноситься річками. Озера бувають стічними (з озера витікає річка), наприклад Байкал, безстічними (не витікають річки), наприклад Іссик-Куль, Мертве.

У степовій частині Криму налічується понад 50 солоних озер (Донузлав, Сасик-Сиваш). Дуже солоні озера називаються мінеральними.
Завдання;

Опрацювати параграф 44 "Озера" сторінки 178-181.

Позначити на контурні карті такі географічні об'єкти:

озера: Каспійське, Байкал, Вікторія, Великі озера.

Дати письмову відповідь на питання 1-5 на сторінкі 181!

Вівторок 24.03.2020, урок № 4

Тема укору: " Болота, особливості їх поширення та утворення. Штучні водойми і водотоки."

Мета: забезпечити в ході уроку засвоєння понять про болота та процеси, які сприяють їх утворенню, про рослинний та тваринний світ, активізувати уявлення про значення боліт. Розвивати критичне мислення, вміння аналізувати, робити висновки.

Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Іноді на місці озера може утворитися болото. Болотам належить важлива роль у природі: вони зволожують повітря, є житлом для багатьох видів тварин і місцем зростання цінних видів рослин. Болота використовуються людиною: з них видобувають торф, тут збирають ягоди і лікарські рослини. Тому на сьогоднішньому уроці ми розглянемо процес утворення боліт.

Вивчення нового матеріалу

Робота зі словником. Болото — це надмірно золожені ділянки суходолу, зарослі вологолюбними рослинами із шаром торфу не менше 30 см.

Верхові живляться атмосферними опадами, бідні на мінеральні солі, розташовані на вододілах або на терасах річок, рослинність відзначається різноманіттям видового складу. Переважають сфагнові мохи.

Низинні болота виникають у місцях виходу на поверхню або близького залягання підземних вод, мають багате мінеральне живлення і характеризуються різноманітною рослинністю: мохи, осоки, злаки, вільха, береза.

Через накопичення торфу поверхня низинних боліт поступово підвищується. На певній стадії поверхня болота може сягнути такої висоти, на якій болотяна рослинність уже не може використовувати підземні води і переходить на живлення атмосферними опадами. Так низинне болото перетворюється на верхове.

НАВІЩО ПОТРІБНІ ШТУЧНІ ВОДОТОКИ. Канали називають рукотворними річками, штучними водотоками, тому що їх русло створене людиною. Їх створюють для того, щоб спрямувати річкові води в потрібні місця. Канали люди вміли прокладати ще до нашої ери. У стародавніх Єгипті та Китаї їх будували для зрошення полів.

Колись невеликі штучні водойми — ставки — влаштовували біля кожного села, поряд з яким не було річки або природного озера. Ставок — це невелика штучна водойма (завдовжки до 1,5 км). Ставки створюють у русл ж струмків, загородивши потік греблею, у балках або спеціально викопаних заглибленнях. Воду з них використовують для зрошення полів і садів. У ставках розводять рибу та водо плавну птицю (качки, гуси). Створюють ставки і в парках та зонах відпочинку для окраси краєвиду.

Водосховище — це штучна водойма, створена для накопичення і зберігання води. Зазвичай їх влаштовують на річках, тому площа такої водойми буває дуже велика. Для цього річкову долину перегороджують греблею. Перед греблею вода нагромаджується й утворює водосховище(мал. 242). Під час розливу річок водосховища приймають надлишок води, а потім протягом року рівномірно віддають її на потреби населення, промисловості,для зрошення полів. Є такі великі за площею водосховища, що їх називають морями. Створення водосховищ має велике значення для регулювання стоку річок і запобігання повеням. Береги водосховищ є чудовими місцями відпочинку.

Завдання;

Опрацювати параграф 45 "Болота. Штучні водойми" сторінки 182-185!
Виписати основні поняття виділені жирним шрифтом!
Дати письмову відповідь на питання 1-5 на сторінкі 185!
Виконати тести онлайн!

П'ятниця 27.03.2020, урок № 5

Тема уроку: "Льодовики - багаторічні природні скупчення льоду. Особливості утворення і поширення льодовиків."

Мета: формувати знання про льодовики та їхні різновиди; продовжити розвиток умінь працювати з картами атласу, визначати географічне положення об’єктів; сприяти розумінню процесів утворення льодовиків і вічної мерзлоти, значення льодовиків у формуванні клімату планети.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Бліцопитування»

У яких агрегатних станах може перебувати вода?

За яких умов опади випадають та накопичуються у вигляді снігу та криги?

Де на Землі найбільш сприятливі умови для накопичення твердих опадів?

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Що таке льодовик

Льодовик — природне скупчення льоду атмосферного походження на суші.

У льодовиках зосереджена найбільша кількість прісної води планети, у них міститься більше 70 % запасів прісної води на Землі.

Льодовики займають близько 11 % площі суходолу. Загальна площа сучасних льодовиків сягає близько 16,3 млн км2. Найбільший льодовик Землі — Антарктичний, середня потужність якого — 2300 м.

Гляціологія — наука, що вивчає льодовики.

Снігова лінія — це умовна межа, над якою температура повітря є нижчою за 0 ºС та відбувається накопичення снігового покриву.

Льодовики утворюються там, де протягом року снігу випадає більше, ніж встигає його розтанути, тобто вище від снігової лінії.

Висновок 1. Утворення і розвиток льодовиків на Землі є результатом взаємодії компонентів атмосфери, гідросфери та літосфери. Основна причина виникнення та існування льодовиків — клімат, тобто додатний сніговий баланс і тривалий період існування від’ємних температур повітря.

2. Покривні та гірські льодовики

За районами утворення розрізняють гірські та покривні льодовики. Гірські утворюються на вершинах та схилах гір, гірських долинах. Найбільші гірські льодовики лежать у Гімалаях, на Памірі, Тянь-Шані. До покривних належать льодовики Антарктиди, Ґренландії, деяких інших островів. Льодовики є на всіх континентах, крім Австралії. На Антарктику припадає 84 % усієї площі зледеніння Землі, на острови Арктики з Ґренландією — 12,5 %.

Айсберги — величезні брили льоду, що відкололися від льодовика і плавають в океані.

Висновок 2. Льодовики поширені на всіх материках, крім Австралії.

3 Роль льодовиків

Прийом «Географічний практикум» (робота в парах)

За текстом підручника установіть та сформулюйте роль льодовиків у природі планети.

· Льодовики є регуляторами співвідношення суходолу та океану.

· Якби всі льодовики розтанули, то рівень Світового океану піднявся би приблизно на 60 м.

· Льодовики є регуляторами стоку річок. Талі води льодовиків компенсують нестачу вологи під час посушливого періоду.

· Льодовики впливають на погоду і клімат всієї планети.

· Унаслідок руху льодовиків утворюються льдовикові відклади та форми рельєфу.

· Льодовики можуть бути причиною несприятливих процесів і явищ, зокрема спричинювати катастрофічні повені і селі.

4 Багаторічна мерзлота

Багаторічна мерзлота — шари мерзлих гірських порід у надрах Землі. Багаторічна мерзлота утворюється в районах із холодним кліматом, де товщі гірських порід не встигають повністю розмерзнутися за теплий період.

Багаторічна мерзлота займає 85 % території Сибіру в Азії. Найміцніший шар багаторічної мерзлоти — 1500 м — лежить у центральній частині Середньосибірського плоскогір’я.

У районах, де поширена багаторічна мерзлота, дуже важко вести будівництво. Під будівлями товщі мерзлих порід починають відтаювати та деформуватися, що може призвести до катастрофічних наслідків. Разом з тим у багаторічній мерзлоті, як у природному холодильнику, збереглися викопні рештки давніх тварин та рослин, зокрема мамонтів.

Завдання;

Опрацювати параграф 46 "Льодовики" сторінки 186-189!
Дати письмову відповідь на запитання 1-6 на сторінці 188-189!
Підготувати повідомлення в зошиті , "Значення льодовиків" користуючись різноманітними джерелами!

Вівторок 31.03.2020, урок № 6

Тема уроку: "Підземні води умови утворення і залягання в земній корі"

Мета: формування знань про підземні води та умови утворення підземних вод; поглиблення знань про властивості гірських порід та властивості води; вдосконалення вмінь працювати з навчальним матеріалом, аналізувати його, робити висновки; виховання бережливого ставлення до водних багатств.

Вивчення нового матеріалу. Розгорнутий план етапу

1.Утворення підземних вод та їх властивості

Відсутність поверхневих вод у пустелях природа компенсувала по-своєму. Так, певним парадоксом є відкриття у ХХ ст. підземних “морів” – величезних резервуарів прісної або солонуватої води під пустелями. Вони залягають на різних глибинах. Наприклад, в африканській пустелі Сахара верхня межа підземного водного сховища знаходиться на відстані 150-200 м від поверхні. Отже, під землею накопичено величезні запаси прісної води. Але утворювалися вони дуже повільно – мільйони років. Тому їх швидке відновлення неможливе.

Підземними називають води, які містяться у земній корі. Вони можуть перебувати, як і поверхневі води, у трьох станах: у вигляді рідини, льоду або водяної пари.

Для утворення підземних вод необхідні певні умови: наявність значної кількості атмосферних опадів та здатність гірських порід пропускати та не пропускати воду. Атмосферні опади, що потрапляють на земну поверхню, проникають у гірські породи завдяки присутніх в них тріщин, порожнин, пор.

Пори – це своєрідні проміжки між частинка гірської породи. Чим більші частинки, тим більші пори. Легко пропускають воду пісок, торф, гравій. Гірські породи, що здатні пропускати воду, називають водопроникними.. Зовсім не пропускають воду тверді магматичні породи, зокрема граніт. Породи, які не пропускають воду, належать до водотривких. На них на різних глибинах затримується вода.

Демонстрація досліду з піском та глиною

У лійку з піском та в лійку з глиною наливається вода.

Висновок: пісок пропускає воду, він може бути вологим, тобто насиченим водою, а глина воду затримує.

Якщо в земній корі трапляються легкорозчинні гірські породи, наприклад вапняк, гіпс, сіль, води утворює в них порожнини. З часом в таких місцях можуть виникати цілі підземні річки, або підземні озера.

Підземні води мають різну температуру. Залежно від цього розрізняють холодні (до +20С), теплі (до температури людського тіла: +37С) та термальні (понад +37С) підземні води.

Завдання;

Опрацювати параграф 47 "Підземні води" сторінки 189-192!

З’ясуйте, де в Україні видобувають мінеральні води? Якого вони типу? Як вони використовуються?(записати в зошит)

Назвіть найвідоміші курорти України, що пов’язані з джерелами мінеральних вод(записати в зошит)

П'ятниця 03.04.2020, урок № 7

Тема уроку: "Значення вод суходолу для природи і людини"

Мета та завдання:

формувати навчально-пізнавальну компетентність учнів;
формувати інформаційну компетентність щодо значення вод суходолу для природи і людини;
поглибити систему знань учнів про гідросферу;
сформувати знання вплив діяльності людини на гідросферу та заходи щодо охорони вод Світового океану і суходолу;
сприяти розвитку практичних навичок роботи з різними джерелами географічних знань – картами атласу, підручником, ілюстративними та відеоматеріалами, вміння виділяти головне у навчальному матеріалі, логічно мислити, сприяти розвитку творчого мислення;
виховувати екологічну свідомість, сприяти розширенню пізнавального інтересу до предмета;
виховувати бережливе ставлення до природи.

Актуалізація опорних знань.

1. Давайте пригадаємо, що ми вивчали на минулому занятті? Підземні води.

Що таке підземні води? Це води, які містяться у верхній частині земної кори, порах, порожнинах.
Які бувають підземні води залежно від глибини їх залягання? Ґрунтові і між пластові.
За температурою і солоністю води бувають….. термальні і мінеральні.

2. Молодці! А тепер давайте детальніше перевіримо ваші знання матеріалу §35 за допомогою завдання «Закінчіть речення». Перед вами аркуші паперу з цифрами. Від 1 до 11. Я зачитуватиму речення , а вам потрібно буде його закінчити.

1. Гірські породи, які здатні пропускати воду називають…… водопроникними.

2. Водотривкими породами є…………………….глина, пісковик, граніт.

3. Місце виходу ґрунтових вод на земну поверхню у ярах і річкових долинах називають ……джерелами.

4. Між пластові води, які перебувають під тиском називають …. Напірними.

5. У легкорозчинних породах (сіль, гіпс, вапняк) підземні води можуть створювати … ….печери.

6. Підземні води, що містять підвищену кількість розчинених солей, називають … мінеральними.

7. Термальні підземні води з температурою вище +20ºС використовують для створення теплиць та .. опалення.

8. Термальні (гарячі) води широко використовуються в … Росії, Японії, Ісландії.

9. Водопроникними породами є …пісок, гравій, галька, вапняк.

10. В Україні печери поширені … в Криму , на Поділлі.

11. Найбільша в світі гіпсова печера ,що знаходиться на Поділлі називається … Оптимістична.

Роль води в житті людини, рослин і тварин.

- Яку роль вода відіграє в житті людини? Навіщо і чому вона необхідна? Як людина використовує воду? (Умивається, п'є, готує їжу, миє посуд, підлогу, пере, купається, в опалювальних системах і т.п.).

Кров людини складається на 98% з води, м'язи людини - на 70% з води і взагалі організм людини, мозок, тканини тіла більше, ніж наполовину, складаються з води. Нестача води для людини небезпечніша, ніж голодування: без їжі людина може прожити 30-50 днів, а без води - лише кілька днів. Людина за добу споживає від 3 до 6 літрів води (залежно від клімату).

Вода необхідна і тваринам, і рослинам. Всі рослини "п'ють" воду і отримують необхідні речовини для росту і розвитку. Вода міститься в корені, листках, стовбурі, корі дерева.

Наприклад, щоб виростити 1 кг картоплі, необхідно 300 л води.

Без води рослини в'януть і можуть загинути. І тваринам для життя так само необхідна вода. Наприклад, вгодована собака без їжі може прожити 100 днів, а без води - менше 10 днів.

- Який же висновок ми можемо зробити?

Висновок: Вода потрібна для живлення і охолодження всім рослинам, тваринам, людям. Без води не буде життя.

Скільки води на планеті Земля?

Як ви думаєте, чи можна воду назвати корисною копалиною? Доведіть? (Знаходиться під землею, на землі, використовується в господарстві).

Вода - це рідка корисна копалина, мінерал.

Перед вами глобус - модель Землі. На ньому такі ж умовні позначення, як і на карті. Згадайте, що позначає синій і блакитний кольори? (Воду). Зелений і коричневий? (Рівнини і гори).

На глобусі - це материки або суша. Розкручую глобус навколо осі. Який

колір переважає? (синій). Що з цього випливає?

На Землі більшу частину займають водні простори (океани).

Три чверті Земної кулі зайнято водою.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПО ТЕМІ

Завдання;

Опрацювати параграф 47 "Людина і гідросфера" сторінки 192-196!

Дати письмову відповідь на запитання 1-6 на сторінці 196!

Повторити всю тему гідросферу!

Вівторок 14.04.2020, урок № 8

Тема уроку: Підсумковий урок з теми гідросфера

І рівень. Тестові завдання ( 0.5 бала за правильну відповідь)
1. Визначте серед запропонованих найглибше озеро:
а) Байкал; б) Каспійське; в) Світязь; г) Вікторія.

2. Вкажіть найдовшу річку світу:
а) Амазонка; б) Ніл; в) Дніпро; г) Дунай.

3. Вкажіть одиницю вимірювання солоності води:
а) проміле; б) відсоток; в) градуси; г) бали.

4. Виберіть із запропонованих морів те, що омиває територію України:
а) Карибське; б) Аравійське; в) Чорне; г) Червоне.

5. Вкажіть, як називається головна річка разом зі своїми притоками:
а) річковий басейн; б) річкова система; в) вододіл г) річкова долина.

6. Визначте найповноводнішу річку світу:
а) Ніл; б) Амазонка; в) Дніпро г) Волга.

ІІ рівень. Закінчіть речення.( 1 бал за правильну відповідь)

1. Підземні води з температурою понад +20º С називають ...

2. За способом утворення розрізняють льодовики: ...

3. За походженням улоговин розрізняють такі типи озер: ...

ІІІ рівень .( 1 бал за правильну відповідь)

1. Встановіть відповідність між водними об’єктами і їх назвами.
1. океан                                         А. Дніпро
2. море                                          Б. Вікторія
3. річка                                          В. Індійський
4. затока                                        Г. Фанді
                                                   Д. Середземне.

2. Розташуйте послідовно у напрямку із заходу на схід річки світу:
А. Єнісей.
Б. Міссісіпі.
В. Волга.
Г. Дунай.

ІV рівень. Теоретичні завдання ( 2 бали за правильну відповідь)

1. Визначте за картою атласу географічне положення, напрямок течії та найбільші притоки річки Дніпро.

2. Назвіть проблеми Світового океану та запропонуй шляхи їх вирішення.

П'ятниця 17.04.2020, урок № 9

Тема уроку: "Складові біосфери, особливості їх поширення на земні кулі

Мета: сформувати в учнів знання про біосферу, її складові; виявити географічні закономірності поширення ґрунтів, рослин і тварин; систематизувати знання про геосфери Землі; удосконалювати практичні навички роботи з підручником, таблицями, схемами, картами атласу; розвивати логічне мислення і творчість учнів, уміння використовувати свої знання в інших шкільних курсах; виховувати позитивне і бережливе ставлення до природи.

Вивчення нового матеріалу

Учені вважають, що Земля як планета виникла близько 4,5 млрд. років тому. Організми з’явилися на Землі, напевно, не пізніше ніж 3,5 млрд. років тому.

Робота зі словником. Біосфера — це земна оболонка, у якій існує життя.

Найбільша кількість живих організмів у біосфері зосереджена біля поверхні суші і води (місця стикання літосфери, атмосфери й гідросфери). На відміну від інших оболонок Землі біосфера не має власних меж, а розміщується в межах інших оболонок. Верхньою межею біосфери вважається шар озону, що знаходиться на висоті 20-25 км. Таким чином, біосфера включає нижню частину атмосфери, всю гідросферу і верхню частину літосфери.

Є організми, яких ми звичайно не помічаємо, оскільки більшість із них неможливо роздивитися навіть під мікроскопом. Це — мікроорганізми. Вони першими з’явилися на Землі. Їхня здатність виживати за найрізноманітніших умов дивовижна. Мікроорганізми існують за температур, значно нижчих від 0 °С і вищих за 100 °С, не гинуть, коли їх висушити, живуть у кислоті, витримують високу радіоактивність.

На суходолі, як і в океані, живі організми поширені нерівномірно. Кількість живих організмів на суходолі збільшується від полюсів до екватора. Різний режим світла, температури і вологості, характеру ґрунтів, особливостей рельєфу виробили у тварин і рослин низку пристосувань, що дозволяють їм мешкати в різних районах земної кулі.

Таблиця «Поширення рослин, ґрунтів і тварин на планеті»

Рослинність	Ґрунти
Вологі екваторіальні ліси	Червоно-жовті
Савани	Червоно-бурі
Тропічні і субтропічні пустелі	Пустельні
Твердолисті вічнозелені ліси і чагарники	Коричневі
Степи	Чорноземи, каштанові
Широколисті і мішані ліси	Сірі лісові, дерново-підзолисті
Хвойні ліси	Підзолисті
Тундра і лісотундра	Тундрові глейові

Учені підрахували, що живі організми планети пропускають через себе всю воду Землі за 2 млрд. років, весь кисень атмосфери за 2 тис років. Отже, за довгий час геологічної історії Землі живі організми багаторазово переробили всі головні гази атмосфери, всю воду планети і частину мінеральної маси земної кори.

Живі організми регулюють сольовий склад Світового океану. Цим можна пояснити те, що Океан зберігає відносну постійність останні 200 млн. років. Організми забирають з води необхідні їм для життя мінеральні речовини (особливо кальцій — для побудови панцирів, черепашок, скелетів), відмираючи, опускаються на дно і згодом перетворюються на гірські породи.

Особливо активно виявляється вплив живих організмів на літосферу в її верхній частині. На зруйнованих гірських породах під впливом рослин, тварин і мікроорганізмів утворюється ґрунт. Він складається з частинок зруйнованих гірських порід та гумусу (перегною).

Асоціація. Які у вас виникли асоціації, коли ми говоримо слово ґрунт?

Робота зі словником. Ґрунт — верхній пухкий шар, що характеризується родючістю.

Бесіда

• Яка основна властивість ґрунту?

• Чим ґрунт відрізняється від гірської породи?

Ґрунт утворився внаслідок взаємодії елементів і чинників ґрунтоутворення: материнської гірської породи, рельєфу, клімату, вод, рослин і тварин. Під дією енергії Сонця в ґрунті відбуваються фізичні, хімічні, біологічні процеси.

Поєднання різних чинників ґрунтоутворення зумовлює велику різноманітність ґрунтів. На різних широтах формуються різні типи ґрунтів.

Робота з підручником. Вияснити, які типи ґрунтів зустрічаються на планеті. Підготувати для своїх товаришів п’ять запитань про основні типи ґрунтів.

Завдання;

Опрацювати параграф 49 "Біосфера та її складові" сторінки 197-200!

Чим пояснюється нерівномірне поширення рослин, тварин, ґрунтів на планеті.

Чим ґрунт відрізняється від гірської породи?

Які ґрунти зустрічаються в межах України.

Підготувати повідомлення про біосферні заповідники світу.

(Відповіді записати в зошит)

Вівторок 21.04.2020, урок № 10

Тема уроку: "Властивості грунтів. Грунтовий покрив, карта грунтів. Вплив господарської діяльності людини на грунтовий покрив."

Мета: ознайомити учнів з властивостями ґрунтів, сформувати поняття «ґрунтовий покрив», розкрити вплив господарської діяльності людини на біосферу і ґрунти.

Повідомлення теми і мети уроку.

У всіх народів світу з давніх-давен розвинена величезна повага до землі.

«Земля-матінка», «земля-годувальниця» — так її називали наші предки.

Землеробство — найдавніше заняття людини. Досвід людських поколінь довів, що земля буває різною за якістю.

Не випадково з’явились такі прислів’я та приказки: «Яка земля, такий і хліб», «На добрій землі що посієш, те і вродить», «На добрій землі хліб родить, а на неродючу гній возять», «На чорній землі білий хліб родить».

Що ж таке земля, з наукової точки зору — ґрунт? Як він утворився? Від чого залежить його родючість? Яке значення має ґрунт для людини? Який вплив на ґрунти має людина?

На ці численні запитання ви зможете відповісти сьогодні на уроці.

Вивчення нового матеріалу

Ґрунт - результат взаємодії оболонок Землі.

Ґрунт - поверхневий родючий шар земної кори, що утворився внаслідок взаємодії літосфери, атмосфери та біосфери протягом тривалого часу.

Ґрунти утворюються з пухких гірських порід після появи на них рослинності, тварин та великої кількості мікроорганізмів.

Складання в зошитах схеми утворення ґрунту

На території України налічується кілька сотень видів ґрунтів.

Сукупність усіх ґрунтів, що вкривають поверхню певної місцевості, називають ґрунтовим покривом.

Його поширення тісно пов’язане з розподілом тепла і вологи на земній кулі.

Тому на різних широтах формуються різні типи ґрунтів.

Розподіл ґрунтів на земній кулі показують на спеціальній тематичній карті.

Найпоширенішим типом ґрунтів є червоно - жовті . Такого забарвлення їм надає високий вміст заліза та алюмінію. Утворюються ці ґрунти під вологими екваторіальними лісами. Велика кількість опадів зумовлює потужне вимивання з ґрунтів органічних решток, тому родючість червоно-жовтих ґрунтів досить низька.

У тропіках, де кількість тепла значно перевищує запаси вологи, поширені сірі й бурі пустельні ґрунти. Вони часто засолені, малопотужні і через відсутність рослин майже не містять гумусу.

У помірних широтах, особливо на півдні, за умов посушливого клімату під трав’яною рослинністю формуються каштанові ґрунти . Потужність гумусового шару в них може сягати близько півметра, проте вміст перегною незначний.

Найродючіші ґрунти на земній кулі - чорноземи. Так їх здавна називають за темний колір. Ці ґрунти утворюються в умовах недостатнього зволоження з добре вираженою сезонною контрастністю під трав’яною рослинністю на материнських породах, що містять сполуки кальцію. Органічні речовини тут майже не вимиваються в нижні шари ґрунту, що сприяє утворенню потужного (інколи понад 2 м) шару гумусу.

Чорноземи є національним багатством України.

На них припадає понад 65 % усіх ґрунтів, що становить четверту частину всіх чорноземних ґрунтів світу.

Чорноземи змінюються сірими лісовими ґрунтами, що спостерігаються під листяними лісами помірного поясу. Тут опадів буває майже стільки, скільки може випаруватися, тому вимивання гумусу невелике. Ось чому сірі лісові ґрунти досить родючі.

Підзолисті ґрунти формуються також у помірних широтах, де випадає значна кількість опадів, що швидко просочуються і переносять перегній і поживні речовини на глибину.

Тому ґрунт втрачає темний колір, а на глибині близько 20 см з’являється характерний шар попелястого кольору, схожий на золу.

Такого кольору ґрунту надає мінерал кварц.

Підзолисті малородючі ґрунти поширені під хвойними і мішаними лісами.

Тундрово-глеєві ґрунти утворюються в місцях з надлишком вологи та нестачею тепла в полярних широтах. Для них характерний перезволожений шар сизого кольору, який називають глеєм. Трапляються також прошарки мерзлого ґрунту, а на поверхні - торф.

Арктичні ґрунти поширені у високих широтах, де панують холодний сухий клімат і багаторічна мерзлота. Тільки на короткий час ці ґрунти розмерзаються на незначну глибину, і тому шар перегною в них дуже тонкий, а в окремих ділянках його зовсім немає.

Арктичний ґрунт не утворює суцільного покриву, а трапляється подекуди на ділянках, не вкритих снігом і льодом.

Як людина впливає на біосферу і ґрунти. Невпинне зростання кількості населення на земній кулі супроводжується активним руйнуванням середовища життя багатьох рослин і тварин. Надзвичайно швидко природне середовище зникає внаслідок стрімкого росту міст, розвитку промисловості та сільського господарства і масового вирубування лісів.

Вирубування лісу та інтенсивне випасання худоби в окремих регіонах Землі спричинили спустелення земель на значних площах.

У результаті цього загинули не тільки мільйони тварин, а й тисячі людей.

Був зруйнований ґрунтовий покрив.

Відомо, що родючість ґрунтів залежить не тільки від природних чинників, а й від господарської діяльності людини.

Так, вносячи добрива, вона може підвищити родючість ґрунтів або, навпаки, звести її нанівець.

Завдяки осушенню чи надмірному зрошенню розвивається вітрова й водна ерозія ґрунтів.

Великої шкоди живим організмам завдає забруднення суходолу, морів і океанів шкідливими відходами. Біосферу необхідно рятувати. Щоб зменшити руйнування середовища життя рослин і тварин, потрібно створювати нові заповідники, а також природні парки в містах і селах. Варто здійснювати суворий міжнародний контроль за станом навколишнього середовища, заборонити полювання на деяких диких тварин і торгівлю ними.

Для захисту ґрунтового покриву від руйнування слід збільшити лісонасадження, застосовувати нові методи зрошення і осушення земель.

Ці заходи можуть істотно зменшити й наступ пустель.

Внесення органічних, а не хімічних добрив сприяє збереженню вологи в ґрунті, перешкоджає його висиханню і вивітрюванню.

Захистити лісові насадження від вирубування можна, зменшивши обсяги використання деревини на дрова.

Навчитися з повагою ставитися до живої природи дуже важливо.

І не тільки тому, що вона задовольняє наші потреби в їжі, одязі, а й тому, що в неї є право існувати і розвиватися за своїми законами.

Коли кожна людина зрозуміє, що й вона є часткою світу природи, тоді людство усвідомить усю важливість охорони всіх форм життя, з яких і складається біосфера.

Завдання;

Опрацювати параграф 50 "Грунт" сторінки 201-205!

Підготувати повідомлення про В.Докучаєва !

У результаті яких процесів з гірських порід утворюється грунт?!

Що таке родючість грунту? Від чого вона залежить!!

Яку загрозу несуть кислотні дощі природному середовищу?!

П'ятниця 24.04.2020, урок № 11

Тема уроку: "Природні комплекси як наслідок взаємодії між компонентами природи. Географічна оболонка - найбільший природний комплекс Землі, її межі і властивості."

Мета: сформувати поняття «природний комплекс», формувати знання про географічну оболонку як найбільший природний комплекс Землі, дати уявлення про її основні закономірності; розвивати географічне мислення, уміння виявляти причинно-наслідкові зв’язки; виховувати дбайливе ставлення до природи її компонентів, а також розуміння важливості вивчення географії.

— Уявіть собі ситуацію: одна з оболонок Землі зникла. Що станеться з іншими її оболонками?

Використання проблемної на інтерактивній дошці.

(Поява кожної оболонки окремо.)

(додаток 2)

Робота з підручником . Подорож у слово. Види природних комплексів.

Компоненти природи (з лат.) — складник, частина чогось.

Взаємодія всіх компонентів утворює комплекс (з лат.) — поєднання складників, що становлять єдине ціле.

Природний комплекс — це поєднання взаємопов'язаних компонентів (гірські породи і мінерали, повітря, води, ґрунт, рослини і тварини) природи на певній території (додаток 3).

Розповідь учителя.

Сьогодні ми дізнаємося про одне з головних понять у географії — природний комплекс. Це поняття і його визначення треба не просто запам’ятати, треба зрозуміти, як багато цікавого і важливого для людини міститься в ньому. Поки що малозрозумілі вам слова «природний комплекс» означають непомітні на перший погляд, але надзвичайно міцні взаємозв’язки, які існують між повітрям атмосфери, водами гідросфери, гірськими породами і рельєфом літосфери, а також ґрунтами і живими організмами. Невидимими «нитками» зв’язані вони між собою. Це можна порівняти з театром маріонеток, де руки невидимого майстра-ляльковика керують діями персонажів спектаклю. Із тією важливою відмінністю, що в природі всі учасники «вистави», що розігрується на нашій планеті, одночасно є і «ляльководами» і ляльками. Складно? Ну що ж, тоді на прикладі коротенької казки спробуємо розібратися в найпростіших зв’язках, що існують у природі (додаток 4).

Казка про діда Савелія і зайців

В одному місті жив дід Савелій. Його оточували цегельні стіни будинків, скляні вітрини магазинів, укриті асфальтом тротуари і дороги. Повітря забруднене, скрізь суєта, шум і гамір. Набридло йому таке міське життя, вирішив дід переїхати до села, де на окраїні лісу в нього був будиночок, город і садочок.

Дуже сподобалося йому жити в селі. Уранці він просинався від співу птахів, удень ходив до лісу, де спостерігав за життям білок, їжаків, зайців й інших лісових жителів. А ввечері дід полюбляв працювати в садочку — саджав дерева, кущі, квіти і доглядав за ними. Повітря чисте, прозоре — немов звук гітарної струни. Тиша і спокій. Здоров’я стало покращуватися. Одне турбувало діда Савелія: зайці іноді обгризали кору з молодих дерев, ушкоджували кущі. Вирішив дід зробити паркан і відгородитися від зайців. Паркан видався на славу, але, на здивування діда, за зиму майже всі його молоді насадження загинули. Виявляється, їх знищили миші. Як же це сталося? Справа в тім, що паркан перегородив дорогу не тільки зайцям, але і їжакам та борсукам, які не давали мишам «розгулятися», регулювали кількість цих гризунів. У мишей не стало ворогів — і вони знищили частину рослин. Дід Савелій зняв частину паркану і подбав, щоб у зайців було достатньо їжі в лісі. І тепер у діда чудовий сад.

На цьому прикладі ви переконалися, що будь-які зміни в природі можуть обумовити рух безлічі «ниточок», якими зв’язані між собою і рослини, і тварини, і людина. Тепер більш докладно поговоримо про природні комплекси і ті «ниточки», що зв’язують воєдино всі їхні компоненти.

Робота з підручником . Подорож у слово.

Географічна оболонка — найбільший природний комплекс Землі.

Розповідь учителя.

Будь-який природний комплекс складається з природних компонентів: гірських порід, води, повітря, ґрунтів і живих організмів, що утворюють цілісну систему. Природні компоненти взаємодіють між собою, і навіть незначна зміна одного компонента природного комплексу приводить до зміни інших, що обумовлює перетворення всього комплексу.

Географічна оболонка — найбільший природний комплекс Землі.

Зміни в одній з оболонок Землі тією чи іншою мірою спричиняють зміни стану інших оболонок. Наприклад, виверження вулкана супроводжується викидами газу, диму і пилу, виливом лави. Унаслідок цього явища, що відбувається в літосфері, знижується прозорість атмосфери. Із лави виділяється вода, що вперше вступає у світовий кругообіг. Великі виверження, що супроводжуються викидами великих мас вулканічного попелу, обумовлюють зменшення надходження сонячної радіації на земну поверхню, що, у свою чергу, впливає на рослини і тварини.

Робота з презентацією. Географічна оболонка має свої закономірності.

Цілісність — це єдність географічної оболонки (додаток 3).

Ритмічність розвитку географічної оболонки виявляється у повторюваності в часі тих чи тих природних явищ.

Використовуючи текст підручника, дайте характеристику ритмічності географічної оболонки.

Розповідь учителя.

Географічна оболонка має загальні закономірності: єдність; ритмічність; зміни, що мають необоротний характер; розподіл на більш дрібні природні комплекси.

Єдність географічної оболонки проявляється у взаємозв’язку і взаємодії її компонентів: кожний із них, розвиваючись за своїми законами, впливає на інші компоненти і залежить від них. Єдність підтримується кругообігами речовин у природі.

Ритмічними називаються явища, що повторюються в однаковій послідовності. Життя на Землі відбувається з урахуванням різних ритмів, найважливіші з них добре вам відомі. Це добовий і річний ритми. Добовий ритм впливає на тепловий режим літосфери, гідросфери й атмосфери; на життєдіяльність організмів.

Географічна оболонка живе і розвивається. Основними рушійними силами цього процесу є сонячна енергія і внутрішня енергія нашої планети. Розвиток проявляється в зміні складу атмосфери, утворенні гірських порід, появі і поширенні на Землі живих організмів. Розвиваючись, географічна оболонка змінюється, тому що змінюються її компоненти. Зміна географічної оболонки є необоротною, тобто вона ніколи не буде в тому ж стані, що була сто, тисячу чи мільйон років тому.

Неоднорідність земної поверхні приводить до формування різних за охопленням територій природних комплексів. Будь-який великий природний комплекс має у своєму складі дрібні комплекси. Вони бувають різні за розмірами — від галявини в лісі до природних зон, але для всіх характерними є ті самі закономірності.

Зональність — закономірна зміна природних компонентів і природних комплексів від екватора до полюсів. ЇЇ причина — неоднакова кількість тепла.

Зональні ПК— послідовно змінюються від екватора до полюсів.

(додаток 5)

Азональні ПК — зумовлені геологічною будовою і рельєфом Землі, тобто не залежать від розподілу кількості тепла. (Приклад — будівля нашої гімназії.)

Висотна поясність — зміна природних комплексів з висотою (в горах — від підніжжя до вершини).

Зміна ПК з висотою (Краєвиди г. Ай-Петрі).

Робота з презентацією. (додаток 6)

Слово вчителя.

Тривалий час людина не могла прогнозувати наслідки свого втручання в природу. Чому, наприклад, знищення вовків, шкідливих і непотрібних на перший погляд хижаків, призводило до скорочення поголів’я оленячих стад?

У період існування Радянського Союзу розроблявся проект перекиду потужних північних річок — Обі, Єнісею, Лени — до районів, що потерпають від нестачі води. Здавалося б, ідея проекту гарна — виправити «прогалини» природи. На щастя, через величезні фінансові витрати проект не було здійснено. Уявляєте, до яких серйозних наслідків могло б призвести його успішне втілення в життя?

Вивчення природних комплексів відкриває перед людством можливість обміркованої взаємодії з природою. На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтеся про інші закономірності географічної оболонки, навчитеся характеризувати та пояснювати виникнення зональних та азональних природних комплексів.

«Географічний крос».

• Найбільшим природним комплексом Землі є... (географічна оболонка).

• Зміна одного з компонентів у географічній оболонці неминуче спричиняє.. (зміну решти компонентів).

• Закономірна повторюваність природних процесів та явищ у часі називається... (ритмічністю).

• Однією з головних сил, що змінюють географічну оболонку, сьогодні є... (діяльність людини).

• Першоджерелом усіх природних процесів взаємодії оболонок Землі є... (енергія Сонця).

(Робота на інтерактивній дошці та комп'ютерах з тестами.)

2. Географічний тренінг.

1) Доведіть, що географічна оболонка є природним комплексом. (Для відповіді учням необхідно згадати, що таке природний комплекс, які закономірності для нього характерні та на прикладах показати, що географічна оболонка має ці закономірності.)

2) Продовжте ланцюжок можливих наслідків великого виверження вулкана. Викид пилу і диму — зниження прозорості атмосфери — ... .

3) Використовуючи ланцюжок причинно-наслідкових зв’язків, розкажіть про можливі наслідки вирубки лісу.

(Вирубка лісу — зникнення рослин і тварин, характерних для лісових районів — зниження вологості — поява іншої рослинності — зміна і руйнування ґрунтів — утворення ярів — зниження рівня ґрунтових вод — обміління річок.)

Завдання;

Опрацювати параграф 51 "Природні комплекси. Географічна оболонка - найбільший природний комплекс Землі" сторінки 205-209!

Що таке природний комплекс?

Наведіть приклад того, як у результаті зміни одного компонента змінюється весь природний комплекс!

Що називається географічною оболонкою? Які оболонки землі її утворюють!

Вівторок 28.04.2020, урок № 12

Тема уроку: "Природні зони Землі, їх особливості"

Мета: продовжити формування знань про закономірності географічної оболонки; розвивати первинні практичні вміння працювати з картою географічних поясів і природних зон, виокремлювати головні характеристики природних зон світу.

Природна зона — один з великих природних комплексів Землі. Основними чинниками утворення природної зони є клімат та рельєф, тобто компоненти природного комплексу, від яких залежить формування і розвиток інших його компонентів (ґрунтів, рослинності, тваринного світу). Природні зони розміщуються по всій території суходолу в певній послідовності від полюсів до екватора. їх розподіл можна простежити за картою природних зон світу (див. атлас).

Зона арктичних пустель. У навколополюсному просторі постійно холодна погода. Дуже низькі температури протягом усього року унеможливлюють розвиток рослинності. Лише мохи і лишайники влітку з'являються невеликими ділянками на островах Північного Льодовитого океану та частково на узбережжі. Тварини живляться організмами, що мешкають у водах Океану. Чайки різних видів, полярні сови, білі ведмеді, тюлені, песці — ось основні тварини арктичних пустель . Поступово на південь ця зона переходить у зону тундри.

Тундра займає величезні простори, вкриті болотами, що утворилися на поверхні багаторічної мерзлоти (мал. 76). Тундрова рослинність розвинута в основному в Північній півкулі на узбережжі та островах Північного Льодовитого океану і високо в горах. У Південній півкулі її майже немає, оскільки тут немає для неї відповідних умов.

Основна ознака зони — її безлісся. Тут трапляються лишайники, карликові дерева, що стеляться по землі (карликова береза і полярна верба). Влітку багато ягід (журавлина, морошка, брусниця). Восени багато грибів.

Тундрові куріпки, полярні сови, дрібні гризуни — лемінги, великі північні олені, песці і полярні вовки населяють цю територію протягом усього року. Взимку тундра перетворюється на білу пустелю. Травоїдні тварини живляться рослинністю, яка зберігається під сніговим покровом, хижаки — травоїдними тваринами.

Улітку велика кількість перелітних птахів (качок, гусей, чайок) живляться рибою і утворюють на крутих морських скелях цілі колонії – пташині базари.

Поступово на південь тундра переходить у лісотундру. Тут уже з'являються дерева (берези, ялини, модрини). Лісотундра змінюється тайгою та зоною мішаних лісів.

Тайга і мішані ліси. Значна кількість опадів, більш високі, ніж у тундрі, температури зими і літа сприяють поширенню порівняно багатої деревної рослинності. Це — тайга (мал. 77). Тут ростуть хвойні (ялина, модрина), на південь — листяні (береза, осика) дерева. У підліску поширена трав'яниста і чагарникова рослинність. Досить багатий і тваринний світ. Сотні видів птахів, з яких найбільшими є глухарі та тетереви. З-поміж гризунів — зайці, білки, миші тощо. З копитних рослиноїдних тварин поширені олені, косулі, лосі; з хижаків — рись, вовк, ведмідь, соболь, куниця. Людина дуже змінила природу тайги: вирубала великі площі лісів, знищує птахів, тварин, будує міста й дороги.

Поступово на південь тундра переходить у лісотундру. Тут уже з'являються дерева (берези, ялини, модрини). Лісотундра змінюється тайгою та зоною мішаних лісів.

Тайга і мішані ліси. Значна кількість опадів, більш високі, ніж у тундрі, температури зими і літа сприяють поширенню порівняно багатої деревної рослинності. Це — тайга (мал. 77). Тут ростуть хвойні (ялина, модрина), на південь — листяні (береза, осика) дерева. У підліску поширена трав'яниста і чагарникова рослинність. Досить багатий і тваринний світ. Сотні видів птахів, з яких найбільшими є глухарі та тетереви. З-поміж гризунів — зайці, білки, миші тощо. З копитних рослиноїдних тварин поширені олені, косулі, лосі; з хижаків — рись, вовк, ведмідь, соболь, куниця. Людина дуже змінила природу тайги: вирубала великі площі лісів, знищує птахів, тварин, будує міста й дороги.

Степи простяглися вузькою смугою через усю територію Євразії й Північної Америки на південь від лісів. Займають південь України. Влітку клімат у степу жаркий і сухий. Взимку випадає мало снігу. Рослинність у степу трав'яниста, оскільки для розвитку дерев не вистачає вологи. Незайманий людиною степ особливо красивий навесні. Яскраві плями ірисів і тюльпанів, маків, диких півоній та інших квітів перетворюють степ у яскравий різнобарвний килим. До середини літа рослинність висихає, стає бурою. Степи мають найродючіші ґрунти — чорноземи. Нині степи розорані. Природна рослинність і тваринний світ збереглися лише в заповідниках.

Пустелі. З усіх природних зон в пустелі клімат найпосушливіший і найжаркіший. Температури літа досягають 50°С, а поверхня в деяких місцях (пустеля Сахара) розжарюється до 80°С. Вологи не вистачає, суцільного рослинного покриву немає. Рослини пристосувалися до таких умов життя. Вони мають глибоке коріння і тонке схоже на голки листя (щоб менше випаровувалось вологи). З плазунів тут водяться змії й ящірки, з гризунів — тушканчики. Від пекучих променів Сонця вони рятуються в глибоких норах, а на поверхню виходять вночі. Птахів мало.

Савани. Чим ближче до екватора, тим більше дощів. У зоні саван вони випадають улітку. В цей час високі трави суцільно вкривають поверхню савани. Деякі з них, наприклад слонова трава, досягають висоти 5 м. Окремими групами дерев ростуть зонтичні акації, окремими деревами — баобаби. В сухий сезон (взимку) більшість дерев скидає листя, висихають трави.

У саванах водиться багато великих копитних тварин: зебри, антилопи, жирафи, буйволи, носороги, слони. З хижаків — леви, гепарди, гієни.

Вологі екваторіальні ліси. По обидва боки від екватора, де клімат вологий і жаркий, розташована зона вологих екваторіальних лісів. Тисячі порід різних дерев, переплетених ліанами, створюють непрохідні хащі. Через густу рослинність в екваторіальному лісі постійні сутінки. На кілометрі площі рідко можна знайти два однакових дерева.

Тут постійне літо. Тому на одній гілці дерева можна одночасно побачити і цвітіння, і плоди. Тварини і птахи цих лісів мають постійну їжу. Більшість тварин живе на верхівках дерев, де багато сонця.

Мавпи, папуги, інші птахи створюють постійний гамір у верхній частині лісу, що досягає висоти 80 м над поверхнею землі. Внизу тихо, темно, сиро і лише іноді промайне плямисте тіло ягуара або іншого хижака. У водоймах трапляються крокодили, бегемоти й інші тварини. Вологі екваторіальні ліси є легенями нашої планети, оскільки вони виділяють велику кількість кисню в атмосферу. Їх збереження — завдання всього людства.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Завдання;

Опрацювати параграф 52 "Природні зони Землі" сторінки 210-214!

Що таке природні зона! За якими ознаками визначаються природні зони?

Що таке висотна поясність?

Що таке зональність?

Порівняйте мішані широколисті та вологі екваторіальні ліси!

Вівторок 05.05.2020, урок № 13

Практична робота № 7

Тема: ознайомлення з одним із природних комплексів (ландшафтів) своєї місцевості (яру, річки, лісу, парку), виявлення взаємозв’язків між його компонентами.

Мета: закріпити знання про природні комплекси як взаємозв’язане поєднання природних компонентів; навчитися досліджувати природні компоненти конкретних природних комплексів та опрацьовувати результати спостережень за ними.

ЗАВДАННЯ №1: (ЗА ПРАВИЛЬНО ВИКОНАНЕ ЗАВДАННЯ 2 БАЛ).

Виберіть природний комплекс: заплава,ліс , яр, озеро, болото, пагорб. Зберіть дані про особливості рельєфу, гірські породи, поверхневі й ґрунтові води, клімат, грунт, рослиний і твариний світ.

ЗАВДАННЯ №2: (ЗА ПРАВИЛЬНО ВИКОНАНЕ ЗАВДАННЯ 4 БАЛ).

Дай характеристику природного комплексу за планом:

· Географічне положення.

· Рельєф та гірські породи, які утворили даний комплекс.

· Види ґрунту, його властивості.

· Характеристика клімату.

· Рослинний світ.

· Тваринний світ.

· Характеристика вод.

· Значення в господарській діяльності.

· Ступінь впливу людини (перетворені).

ЗАВДАННЯ №3: (ЗА ПРАВИЛЬНО ВИКОНАНЕ ЗАВДАННЯ 3 БАЛ).

Запишіть назви росли і тварин Київської області, що занесені до Червоної книги.

ЗАВДАННЯ №4: (ЗА ПРАВИЛЬНО ВИКОНАНЕ ЗАВДАННЯ 3 БАЛ).

Запишіть заповідні території Київської області.

П'ятниця 08.05.2020, урок № 14

Тема уроку: "Кількість населення Землі. Розселення населення на Землі та його густота. Найбільш заселені території земної кулі."

Мета :формувати знання про кількість та розміщення населення на Землі, дати уявлення про людські раси та їх зовнішні ознаки.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Наша планета дивовижно різноманітна не лише за природними умовами та ресурсами, а й за складом населення. Адже люди - мешканці земної кулі - належать до різних рас і народів, розмовляють різними мовами, сповідують різні релігії, пишаються своєю культурою, шанують власні традиції, дотримуються переданих їм у спадок звичаїв, обрядів.

Запис в зошит теми уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь учителя.

Яка чисельність населення Землі і як воно розміщується.

Чисельність населення - сукупність усіх людей на Землі.

Вона змінювалась у різні часи і нині не залишається сталою.

Впродовж більшої частини історії людства приріст населення планети був невисоким.

Так, на початку першого тисячоліття чисельність населення становила 230 млн. осіб, а в кінці - 305 млн. осіб.

На рубежі ХУІІІ-ХІХ століть чисельність населення світу почала наближатись до першого мільярда. До цієї цифри людство ішло багато тисячоліть.

У XX столітті кількість людей на Землі збільшувалась небаченими до того темпами.

У 1927 році землян стало 2 млрд., а в 1960 році - 3 млрд.

Лише через 14 років (у 1974 р.) на планеті мешкало уже 4 млрд. осіб, а в 1987 році - 5 млрд. На кінець XX століття чисельність населення Землі перевищила 6 млрд. осіб.

Отже, менше ніж за 40 років населення земної кулі подвоїлось.

Нині чисельність населення планети перевищує 7 млрд. осіб і продовжує зростати швидше, ніж б’ється серце людини, яке робить приблизно 38 млн. ударів за рік.

Наприклад, за 1995 рік на Землі з’явилося 100 млн. осіб. Це найбільший приріст за всю історію людства.

За прогнозами ООН, до 2050 року населення планети збільшиться як мінімум до 7,5 млрд., а максимум - до 11 млрд. мешканців.

До речі, приріст чисельності населення у різних місцях неоднаковий.

Його левова частка припадає на країни Азії, Африки і Південної Америки, де за традицією сім’ї мають велику кількість дітей.

А в країнах Північної Америки та Європи сім’ї зазвичай малодітні, тому тут і кількість населення збільшується повільно.

Чисельність населення завжди можна назвати лише приблизно.

Адже люди постійно народжуються і вмирають.

Підрахунки ж щодо цього здійснюються тільки під час перепису населення.

А такі переписи у більшості країн (як і в Україні) проводять лише через кожні 10 років.

Розміщення населення - розподілення населення по території Землі, що значною мірою залежить від природних умов. А оскільки такі умови неоднакові на планеті, то й населення розміщене вкрай нерівномірно.

До того ж велике значення мають історія заселення території і рівень розвитку господарства та ін.

Зважаючи на це, не всі області земної кулі сприятливі для життя людини.

Так, лише на 7 % площі суходолу проживає 70 % населення світу, а 37 % території взагалі не заселені.

Головний показник розміщення людей на планеті - це густота населення, він вказує на кількість людей, що проживає на 1 км2.

Найгустіше заселені території давнього землеробства - долина Нілу, Велика Китайська рівнина, Індо-Гангська низовина та ін.

Тут сприятливі природні умови, тому густота населення перевищує 300 осіб на 1 км². Водночас у полярних і тропічних пустелях, де вкрай суворий клімат і обмежені умови для ведення господарства, густота населення менше як 1 людина на 1 км².

Люди різних материків і країн відрізняються зовнішністю: кольором шкіри, волосся, очей; формою носа, губ.

Учені вважають, що все людство можна поділити на три великі раси: європеоїдну, монголоїдну, екваторіальну.

Північноамериканські індіанці, побачивши світлих людей і темношкірих африканців, пояснювали це так: одного разу боги виліпили фігурки людей з глини і поклали ті фігурки в піч обпалюватися.

Фігурки стали цегляно-червоними (індіанці).

Наступного разу боги забули вчасно вийняти фігурки — і ті обвуглилися і стали чорними (негри).

А потім боги боялися перепалити фігурки і вийняли їх раніше: фігурки були світло-рожевого кольору (європеоїди).

Першу класифікацію людських рас розробив у 1684 р. французький учений Франсуа Берн’є.

Негроїдна раса (лат. niger — чорний).

Темношкірі, темне курчаве волосся, ніс широкий, але слабовиступаючий, товсті губи, великі зуби, помірно виступаючі скули, нижня і верхя скули видвинуті вперед.

Негроїдні расові особливості найбільш виражені в африканського населення, що живе на південь від Сахари.

Європеоїдна раса — найчастіше світлошкірі, у них пряме, інколи хвилясте волосся різних відтінків, світлі очі.

Для цієї раси характерні широко відкриті, широко поставлені очі, тонкий, прямий, сильно виступаючий ніс, іноді з горбинонкою.

Губи тонкі або середньої товщини, у чоловіків можуть рости густі вуса і борода.

Монголоїдна раса — волосся пряме, чорне, товсте і жорстке, широкі обличчя із сильно виступаючими скулами, плоскими носами, чорні і темно-карі очі, смаглява шкіра.

У чоловіків можуть рости рідкі вуса і борода. Очі розкосі, передні різці зубів пласкі.

Які народи є найчисленнішими.

Найчисленніші народи - народи, що переважають на Землі за чисельністю населення. Загалом на Землі налічують понад дві тисячі народів, які різняться за мовою і чисельністю. Найчисленнішим народом світу є китайці - близько 1,3 млрд. осіб.

Серед найчисленніших народів також хіндустанці, американці, росіяни.

Кожний з них налічує понад 50 млн. осіб.

Відповіді на запитання.

Ø Яка є чисельність населення Землі?

Ø Які народи найчисленніші?

Ø Які причини формування різних рас?

Ø Які причини нерівномірного розселення людей по Землі

Ø Які зовнішні ознаки рас?

Ø Як змінювалася чисельність населення Землі упродовж історії людства?

ТЕСТИ ПО ТЕМІ

Завдання;

Опрацювати параграф 53 "Кількість і розміщення населення Землі" сторінки 216-221!

Робота в зошитах.

Заповнити таблицю, використовуючи такі дані: світла шкіра, вузький ніс, широкий ніс, чорне пряме волосся, колір очей може бути будь-яким, очі вузькі, обличчя пласке, шкіра темна, губи великі, волосся темне кучеряве, жовтий колір шкіри.

Раси	Шкіра Губи Очі	Обличчя Волосся
Європеоїди
Монголоїди
Негроїди

Обгрунтуйте чому чисельність населення Землі постійно збільшується?

Чому терирорії земної кулі заселенні нерівномірно?

Обгрунтуйте вплив природніх умов Землі на форммування зовнішніх ознак людства!

Вівторок 12.05.2020, урок № 15

Тема уроку: "Людські раси. Дослідження Миколи Міклухо-Маклая. Найчисельніші народи світу."

Мета: формування знань про людські раси та фактори, що сприяли їх виникненню; розвивати практичні навички визначати за картою райони формування та сучасного проживання представників різних рас; ознайомлення з дослідницькою роботою М.М.Миклухо - Маклая та сприяння

розумінню рівності всіх рас на Землі . Навчитися визначати основні морфологічні ознаки чотирьох рас.

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Нервовопсихологічна підготовка

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Дивуй!» Люди, що проживають на планеті,дуже відрізняються одне від одного. У них різні мови, релігії,традиції, звички та. Звичайно ж різний зовнішній вигляд. А чи знаєте ви, що на думку більшості вчених, поширення людських істот по Землі почалося з одного району в Африці близько 2-3 млн років тому?

Отже, всі люди на Землі – далекі родичі? Сучасні генетичні дослідження це підтверджують. Чому ж тоді люди так відрізняються кольором шкіри, рисами обличчя та багатьма іншими ознаками? Відповідь на це запитання проста і не викликає суперечності у вчених : головною причиною є природа, точніше ті природні умови, в яких жили люди, розселяючись по планеті. Давайте з’ясуємо, як це відбувалося.

ІV.Вивчення нового матеріалу.

Основні раси

Формування поняття «раса»

Землю населяють люди, різні за зовнішнім виглядом – кольором шкіри, волосся, очей, формою обличчя. Ці відмінності з’явилися дуже давно, коли окремі групи людей проживали далеко одна від одної. Тоді різні природні умови наклали свій відбиток на різні групи людей. У результаті багатовікового пристосування до певного природного середовища в них сформувалися різні зовнішні ознаки. Відтоді зовнішні ознаки передаються спадково від батьків дітям, з покоління в покоління, незалежно від місця проживання.

Групи людей із схожими зовнішніми ознаками називають людськими расами. Вчені-етнографи виділяють три основні людські раси.

Європеоїдна раса – найбільш численна. До неї належать близько 45 % населення Землі. Зовнішній вигляд представників цієї раси не однаковий. У людей, що жили в північних районах, виробилися світла шкіра і світле волосся. У людей, що жили в південних районах, шкіра стала смаглявою, а волосся темним. Представники європеоїдної раси населяють головним чином Європу, частину Азії. Чимало їх за останні століття переселилися на інші материки.

Територія проживання – Європа та частина Азії

45% населення Землі, тому найчисленніша

європеоїди

Південні райони проживання – смаглява шкіра, темне волосся

Північні райони проживання – світла шкіра, світле волосся

У людей монголоїдної раси жовтуватий колір шкіри, чорне пряме волосся, вузький розріз очей, обличчя вилицювате. Такі ознаки виникли внаслідок пристосування до частих вітрів і пилових бур. Зокрема, вузький розріз очей запобігав потраплянню пилу і піску. До цієї раси належать народи Азії, а також індіанці – корінне населення Америки.

Монголоїди

Жовтуватий колір шкіри

чорне пряме волосся

Територія проживання: Азія, Америка

Вилицювате обличчя

Вузький розріз очей

Темно-коричневий або чорний колір шкіри через сильне опромінення

Місце проживання – екваторіальний і торопічний пояси: Африка і Австалія

Представники екваторіальної раси мають темно-коричневий або чорний колір шкіри, карі очі, чорне кучеряве волосся. Вони мають товщі губи і ширший ніс, ніж люди інших рас. Розміщення в екваторіальному і тропічному поясах привело до пристосування їх організму до сильного опромінення сонцем. Через надлишок сонця в шкірі виробився спеціальний пігмент (фарбник). Від нього шкіра поступово набула темного кольору. Жорстке і кучеряве волосся утворює на голові ніби повітряну подушку – надійний захист від перегріву. А потовщені губи і широкі ніздрі полегшують випаровування води через слизову оболонку. Основні області розселення народів екваторіальної раси – Африка та Австралія. Багато їх проживає в Америці, але там вони не корінні мешканці, а нащадки негрів-рабів, вивезених з Африки ще в ХУІ–ХУІІІ ст.

Екваторіальна

Багато проживають в америці

Товсті губи і широкий ніс

Чорне жорстке кучеряве волосся

Деякі вчені виділяють також австралоїдну расу. Представники автралоїдної раси зосереджені здебільшого в Австралії та на островах Тихого океану. Вони мають темний колір шкіри, волосся і очей, широкий і дещо приплюснутий ніс

австалоїдна

Темні очі

Темний колір шкіри

Місце проживання – Австралія та Океанія

Широкий приплюснутий ніс

Темне волосся

Складання таблиці.

Назва раси

Ознаки раси

Особливості природних умов району формування

Райони формування

Європеоїдна монголоїдна австралоїдна негроїдна

2.Поняття про змішані раси та причини їх виникнення

Метиси- нащадки індіанців і європейці

Мулати – нащадки негрів і європейців

Самбо-нащадки негрів та індіанців

3.Рівність рас:

- причини виникнення теорії про нерівність рас (прийом «Проблемне питання»).

Рівність рас. Вчені довели, що здібності людини до розумової і фізичної праці не залежать від того, до якої раси вона належить. Будь-які народи можуть успішно розвивати свою культуру, науку, господарство.

Великий внесок в обґрунтування рівності рас і народів вніс наш земляк Микола Миклухо-Маклай (1846–1888 рр.). Він все своє життя присвятив вивченню народів, що населяють тропічні острови Тихого океану. Тоді мало що знали про аборигенів островів, які не мали зв’язку із зовнішнім світом і стояли на низькому щаблі розвитку. У 1871 р. М. Миклухо-Маклай оселився на острові Нова Гвінея, де живуть папуаси, які відносяться до екваторіальної раси. Вчений прожив серед них тривалий час і встановив дружні стосунки. Вивчивши життя папуасів, Маклай дійшов висновку, що так званні первісні народи так само здатні до розумового розвитку, як і будь-який інший народ на Землі.

Прийом « Уявіть собі…»

Двом учням запропоновано випереджальне завдання:

1. «М.М. Миклухо – Маклай – видатний географ, антрополог»;

2. М. М. Миклухо – Маклай – українець, котрий довів рівність рас»;

Микола Миколайович Миклухо – Маклай, щоб довести цілковиту необґрунтованість теорії існування нижчих рас, не здатних до розумового розвитку, у 1871 р. оселився на острові Нова Гвінея серед папуасів, які належали до чорної раси. П'ятнадцять місяців прожив він між остров’янами, зблизився з ними, вивчив їхню мову і звичаї. Мандрівник мав величезний авторитет серед місцевого населення. На Новій Гвінеї він захворів на тропічну пропасницю і для лікування оселився на острові Ява. У 1874 р. Миклухо – Маклай повернувся на Нову Гвінею, але вже в інше місце.

У 1882 р. він повернувся до Росії. Дружні взаємини М.Миклухо – Маклая з папуасами справили на багатьох його сучасників велике враження.

Л. Толстой писав йому: «Ви перший, безперечно, досвідом довели, що людина скрізь людина, тобто добра, товариська істота, у спілкування з якою можна і треба входити лише добром та істиною, а не гарматами і війною. І ви довели це подвигами справжньої мужності».

У 1883 р. по дорозі до Австралії М.М. Миклухо - Маклай утретє побував на Новій Гвінеї, де зустрівся з давніми друзями папуасами, серед яких жив час першого приїзду.

Завдання;

Визначити поняття: Населення; Людська раса; Кількість населення; Густота населення.

Наведіть приклади відомих вам людей, які належать до різних рас.

Які раси називають змішаними?

Якими є причини виникнення різних рас на землі?

П'ятниця 15.05.2020, урок № 16

Тема уроку: "Найбільші за площею та чисельністю населення держави світу"

Мета:поглибити систему знань учнів про населення Землі шляхом вивчення держав на політичній карті; сформувати практичні вміння працювати з політичною картою; закріпити навички учнів позначати на контурній карті географічні об’єкти і давати їх характеристику.

Актуалізація опорних знань

Бліц-турнір

1. Основна частина населення Землі проживає в ………………………….півкулі.

2. Найбільш густозаселений материк - ………………………… .

3. Дві держави світу з найбільшою кількістю населення – це - ……………………. І ……………………. .

4. Населення земної кулі становить ………………………….. .

5. На території України проживає ………………………… млн. чоловік.

6. Рівність усіх рас довів ………………………….. .

7. Населення України належить до……………….раси.

ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності.

Прийом « Слово вчителя»

Яскрава і барвиста зелена куля! Піщинка Всесвіту! У кожному куточку свої традиції, звичаї, обряди, релігії. Цілий калейдоскоп країн, з якими ми будемо знайомитися одна за одною.

Прийом «Практичність теорії»

Сьогодні перед вами незвичайна карта-політична карта «Світ». Вона дуже несхожа на вже вивчену і зрозумілу для вас фізичну карту .Фізична карта вже відкрила для вас свої таємниці. Ви знайомі з легендою цієї карти, способами зображення ,а от чи зможете ви розгадати секрети політичної карти?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Прийом «Слово вчителя»

Сьогодні я пропоную вам здійснити подорож по всіх материках світу, завітавши лише в окремі країни. Але для того, щоб подорожувати – нам потрібна допомога туристичного агентства у придбанні путівки. Ми звернулися до тур агентства «Галінтур», що у місті Тернополі і ті люб’язно нам допоможуть.

Для цього кожен учасник подорожі отримує картку із завданням .За географічними координатими, ви маєте визначити столиці і держави , якими ми подорожуватимемо.

І етап «Придбання путівки»

Столиця	Географічна широта	Географічна довгота
Москва (Росія)	57 ⁰пн.ш.	38⁰ сх.д.
Оттава (Канада)	46 ⁰пн.ш.	75⁰зх .д.
Вашингтон ( США)	38⁰ пн.ш.	76 ⁰зх.д.
Пекін (Китай)	39 ⁰пн.ш.	117⁰ сх.д.
Бразиліа (Бразилія)	16⁰ пд.ш.	46 ⁰зх.д.
Канберра ( Австралія)	34⁰ пд.ш.	148 ⁰сх.д.
Київ (Україна)	52 ⁰пн.ш.	32 ⁰сх.д.
Мінськ (Білорусь)	54 ⁰пн.ш.	28 ⁰сх.д.
Варшава (Польща)	53⁰ пн.ш.	22 ⁰сх.д.
Бухарест (Румунія)	44⁰ пн.ш.	36 ⁰сх.д.
Кишинів (Молдова)	46⁰ пн.ш.	29 ⁰сх.д.
Братислава (Словаччина)	49 ⁰п наносите держави і столиці , якими ми будемо мандрувати . н.ш.	16 ⁰сх.д.
Будапешт (Угорщина)	47 ⁰пн.ш.	19⁰ сх.д.

ІІ етап «Подорож наосліп»

Разом з путівкою кожен отримує контурну карту світу. Впродовж подорожі ви наносите держави і столиці , якими ми будемо мандрувати .

При виконанні цього завдання ви можете використати політичну карту світу, на якій різними кольорами позначені країни, кордони цих країн показані червоною лінією, столиці – кружечками.

ІІІ етап «Таможня»

Єдина валюта, якою можна розрахуватись на таможні, - знання географії.

Прийом «А я це знаю»

Сьогодні ми спробуємо використовуючи політичну карту світу привідкрити завісу таємничості таких далеких і одночас таких екзотичних держав.

1.Символами цієї держави є матрьошка, береза, балалайка і млинці . Найбільша за площею держава світу. (Росія )

2.Країна «кленового листка», «пшеничного колоска» ,відома зимовими карнавалами; батьківщина хокею з шайбою; держава емігрантів. (Канада )

3.Наймогутніша держава світу; Голлівуд, Лос-Анджелес, Статуя Свободи-символи цієї держави.(США)

4.Батьківщина шовку та паперу, компаса і сейсмографа. Країна відома Великим муром, який видно неозброєним оком навіть з орбіти Землі. (Китай)

5. А хто не чув про карнавали або заочно не знайомий з видатним футболістом Пеле. А ще тут найкраща у світі кава. ( Бразилія)

6.Символ країни – Сіднейський оперний театр. Це-переселенська держава і займає цілий материк .( Австралія)

Прийом «Слово вчителя»

Країни, як і люди, дуже різні, багаті і бідні, засипані снігами, окутані зеленню, та найкращою для кожного з нас є наша Батьківщина – Україна.

Прийом «Асоціативна павутина»

Діти! А що для кожного із вас Україна? (Відповіді учнів).

У моїй Україні немає кордонів:

І море, і сонце, Дніпро, терикони

Карпати зимою в засніжених шапках,-

Моя Україна! Люблю її! Крапка!

IV етап «Наші найближчі сусіди»

1. Із Росією, нашою східною сусідкою, ми вже познайомилися.

2. Символом другої держави є картопля (бульба), льон, зубр, ліс. Тут проводять фестиваль «Слов’янський базар». Славиться у світі трикотажними виробами. Батьківщина Янки Купали (Білорусь).

В цій країні народився Шопен. Тут танцюють краков’як, найбільші річки Одра та Вісла. (Польща).

3. Найбільше озеро Центральної Європи – Балатон знаходиться у цій державі. Столиця країни розкинулась на берегах Дунаю (Угорщина).

4. У цій країні народилася співачка Софія Ротару. Тут протікає річка Дністер. А ще вона славиться в світі винами, виноградом та соками. (Молдова).

5. Держава має вихід до Чорного моря, славиться у світі школою художньої гімнастики (Румунія).

6. Ця країна межує з Україною на заході. На її території є гори Карпати і Високі Татри (Словаччина).

Учні наносять названі країни і їх столиці на контурну карту.

V етап «Вивчаємо силуети»

Завдання;

Опрацювати параграф 54 "Держави світу" сторінки 222-224!

Написати твір-мініатюру «Подорож у країну моєї мрії».

Доведіть необхідність існування держав у сучасному світі?

Нпаисвти країни з якими межуєУкраїна?

Вівторок 19.05.2020, урок № 17

Тема уроку: "Держави-сусіди України на політичній карті світу."

Мета:: практикувати активний словник теми, вчити учнів логічно та послідовно викладати власні думки; залучення школярів до практичної діяльності з дослідження та пошуку інформації.

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань.

-Подивіться і скажіть, що це в мене у руках.(Глобус) .Так, тобто наша планета , яка має форму кулі,у зменшеному вигляді . Що є на глобусі? (відповіді дітей)

Єднає нас, людей, планета,

Яка у Всесвіті одна.

І той, хто близько чи далеко,

Тобі мов брат або сестра.

На планеті живе багато людей, дітей різних національностей. І якщо ми хочемо знайти когось або місце, де він живе (місто, державу), нам необхідний глобус або карта.

-Як називається карта на українській мові?… (МАПА)

-Як називається наша Батьківщина? (Україна)

Асоціативний кущ. Діти коли ми кажемо слово Україна, з чим воно асоціюється?

- Подивіться на мапу України і скажіть, що ви на ній бачите? (міста, ріки, людей у різних національних костюмах, герби міст). А як ви гадаєте, що це за ниточка червоного кольору? (межа, кордон, границя). Ця мажа показує територію нашої держави. І що за нею знаходиться? Правильно, інші держави.

Різні в світі є країни, різні люди є на світі.

Різні гори, полонини, різні трави, різні квіти...

Є з усіх одна країна найрідніша нам усім.

То — прекрасна Україна, нашого народу дім.

— Погляньте, діти, на карту України.

Ось зазначені межі української землі, де з давніх-давен жив і зараз живе наш український народ. Величезні простори займає наша земля. Якби ми задумали пройти пішки із заходу на схід, то для цього знадобилося б близько 100 днів

-А що ж ви можете мені розповісти про цю країну?

Яка грошова одиниця України? (Учні прикріплють гривню на карту України).

Назвіть столицю України. (Обводять червоним фломастером м. Київ)

Назвіть державні символи України.

А зараз давайте запросимо на крісло автора, Максимка, який підготував нам повідомлення.

Крісло автора

Є в центрі Європи чудова країна,

Сягає корінням у сиві часи.

І це - незалежна моя Україна !

Тут гори Карпати, степи і ліси.

Ґрунти чорноземні, джерела цілющі.

Озера блакитні та клімат м'який.

Козацька звитяга повік невмируща.

Та шлях до свободи завжди не легкий.

Кругом нас держави - на кожному боці:

На північ від нас білоруси живуть.

На заході - Польща, словаки, угорці,

Молдови й румунів кордони ідуть.

На сході Росія із нами межує,

На півдні є Чорне й Азовське моря.

Усіх областей у нас є двадцять чотири.

Це все моя рідна і люба земля.

- Молодець.

На уроці вам зустрінуться нові слова. Давайте звернемось у довідкове бюро і дізнаємось значення цих слів .

Довідкове бюро:

Полонез – це музичний твір, до польського танцю.

Національний заповідник – це створена природою територія, куди не втручається людина і охороняється державою.

ІП. Повідомлення теми уроку

Прочитайте прислів’я

Добрий сусід — найближча родина.

- Як ви розумієте його зміст?

- Як ви думаєте, чи можна успішно спілкуватися зі своїми сусідами, якщо не знаєте, як їх звуть, що вони люблять, чим цікавиться?

- Сусідами можуть бути не тільки люди, але і країни. Щоб зберегти дружні стосунки з ними, потрібно знати їх особливості і з повагою ставитися до них.

Як ви думаєте, про що ми будемо говорити на уроці? (про сусідів-України)

Ми повинні пізнати ту частину нашої планети, де з вами мешкаємо, і більше дізнатися про країни –сусіди.

На сьогоднішньому уроці ми з вами помандруємо країнами, які є сусідами нашої держави.

- Діти, скажіть мені, якими видами транспорту можна подорожувати? (відповіді дітей).

- Так, літаком скоріше, але автобусом чи потягом можна милуватися природою, красотами країн.

А чим ми помандруємо я вам пропоную здогадатися зігравши гру «Так чи ні»

Гра “Так чи ні”

(завдання із чарівної скриньки)

У мене в руках коробочка, у якій іграшковий транспорт. Ви повинні відгадати який саме. Будьте уважні, слухайте запитання однокласників, а я відповідатиму «Так» чи «Ні» (Потяг)

Щоб дізнатись про наших сусідів, ми вирушимо в подорож з нашою лялькою-мотанкою . Давайте назвемо нашу ляльку українським ім’ям - Наталочка . Як ви гадаєте, чим відрізняються між собою люди з різних країн? (мовою, одягом, прапором, гербом)

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Перш ніж вирушити у подорож, давайте ознайомимося з країнами-сусідами.

Почуємо як вони звуться.

Білорусія

Найперше ми з Наталочкою помандруємо до країни – Білорусії.

- Країни, яка славиться високими урожаями картоплі , але білоруси її називають бульба. Візитна картка Білорусі - деруни, які готуються з картоплі. Ще Білорусія славиться виробництвом сірників. У Білорусії виготовляють трактор «Білорус».

- У білорусів незвичайні гроші. Вам, можливо, буде смішно, але це спраді так. Їх називають зайчиками. Білоруськими зайчиками.

- Знайдіть ці купюри і прикріпіть на карту.

Ще тут є національний заповідник «Біловезька пуща». Основним мешканцем якої є – зубр.

Столиця Білорусі - місто Мінськ.

- Давайте розглянемо прапор Білорусії.

- Скільки кольорів має прапор? Які вони?

- Про цю країну можна розповідати дуже довго. Але у нас обмаль часу.

Польща

Далі ми помандруємо у країну, яка знаходиться найближче до нас, можливо ви чули про неї. Це - Польща. Польща – відома усьому світу своїми полонезами Огінського, це такі музичні твори ( саме слово полонез походить від Polonia – Польща).

Столиця цієї країни – місто Варшава.

- Як ви гадаєте, якою мовою розмовляють у цій країні? (Польською).

Деякі слова польської мови можна зрозуміти. Наприклад: дзенькую – дякую.

- Польський народ теж має свої гроші –злоті.

- Якого кольору прапор?

Ми ознайомились з цією державою і будемо вирушати далі.

А на якому транспорті ми продовжимо подорож, ви дізнаєтесь відгадавши загадку

На доріжці розігнався,

в небо, наче птах, піднявся.

Через море швидко лине

в інші землі та країни.

(Літак)

Так, правильно ми полетимо на літаку. Який це вид транспорту (Повітряний).

Цікаво знати, що саме в Україні винайшли літак, який перевозить найбільше багажу – це літак АН 255 «Мрія».

Пропоную вам скласти з LEGO літачка.

Отож, полетіли…

Словаччина

- А тепер ми прибуваємо до чудової крани Словаччини, яка має відому усьому світові грошову одиницю – євро.

- З яких кольорів складається прапор? Скільки їх?

Столиця Словаччини - місто Братислава.

В цій країні дуже багато гір, але й багато лісів. А якщо країна багата горами, тут розвинені гірські катання на лижах, санчатах.

- Якою мовою розмовляють у цій країні? (Словацькою).

- Молодці. Вирушаємо далі.

А на якому транспорті ми поїдемо ви дізнаєтесь склавши пазли.(Автобус).

-Дітки, автобус який це вид транспорту?(Наземний)

Угорщина

- Це країна Угорщина. Угорці люблять вишивати, виготовляти керамічні вироби, дерев’яні іграшки, ляльки, плетені корзини. А також відома своїми автобусами «Ікарус» .

А ще саме в Угорщині архітектор Ерньо Рубік винайшов «магічний кубік» - кубік - рубіка – головоломку, яка є лідером серед іграшок за кількістю продажу в усьому світі.

- В Угощині ми зможемо щось собі купити за угорський форинт. Так називається їхня грошова одиниця.

- Зараз ви бачите Ланцюговий міст, який з’єднує дві частини міста – Буду і Пешт. Тому і столиця називається Будапешт.

- Які кольори має прапор? Скільки їх?

Отже, щоб познайомились ще з однією країною, ми вирушаємо далі. Наступна зупинка нашої мандрівки - це країна…

Румунія

- У Румунії вирощують кукурудзу, пшеницю, картоплю, виноград, фрукти. Розводять велику рогату худобу: овець, свиней, домашніх птахів. А ще у Румунії проживає багато румунських циган.

- Які кольори має прапор? Скільки їх?

Основне місто Румунії – Бухарест.

- А як називають народ Румунії? (румуни).

Дітки, перш ніж вирушити далі нам потрібно заправити наш автобус пальним.

Придбати пальне ми зможемо за румунські леї.

Поки наш потяг заправлять, давайте і ми з вами відпочинемо.

Молдова

Відпочили? Отож давайте вирушимо до Молдови.

- Столиця країни - місто Кишенів. Молдавани вирощують виноград, фрукти, кукурудзу, пшеницю. Виготовляють багато соків і вина. Як ви думаєте, якою мовою розмовляють у цій країні? (Молдавською).

- Грошовою одиницею Молдови – це молдовські леї.

- Які кольори має прапор? Скільки їх?

Росія

Вирушаймо до останньої нашої країни-сусідки – Росії.

Росія, відома як країна-агресор. Але ж ми розуміємо, що там живуть такі ж як і ми діти та дорослі. Працюють, ходять до школи, дитячого садочка. І не дивлячись ні на що, ми намагаємось жити у розумінні.

Росія найбільша за територією країна у світі.

Росія славиться матрьошкою, самоваром і балалайкою;

Столиця Росії дуже красиве, старовинне місто – Москва.

Тож давайте розглянемо з яких кольорів складається прапор.

Скільки їх?

Грошова одиниця Росії – російський рубль?

- Які ж ви молодці. Ми трішки стомлені, але дуже задоволені повертаємось додому. Повертаючись додому давайте пригадаємо прислів’я

«Всюди добре, а ….. доповніть!... вдома – найкраще».

V.Закріплення нового матеріалу.

- У скількох країнах ми побували?

- Хто може їх назвати?

- А які грошові одиниці запам’ятали?

Щоб розім’яти наші пальчики надрукуйте назву країни, яка вам найбільше сподобалась.

Робота в зошиті.

А зараз розгорніть свої зошити на ст.15 знайдіть і обведіть назву країни, яка не має кордону з Україною.

У світі нараховується близько 200 країн? Усі вони дуже різні. Є такі, що мають великі і середні за розмірами території, є зовсім маленькі, є країни-крихітки, країни міста. Деякі з них дуже заможні, інші-бідніші. Кожна країна має свою назву, свої державні символи.

- Давайте пригадаємо, що нового ми дізналися на уроці з нашим кубиком.

НАЗВИ – країни-сусіди нашої держави

ЗАПРОПОНУЙ – нашим гостям країну, яку потрібно відвідати і чому.

ПРИДУМАЙ – яку страву ти б приготував,коли пригощав би білорусів.

ПОЯСНИ – чому з сусідами потрібно жити в дружбі.

ПОДІЛИСЬ – своїми враженням від уроку.

ЧОМУ – столиця Угорщини, місто Будапешт, має таку назву.

Творче завдання «Збери посилку»

-Серед предметів, що лежать у нас на столі, є ті, що асоціюються саме з Україною ( виробляються в Україні, стали традиційними, прийшли у світ саме з України). Якби ви збирали посилку для свого друга, що живе в іншій країні, що б ви обрали, аби розповісти про свою країну?

Обрані предмети: рушник; мед; паляниця; калина; гончарні вироби; сало; писанка; вінок; вишиванка.

Завдання:

Підготувати реферат про одну з країн-сусідів України.

Позначити на контурні карті всіх сусідів України.

П'ятниця 22.05.2020, урок № 18

Тема уроку: "Зміни компонентів географічної оболонки під впливом людської діяльності. Зміни природніх комплексів землі."

Мета: розширити знання учнів про значення природи для життя людей; виховувати усвідомлення бережливого ставлення і раціонального використання природних багатств; ознайомити школярів із заходами щодо відтворення і збереження природи; обговорити правила поведінки в природі; виховувати бережливе ставлення до природи; бажання охороняти навколишнє середовище.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Усміхніться всі навколо:

Небу, сонцю, добрим людям,

І тобі обов’язково

Наш урок цікавим буде.

Девіз нашого уроку:

Хто ж пожаліє людину,

Як не природа?

Хто ж пожаліє природу,

Як не людина?

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «Слово вчителя» (розказує вчитель на фоні казкової мелодії)

Жили були у Всесвіті дев’ять красунь, дев’ять сестер. Та одна з них була найчарівніша. В біло-рожевому вінку з весняних квітів, у смарагдовій накидці із зелених шат, у золотавому багрянці щедрої осені – у всьому вона завжди прекрасна. Варто її лише захотіти і безкраї похмурі степи усміхнуться барвистою веселкою квітів, потягнуться до сонця зелені паростки у пустелях, виноградні грона наповняться соком. Тішила вона своїми чарівними очима-озерцями, дзвінким життєрадісним голосом, що розливався пташиним щебетом.

Ти божество! Дзвін струмочок нагадує твій сміх, шелест листя в гаю – твоє легке дихання, повнозернистий колос – твою щедрість…

Розвивається на вітрах її розкішне зелене волосся з переплетеного березового та вербового гілля. А ще красуня мала чарівну вдачу. Ступить крок – і заллється все навколо бузковими кольорами, засміється – і розсиплеться пролісковий цвіт, притихне в задумі – і видніється рожевий обрій…

Чи впізнали ви цю красуню? Як звуть її? (Земля).

Це наша планета, наша домівка у Всесвіті, яку ми порівнюємо з чарівною дівчиною… Та минав час. Почали тьмяніти і міліти її очі – озерця, рідшати волосся, затихати голос…

В мою душу закрадається тривога, а у вашу? Адже Земля – це наша домівка.

Що саме непокоїть і тривожить нас? (Міліють і забруднюються ріки, вирубуються ліси, зникають деякі рослини, тварини, забруднюється повітря)

Ось скільки проблем ви назвали.

Що ж повинні робити ми, люди, знаючи що Земля наш прихисток, наш дім в біді! (Бережливо ставитися до неї, охороняти її…)

ІІІ. Вивчення нового матеріалу. Повідомлення теми уроку

Гра «Дешифрувальник» (Розмістіть букви в порядку зростання чисел і прочитайте ключові слова нашого уроку).

Дійсно сьогодні на уроці ми будемо говорити що може зробити людина для збереження природи.

1 – л 1 – п

3 – д 5 – о

6 – а 3 – и

2 – ю 6 – д

4 – и 7 – а

5 – н (людина) 2 – р

4 – р (природа)

Це і буде темою нашого сьогоднішнього уроку.

Прийом «Слово вчителя»

На землі, у домі вселюдському –

Протиріч і негараздів тьма,

Будьте люди обережні в ньому!

Іншої домівки в нас нема.

Нашу голубу планету часто порівнюють з величезним космічним кораблем, який летить просторами Всесвіту. А людство – екіпаж корабля. В цьому кораблі немає аварійного виходу.

На космічному кораблі Земля – тривога! Майбутнє Землі в небезпеці! І це дійсно так. За цими словами гірка істина. Людство стоїть на порозі екологічної катастрофи: парниковий ефект, діри в озоновому шарі, проблема чистої води, кислотні дощі; щороку планета втрачає десятки видів тварин і рослин. Важко поранена плаче хвора Земля, і Чорнобиль – тривожний сполох – заклик до розуму.

І на пам'ять спливає пророцтво великого Кобзаря: «Схаменіться, добрі люди, бо лихо вам буде!»

Слово агроному:

- Людина може збагатити добривами зголоднілий грунт, але вона не в змозі створити його знову. Всю титанічну роботу здатна виконати лише Природа! І робить вона це не поспішаючи, ґрунтовно, спокійно. Як ти її не прискорюй, як ти її не допомагай, але вона не хоче рахуватися ні із зростаючими проблемами людини у продуктах харчування, ні із приростом населення, ні із дефіцитом корисної земельної площі.

На відновлення шару грунту всього у 2,5 см при доброму і постійному рослинному покриві природа затрачає до тисячі років. Як же ми, повинні цінувати свою землю, як її берегти!

Слово гідрологу:

- Володимир Вернадський говорив: «Якби мені довелося писати гімн всепланетному життю, неодмінно почав би його з величальної пісні на честь води і закінчив би щонайглибшою вдячність цій живильній рідині. Чому таке поклоніння? Причина не тільки в тім, що наші прабатьки в енному ступені вийшли з неї, що ми її діти, а в тому, що майже на три чверті складаємося в неї, вона вгамовує нашу спрагу, дає життя ланам, зігріває будинки, стелиться перед кораблями… У нашій крові незбагненно збереглися краплини Світового океану. В обох рідинах майже однакове співвідношення основних елементів – хлору, натрію, кисню, калію, кальцію»

Пам’ятайте, люди, назавжди,

Неможливо жити без води.

Це життя колиска, це – дощі,

Це роса і квітка на межі.

Це тумани, ріки і моря,

Джерело у спеку, це – життя.

Слово кліматологу:

- Коли хочуть підкреслити гостроту проблеми в чомусь, то горять: «Потрібний як повітря!» Відомо, що без їжі людина може прожити тижні, без води – дні, а без повітря лише кілька хвилин. В середньому людина робить за своє життя півмільярда дихальних рухів. Легені здатні пропускати приблизно двісті п’ятдесят тисяч метрів кубічних повітря, а разом з ним і ті шкідливі речовини, які в ньому затримуються.

За даними ЮНЕСКО – 60-80% усіх шкідливих викидів в атмосферу припадає на автотранспорт. Ліси зникають зі швидкістю 20 га за хвилину. Кислотні дощі є причиною захворювання мільйонів людей та тварин.

Існує відомий вислів: «Або дим зробить так, що на землі буде менше людей, або люди зроблять так, що на Землі буде менше диму»

Слово біологу:

- Нам не завжди вдається помітити (а дехто не завжди прагне до цього) складний взаємозв’язок процесів що відбувається в природі. Але ж відомо, що найменші зміни у функціонуванні одного компонента одразу впливають на стан всієї живої системи. Слід пам’ятати, що коли на гектари лісу є три середні мурашники, то тут уже не потрібні хімічні препарати для захисту рослин. Тут буде повна екологічна рівновага. Оберігаючи мурашок ми оберігаємо ліс від шкідників.

Бобри, переселені в нову водойму – струмок або річку, як правило, одразу беруться за гідробудівництво, і вище греблі виникає зовсім інша фауна. Появляється багато молюсків, водяних комах, їх личинок. А це принаджує у боброві ставки водоплавних птахів. Качки приносять сюди на лапках ікру карасів. До повалених бобрами дерев приходять живитися зайці, копитні тварини, гризуни. Природа сама регулює свою діяльність.

Слово екологу:

- В американському Солт-Лейк-Сіті стоїть єдиний у світі пам’ятник чайкам. На хліби переселенців в Америці напала сарана. Людина безсила перед нею. Урожай був приречений на загибель, але тут услід за сараною з’явилась зграя чайок. За лічені години вони повністю знищили шкідників. Люди, яких чайки спасли від голодної смерті, в знак подяки встановили птахам пам’ятник, який зберігся до наших днів.

В українського народу з давніх давен існувало ставлення до природи як до батьківського, рідного, тобто оцінка природи була лише позитивною. Наші предки слов’яни складали замовлення, щоб задобрити язичницьких богів, які володарювали над природою: «Добрий день тобі, Сонечко ясне! Ти святе, ти ясне – прекрасне ти чисте, величне й поважне…»

За часів Київської Русі першими природними заповідниками були священні гаї, що замінювали нашим предкам храми. Їх так і називали: божелісся, святий бір, праведний ліс. У таких лісах заборонялося випасати худобу, вирубувати дерева та полювати на тварин.

Роздуми учнів («Думки вголос»)

Учень 1.

Правду кажуть, що природа – наша мати. Вона дає людині все необхідне для життя, хоч ми не завжди можемо оцінити її дарунки. Що може бути кращим за тепле сонце, величні гори, грайливе море, квітучі дерева навесні?

Не можна жити, якщо ти не маєш змоги насолоджуватись свіжим ранковим повітрям, погратися з маленьким ласкавим кошеням, погрітися на літньому сонечку, вдихнути аромат троянд.

Дуже засмучує те, що люди, захопившись розвитком нових технологій, часто шкодять природі. Мені дуже подобається, що в багатьох країнах люди звернули увагу на альтернативні джерела енергії та екологічні види транспорту. Необхідно пам’ятати, що шкодячи природі, ми робимо гірше самим собі. Ми маємо зберегти багатство і красу природи, тільки за цієї умови можливе наше існування на землі.

Учень 2.

Ми так чекаємо весни, навесні тане сніг, виставляючи на показ все те, що люди кидали у нього, думаючи, що це не страшно, цього ніхто не побачить. Але ми бачимо. Це бачать всі. Перша зелень не в змозі сховати все це сміття. Ставитись до природи треба так, як до власного будинку, адже біля нього ми не викидаємо непотрібні речі.

Учень 3.

Відпочиваючи в лісі, ми не раз бачили там замість чудесних квітів пластикові пляшки, викинуті недбалими туристами. Пластик, як відомо, залишається в землі довгі роки і не гниє.

Ліси повинні радувати нас могутніми деревами, чистим повітрям, лісовими рослинами, а не засмучувати горами сміття, залишеного там людьми. Давайте берегти природу, адже вона так від нас залежить!

Учень 4.

Якось, відпочиваючи влітку, я пішла купатися в ставку. Ледве ввійшла у воду, як відчула сильний біль у ступні правої ноги. Вилізла на берег і оглянула ногу. Ну, так і є, чимось порізалася Я кульгала кілька днів і думала: «Ну хто кинув у воду іржаву бляшанку? Кому спало таке на думку?» Потім зрозуміла, що таке спало на думку такій самій людині як і я. Людині, котра вважала, ніби екологія – це щось таке, що її не стосується. Виходить, що стосується всіх і кожного!

Правила запам’ятай – люби природу, ліс оберігай.

Природу рідну і свій край ти завжди люби і оберігай.

Підсумок уроку

Прийом «Слово вчителя»

Ми прийшли на цю землю, щоб жити, працювати, розвиватись, творити. Але ніколи не забуваймо про те, що кожний із нас і всі ми разом узяті – невід’ємна частинка матінки-природи. Без неї ми ніщо, бо обійтися ніхто з нас не може без води, без повітря, без сонця. Ми люди! Ми вищі істоти на землі! Навіщо ж ми нищимо св

ою планету?

Люди, зупиніться, отямтесь!

Ми повинні зробити майбутнє людства прекрасним, зберегти нашу чудову планету для наступних поколінь. Шануймо матінку-природу, бо любити й берегти природу – значить любити і берегти Батьківщину.

Рефлексія

Висловіть свої враження від уроку:

- Я навчився…

- Я вперше почув…

- Я зацікавився…

Завдання;

Опрацювати параграф 55"Вплив людини на природу" сторінки 226-229!

Написати твір «Мій внесок у покращенні екологічної ситуації рідної місцевості».

Наведіть приклади зміни природи під впливом господарської діяльності людини!

Що таке ноосфера?

Чому В. Вернацький назвав людство могутньою силою?

Вівторок 26.05.2020, урок № 19

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів з тем:біосфера. Географічна оболонка. Земля - планета людей. Людина і географічна оболонка".

І варіант.

І рівень (6 х 0,5 бала = 3 бала).

Виберіть тільки одну правильну відповідь.

1. Впізнайте оболонку Землі, утворену живими організмами:

а) географічна оболонка; в) літосфера;

б) біосфера; г) атмосфера.

2. Позначте назву найпоширеніших ґрунтів України:

а) каштанові; в) дерново-підзолисті;

б) сірі - лісові; г) чорноземи.

3. Вкажіть, яке зображення на емблемі Міжнародного союзу охорони природи:

а) тигра: в) велетенської панди;

б) бурого ведмедя; г) оленя.

4. Позначте назву найбільшого за кількістю народу світу:

а) американці; в) росіяни;

б) англійці; г) китайці.

5. Назвіть ім'я всесвітньо відомого вченого, нашого співвітчизника, який є засновником вчення про біосферу:

а) В.Вернадський; б) В.Докучаєв; в) М.Міклухо-Маклай.

6. Визначить правильність даного твердження: „Зональні природні комплекси - це комплекси, утворені, перш за все, кліматичними умовами. До них відносяться географічні пояси та природні зони”:

а) так; б) ні.

II рівень (3 х 1 бал = 3 бала).

Виберіть декілька правильних відповідей.

1. Віднайдіть три твердження, що правильно характеризують закономірності формування і розвитку географічної оболонки;

а) цілісність географічної оболонки полягає у взаємозв'язку і взаємовпливі її компонентів;

б) ритмічність - це забезпечення повторюваності в часі процесів і явищ у географічній оболонці;

в) кругообіг речовин і енергії в географічній оболонці - це окремі, не пов'язані між собою процеси;

г) розподіл на менші за розмірами природні комплекси - одна з найважливіших закономірностей географічної оболонки;

д) єдність впливу внутрішніх та зовнішніх зв’язків у географічній оболонці;

е) чіткість меж географічної оболонки.

2. Вкажіть всі правильні твердження щодо чинників ґрунтоутворення:

а) сонячне тепло і світло; в) рослини,тварини,бактерії;

б) повітря, вода, гірські породи; г ) гумус, вода, рослини.

3. Віднайдіть чинники, що порушують зональний розподіл природних зон:

а) співвідношення тепла і вологи;

б) морські течії;

в) будова земної кори;

г) гірські хребти.

III рівень (2 х 1,5 бала = 3 бала).

1. Встановіть відповідність між географічними координатами та столицями держав, що їм відповідають:

Географічні координати Столиці держав

1. 51⁰ пн.ш.5⁰сх.д. А) Гавана.

2. 34⁰ пд.ш. 55° з.д. Б) Брюссель

3. 2⁰пн.ш. 102° сх. д. В) Куала-Лумпур

4. 23 пн.ш.83⁰ з.д. Г) Монтевідео

Д) Бразиліа.

2. Визначте відповідність між географічними поясами і природними зонами:

Географічні пояси Природні зони

А) тропічний 1. вічнозелені твердо листі ліси і чагарники;

Б) помірний 2. савани і рідколісся;

В) субтропічний 3. степ;

Г) субекваторіальний 4. тундра;

5. перемінно-вологі ліси.

IV рівень (1 х 3 бала = 3 бала).

1. Вирубування лісу - початок ланцюжка змін у географічній оболонці.

Як можна продовжити цей ланцюжок?

Вирубування лісу -…

2. Приведіть приклади зміни природи в нашій місцевості під впливом господарської діяльності людини.

IІ варіант.

І рівень (6 х 0,5 бала = 3 бала).

Виберіть тільки одну правильну відповідь.

1. Впізнайте правильне твердження щодо визначення поняття «біосфера»:

а) повітряна оболонка Землі;

б) водна оболонка Землі;

в) оболонка Землі, в яків зосереджені всі живі організми;

г) тверда оболонка Землі.

2. Чим визначається родючість ґрунту?

а) кількістю кисню; в) наявністю води;

б) вмістом гумусу; г) температурою повітря.

3. Смаглявий колір шкіри, чорне пряме волосся, звужений розріз очей - характерні ознаки представників:

а) європеоїдної раси; в) монголоїдної раси;

б ) австралоїдної раси; г) негроїдної раси.

4. Помилковим є твердження, що завдяки господарській діяльності людини:

а) утворюються нові форми рельєфу;

б) виникають штучні печери;

в) формуються нові родовища корисних копалин;

г) забруднюються надра.

5. Назвіть ім'я всесвітньо відомого вченого, нашого співвітчизника, який довів рівність людських рас:

а) В.Вернадський; б) В.Докучаєв; в) М.Міклухо-Маклай.

6. Визначить правильність даного твердження: «Органічний світ змінюється зі зміною географічної широти в залежності від умов тепла і вологи».

а) так; б) ні.

II рівень (3 х 1 бал = 3 бала).

Виберіть декілька правильних відповідей.

1. Виберіть ті держави, з якими Україна мас суходільні кордони:

а) Німеччина; г) Польща;

б) Білорусь; д) Болгарія;

в) Росія; е) Молдова.

2. Вкажіть головні закономірності формування і розвитку географічної

оболонки:

а) цілісність; г) кругообіг речовин і енергії:

б) зональність; д) чіткість меж географічної оболонки.

в) ритмічність;

3. Якою буде середня густота населення Африки, якщо площа материка 30.3 мли. км², загальна кількість населення - 890 млн. осіб.

III рівень (2 х 1,5 бала = 3 бала).

1. Встановіть відповідність між столицями держав та їх географічними координатами:

Столиці держав Географічні координати

А) Гавана 1. 23° пн. ш, 83° з. д.

Б) Лондон 2. 40^опн. ш. 118° сх. д.

В) Пекін 3. 45° пн. ш. 75° з. д.

Г) Оттава 4. 52° пн. ш. 0^о д.

5. 40^о пд. ш. 6^о з. д.

2. Визначте відповідність між географічними поясами і природними зонами:

Географічні пояси Природні зони

А) тропічний 1. перемінно-вологі ліси;

Б) помірний 2. вічнозелені твердо листі ліси і чагарники;

В) субтропічний 3. тропічні пустелі;

Г) субекваторіальний 4. арктичні пустелі;

5. тайга.

IV рівень (1 х 3 бала = 3 бала).

1. Докажіть, що кожною дня ви використовуєте різноманітні природні багатства.

2. Поясніть на прикладах, чому змінюються не тільки окремі компоненти природи, але й природні комплекси.

П'ятниця 29.05.2020, урок № 20

Тема уроку: "Узагальнююче повторення"

Мета: узагальнити, закріпити та перевірити знання за курс 6 класу.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Учитель. Ми проводимо змагання «Мандрівка навколо одного з материків». Для мандрівки нам знадобляться чотири екіпажі. Змагання оцінюють судді, їм допомагають учні старших класів. Прохання до екіпажів — зайняти свої місця, під час подорожі бути уважними! Правильні відповіді оцінюються трьома балами. За шум і підказки вболівальників з команд знімаються бали, тому прохання не підводити свої команди.

ІІ. Проведення змагання

Ведучий. Наша подорож розпочинається з міста, яке має координати ... (вказати координати свого населеного пункту). Як називається це місто? Коли вперше з’явилась ця назва?

Ведучий. Поки судна пливуть до берегів Чорного моря, давайте познайомимося з їх екіпажами. Починає екіпаж... далі продовжує...

Ведучий. Отже, ми в Чорному морі. Яка його солоність? Чому його так названо? Яка його середня глибина, якщо звук, посланий з корабля, повернувся за 1 с?

Конкурс 1

За 1 хв. екіпажам потрібно записати назви річок, які вони знають. Зачитуємо по порядку назви і, якщо вони повторюються, їх викреслюють. Перемагає та команда, у якої записано більше назв, ніж в інших команд.

Ведучий. Через протоки Босфор і Дарданелли ми виходимо в море, на берегах якого ловлять рибу жителі трьох частин світу. Яких? Як названо це море? Яка його глибина?

Конкурс 2. Музичний

Вам потрібно пригадати один-два рядки з пісень, присвячених порам року, і проспівати їх. Команди співають по черзі, не повторюючись. На підготовку — 2 хв. У цей період звучать запитання вболівальникам команд. Кожна правильна відповідь приносить вашій команді 1 бал.

Запитання

• Що означає орієнтуватися? (Від лат. oriens — схід; орієнтування за Сонцем)

• Як орієнтуються вночі? (За Полярною зорею та іншими зорями)

• Що таке «азимут»? (Кут між напрямом на північ і названий предмет)

• Назвати найстаріші гори. (Уральскі, Апаллачі)

• Який материк омивається всіма чотирма океанами? (Євразія)

• У якому морі не можна потонути? (Мертвому)

Ведучий. Через Ґібралтарську протоку ми виходимо у відкритий океан. Яка його назва? Яка його середня глибина?

Конкурс 3. Кожен екіпаж повинен за 15 с відповісти на якомога більше запитань.

Креслення поверхні Землі. (Карта)

Небесне тіло. (Планета, комета, зорі)

Твердий стан води. (Крига)

Найбільший океан. (Тихий)

Раптове підняття води у річці. (Паводок)

Хто створив перший глобус? (М. Беґайм)

Найвища точка планети. (Джомолунґма)

Найдовша паралель. (Екватор)

Модель Землі. (Глобус)

Найбільша рівнина. (Амазонська)

Місто, через яке проходить нульовий меридіан. (Лондон)

Тверда оболонка Землі. (Літосфера)

Найбільша за площею низовина. (Амазонська)

Лінія, вище якої сніг не тане. (Снігова)

Сезонні вітри. (Мусони)

Найдовша річка. (Ніл)

Лійкоподібний отвір у вулкані. (Кратер)

Найбільший острів. (Ґренландія)

Процес руйнування гірських порід. (Вивітрювання)

Прилад для вимірювання глибин. (Ехолот)

Найнебезпечніші хвилі. (Цунамі)

Найвищий у світі водоспад. (Анхель)

Найбільше прісноводне озеро на Україні. (Ялпуг)

Пасивні живі організми в океані. (Планктон)

Найближча до Землі зірка. (Сонце)

Головна річка України. (Дніпро)

Затока, у якій спостерігаються найвищі припливи. (Фанді)

Найглибша западина. (Маріанська)

Найбільша тварина океану. (Кит)

Найсолоніше озеро. (Мертве)

Найбільший материк. (Євразія)

Рух води в природі. (Кругообіг)

Перший космонавт. (Ю. О. Гагарін)

Найвища частина гори. (Вершина)

Водна оболонка. (Гідросфера)

Кількість материків. (Шість)

Початок річки. (Витік)

Прилад для вимірювання відносної висоти горба, ями. (Нівелір)

Причина утворення океанських течій. (Вітер)

Шпиляста вершина гори. (Пік)

Конкурс 4. Картограф

Є на Волзі велике місто. Якщо пронумерувати по порядку всі літери, з яких складається його назва, то 1, 6, 7, 2-га літери складають назву нічного птаха, а 5, 2, 3, 4, 1-ша — ім’я одного з героїв відомого твору М. В. Гоголя. Які ці місто, птах, ім’я? (Саратов, сова, Тарас)

Ведучий. Наші кораблі підійшли до мису Доброї Надії й отримали «SOS». Нам повідомляють з Тихого океану, що на борту корабля тяжко захворів капітан, а ліків у них, за виключенням трав, немає. Лікаря на борту теж немає, а у хворого гарячка, кашель.

Конкурс 5. Складіть рецепт для лікування хворого. Над рецептами ви працюєте 2 хв.

Конкурс для вболівальників

Вам необхідно дізнатись, на якій висоті полетить літак, який доставить рецепти хворому, якщо біля поверхні Землі температура: +22 °С; +20 °С ; +24 °С; +18 °С, а за бортом літака -20 °С.

Ведучий. Ми в Індійському океані. Яка течія допоможе нам обігнути материк. (Сомалійська)

Конкурс 6. Капітанський

Вам необхідно назвати по порядку відомі вам географічні об’єкти з теми «Гідросфера». Перший капітан називає одне слово, другий його повторює і додає своє, третій називає слова першого і другого капітанів і додає своє. І так ми вияснемо, хто з вас запам’ятає найбільше слів.

«Біла ворона»

Червоне, Чорне, Ґібралтар, Середземне, Берінґове, Карське.

Дрейка, Маґеланова, Ґренландія, Берінґова, Ґібралтар, Керченська.

Мадаґаскар, Тихий, Ґренландія, Вогняна, Алтай.

Ведучий. Ми в Червоному морі. Чому його так названо? Чим воно відрізняється від інших морів?

Конкурс 7. Про нашу подорож дізнався барон Мюнхгаузен і надіслав нам листа.

Прочитайте його уважно: можливо, в листі є щось незвичне. Підкресліть помилки.

«Добрий день, шановні знавці географії!

Пише вам найправдивіша і найчесніша людина на Землі — барон Мюнхгаузен. Я хочу розповісти вам про свою мандрівку, яка проходила майже тим самим маршрутом, яким рухаєтесь і ви. Я відправився одного літнього дня з великого міста Полтави вгору по річці Ворсклі, назву якій дав Петро І, до Дніпра. Дніпром я виплив до Середземного моря і через протоку Босфор вийшов у відкритий океан, який омиває північні береги Африки. Через протоку Дрейка підійшов до західних берегів Африки. Хотів зразу ж підійти до берега і висадитись на нього, але тепла течія Ґольфстрім відкинула мій корабель далеко в Тихий океан. Я тільки здалеку побачив на березі пінгвінів і тюленів. Кілька днів мій корабель боровся з штормами і холодом, але все-таки мене винесло до мису Доброї Надії.

Тут я поповнив запаси прісної води, помилувався чудовим краєвидом американської природи, побачив кілька динозаврів, великих літаючих страусів і відправився вздовж східних берегів Африки. Швидко Сіамська течія несла мене до берегів Чорного моря. Пройшовши ним, я потрапив у Панамський канал, звідки швидко доплив до Червоного моря. Тепер залишилось рукою подати до Полтави. Ось такою була моя подорож.

Барон Мюнхгаузен».

Ведучий. Наша подорож добігла кінця. Слово суддям. Перемогла... команда.

III. Підсумок уроку

Учитель. Які оболонки Землі ми сьогодні повторили? Зробіть висновки про завдання наших занять з географії і їх виконання. Чи достатньо їх?

НАВЧАЛЬНИЙ РІК 2020-2021

П'ятниця 25.09.2020, урок № 1

Тема уроку:Способи орієнтування на місцевості.Визначення напрямків на місцевості.Компас.Поняття про азимут.

Мета: навчальна: сформувати систему знань про способи орієнтування на місцевості та визначення напрямків, розвивати практичні вміння орієнтуватися, сформувати знання про азимут та способи його визначення, розвивати вміння визначати азимут за компасом та знаходити азимут за напрямком на предмет, ознайомити із способами вимірювання відстаней на місцевості; розвивальна: забезпечити практичне спрямування отримання знань у життєвих ситуаціях; виховна: виховувати любов до свого краю,поклик до мандрівок і пізнання краси,формувати національну свідомість і патріотичні почуття.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Практична теорія»

Хто з нас не мріяв стати мандрівником. Маленькі діти полюбляють втікати з дому.Їх дуже цікавить,що знаходиться поза його межами.Мандрівки-це пізнання нового ще досі незвіданого. Адже,»Світ-це книга і той,хто не мандрує,читає лише одну її сторінку» Св. Августин.

Але «Вітер і хвилі завжди на стороні вмілого мореплавця»Г іббон Е.

Як ви це розумієте? (Учні висловлюють свою думку)

Давайте спробуємо уявити собі гори.

Україна-прекрасний край з мальовничою природою.Хто не мріє побувати у загадкових горах. Карпати-мальовничий район нашої країни, улюблене місце відпочинку туристів. У горах прокладені численні туристичні маршрути різних категорій складності. В усі пори року цими маршрутами вирушають туристичні групи як у супроводі досвідчених керівників-провідників, так і самостійні. Та в усі пори року в горах постійно чергує спеціальна служба порятунку. На жаль, ця служба не залишається без роботи, оскільки періодично в горах губляться люди. Чому ж так трапляється? Справа в тому, що в горах погода дуже мінлива. Туман, злива, ураганний вітер і сніг можуть раптово наздогнати непідготовлених мандрівників. І тоді від того,наскільки мандрівники вміють поводитись у критичній ситуації,орієнтуватися на місцевості, користуватися планом і картою, часто залежить їхнє життя.

Сьогодні на уроці ви набуватимете навичок, що допоможуть вам вижити у таких складних умовах.

Уміння орієнтуватися на місцевості є дуже важливим у житті людини.Відомі випадки,коли через втрату орієнтиру гинули цілі експедиції.І навпаки,вміння знайти орієнтири на місцевості допомагало людям вижити.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Формування поняття «орієнтування на місцевості»

Прийом «Мозковий штурм»

Що означає вислів «зорієнтуватися на місцевості»?

Учні пропонують свої варіанти.

Орієнтування на місцевості— це визначення свого місцезнаходження щодо сторін горизонту та окремих об’єктів, розташованих на місцевості.

Орієнтування — вміння визначати на місцевості сторони горизонту за Сонцем, зорями, компасом, місцевими ознаками.

Для орієнтування на місцевості потрібно вміти визначати сторони горизонту.

Горизонт— частина земної поверхні, яку ми бачимо навколо себе на рівній відкритій місцевості. Основні сторони горизонту — північ, південь, захід та схід. Проміжні — північний схід,південний схід, південний захід та північний захід. Моряки називають напрями сторін горизонту румбами, усього їх 32. Карти завжди зорієнтовані на північ. Робота з картою. У якому напрямку від Києва розташовані м. Львів, м. Луганськ, м. Полтава?

2.Способи орієнтування на місцевості (робота з малюнками в підручнику, демонстрація слайдів)

З давніх-давен головними природними об’єктами для орієнтування на місцевості для людей були Сонце, Місяць та зорі.

У наших широтах о 6-ій ранку Сонце перебуває на сході,о 12-ій годині — на півдні, о 18-ій — на заході (якщо враховувати літній час, то на годину пізніше).

Полярна зоря розташовується в північному напрямку. Щоб визначити положення Полярної зорі на зоряному небосхилі, необхідно подумки провести уявну лінію через дві крайні зорі «ковша» Велика Ведмедиця та відкласти на цій лінії п’ять разів відстань, що дорівнює відстані між названими крайніми зорями.

Під час першої четверті (Місяць зростає) Місяць перебуває о 18-ій годині на півдні та о 24-ій годині на заході. Коли він повний,то розташовується о 18-ій годині на сході, о 24-ій годині — на півдні,о 6-ій ранку — на заході. Під час останньої четверті Місяць перебуває о 24-ій на сході, о 6-ій — на півдні.

Висновок 1. При ясному небі на місцевості можна орієнтуватися за Сонцем, Місяцем, зорями.

4. Способи орієнтування за місцевими ознаками:

Які вам відомі способи орієнтування за місцевими ознаками?

- Кора більшості дерев грубіша й темніша на північній стороні,тонша й еластичніша (у берези світліша) — на південній;

- у сосни вторинна (бура, потріскана) кора на північній стороні стовбура піднімається вище, ніж на південній;

- на деревах хвойних порід смола рясніше накопичується з південного боку;

-річні кільця на свіжих пнях дерев розташовані щільніше з північного боку;

- з північного боку дерева, камені, дерев’яні, черепичні і шиферні крівлі рясніше покриваються лишайниками, грибками;

-мурашники розташовуються з південного боку дерев, пнів і кущів, крім того, південний скат мурашників пологий, північний — крутий;

-ягоди і фрукти раніше червоніють (жовтіють) з південного боку;

-улітку ґрунт біля великих каменів, будівель, дерев і кущів сухіший з південного боку, що можна визначити на дотик;

- у поодиноких дерев крона пишніша й густіша з південного боку;

-сніг швидше підтає на південнихсхилах, у результаті підтаювання на снігу утворюються щербини, направлені на південь;(Перегляд відео)

Україна має багатий і різноманітний рослинний світ і дивовижно,що багато представників флори є своєрідними компасами.

Висновок 3. Під час орієнтування за місцевими ознаками можливі погрішності, тому для більш точного визначення сторін горизонту необхідно

використовувати кілька ознак.

Виступ вчителя біології. Розповідь про рослини-компаси(соняшник,дику горобину ,латук)

3.Надійний спосіб орієнтування — за компасом(ознайомлення та робота з компасом)

Вважається, що справжньою батьківщиною компаса вважається Китай, і самому першому компасом вже набагато більше, ніж дві тисячі років. Як же китайці сконструювали перший компас, і на що він був схожий?

Китайський компас був схожий на ложку, яка крутилася на блюдці. Насправді, низ «ложки» був настільки відполірований, що її «живець» навіть не торкався поверхні «блюдця». «Блюдце» являло собою пластину з міді або дерева, сильно відполірованого, на який наносилися позначки у вигляді сторін світу або сузір'їв. Завдяки полірованому низу «ложки» і гладкості мідної пластини, «ложка могла спокійно обертатися майже у всіх напрямках, але не зміщувалася зі свого місця, ні на сантиметр. Китайські сторони світу були знаками зодіаку, які наносилися методом фарбування, або вдавлення в поверхню. Подарункові імператорські варіанти оздоблювалися бірюзою і смарагдами, а також перлами.

«Ложку» сильно розкручували за «живець» і таким чином, вона починала свій рух по круговій. «Держак» служив чимсь начебто компасної стрілки і завжди точно вказував на південний напрямок, як би його не розкручували.

Щоб орієнтуватися за компасом, необхідно: встановити компас на горизонтальну площину, звільнити за допомогою спеціального важеля намагнічену стрілку, зачекати, доки стрілка заспокоїться;повернути корпус компаса, доки букви Пн (або N) не зрівняються з указаним темним кінцем стрілки. Слід пам’ятати, що компасом не можна користуватися поблизу залізних предметів, бойової техніки й ліній електропередачі, оскільки вони спричиняють відхилення магнітної стрілки.

Часто напрямки на потрібний предмет не збігаються ні з основними, ні з проміжними сторонами горизонту. Тоді точний напрямок можна встановити за шкалою компаса, обчисливши азимут.

Азимут — кут між напрямом на північ і на предмет місцевості; величину цього кута виражають у градусах, а відлічують його від напряму на північ праворуч за рухом годинникової стрілки від 0° до 360°.

Практичні навики визначення азимуту.

Робота з компасом. За допомогою компаса визначити основні сторони горизонту в класі.

Завдання

. Туристи рухались за такими азимутами: 90°, 45°, 225°. Укажіть напрями руху туристів.

Висновок 2. Компас — прилад, за яким найточніше можна визначити своє місцезнаходження.

4.Вимірювання відстаней на місцевості.

Відстані на місцевості вимірюють рулеткою, кроками та за часом, витраченим на ходьбу, при цьому інколи рухаються за азимутом з відомої початкової точки.

GPS-навігатор – пристрій, який отримує сигнали глобальної навігаційної системи з метою визначення поточного місця розташування пристрою на Землі. Багато приймачів GPS вбудовані в мобільні телефони.

У густому тумані або під землею зв'язок із супутником порушується

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

Прийом «Художник». Якщо ви уважні і знаєте чітко сторони горизонту, ви зможете намалювати за цією інструкцію предмет. Назвіть його.

Від точки А відкласти на схід 1 клітинку, на північний схід 1, на північ 2, на захід 2, на північ 1, на захід 9, на південь 4, на південний схід 2, на захід 5, на південний схід 2, на схід 11, на північний схід 2, на захід 5, на північний схід 2, від точки А на північ 2, на схід 1, на південь 1, на захід1.

Прийом «Клуб знавців» (робота в групах)

Назвіть якнайбільше способів орієнтування за місцевими ознаками.

ПІДСУМОК УРОКУ

Прийом «П’ять речень»

Орієнтування на місцевості— це визначення свого місцезнаходження щодо сторін горизонту та окремихоб’єктів, розташованих на місцевості.

З давніх-давен головними природними об’єктами для орієнтування на місцевості для людей були Сонце, Місяць та зорі. Надійним способом є орієнтування за компасом. Можна зорієнтуватися й за місцевими ознаками. У такому випадку для більш точного визначення сторін горизонту необхідно використовувати кілька ознак.

Завдання;

Опрацювати параграф 7 Сторінки 34-37

Дати письмову відповідь на запитання що означає зорієнтуватися на місцевості?

Назвати основні іпроміжні сторони горизонту

Визначте способи орієнтування на місцевості

Опишіть способи орієнтування за допомогою місцевих ознак

Вівторок 28.09.2020, урок № 2

Тема уроку: "Визначення напрямків місцевесті. Компас.Поняття про азимут"

Мета: сформувати знання про азимут та способи його визначення, розвивати вміння визначати азимут за компасом та знаходити азимут за напрямком на предмет; ознайомити із способами вимірювання відстаней на місцевості; забезпечити практичне спрямування отриманих знань у життєвих ситуаціях; виховувати уважність, зосередженість.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручники, зошити, компаси, великий шкільний транспортир, учнівські транспортири, рулетка, телефони з GPS-навігацією.
Очікувані результати: учні зможуть обчислювати азимут за шкалою компаса, пояснювати порядок дій для встановлення азимуту, називати способи вимірювання відстаней на місцевості.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Географічний крос»
Найдавнішим астрономічним інструментом, що призначений для визначення полуденної лінії, називають...
Лінію тіні північ-південь називають...
Для орієнтування по зорях найважливішим орієнтиром для мандрівників завжди була...
Основні сторони горизонту — це...
Компас було винайдено в... (країна)
У мурашників пологий схил вказує на...

Прийом «Географічна мозаїка»
З набору слів складіть правильне за змістом речення:
Півкуля, в полудень, наше, на півдні, в, Сонце, розташовується.
Полярна зоря, Північний полюс, завжди, над, лежить.

Прийом «Проблемне питання»
Як відомо, магнітний компас є надійним помічником в орієнтуванні на місцевості. Однак на Землі є місця, де користуватися магнітним компасом небажано. Де саме? (Поблизу полюсів, у районах, де є родовища залізних руд (магнітні аномалії).)

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Прийом «Практична теорія»
Усім відомо, що за допомогою компасу можна точно зорієнтуватися на місцевості та рухатися у потрібному напрямку за основними та проміжними сторонами горизонту.
А що роботи, якщо напрямок вашого руху не збігається із жодним з відомих вам напрямків? У такому випадку вам стануть у пригоді знання про азимут та вміння ним користуватися.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Що таке азимут (робота з рисунками в підручнику)
Азимут (з арабської — шлях, напрямок) — кут між напрямком на північ та напрямком на певний предмет. Він визначається в градусах.
Компас має кругову шкалу, розбиту на 360°. Напрямок на північ відповідає 0° або 360°. Відлік азимуту за компасом ведуть від напрямку на північ за рухом стрілки годинника. Наприклад, напрямок на схід відповідає азимуту 90°, на південь — 180°, на захід — 270°. Щоб визначити азимут, компас повертають так, щоб поділка 0 збіглась з темним кінцем стрілки. Потім слід повертати кільце компаса, доки лінія від прорізу до мушки не встановиться у напрямку на предмет. Мушка покаже на шкалі величину азимута в градусах.
2. Як рухатися за азимутом (демонстрація руху за азимутом) Зорієнтуйте компас за сторонами горизонту. Знайдіть на циферблаті компаса число, що показує величину азимута, за яким вам потрібно пройти першу відстань. Покладіть на скло компаса тоненьку паличку так, щоб вона з’єднала центр стрілки з цим числом. Паличка вкаже напрямок руху. Якщо напрямок палички збігається з яким-небудь видимим предметом на місцевості, наприклад високим деревом, то компас можна сховати і рухатися в напрямку цього дерева, відраховуючи дорогою потрібну кількість кроків. Якщо ж такого предмета немає або ви йдете лісом, то потрібно тримати компас перед собою так, щоб його нульова поділка збігалася з темним кінцем стрілки, і йти у заданому напрямку. Знаючи азимут свого шляху, можна рухатися вночі, в туман, метелицю або в густому лісі і вийти до наміченої мети.
Висновок 1. Рухаючись за азимутом, слід ретельно дотримуватися обраного напрямку руху.
3. Вимірювання відстаней на місцевості
Виміряти відстань на місцевості можна рулеткою, кроками та за часом, витраченим на ходьбу.
4. GPS-навігація (всесвітня система розташування)
GPS-навігатор — пристрій, який отримує сигнали глобальної навігаційної системи з метою визначення поточного місця розташування пристрою на Землі. Багато приймачів GPS вбудовані в мобільні телефони.
За можливістю — демонстрація GPS.
Висновок 2. Сучасні навігаційні пристрої дозволяють точно визначити своє місцезнаходження. Проте у густому тумані, в приміщенні або під землею зв’язок із супутником порушується, тому варто знати інші способи орієнтування.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Проблемне питання»
Чи варто вивчати різні способи орієнтування на місцевості, якщо є GPS-навігатор?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ
1. Назвіть нові поняття, з якими ви ознайомилися на уроці.
2. Яких нових умінь ви набули сьогодні?

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Визначення відстаней на слух (2 хв). Натренований слух — гарний помічник у визначенні відстаней уночі. Успішне застосування цього способу багато в чому залежить від вибору місця для прослуховування. Його вибирають так, щоб вітер не попадав прямо у вуха.
Навколо, в радіусі декількох метрів, усувають причини шуму, наприклад суху траву, гілки чагарнику і т. п. У безвітряну ніч при нормальному слуху різні джерела шумів можуть бути чутні на дальностях, зазначених у таблиці.
Для будь-якого видимого предмета, який є джерелом поодиноких звуків можна визначити відстань за формулою S = t х 340, де t — час у cекундах від моменту візування події до моменту сприймання звуку.

Завдання;

Опрацювати параграф 8 Сторінки 38-40

Дати письмову відповідь на запитання !

Що таке азимут?

Якому напрямку відповідає азимут 270 ?

Поясніть як можна іти за азимутом і не дивитися постійно на компас?

П'ятниця 30.09.2020, урок № 3

Тем уроку: "Особливості та відмінності зображення земної поверхгні на глобусі, космічних знімках, картах."

Мета: актуалізувати знання про способи зображення Землі з курсу природознавства; формувати первинні знання про особливості зображення Землі на глобусі, географічній карті, плані місцевості; розвивати вміння визначати відмінності в зображеннях місцевості на рисунку, фото- й аерознімках, плані; з’ясувати різницю між зображеннями земної поверхні на глобусі, плані, карті, аерофото- і космічних знімках; розвивати аналітичні здібності, допитливість, кмітливість; виховувати повагу до розвитку людських знань.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Мозкова атака»

Усі можливі відповіді вчитель записує на дошці.

1. Уявіть собі, що вас попросили зобразити пришкільну територію. У які способи ви це зробите?

2. Уявіть собі, що вам необхідно зобразити територію вашої області. У які способи ви це зробите?

3. Уявіть собі, що ви вирушили в космічну подорож і на одній із планет виявили гостинних розумних істот. Які способи зображення Землі ви використаєте для її опису?

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Практична теорія»

Виконуючи завдання, ви мали можливість переконатися в різноманітності способів зображення нашої планети. З давніх-давен люди намагалися зобразити місцевість якомога точніше та докладніше.

Археологічні розкопки свідчать про існування в давніх людей рисунків і планів територій. Їх робили на камінні, бивнях мамонта, бересті. Довгий і важкий шлях пройшло людство, перш ніж навчилося складати географічні карти. Про це ви дізналися, вивчаючи розділ «Географічне пізнання Землі». А пам’ятаєте, який переворот у розвитку географічної науки здійснив глобус Мартіна Бегайма — «Земне яблуко»? Навіщо ж людям потрібні точні зображення місцевості? На це питання відповісти легко. Зображення місцевості необхідні в будівництві та сільському господарстві, у військовій справі й авіації, туризмі та подорожах і в багатьох інших видах діяльності людини. Кожний у своєму житті стикається з необхідністю побудувати план, прочитати карту, зорієнтуватися на місцевості.

На уроках, присвячених темі «Земля на плані і карті», ви навчитеся користуватися планами і картами, грамотно «читати» їх, визначати відстані та напрямки. А сьогодні на уроці ми повинні з’ясувати, які способи зображення місцевості є найбільш точними та які переваги й недоліки вони мають.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1 Види зображення земної поверхні

Існують різні види зображень земної поверхні: рисунок, фотографія, аерофотознімок, план, карта, глобус тощо.

Рисунок дає загальне уявлення про вигляд місцевості, але не має точності.

Фотографія — точніше, ніж рисунок, передає особливості місцевості, але добре видно тільки ті предмети, що розташовані на передньому плані.

Аерофотознімок — зображує ділянки поверхні зверху, охоплює значні за розміром території, однак не дає інформації про призначення та назви географічних об’єктів.

План місцевості — зображує невеликі ділянки місцевості, має високу точність та містить характеристики географічних об’єктів.

Географічна карта — зменшене зображення різних за розмірами ділянок земної поверхні, складають з урахуванням кулястості Землі, подані характеристики об’єктів.

Глобус — найточніше передає зовнішній вигляд нашої планети, але не відображає дрібні об’єкти, до того ж він громіздкий.

Висновок 1. Земну поверхню можна зобразити на площині у вигляді рисунка, фотознімка, аерофотознімка, космічного знімка, плану та географічної карти. Найбільш точно передає зовнішній вигляд нашої планети глобус.

2 Переваги й недоліки плану, карти та глобусу в зображенні земної поверхні (робота в парах з підручником)

Заповнення таблиці

Основні способи зображення земної поверхні	Переваги	Недоліки
План
Географічна карта
Глобус

Висновок 2. План, карта і глобус є найбільш досконалими способами зображення земної поверхні. Ці картографічні твори мають істотні відмінності.

3 Глобус — об’ємна модель Землі

Розгляд процесу створення глобуса (робота з рисунками та схемами атласу)

Висновок 3. Глобус найточніше, без спотворення зображує земну поверхню, проте у повсякденному житті та практичній діяльності його використовувати незручно.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Експрес-тест» 1

1. «Глобус» у перекладі з латини означає:

А модель; В куля; Б великий; Г коло.

2. Творець найстарішого глобуса Землі:

А Мартін Бегайм; Б Ґерард Меркатор;

В Клавдій Птолемей; Г Джеймс Кук.

3. Подає вид місцевості збоку:

А глобус; Б фотознімок; В план; Г карта.

4. Фотографії з космосу мають найбільше значення для складання:

А географічних карт; Б туристичних маршрутів;

В планів для будівництва; Г планів сільськогосподарських угідь.

5. Найкращим помічником у вашій подорожі рідним краєм буде:

А глобус; Б карта України;

В карта вашої області; Г карта автомобільних шляхів України.

Прийом «Творча лабораторія»

1. Спрощеним варіантом плану місцевості є схема.

Складіть схему вашого шляху:

А від будинку до школи;

Б від будинку до найближчої крамниці;

В від вашого будинку до будинку вашого товариша.

Складаючи схему, використовуйте власні умовні позначення та орієнтири.

2. Вигадайте та замалюйте схематичні позначення для таких об’єктів: будинок, дерево, річка, міст, клумба, школа, вокзал, дорога, гора, яма.

Прийом «Взаємоперевірка»

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Що нового ви відкрили для себе на уроці? Чому навчилися?

Заключне слово вчителя

Зобразити земну поверхню можна у вигляді малюнка, фотознімка, аерофотознімка, плану та географічної карти.

Найбільш повну інформацію про характер земної поверхні та об’єкти, розміщені на ній, передають план і карта.

Найбільш точно зовнішній вигляд Землі передає глобус.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Найпростіші картографічні рисунки з’явилися ще до зародження писемності. Це свідчить про значну роль карти в житті первісної людини.

Мабуть, найстародавніша із відомих карт, вирізьблена на кістці мамонта 15 тис. років тому, була знайдена біля села Межиріч на Україні. У цьому складному рисункові вбачають план поселення первісної людини доби пізнього палеоліту: зображені річка, кілька жител та ліс.

Приблизно в той самий час було створене картографічне зображення на Кирилівській стоянці (м. Київ), відоме під назвою «Кирилівська карта». На ньому вчені ідентифікують фігури тварин, водну поверхню, контури житла.

В околицях села Дударків на Київщині археологи знайшли так звану «Дударківську карту» (ІІ тис. до н. е.). На розі оленя вирізьб лені обриси дерев, тварин, орнаментальне зображення води. Вважають, що це схема мисливських угідь.

До найдавніших належить також картографічне зображення на срібній вазі III тис. до н. е., знайденій в одному з Майкопських курганів, яка зберігається в Ермітажі (Санкт-Петербурґ). На рисунку зображені гірський хребет з двома великими вершинами (можливо, це вершини кавказьких гір Ельбрус і Казбек), звідки беруть початок дві річки, які впадають в озеро (або море); на горах показаний ліс, навколо озера і біля підніжжя гір — різноманітні тварини (бики, козли, леви).

Найбільший на Землі глобус має 10 м у діаметрі і важить 30 тонн. Зберігається він в астрономічній обсерваторії м. Пезаро (Італія). Глобус зроблений із дерева, і його розміри дозволяють розмістити всередині 600 осіб на трьох ярусах настилів.

Завдання;

Опрацювати параграф 9 Сторінки 40-44

Дати письмову відповідь на запитання !

Що вивчають науки топографія і картографія?

Чим відрізняється зображення місцевості на малюнку і фотографії від аерофотознімка?

Які переваги мають космічні знімки?

Вівторок 05.10.2020, урок № 4

Тема уроку: "Тематичне оцінювання".

Варіант І.

І рівень (кожне питання по 0,5 бала)

1. Назвати, хто першим досяг берегів Америки:

а) Васко да Гама; б) Фернан Магеллан; в) Христофор Колумб; г) Жак-Ів-Кусто.

2. Назвати, хто першим довів кулястість Землі:

а) Г. Мореплавець ; б) Арістотель ; в) Марко Поло ; г) X. Колумб.

3. Визначити, скільки мандрівок здійснив X. Колумб до берегів Америки:

а) 3; б) 4; в) 6 ; г)1.

4. Перший глобус створив вчений :

а) Б.Діаш; б) Ератосфен; в) М.Бегайм; г) Геродот;

5. Учасники експедиції на чолі з Ф. Беллінсгаузеном та М. Лазаревим відкрили материк…

а) Євразія ; б) Австралія ; в) Антарктида ; г) Південна Америка.

6. Як називається єдина українська наукова станція в Антарктиді?

а) М. Лазарев; б) Жак- Ів –Кусто; в) А.Вернадський; г) Л. Каденюк.

II рівень (кожне питання по 1 балу )

7. Знайдіть неправильне твердження:

а) Навколосвітня подорож Ф. Магеллана розпочалась у 1519 році;

б) Віллем Янсзон досяг Австралії у 1606р.;

в) Бартоломеу Діаш знайшов морський шлях до Індії.

8. Відкриття якого материка довгий час приховували голландці:

а) Америка; б) Антарктида; в) Австралія.

9. Перша експедиція Х.Колумба вирушила на пошуки:

а) Великого шовкового шляху ; б) Америки ; в) Західного шляху до Індії ; г) Антарктиди.

III рівень (кожне питання по 1,5 бала)

10. Встановіть відповідність між колонками:

Дослідники – Відкриття

А) Д. Кук 1. Вперше досяг берегів Антарктиди;

Б) Ф. Беллінсгаузен 2. Першим досяг Південного полюсу;

В) Р. Амундсен 3. Дослідив Східну Азію;

Г) Марко Поло 4. У XVIII ст. тричі перетинав Південне полярне коло.

11. Назвіть, у якій послідовності материки були відкриті європейцями :

А Австралія Б Антарктида

В Південна Америка Г Північна Америка

IV рівень ( 3 бали)

12. Поясніть причини, які обумовили початок епохи Великих географічних відкриттів.

Варіант IІ.

І рівень (кожне питання по 0,5 бала)

1. Пеші племена, які досягли Америки, були:

а) фінікійці; б) єгиптяни; в) голандці; г) вікінги.

2. Хто з українців здійснив у 1997р. політ у космос:

а) Ю. Гагарін; б) В. Терешкова; В) Л. Каденюк; г) П. Тутковський.

3. «Український Магеллан» - це:

а) Д. Кук; в) Ю.Лисянський; б) Р. Пірі; г) Д. Уош.

4. В якому році Р. Амундсен досяг Південного полюсу :

а)1911; б)1920 ; в)1909; г) 1922.

5. Скільки років тривала навколосвітня подорож Ф. Магеллана: а) 5; б) 6; в) 3; г) 4.

6. Першими давніми мореплавцями , що обігнули Африку вважають:

а) візантійців; в) греків; б) португальців; г) фінікійців.

II рівень (кожне питання по 1 балу ). Знайдіть відповідність:

7. 1) відкриття Америки А 1606 р.

2) завершення першого навколо світнього плавання Б 1492 р.

3)досягнення берегів Австралії європейцями В 1820 р.

4)відкриття Антарктиди Г 1522 р.

Д 1911 р.

8. Виберіть правильне твердження :

а) X. Колумб здійснив першу навколосвітню подорож;

б) Ф. Магеллан вирушив на пошуки островів Прянощів новим шляхом;

в) А. Тасман відкрив сучасні острови - Тасманія і Нова Зеландія.

9. Назвіть, коли Клавдієм Птолемеєм була складена одна з найдавніших

географічних карт, що дійшла до наших днів:

А) ІІст. В) ІІІст. дон. е.

Б) ІІст. дон.е. Г) 1492р.

III рівень (кожне питання по 1,5 бала)

10. Встановити співвідношення між дослідниками та географічними подіями :

А) Бартоломеу Діаш 1 Перша подорож Східною Азією;

Б) А.Веспуччі 2. Перший досяг Південного узбережжя Африки;

В) Марко Поло 3. Дав назву «Новий світ»;

4. Відкрив Північний полюс Землі.

11. Підбери пару :

А)1492р. 1. Xристофор Колумб;

Б) 1519р. 2. М. Лазарев і Ф. Беллінсгаузен;

В)1606 З. Фернан Магеллан;

Г) 1820р. 4. Віллем Янсзон;

5. Джеймс Кук.

IV рівень (3 бали)

12. Чому відкриття Колумбом Америки вважають випадковим?

П'ятниця 09.10.2020, урок № 5

Тема уроку: "Масштаб та його види. Умовні знаки плану".

Мета:актуалізувати знання про масштаб, що учні набули на уроках математики та природознавства; формувати знання про види масштабу; розвивати практичні вміння користуватися масштабом, розрізняти та порівнювати види масштабу;розвивати аналітичне мислення, просторове уявлення, допитливість; виховувати уважність, зосередженість, охайність у роботі з картографічними джерелами.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Взаємоопитування» (робота в парах)

Обмін питаннями, підготовленими вдома до тексту параграфа.

Конкурс творчих запитань і відповідей

Запитання ставлять ті учні, які їх підготували. Решта намагається відповідати на них. Якщо правильної відповіді не прозвучало,автор творчого запитання відповідає сам.

Прийом «Мікрофон»

Висловлювання учнів з приводу творчих запитань і відповідейна них, визначення найкращих запитань і грамотних відповідей.

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Відстрочена відгадка»

У який спосіб картографам удається на невеликому аркуші паперу зобразити відстані в десятки, сотні, тисячі кілометрів? Погляньтена карту півкуль. Якщо вірити її назві, тут помістилась уся нашапланета, площа якої дорівнює понад 510 млн км2! Крім того, картографи стверджують, що, розгадавши їхню загадку, ви зможете точно визначати відстань між двома населеними пунктами, не переміщаючись з одного в другий!

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Формування поняття «масштаб» (робота з планами в атласі,виконаними у різних масштабах)

Прийом «Мозковий штурм» (пошук відповіді на запитання«Що таке масштаб?»)

Масштаб — це міра зменшення відстаней певної місцевостіпід час зображення їх на плані та карті.

Масштаб — це відношення довжини відрізка на плані, картіабо глобусі до його дійсної довжини на місцевості.

Висновок 1. Масштаб показує, у скільки разів відстань на плані чикарті менша за відстань на місцевості.

2.Види масштабів

Масштаб на планах та картах звичайно показують у трьох видах: числовому, іменованому та лінійному.

Висновок 2. Масштаб зазначають на кожному плані, географічнійкарті та глобусі. Існує декілька способів запису масштабу. Чим більше число у знаменнику числового масштабу, тим масштаб менший.

3. Переведення масштабів з одного виду в інший

Приклад 1. Переведіть числовий масштаб 1: 5000 в іменований.

Щоб перевести числовий масштаб в іменований, необхідно знаменник перевести із сантиметрів у метри (якщо в знаменнику число маєпонад п’ять нулів, слід перевести його в кілометри, пам’ятаючи, щов 1 км 100 000 см):

5000 : 10 =50.

Відповідь: в 1 см 50 м.

Приклад 2. Переведіть іменований масштаб «в 1 см 250 м» у числовий.

Щоб перевести іменований масштаб у числовий, потрібно метри(кілометри) перевести в сантиметри та записати у вигляді дробу:

250 х100 =25 000.

Відповідь: 1 : 25 000.

Висновок 3. Для переведення числового масштабу в іменованийнеобхідно знаменник перевести із сантиметрів у метри (тобто відняти два нулі). Якщо знаменник є цифрою з п’ятьма й більше нулями, то її можна перевести в кілометри (відняти ще три нулі).

4.Визначення дійсних відстаней за планом і картою

Приклад 1. Визначте відстань на плані в атласі від млина доджерела.

Щоб визначити дійсну відстань на місцевості між двома об’єктами потрібно лінійкою виміряти відстань між ними в сантиметрах,помножити на величину масштабу та перевести в метри (або кілометри). Відстань на плані між млином і джерелом становить 3,4 см,а величина масштабу — 10 000 см.

3,4 х10 000 =34 000 (см) =340 (м).

Приклад 2. За фізичною картою України в атласі визначте відстань між Києвом і Харковом.

Відстань на карті між Києвом і Харковом дорівнює 11,7 см. Дляобчислення великих відстаней зручно користуватися іменованиммасштабом. Масштаб фізичної карти України — у 1 см 35 км.

11,7 х35 =409,5 (км).

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1. ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ У ПІДРУЧНИКУ

§ 11 (І, ІІ, ІІІ).

«Картографічний практикум» (робота в парах)

Варіант І

Варіант ІІ

Переведіть числовиймасштаб в імено ваний.

Переведіть іменованиймасштаб у числовий.

а) 1 : 200 000.

б) 1 : 500.

в) 1 : 1 000 000.

г) 1 : 1000.

а) В 1 см 200 м.

б) В 1 см 1 км.

в) В 1 см 5 м.

г) В 1 см 80 км.

Взаємоперевірка

2. Визначте масштаб карти, якщо відстань на місцевості:

500 км на карті — це відрізок завдовжки 5 см.

Розв’язання

1) 500 км =50 000 000 см.

2) 50 000 000 : 5 =10 000 000.

Відповідь: М 1: 10 000 000, або у 1 см 100 км.

100 км на карті — відрізок завдовжки 2 см.

Розв’язання

1) 100 км =10 000 000 см.

2) 10 000 000 : 2 =5 000 000.

Відповідь: М 1: 5 000 000, або у 1 см 50 км.

Прийом «Проблемне питання»

1. Відстань на місцевості становить 500 м.

Зобразіть цю відстань у вигляді відрізків у масштабах

1 : 5000, 1 : 10 000, 1 : 25 000.

Дайте відповіді на запитання:

а) Який із запропонованих масштабів найбільший? Який найдрібніший?

б) У якому масштабі місцевість зображено з більшими подробицями?

Закінчіть формулювання висновку: «Чим більший масштаб,тим місцевість зображена...»

2. Як визначити масштаб глобуса, якщо він не вказаний?

3. Як за допомогою лінійного масштабу та вимірника можна виміряти довжину не лише прямих, але й кривих ліній?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Заключне слово вчителя

Для того щоб зобразити великі території на аркуші паперу, користуються масштабом. Масштаб показує, у скільки разів відстаньна плані менша, ніж на місцевості.

Розрізняють числовий, іменований і лінійний масштаб.

За допомогою масштабу, лінійки та вимірника можна визначитидійсну відстань на місцевості.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Першим «навчив» карту розмовляти мовою масштабу Анаксимандр, грецький учений, який жив у VІІ–VІ ст. до н. е. Він створивкарту світу з використанням масштабу, у центрі якої була розміщена Греція. Її оточували відомі на той час частини Європи та Азії.Карта мала форму кола, навкруги якого зображено водний простір.

Завдання;

Опрацювати параграф 10 Сторінки 46-51

Дати письмову відповідь на запитання !

Для чого потрібен масштаб?

Які є види масштабу?

Охаракткризуйте лінійний масштаб!

Вівторок 03.11.2020, урок № 6

Тема уроку: "Карти, їх елементи. Легенда карти. Масштаб карт."

Тема: Географічні карти, їх елементи. Легенда карти. Масштаб карт. Географічні атласи. Практичне значення карт.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНО—ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

1. Що вивчає наука картографія?

2. Що таке карта?

3. Для чого необхідний масштаб?

4. Як класифікують карти?

5. Що таке план?

Орієнтування на карті (читання карти) невід’ємна частина повсякденного життя. Воно необхідне в умовах спортивних чи краєзнавчих змагань, у військовій сфері, під час походів, подорожей чи у випадку коли Ви заблукали у лісі.

Для того, щоб навчитися читати карту, необхідно:

- вміння користуватися масштабом і точно визначати відстань;

- розрізняти умовні знаки;

- вільно володіти компасом;

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

ПЛАН

1. Поняття про карту. Види карт.

2. Масштаб. Вимірювання відстаней на карті.

3. Умовні позначення топографічних та загальногеографічних карт

4. Способи орієнтування карти

1. Поняття про карту. Види карт.

Термін картографія має грецьке походження та означає «рисування карт». Картографія – це сфера діяльності, що допомагає людству орієнтуватися на будь якій території, наочно передає вигляд певної місцевості, місце розташування та просторові характеристики об'єктів, поширення природних та соціальних явищ.

Карта – зображення у певному масштабі території земної поверхні на площині, виконане за допомогою умовних знаків із застосуванням картографічної проекції. Вона показує розміщення, властивості і зв'язки різних природних і соціально-економічних об'єктів та явищ.

За масштабом карти класифікують на:

- великомасштабні – з масштабом від 1:5000 до 1:200000;

- середньомасштабні – масштаб яких від 1:200000 до 1:1000000;

- дрібномасштабні карти – масштаб дрібніший від 1:1000000.

За змістом виділяють групи карт:

- загальногеографічні;

- тематичні (зокрема спортивні);

- оглядові;

За призначенням карти поділяються на:

- науково-довідкові (призначені для виконання за ними наукових досліджень і отримання максимально повної інформації);

- культурно-освітні (призначені для популяризації знань, ідей), технічні (відображають об'єкти та умови, необхідні для вирішення якихось технічних завдань);

- навчальні (використовуються в якості наочності для вивчення географії, історії, геології та інших дисциплін), туристичні та інші.

План місцевості – це креслення невеликої ділянки місцевості у великому масштабі за допомогою умовних знаків. На плані, на відміну від карти зображуються невеликі ділянки земної поверхні: шкільне подвір'я, присадибна ділянка тощо. На відміну від аерофотознімка, на якому також може бути знята невелика ділянка земної поверхні, предмети на плані показуються умовними знаками і мають написи.

Плани складають зазвичай у великому масштабі (1 : 5000 і більших). Місцеві предмети на ньому позначають більш детально, ніж на карті. При кресленні плану кривизна земної поверхні не враховується, допускається, що зображувані ділянки плоскі.

Топографічна карта – це великомасштабна карта. Вона повинна відображати кожен об'єкт, який впливає на читання карти чи на вибір шляху: форми рельєфу, каміння, стан поверхні землі, прохідність, землекористування, гідрографію, населені пункти, окремі будівлі, мережу доріг і стежок, комунікаційні лінії, а також деталі, які використовуються з точки зору орієнтування. Форми рельєфу є одними із важливих аспектів карти. Особливу увагу треба звернути на правильність використання горизонталей для показу тривимірного зображення форми поверхні та різниці висот.

2. Масштаб. Вимірювання відстаней на карті.

Масштаб – це відношення, що показує ступінь зменшення довжини лінії на плані, карті чи глобусі порівняно з реальною відстанню на місцевості.

Масштаби карт бувають числові, іменовані та лінійні.

Числовий масштаб виражається дробом, де в чисельнику одиниця, а в знаменнику число, яке показує, у скільки разів зменшене зображення тієї чи іншої частини земної поверхні. Чим більший знаменник, тим меншим є масштаб, дрібнішим зображення об'єктів на карті.

Іменований масштаб відрізняється тим, що біля кожного числа записана назва одиниці вимірювання. Цей масштаб також вказують на всіх картах.

Для безпосереднього визначення відстаней на картах великого масштабу і планах при наявності циркуля-вимірювача зручно користуватися лінійним масштабом. Це графік, що поміщається внизу карти у вигляді лінійки, розділеної на сантиметри. Праворуч від нуля біля кожної поділки лінійки (наприклад, сантиметрової) підписана реальна відстань на місцевості. Ліворуч від нуля лінійку розбивають на менші поділки (міліметрові), для отримання більш точних результатів. . Вимірявши лінійкою чи циркулем відстань на карті, її переносять на лінійний масштаб і отримують шукану відстань без додаткових розрахунків. Із цією метою також, маючи результати вимірювання на карті у сантиметрах, можна перемножити результат на іменований масштаб.

Завдання 1. Перевести масштаб з числового в іменований

1:1000000 1: 10000 1:25000 1:250000 1:5000 1:500000

Завдання1. Перевести з іменованого в числовий масштаб

в 1 см – 50 м, в 1 см – 100 м, в 1 см – 250 м, в 1 см – 1 км, в 1 см – 10 км

3. Умовні позначення топографічних карт

Умовні топографічні позначення – це своєрідна азбука, з допомогою якої намальована карта. У топографії використовують понад 400 видів різноманітних умовних знаків

Всі знаки топографічних карт розділені на групи:

- рельєф місцевості;

- скелі і каміння;

- гідрографія та болота;

- рослинність;

- штучні споруди;

- знаки дистанцій та технічні умовні знаки;

Умовні знаки також поділяють на площинні, лінійні й точкові.

До площинних відносять об’єкти, що займають значну територію: ліс, чагарник, сад, озеро тощо.

Лінійні орієнтири –шляхи, стежки , паркани , струмки тощо.

Точкові – млини, криниці, будинки, окремі дерева тощо.

Точкові орієнтири допомагають безпомилково визначити своє місцезнаходження. До них прив’язуються контрольні пункти. Лінійні правлять за показники руху, або як його бічні межі. Якщо лінійний орієнтир паралельний до напрямку руху, то його називають обмежуючим , а якщо перпендикулярний-гальмуючим.

Завдання 1

4. Способи орієнтування карти

Основні сторони горизонту – північ, південь, схід і захід, проміжні – північний схід, південний схід, південний захід, північний захід.

Оpiєнтувати карту означає розташувавши її так, щоб північна сторона рамки була повернута на північ. Визначають наступні способи оpiєнтування каpти:

а) по лiнiї мiсцевостi – каpту повертають у гоpизонтальнiй площинi так, щоб лiнiя умовного знаку мiсцевого пpедмета на карті, напpиклад, доpоги, спiвпала з напpямком самого пpедмета на місцевості, а зобpаження всiх об'єктiв, pозмiщених пpавоpуч та лiвоpуч вiд неї, знаходилися б з того ж боку, що й на мiсцевостi.

б) за напрямком на орієнтир – цей спосiб застосовується в тому випадку, коли точка стояння вже відома i з неї видно оpiєнтиp, який позначено на каpтi. Каpту повеpтають у гоpизонтальнiй площинi так, щоб напpямок з точки стояння на оpiєнтиp спiвпав з вiдповiдним напpямком на мiсцевостi. Для точнiшого оpiєнтування каpти до цих точок пpикладають лiнiйку i по нiй вiзують на орієнтир;

в) за небесними світилами і місцевими ознаками – за небесними світилами (Сонцем, Полярною зipкою, Мiсяцем) каpту оpiєнтують пpиблизно. У ясний день можна орієнтуватися за Сонцем. Опівдні, о 12 год., Сонце знаходиться на півдні. Тому тінь від предметів буде направлена на північ. Лінію тіні північ–південь називають полуденною лінією.

Орієнтуватись на місцевості найкраще та найнадійніше за картою та компасом.

Основне призначення компасу – показати напрямок північ-південь. Якщо він відомий, неважко визначити і всі інші. Існують прості, рідинні та електронні компаси. Простий компас являє собою круглу пластмасову або латунну коробку, на дні якої закріплена сталева гостра голка. На вістрі голки вільно обертається магнітна стрілка. За допомогою важільця гальма її можна підняти з голки й притиснути до скла обертової кришки, на якій закріплені проріз прицілу та мушка для візування напрямків. У рідинному компасі стрілка обертається у рідині, що запобігає її різкому коливанню під час швидкого бігу, тому ним зручно користуватися під час змагань зі спортивного орієнтування.

Зоpiєнтувавши каpту, впiзнають оpiєнтиpи. Це – найбільш вiдповiдальний етап оpiєнтування за каpтою, оскiльки точку стояння можна визначити тiльки за оpiєнтиpами, загальними для каpти i мiсцевостi. Розпiзнавання оpiєнтиpiв необхiдно починати з найбiльш помiтних об'єктiв мiсцевостi та таких, якi на данiй мiсцевостi зустpiчаються piдко.

Під час пошуку на каpтi об'єктiв мiсцевостi вpаховують їх взаємне pозташування вiдносно стоpiн гоpизонту. Пpавильнiсть розпізнавання оpiєнтиpiв пеpевipяють за навколишніми елементами мiсцевостi; пpи цьому слiд пам'ятати, що найбiльш стабiльними елементами мiсцевостi є pельєф та гiдpогpафiя.

Завдання 1. На таблиці схематично зображені компаси, по 5 в кожному рядку. Необхідно відносно точно вказаної точки відліку(сторони світу) визначити , куди показує стрілка кожного компаса. На виконання завдання дається 6 хв.

IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Завдання. Використовуючи кольорові олівці, намалюйте картосхему місцевості в масштабі 1:20 000 за описом. «У південній частині карти із заходу на схід тече річка. Її південний берег являє собою крутий схил, в деяких місцях переходить в обриви. Південніше річки росте змішаний ліс, через який в меридіональному напрямку проходять дві просіки. Відстань між ними 1 км. в одному . з півдня в річку впадають ва струмка. Північний берег річки рівнинний, частково заболочений. У північно-східній прибережній частині росте чагарник, який переходить рідколісся. Недалеко від східної рамки карти через річку перекинутий міст, через нього проходить дорога з південного сходу на північний захід. В одному місці на болоті дорога прокладена по насипу. У 500 метрах на північ від моста на невеликий височині знаходиться будинок лісника. Від мосту до будинку веде пішохідна стежка. У північно-західній частині карти хвойний ліс ».

Завдання;

Опрацювати параграф 12 Сторінки 57-60

Тести

1. Термін «картографія» означає

а) рисування карт;

б) зберігання карт;

в) розповсюдження карт;

2. Масштаб який виражається дробом це:

а) іменований; б) лінійний; в) числовий;

3. Який масштаб карти, якщо відстань в 1 км становить на карті 4см?

а) 1:25 000; б) 1: 50 000; в) 1:15 000;

4. Відстань між об’єктами дорівнює 600м, а на карті їй відповідає відстань 12 см. Який масштаб цієї карти?

а) 1:7500; б) 1:5000; в) 1: 50 000;

5. Скільком метрам на місцевості буде відповідати відстань в 2 см на карті з масштабом 1:20 000?

а) 600 м; б) 400 м; в) 200 м.

6. Відстань між об’єктами 1000м, на карті – 10см.Який масштаб карти?

а) 1:100 000; б) 1:10 000; в) 1:1000;

7. Скільком метрам на місцевості буде відповідати відстань в 8 см на карті з масштабом 1:10 000?

а) 8000 м; б) 800 м; в) 400 м;

8. До загальногеографічних карт належать:

а) фізична карта півкуль;

б) кліматична карта Африки;

в) карта будови земної кори;

9. До якого виду карт належить спортивна карта

а) загальногеографічних; б) тематичних; в) оглядових;

10. До тематичних карт належить:

а) фізична карта світу;

б) фізична карта півкуль;

в) кліматична карта Африки;

П'ятниця 06.11.2020, урок № 7

Тема уроку: "Географічні атласи.Практичне знечення карт."

Мета: навчальна: розширити знання учнів про карти як найважливіші джерела географічної просторової інформації, про умовні знаки картографічних зображень, сформувати стійке розуміння причин відмінностей умовних знаків плану та карти, сформувати уявлення про атлас як комплексний картографічний твір, удосконалити вміння та навички користуватися масштабами на картах, удосконалити знання про головні відмінності карт від планів, сформувати уявлення про науку картографію, показати практичне значення карт у різних сферах життєдіяльності людини;

розвивальна: розвивати просторову уяву, навички систематизації матеріалу, інтерес до сучасних географічних карт, створених за передовими технологіями, розвивати вміння бачити за зображенням карти місцевість, інтерес до практичних взаємозв’язків географії та математики;

виховна: виховувати повагу до людських знань, повагу до товаришів, зацікавленість географічними науками, акуратність у роботі з картографічними джерелами знань.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Розшифруйте складений удома вашим товаришем опис маршруту подорожі, замінивши умовні знаки підписами їхніх значень.

Від чого залежить ступінь зменшення зображення на плані?

Для чого створюють плани?

Як на плані дізнатися про напрямок на схід?

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Під час вивчення курсу природознавства, історії ви вже ознайомилися з багатьма картами. Чи не здається вам, що розповідь учителя в супроводі карти стає зрозумілішою. Один погляд на карту із зображеними на ній античними державами дає більше можливостей зрозуміти їхнє розташування і сусідство, ніж кілька параграфів пояснень. І в той же час помилкова карта може привести до помилкових висновків. Колумб так і не дізнався, що відкрив нову частину світу, адже карти того часу запевняли його, що він досяг Індії. Про значення карт у житті людини та їхнє різноманіття ми дізнаємося сьогодні багато нового.

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, ВМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ

Назвіть одні з перших відомих людству карти. Якими ученими вони були створені?

Порівняйте карти і плани у вашому атласі. У чому їхня схожість, а чим вони відрізняються?

Чи можна шкірку апельсина розкласти на площині без розривів?

Чи можете ви на карті світу побачити свій обласний центр? А на карті України? А на карті своєї області? Чи однаково він зображений на них?

У якому випадку на планах використовують масштабні умовні знаки, а в якому — позамасштабні?

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1 Особливості географічної карти

1) Зменшене зображення земної поверхні.

2) Місцевість відображена умовними знаками. Здебільшого позамасштабними. Можна відобразити те, чого на місцевості не видно, наприклад, родовища корисних копалин.

3) Можуть відображувати великі ділянки Землі й навіть усю її, тому їх складають за допомогою різних математичних способів, що дозволяють частково врахувати кривизну Землі. Немає карт без спотворень.

4) Зображують не всі елементи місцевості, зміст карт відбирають і узагальнюють — генералізують — відповідно до призначення та масштабу карти.

Карта — узагальнене, зменшене в масштабі, побудоване за математичними законами на площині, виконане в умовних знаках зображення земної поверхні.

Елементи карти: картографічне зображення, легенда та зарамкове оформлення.

Електронні карти — комп’ютерні версії паперових карт з можливістю керувати ними. Переваги: можливість швидко знаходити об’єкт (позиціонувати), вносити оновлену інформацію, великий обсяг даних, спрощують процес зіставлення даних, можна легко змінювати масштабування тощо. Недоліки: користування тільки за наявності відповідної комп’ютерної техніки з програмним забезпеченням.

2 Легенда карти

Лінійні знаки — позначають об’єкти, які мають лінійну протяжність (кордони, річки, шляхи). Спосіб якісного фону — позначення кольорами об’єктів чи явищ з однаковими властивостями чи ознаками. Спосіб ізоліній — лінії, які з’єднують однакові показники, наприклад температури. Лінії руху — стрілки, які показують напрямок руху, наприклад течій. Умовні знаки до карти чи до атласу з підписами їхніх значень утворюють легенду.

3 Масштаб карт

Великомасштабні (більше 1 : 200 000) — топографічні (для вимірювань, розрахунків), середньомасштабні (від 1 : 200 000 до 1 : 1 000 000) — оглядовотопографічні, дрібномасштабні (1 : 1 000 000 і менше) — оглядові (як наочне уявлення).

4 Географічний атлас

Атлас — це не просте зібрання карт. Це систематизована збірка карт, пояснювальних матеріалів, які відповідають певній темі чи задачі.

5 Практичне значення карт

Географічні карти служать найважливішим засобом вивчення земної поверхні, дозволяючи одночасно обдивлятися територію будь-яких розмірів. Географічні карти застосовуються в різних галузях народного господарства і науки. Вони потрібні для виробництва різних вишукувань і проектування (як основи), для організації землевпорядження й адміністративно-господарського керування, для навчання і наукових досліджень. Від кожної карти потрібно, щоб вона була достовірною, точною, досить повною і докладною, наочною й могла зручно читатись.

Вимога вірогідності карти полягає в тому, що карта повинна точно відповідати станові місцевості на момент зйомки або виправлення її першоджерел.

Вимога точності карти означає, що зображувані на ній елементи і предмети місцевості повинні зберігати геометричну подобу, точність місця розташування і розміри відповідно до призначення і масштабом карти.

Вимога достатньої повноти і подробиці карти означає, що на ній повинні бути зображені всі типові риси і характерні риси місцевості, показ яких визначається призначенням і масштабом карти.

Під наочністю карти розуміють її властивість, що дозволяє з першого погляду на карту сприймати усе найбільш важливому й істотне в її змісті.

Під читаністю карти розуміється її якість, що дозволяє легко розрізняти всі деталі змісту при докладному розгляданні карти.

Перераховані вимоги до карт є невіддільними одна від одної, однак, між деякими з них маються протиріччя. Так, зайві повнота і подробиця ведуть до зниження читаності карти. З іншого боку, надмірне розвантаження карти і збільшення розмірів умовних знаків ведуть до схематизації. Основним завданням при створенні карти є знаходження шляхів найкращого сполучення цих вимог.

VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Чому на карті виникають спотворення?

Назвіть суттєві відмінності плану та карти.

Знайдіть пари умовних позначень, які відображують однакові об’єкти місцевості на плані та на карті.

Класифікуйте 2–3 карти вашого атласу за масштабом.

На фізичній карті України знайдіть приклади кожного виду умовних знаків, представлених у легенді.

Завдання;

Опрацювати параграф 13 сторінки 60-64

Дати письмову відповідь на запитання!

Чим відрізняється карта від плану?

За якими ознаками класифікують карти?

Як за масштабом поділяються карти?

Чим тематичні карти відрізняються від загально географічних?

Вівторок 10.11.2020, урок № 8

Тема уроку: "Градусна сітка на глобусі й географічні карті"

Мета: повторення та систематизація знань про способи зображення Землі; поглиблення та систематизація знань про форму й розміри Землі; формування знань про градусну сітку, меридіани та паралелі; розвиток первинних практичних навичок знаходження меридіанів і паралелей на глобусі та карті, характеристики їх особливостей.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. «Обмін кросвордами» (робота в парах)

Учні обмінюються кросвордами, складеними вдома, та розгадують їх.

2. «Естафета» (проводиться між рядами)

Картка 1

1. На фізичних картах кольори розфарбування земної поверхні означають _____________________________________________________.

2. Нівелір — прилад для вимірювання ___________________________.

3. Масштаб великомасштабних карт: ____________________________.

4. Числовий масштаб 1 : 5000. Іменований масштаб _________________

Картка 2

1. Умовні лінії на плані та карті, що з’єднують точки з однаковою висотою, називають __________________________________________.

2. Гномон — інструмент, призначений для ______________________.

3. Масштаб дрібномасшабних карт: ___________________________.

4. Числовий масштаб 1 : 1000. Іменований масштаб ______________.

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Приваблива мета» Розкривши чимало таємниць географічних карт, ви набули значного досвіду роботи з ними. Ви навчились «читати» умовні знаки, визначати відстані та напрямки, розрізняти висоти та глибини. Ви переконались у тому, що карта — надійний товариш і помічник. Тепер ваших знань достатньо для того, щоб розгадати головний секрет географічної карти — її здатність «розповісти» про точне місцезнаходження будь-якого об’єкта на поверхні Землі. З давніх-давен картографи прагнули «навчити» карту передавати таку інформацію. Однак завдання було непростим. Минуло чимало століть, і лише об’єднання зусиль картографів, математиків, астрономів і фізиків дозволило врешті-решт дійти успішного виконання завдання. А вам, для того щоб досягти успіху в розгадуванні головної таємниці, потрібно буде використати свої знання з математики та природознавства, виявити уважність і наполегливість.

Що робить дослідник, коли хоче розв’язати певну проблему? Він складає план дій. Для виконання плану необхідний підготовчий етап — етап теоретичної підготовки, налагодження необхідних приладів та інструментів. Сьогодні наш урок — підготовчий етап у виконанні визначеного завдання.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1. Деякі умовні лінії і точки нашої планети. (Виконання рисунка-схеми)

Земля в «авосьці». Поняття про градусну сітку. Знаходження та порівняння градусних сіток на глобусі й карті.

Формування понять «меридіани» та «паралелі». (Робота з підручником)

Заповнення таблиці.

Питання	Меридіани	Паралелі
1. Визначення	Умовні лінії на глобусі чи карті, що з’єднують найкоротшою відстанню географічні полюси Землі	Умовні лінії на глобусі чи карті, паралельні екватору
2. Форма на глобусі	Півкола	Кола
3. Форма на карті	Вигнуті лінії — дуги	Вигнуті лінії — дуги; екватор — пряма лінія
4. Вказує напрямок	Північ — південь, «полуденна лінія»	Захід — схід
5. Протяжність	У градусах — 180°; у кілометрах — ≈20 тис. км; 1° ≈ 111 км	У градусах — 360°; у кілометрах — різна; екватор — ≈ 40 тис. км; довжина дуги 1° — різна, зменшується від екватора (1° ≈ 111 км) у бік полюсів

Розповідь учителя Отже, сітка, утворена на глобусі або карті паралелями та меридіанами, називається градусною сіткою Землі. Для визначення точного знаходження точок земної поверхні користуються географічними координатами — широтою і довготою.Географічна широта — це відстань у градусах між екватором і заданою точкою. Усі точки на земній поверхні, розміщені на північ від екватора, мають північну широту (пн. ш.), а точки, розміщені на південь — південну широту (пд. ш.).

3. Завдання

• Назвіть географічну широту екватора, Північного полюса, Південного полюса. • Використовуючи рисунок підручника, визначте широту точок А, Б,тВ, Г, Д, Е. • Використовуючи атлас, визначте широту м. Києва. • Чи завжди достатньо знати тільки широту, щоб визначити місце розташування об’єкта на карті?

Розповідь учителя Географічна довгота — це відстань у градусах від початкового меридіана до заданої точки. За початковий прийнято вважати Ґрінвицький меридіан, що проходить неподалік від м. Лондона. Відлік здійснюється на захід і схід від цього меридіана, тому довгота буває західна (з. д.) і східна (сх. д.) і виражається в градусах від 0 до 180. 5. Завдання • За рисунком у підручнику визначте довготу точок А, Б, В, Г, Д. • Використовуючи атлас, визначте довготу м. Києва. • Запишіть географічні координати м. Києва.

IV. Закріплення нових знань і вмінь учнів • Як ви вважаєте, чи можуть бути карти без викривлень? Відповідь поясніть. • Визначте, де знаходиться судно, якщо його координати 0° широти і 0° довготи. • Знайдіть за координатами об’єкти:

28° пн. ш., 78° сх. д.; 8° пд. ш., 112° сх. д. • Визначте координати Вашинґтона, Москви.

V. Підсумок уроку • Географічні координати — це широта і довгота точки, що визначають її положення на земній поверхні відносно екватора і нульового меридіана. • Географічна широта — це відстань між екватором і заданою точкою. Вона буває північною і південною. • Географічна довгота — це відстань між нульовим меридіаном і заданою точкою. Вона буває західною і східною.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Альтернативні варіанти

Прийом «Географічний практикум»

1. На схематичному рисунку зобразіть: полюси, екватор, нульовий меридіан, 180° меридіан; північну, південну, західну та східну півкулі.

2. За фізичною картою світу визначте:

а) який материк знаходиться в північній, південній, західній і східній півкулях;

б) в яких півкулях знаходяться материки Австралія, Антарктида;

в) в яких півкулях знаходиться Україна.

Прийом «Клуб знавців»

• Чи є у вашому класі така точка, через яку проходять меридіан і паралель? Якщо є, то де саме?

• Якою паралеллю навколосвітня подорож є найдовшою?

• Місто N розташоване на 30-й паралелі, а місто М — на 20-й. Яке з них ближче до екватора?

Міста А і В розташовані в різних півкулях. Місто А — на паралелі 10°, а місто В — на паралелі 40°. Роздивіться всі варіанти розташування міст.

Прийом «Творча лабораторія» (робота в групах)

Визначте, до чого ближче розташований ваш населений пункт: до полюса чи екватора. Підказка: з’ясуйте за глобусом або картою протяжність дуги меридіана в градусах від вашого населеного пункту до екватора і до плюса. Для переведення даних у кілометри помножте отримані величини на 111 км.

VI. Підсумок уроку

Учитель

• Земля має кулясту форму та обертається навколо своєї осі. Вісь обертання проходить через полюси — Північний і Південний.

• На однаковій відстані від полюсів проходить екватор — умовна лінія, що поділяє Землю на дві півкулі — Північну та Південну.

• На картах і глобусах проведено лінії меридіанів і паралелей, які утворюють градусну сітку.

• За допомогою ліній меридіанів і паралелей на карті можна визначити напрямок і вказати положення частин територій і об’єктів.

Додатковий матеріал до уроку

• З 1634 р. нульовий меридіан проводився через острів Ферро — острів Старого Світу, розташований найдальше на захід. Виходило, що початковий меридіан поділяв на дві півкулі країни Старого і Нового Світу. Тривалий час кожна країна проводила відлік довготи від свого початкового меридіана: Франція — від Паризького, Англія — від Ґрінвіцького, Росія — від меридіана, що проходив через обсерваторію в м. Пулково в околицях Санкт-Петербурґа,— Пулковського. Це булонезручно. З 1884 р. більшість країн домовились вважати початковим меридіаном Ґрінвіцький.

• Поняття «меридіан» і «паралель» увів грецький учений Ератосфен, який, обчислюючи розміри Землі, зрозумів, що для визначення точних відстаней на карті та орієнтування за нею потрібні спеціальні лінії. На карті Ератосфена таких ліній було небагато і наносилися вони на різних відстанях одна від одної. Ця градусна сітка мало схожа на градусну сітку сучасних карт. Однак її поява дала можливість набагато точніше розміщати географічні об’єкти на карті.

Завдання;

Опрацювати параграф 14 сторінки 65-67

Дати письмову відповідь на запитання!

В якій півкулі розташована Україна?

Від якої точки поверхні Землі можна почати рухатися тільки в південному намрямку?

Назвіть північні материки нашої планети!

П'ятниця 13.11.2020, урок № 9

Тема уроку: "Поняття про географічні координати"

МЕТА:

- закріпити знання учнів про градусну сітку;

- формувати поняття «географічна широта» та «географічна довгота»; -

- розвиток первинних практичних навичок визначення географічних координат точок;

- удосконалити вміння працювати з географічними картами атласу.

ХІД УРОКУ.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Яку тему ми вивчали на минулому уроці ? ( Градусна сітка на глобусі та географічній карті.) Давайте пригадаємо, що саме ми з вами вивчили за названою темою.

1. Прийом «Інтелектуальна розминка»

- Що таке меридіани? ( Умовні лінії на глобусі чи карті, що з’єднують полюси)

- Якою є протяжність меридіана в градусах? (180 ) У кілометрах? (20 тис.км.)

- Що таке паралелі? ( Умовні лінії на глобусі та карті паралельні екватору)

- Яку протяжність мають паралелі у градусах? ( 360 ) У кілометрах? ( різна )

- Яку протяжність має екватор ? ( 40 тис. км.)

- А протяжність від екватора до полюсів , як змінюється? ( зменшується)

- Що таке градусна сітка? (Сітка на глобусі чи карті, що утворена паралелями та меридіанами )

2. Прийом Гра « Вірю – не вірю»

- Чи вірите ви, що всі точки, розташовані на певній паралелі знаходяться на однаковій відстані від екватора?

- Чи вірите ви, що всі точки, розташовані на певному меридіані знаходяться на однаковій відстані від екватора?

- Чи вірите ви, що через будь-яку точку можна провести паралель і меридіан?

- Чи вірите ви, що за допомогою градусної сітки можна визначити точне місце розташування будь-якого об’єкта на земній поверхні?

ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності.

Минулого уроку ви дізналися про меридіани та паралелі, що утворюють градусну сітку. Головна таємниця градусної сітки є її здатність точно вказувати на розташування об’єкта на поверхні землі. Сьогодні на уроці ми з вами розгадаємо цей секрет. Як же за допомогою градусної сітки можна знайти потрібний об’єкт на карті чи глобусі? Ми познайомимося з такими поняттями , як « географічна широта» , «географічна довгота» та «географічні координати». Навчимося знаходити географічні координати об’єктів і навпаки, об’єкти за географічними координатами.

Відкриємо зошити . Запишемо число і тему уроку.

ТЕМА: Географічні координати.

План уроку.

1. Поняття «географічні координати».

2. Поняття «географічна широта».

3. Поняття «географічна довгота»

4. Практична робота. Визначення географічних координат об’єктів, знаходження об’єктів за даними координатами.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя.

Кожен з нас має свою адресу. Країну, область, місто чи село, вулицю, № будинку чи квартири. Будь-яка точка земної поверхні також має свою географічну адресу – це географічні координати. І дуже важливо навчитися їх визначати. Що ми зараз вами і будемо робити. Знайомитися з географічними координатами і вчитися їх визначати. Географічні координати – це географічна широта і географічна довгота .

Географічна широта – це відстань у градусах від екватора до точки, координати якої потрібно визначати. Вона буває північна (пн.ш.), якщо об’єкт розташований на північ від екватора, і південною (пд..ш.) , коли об’єкт розташований на південь від екватора.

Екватор – це початок відліку географічної широти, тому його широта становить 0, кінцеві точки , до яких можна визначити широту, - це Північний та Південний полюси. Їхня географічна широта 90 відповідно північної і південної широти. Отже географічна широта на Землі змінюється в інтервалі від 0 до 90. Усі точки розміщенні на одній паралелі , мають однакову географічну широту.

2. Робота з картою атласу.

Знаходження широти географічних об’єктів: м. Київ, . Москва,

м. Лондон .

3. Розповідь вчителя.

Географічна довгота –це відстань у градусах від початкового меридіана до точки, координати якої треба визначити. Вона може бути східною ( сх..д.), якщо об’єкт розташований на схід від початкового меридіана, і західною ( зх.д.) якщо об’єкт розташований на захід від початкового меридіана. Початковий меридіан ( Гринвіч) – це початок відліку географічної довготи. Він має довготу 0 . Оскільки вся земна куля має 360 ,то в кожній з півкуль – Східній чи Західній – довгота може бути в інтервалі від 0 до 180 . Усі точки розміщенні на одному меридіані мають однакову географічну довготу.

4. Робота з картою.

Знаходження довготи географічних об’єктів: м. Київ, . Москва,

м. Лондон

5.Прийом «Творча лабораторія»

Як на вашу думку зможемо ми знайти географічний об’єкт, якщо у нас буде одна координата географічна довгота чи географічна широта? Чому ви так вважаєте?

6.Розповідь вчителя.

Поняття «географічну широту» та « географічну довготу» ввів у ІІ ст.. до н.е. давньогрецький учений-астроном Гіппарх. Він уперше розділив коло на 360 частин і дав визначення екватора, як найбільшого кола, що поділяє земну кулю навпіл. (записати)

7. Фізкульт хвилинка.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Прийом «Картографічний практикум»

- Сьогодні ми з вами будемо рятівниками. Мною отримано телеграми:

« Страшна епідемія, пришліть літак за координатами : 56 пн.ш.25 сх.д.

Туристична група « Бригантина»

« Допоможіть знайти адресу бабусі, вона проживає у місті: Париж. Дякую ,Оленка»

- А зараз я пропоную знайти скарби, що сховані за такими координатами: 7 пд.ш. 107 сх.д.

VІ. Підсумок уроку.

1. Відгадай загадку.

За нами віднайдеш Отаву, Київ , Делі,

Париж, Канберру, Рим й оазис у пустелі.

Ви, певно, здогадались, як нас звати?

Географічні ми

Буваю я південна і північна, це наукова істина одвічна.

Ще від екватора вам завжди треба йти,

Щоби мене на карті віднайти.

Коли мене знайти ти забажаєш,

То лиш на схід чи захід вирушаєш.

На карті є один важливий пан:

Це – Гринвіч, нульовий меридіан.

Від нього треба завжди крокувати,

Щоби мене знайти й не заблукати.

Завдання;

Опрацювати параграф 15 сторінки 67-71

Дати письмову відповідь на запитання!

Для чого потрібні координати?

На які півкулі екватор ділить земну кулю?

Чому початковий меридіан називають Гринвіцьким?

Що показує географічна широта?

П'ятниця 12.02.2021, урок № 10

Тема уроку: Практична робота № 4. Розв’язування задач на зміну температури повітря й атмосферного тиску з висотою, вологості

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Світлофор»

Який склад має повітря атмосфери?

Які шари виокремлюють в атмосфері Землі залежно від температури та щільності повітря?

Яке значення має наявність атмосфери для планети?

Чому необхідно вивчати процеси, що відбуваються в атмосфері?

Які способи вивчення атмосфери вам відомі?

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Проблемне питання»

Про те, для чого потрібен термометр та як саме вимірюють температуру повітря, вам відомо з ранніх літ. На попередньому уроці ви дізналися, що температура змінюється з висотою. Слухаючи прогноз погоди, ви, напевно, звернули увагу на те, що температура повітря в різних районах Землі відрізняється в один і той же час. А чи зможете ви пояснити, чому?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1 Зміни температури повітря залежно від кута падіння сонячних променів

Прийом «Мозковий штурм»

На дошці записують усі можливі варіанти відповіді на питання, поставлене під час мотивації.

Аналіз запропонованих відповідей, виключення неправильних, неточних; формування залежності температури від кута падіння сонячних променів, тобто від широти місцевості. Атмосферне повітря нагрівається та охолоджується від земної поверхні, яка перебуває під впливом сонячної радіації. Кількість радіації залежить від тривалості освітлення поверхні сонячними променями та кута їх падіння. Чим менший кут падіння сонячних променів, тим менше сонячної енергії отримує поверхня Землі, тим менше вона нагрівається та віддає тепла в атмосферу.

Висновок 1. Кількість сонячної радіації зменшується на Землі в напрямку від екватора до полюсів, оскільки в цьому напрямку зменшується кут падіння сонячних променів.

2 Аналіз спостережень за температурою повітря (робота з підручником)

Використовуючи дані про температуру повітря, будують графіки зміни цього показника протягом доби, місяця, року, обчислюють середню температуру й амплітуду коливань температур.

Середню добову температуру обчислюють як середнє арифметичне декількох чисел: складають усі показники добового ходу температур і отримане число ділять на кількість проведених вимірів.

Амплітуду коливань температур знаходять, визначаючи різницю між найбільшою і найменшою температурою за певний період (добу, місяць, рік).

Висновок 2. Температура повітря протягом доби змінюється внаслідок зміни освітленості поверхні. Річний хід температур пов’язаний зі зміною висоти Сонця над горизонтом і тривалістю дня і ночі протягом року.

3 Карта ізотерм

Відповідно до розподілу сонячної радіації температура повітря залежить від географічної широти місцевості. Від екватора до полюсів температура повітря знижується.

Якщо на географічну карту нанести значення середніх місячних або середніх річних температур повітря, визначених за даними спостережень, і з’єднати точки з однаковою температурою, то отримаємо карту ізотерм.

Ізотерми — це лінії рівної температури повітря, які наочно показують географічний розподіл температур. Для того щоб виключити вплив висоти на температуру повітря, будують карту ізотерм для рівня моря.

Для характеристики температур найчастіше використовують січневі, липневі та річні показники.

Висновок 3. Карта ізотерм відображає розподіл середніх температур повітря на поверхні Землі.

4. Річне обертання Землі навколо Сонця (аналіз схеми в атласі, демонстрація відеосюжету)

Прийом «Практична теорія»

Уявіть собі, що до вашої школи приїхали гості — школярі зі спекотної африканської країни Конґо. Обмінюючись враженнями, розповідями про свої країни, ви, можливо, з подивом дізнаєтеся про те, що в Конґо — країні, розташованій на екваторі, немає звичної для нас зміни пір року. Водночас для ваших гостей вражаючим відкриттям буде наша зима, сніг і морози... Чи зможете ви пояснити гостям причини тих «фантастичних» явищ у природі, що відбуваються в нас у вигляді зміни пір року?

Для цього проведімо невеликий експеримент. Поставимо глобус поблизу включеної лампи та будемо обертати його проти годинникової стрілки. Лампа, імітуючи Сонце, буде краще освітлювати одну з половин глобуса — то Північну, то Південну півкулю. Екватор весь час перебуватиме в зоні високої освітленості, а от середні широти, а найбільше полюси, будуть перебувати в різних зонах освітленості залежно від положення глобуса. (Або демонстрація роботи телурія)

Цей простий експеримент дозволяє зробити й деякі припущення щодо причин зміни пір року. Однак будь-якому експерименту необхідне наукове обґрунтування, яке підтвердить або спростує його правильність.

Земна вісь постійно нахилена до площини орбіти під кутом 66° 33". Під час руху Землі навколо Сонця кут нахилу залишається незмінним. Завдяки цьому Земля обертається до Сонця то Північною, то Південною півкулями. Відповідно, більше тепла отримує то одна, то друга півкуля. Саме тому виділяють 22 червня і 22 грудня — дні сонцестояння; 21 березня і 23 вересня — дні рівнодення.

Тропіки — паралелі, що віддалені на 23° 27" на північ (Північний), на південь (Південний) від екватора. У дні сонцестояння Сонце стоїть над тропіками в зеніті.

Полярні кола — Північне і Південне — паралелі в Північній, Південній півкулях із широтою 66° 33".

У Північній півкулі в день зимового сонцестояння на північ від полярного кола Сонце не сходить, а в день літнього сонцестояння не заходить. Таке саме явище спостерігаємо на південь від Південного полярного кола.

Висновок 4. Протягом року різні ділянки нашої планети по-різному освітлює й нагріває Сонце.

5. Теплові пояси Землі (робота з підручником)

Тепло на Землі розподіляється зонально, що загалом можна пояснити кулястою формою Землі. Обертання Землі та її куляста форма є причиною неоднакового нагрівання на різних широтах, а у зв’язку з цим і створення теплових поясів, які розташовані по обидві сторони від екватора.

Теплові пояси — умовні глобальні області Землі, що вирізняють за ознакою розподілу середньорічних температур повітря.

На Землі виділяють такі теплові пояси: жаркий, два помірних і два холодних. Межі теплових поясів проходять умовними лініями — тропіками та полярними колами.

Робота з підручником. Заповнення таблиці

Характеристика теплових поясів Землі

Назва теплового пояса	Розташування, межі	Кут падіння сонячного проміння, кількість отримуваної теплоти	Температура повітря

Висновок 5. На Землі визначають п’ять (у деяких авторів сім) теплових поясів. Межами теплових поясів є тропіки та полярні кола.

Освітлення і нагрівання певної місцевості залежить від її положення в тепловому поясі, тобто — від географічної широти.

6. Практична робота № 4. «Розв’язування задач на зміну температури повітря».

При піднятті на 1 км температура знижується на ….6 градусів.

До 20м в товщах порід температура однакова і залежить від пори року.

Із зниженням температура підвищується на ….3 оС на кожні 100м.

Різниця між найвищою і найнижчою температурами повітря називається….. амплітудою коливань температур. Розрізняють… добову, місячну, річну амплітуди.

Атмосферний тиск знижується з підняттям угору на …10 мм рт. ст. на кожні 100 м підйому.

ІІІ. Виконання практичної роботи

Теоретичні відомості

Завдання 1. Побудуйте графік добового ходу температур, обчисліть середню добову температуру та добову амплітуду коливань температур, користуючись наведеними даними.

Час вимірювання, год	0	3	6	9	12	15	18	21
Температура, t	-2	-4	-5	-2	0	+3	+2	+1

Завдання 2 Визначте температуру повітря на висоті 2061 м, якщо біля підніжжя вона становить 16 градусів.(Використовувати підказки що на початку практичної роботи)

Завдання 3. Над узбережжям Чорного моря летить літак на висоті 6 км. Температура за бортом літака –18°С. Якою є температура в цей момент на березі моря?

Задача 4. Вологість повітря 4,5 г/м3. Абсолютна вологість 9 г/м3. Визначте відносну вологість?

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Проблемне питання»

Від яких ще причин, крім кута падіння сонячних променів, залежить температура повітря певної території?

Прийом «Географічний крос»

Найважливішою характеристикою стану погоди є... (температура).

Для її вимірювання використовують прилад...(термометр).

Показники температури поблизу поверхні Землі значною мірою залежать... (від кута падіння сонячних променів).

Різниця між найвищою і найнижчою температурами повітря — це... (амплітуда коливання температури).

Прийом «Лови помилку!» — «Світлофор»

Учитель формулює речення, у змісті яких можуть бути помилки. Якщо помилок немає — учні піднімають зелену картку, якщо є — червону.

· Земна вісь нахилена до площини орбіти під кутом 66°33".

· 22 грудня Сонце перебуває в зеніті над Північним тропіком.

· Коли в Південній півкулі літо, за Південним полярним колом — полярна ніч.

· Лінії тропіків і полярних кіл є умовними.

· У спекотному тепловому поясі чотири пори року.

· 21 березня в Північній півкулі — найдовший день.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Формулюють учні за допомогою учителя, відповідаючи на питання.

Що нового ви дізналися на уроці? Чому навчилися?

Що вас здивувало?

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Сонце випромінює в космічний простір справжній океан енергії. З того колосального потоку наша Земля отримує лише дещицю — усього половину мільярдної частки! Але ця частка чималенька — лише за одну хвилину наша планета одержує стільки сонячної енергії, скільки її виробляють усі електростанції світу протягом півтора року.

1 м² земної поверхні щохвилини одержує стільки сонячного тепла, скільки його потрібно, щоб довести до кипіння склянку води, а на 1 га землі щосекунди падає така кількість енергії, яка може привести в рух електродвигуни потужністю 10 тис. кіловат.

«Полюс спеки» нашої планети лежить поблизу лівійського міста Тріполі. Там термометр показав у затінку +57,8°С! Це абсолютний рекорд температури суходолу. Майже досяг цього рекорду температурний показник у північноамериканській Долині Смерті, де було зафіксовано +57°С.

«Полюс холоду» міститься в центральній частині Антарктиди на відстані 1260 км від берега на вершині льодового купола заввишки 3488 м над рівнем океану. Поблизу станції «Восток» 21 липня 1983 року тут було зафіксовано найнижчу температуру планети: –89,2°С.

У багатьох народів світу календарні події та свята були пов’язані з днями сонцестояння та рівнодення. Так, у німців, за офіційним календарем, у ХІХ ст. і на початку ХХ ст. зима тривала з 22 грудня до 21 березня, тобто з дня зимового сонцестояння до дня весняного рівнодення.

У календарі японських свят день зимового сонцестояння — 22 грудня — відзначається в усій країні з 725 року як радісна подія, оскільки означає, що незабаром день подовшає, а ночі стануть коротшими і настане тепла пора року.

У Середньовіччі в корейців свято нового року також починалося із зимового сонцестояння. Давні китайці, визначаючи сезони, керувалися двома датами — днями зимового та літнього сонцестояння.

Вівторок 15.02.2021, урок № 11

Тема уроку: Вода в атмосфері

Мета: формувати знання про вологість повітря, випаровування та конденсацію водяної пари; розвивати практичні вміння розв’язувати задачі на визначення вологості повітря; ознайомити із способами регулювання вологості повітря в домашніх умовах; розвивати логічне мислення, вміння застосовувати знання з математики для розв’язання конкретних практичних завдань, науковий світогляд; виховувати відповідальне ставлення до власного здоров’я.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Експрес-тест»

1. Зниження атмосферного тиску на барометрі свідчить про те, що найближчим часом можливо:

А погіршення погоди;

Б поліпшення погоди;

В незмінний стан погоди;

Г барометр не може дати інформацію про зміни погоди

2. У тропосфері в разі підйому тиск повітря:

А залишається незмінним; Б знижується;

В підвищується; Г спочатку знижується, потім підвищується.

3. В екваторіальних широтах формується область тиску:

А високого; Б середнього;

В низького; Г перемінного.

4. Основними характеристиками вітру є:

А напрямок, сила, швидкість; Б довжина, ширина, висота;

В сила, агресивність, злість; Г маса, тиск, температура.

5. Рух повітря здійснюється:

А з області високого тиску в область низького тиску;

Б з області низького тиску в область високого тиску;

В без жодних правил;

Г від холодних до більш прогрітих областей.

6. Лінії на карті, що з’єднують точки однакових показників тиску, називаються:

А ізобарами; Б ізогіпсами;

В ізотермами; Г ізогієтами.

Взаємоперевірка

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Практична теорія»

Ви знаєте, що на перервах потрібно обов’язково провітрювати шкільні кімнати.

Як ви думаєте, для чого це потрібно?

Відповіді учнів.

Провітрювання приміщень, особливо в холодну пору року, коли працює опалення, потрібно ще й для того, щоб врегулювати вологість повітря. З цим поняттям ми досить часто зустрічаємось у житті.

Сьогодні ми зможемо відповісти на питання, що потрібно розуміти під вологістю повітря і яке значення вона має в життєдіяльності людини, а також якими способами і якими приладами можна виміряти вологість повітря і найцікавіше, як можна визначити вологість, якщо під рукою немає спеціальних приладів.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Випаровування та конденсація водяної пари (обговорення досліду, проведеного вдома, — домашнє завдання до уроку 36)

Побудова логічного ланцюжка

Причина: зниження

температури

водяної пари

Конденсація

Наслідок: перехід водя-

ної пари з газоподібного

в рідкий (твердий) стан

У повітрі тропосфери завжди є водяна пара. Основна її частина утворюється під час випаровування з поверхні Світового океану.

Випаровування — процес надходження в атмосферу водяної пари з поверхні води (снігу, ґрунту, гірських порід, рослинності тощо).

Конденсація — перехід водяної пари з газоподібного стану в рідкий. Якщо водяна пара в атмосфері переходить із газоподібного стану в твердий з утворенням кристалів льоду, то такий процес називають сублімацією.

2. Вологість повітря (демонстрація презентації)

Абсолютна вологість — кількість водяної пари в грамах, що міститься в 1 м³ повітря.

Але під час випаровування повітря не може вміщувати водяну пару безмежно. Ця межа залежить від його температури. Чим вища температура, тим більше пари може містити 1 м³ повітря. Наприклад, 1 м³ повітря при +20ºС може містити будь-яку кількість пари, але не більше ніж 17 г води. Якщо повітря увібрало максимально можливу за поданої температури кількість пари, його називають насиченим.

Відносна вологість — відношення кількості водяної пари, що міститься в повітрі, до його максимально можливої кількості за поданої температури.

Відносна вологість вимірюється у відсотках та показує ступінь насиченості повітря водяною парою. Наприклад, відносна вологість повітря 40 % означає, що повітря на 40 відсотків насичене водяною парою, не вистачає 60 % до повного насичення. Чим більша відносна вологість, тим ближче повітря до стану насичення, тим імовірніші опади.

3. Вимірювання вологості повітря

Для вимірювання відносної вологості повітря використовують гігрометр. У домашніх умовах для вимірювання вологості повітря можна сконструювати найпростіший гігрометр — психрометр. Для цього потрібно два ртутних термометри, вата, вода.

Демонстрація досліду.

Візьміть звичайний ртутний термометр, прослідкуйте, щоб він був сухим, і виміряйте температуру повітря. Потім візьміть трохи вати, змочіть її у воді і обмотайте кінчик термометра. Значення термометра почне падати, тому що з поверхні вати буде випаровуватися вода і відбирати тепло у термометра. Коли падіння припиниться, зніміть показання термометра ще раз. Різниця між показаннями сухого і вологого термометра залежить від того скільки парів у повітрі вже є, іншими словами від вологості. Чим менше вологість, тим вищою буде ця різниця. Ці значення для різних температур сухого термометра занесені в спеціальну психрометричну таблицю, її легко можна знайти в інтернеті. По ній визначте значення вологості.

Якщо значення вологості потрібно знати постійно, подібним способом нескладно виготовити власний найпростіший психрометр і по ньому визначити вологість повітря в будь-який момент. Візьміть два термометри і закріпіть їх поруч один з одним. Під одним із них розмістіть ванночку з водою, у яку помістіть вату так, щоб вона намокала і постійно торкалася кінчика термометра. Два термометри показуватимуть різні значення, за різницею показань за допомогою таблиці ви з’ясуйте значення відносної вологості повітря.

4. Способи регулювання вологості повітря в домашніх умовах

· Провітрювання;

· вологе прибирання кімнати;

· використання оприскувача;

· використання кімнатних рослин, штучних фонтанчиків, акваріумів;

· використання спеціальних приладів — зволожувачів повітря.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

В атмосферному повітрі завжди міститься водяна пара. Кількість водяної пари в повітрі характеризується вологістю. Абсолютна вологість виражається в грамах на 1 м3, відносна — у відсотках.

Прилад для вимірювання вологості називається гігрометром. Хмари — скупчення водяних краплин або кришталиків льоду в повітрі. З різними видами хмар пов’язані зміни погоди.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

За приблизними підрахунками, атмосфера нашої планети містить не менш ніж 10 тис. млрд тонн водяної пари, тобто до 200 тонн над кожним гектаром її поверхні.

В екваторіальних районах Світового океану за рік випаровується шар води завтовшки 62 м, а з поверхні Середземного моря — лише 1,5 м.

Відносна вологість атмосферного повітря має значний спектр впливу на життєдіяльність тварин та рослин; на зберігання зерна та овочів; зміну погоди та інше. Рослини при низькій відносній вологості висихають внаслідок інтенсивного випаровування вологості з поверхні листя і недостачі вологи в ґрунті.

При збільшеній вологості в теплу погоду рослини можуть загинути від перегріву внаслідок того, що зменшується випаровування з поверхні листів. Для кожного виду рослин існують певні значення відносної вологості, за яких створюються найкращі умови для їхнього розвитку.

Вологість повітря суттєво впливає на теплообмін організму з довкіллям відіграє важливе значення для життєдіяльності людини. За низької температури і високої вологості повітря підвищується тепловіддача і людина зазнає охолодження; при високій температурі і високій вологості повітря тепловіддача різко скорочується, що призводить до перегрівання організму, особливо під час виконання фізичної роботи.

Високу температуру краще переносити, якщо вологість понижена. Найбільш сприятливою для людини є відносна вологість повітря 40–60 %. Повітря вважається сухим при вологості менше 55 %, помірно сухим — при 56–70 %, вологим — при 71–85 %, дуже вологим (сирим) — вище 85 %.

У літні місяці повітря достатньо зволожене (у дощову погоду відносна вологість може досягати 80–90 %), тому немає потреби в додатковому зволоженні. Проте зимою системи центрального опалення й інші обігрівальні пристрої призводять до пересушування повітря. Це відбувається тому, що сильний обігрів підвищує температуру, але не збільшує кількість водяної пари. Це викликає посилений випар вологи звідусіль: з шкіри і з організму, кімнатних рослин і навіть предметів інтер’єру.

Вологість у опалювальному мало провітрюваному приміщенні створюється завдяки диханню та потінню людей, домашніх тварин, рослин. Окрім того, насиченню атмосфери приміщення водою сприяє щоденна хатня діяльність: приготування їжі, приймання душу або ванни, миття посуду. Якщо рівень вологості занадто низький або занадто високий, починаються проблеми зі здоров’ям. Тому потрібно завжди стежити, щоб не було ані так званого «синдрому сухого дому», ані надмірної вологості, що спричинюють знач ні проблеми.

Відносна вологість у квартирах узимку рідко перевищує 15 %. А це навіть менше, ніж у пустелі Сахара! Там відносна вологість повітря становить 25 %.

Показники оптимальної вологості для людей та оточення:

· людина — 45–65 %;

· комп’ютерна апаратура і побутова техніка — 45–65 %;

· меблі і музичні інструменти — 40–60 %;

· бібліотеки, експонати картинних галерей і музеїв — 40–60 %.

Найбезхмарніше на планеті небо — над Східною Сахарою. Сонце тут сяє 354 дні на рік.

Підраховано, що якби можна було використати бодай один відсоток теплоти, яку дістає від Сонця пустеля, людство одержало б кількість енергії, вдесятеро більшу за нинішню потребу в ній усього населення нашої планети.

Завдання;

Опрацювати параграф 32 сторінки 129-132

Дати письмову відповідь на запитання!

Що таке випаровування?

Від чого залежить кількість водяної пари в повітрі?

Що таке абсолютна і відносна вологість повітря?

П'ятниця 19.02.2021, урок № 12

Тема уроку: «Хмари й туман».

Мета уроку: формувати знання про причини утворення хмар і туману, дати уявлення про види хмар; розвивати вміння створювати образ об’єкта; виховувати естетичне сприйняття навколишнього світу.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Запитання

1. Що таке випаровування?

2. Коли цей процес відбувається найбільш інтенсивно?

3. Вам, мабуть, не раз доводилося спостерігати туман. Пригадайте, в який час доби ви його спостерігали.

4. Що ви знаєте про утворення хмар?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План вивчення нового матеріалу

1. Утворення хмар.

2. Види хмар. Хмарність.

3. Туман.

1. Утворення хмар.

Запитання і завдання

1) Що таке конденсація?

2) Назвіть основну умову конденсації водяної пари.

3) Доведіть, що процес конденсації є протилежним до процесу випаровування.

Розповідь учителя

Вам доводилось милуватися вигадливими формами хмар? Вони постійно змінюються: нагадують то казкові палаци з баштами та банями,

то череду білих овечок, то мазки та штрихи невідомого художника з буйною фантазією. Іноді вони тонкі та прозорі, а іноді — важкі й низькі. З таких важких темних хмарин часто йде дощ, а то й злива. А після дощу утворюються калюжі, де можна пускати човники, можна стрибати через калюжі, а то й просто в них... Але ось пригріло сонечко, небо ясне, а калюжі зникли. Куди вони зникли? І як знову з’явилися на небі хмари? Чи можна, спостерігаючи за хмарами, передбачати зміни погоди? Ви зможете відповісти на ці запитання сьогодні на уроці.

Яку максимальну кількість води можна налити в літрову банку? Дійсно, в літрову банку не ввійде більш ніж літр води, решта просто проллється через край. Так і в одному кубічному метрі повітря з температурою +20 °С не може міститися більш ніж 17 г водяної пари. А якщо температура повітря знизиться? Тоді надлишкова водяна пара конденсується («проллється») й утворяться крапельки води або крижані кристали. У результаті біля земної поверхні спостерігається завіса туману, а на більшій висоті — хмари.

2. Види хмар. Хмарність

Розповідь учителя

Основні види хмар — шаруваті, купчасті й перисті. Вони утворюють своєрідні водяні поверхи в тропосфері. Шаруваті хмари розташовуються на «нижньому поверсі», на висоті від 200 м до 2 км. Вони складаються з крапельок води і являють собою сірий однорідний хмарний шар, що нагадує туман.

Купчасті хмари формуються «поверхом» вище, на висоті 2—5 км, вони можуть складатися як із крапель води, так і з кристаликів льоду. У наших широтах вони більш характерні для теплої пори року, оскільки виникають над ділянками земної поверхні, що добре прогріваються. Найвищими з тих, що утворюються в тропосфері, є перисті хмари. Вони не приносять опадів, але деякі з їх різновидів можуть передвіщати зміну погоди.

Діти хто з вас може дати визначення ,що таке хмари ?

Хмари — це скупчення зважених в атмосфері крапельокводи й кристаликів льоду. Найпоширеніші з них — купчасті,шаруваті, перисті і їх різновиди.

Хто з вас знає ,як утворюється хмари ?

Учитель розповідає про природу утворення хмар, паралельно складаючи схему на дошці.)

УТВОРЕННЯ ХМАР

Тепле повітря піднімається над Землею, охолоджується й досягає насичення водяною парою

Подальше охолодження призводить до конденсації водяної пари

Утворюються дрібні крапельки води, які хаотично літають у повітрі й утворюють хмари

За температури нижче від 0 °С крапельки води замерзають, стаючи центрами росту кристаликів льоду
(з них також можуть утворюватися хмари)

ОСНОВНІ ВИДИ ХМАР

Тип хмар	Висота (км)	Характеристика опадів
Перисті	7–10	Без опадів
Перисто-шаруваті	6–8	Без опадів
Перисто-купчасті	6–8	Без опадів
Висококупчасті	2–6	Слабкі опади
Високошаруваті	3–5	Слабкий сніг або дощ
Шарувато-купчасті	0,3–1,5	Слабкий дощ або сніг
Шаруваті	0,5–0,7	Мряка, сніг
Шарувато-дощові	0,1–1	Дощ, сніг
Купчасті	0,8–1,5	Зазвичай без опадів
Купчасто-дощові	0,4–20	Гроза, злива, град, сніжна крупа

А що ж собою представляє хмарність ?

Сукупність хмар, які спостерігаються на небі в певний час,називають хмарністю. Вона вимірюється в балах і вказує наступінь покриття видимої частини неба хмарами. Хмарність —важливий показник погоди.

3. Туман

Завдання

Туман — це скупчення дрібних крапель води, або суміші крапель води й кристалів льоду, або тільки крижаних кристалів,що виникає в безпосередній близькості від поверхні землі або води.

Іншими словами — це та сама хмара, але утворена безпосередньо над земною поверхнею. Туман з’являється в результаті зіткнення холодного повітря з теплим за відносної вологості повітря більш ніж 85 % (у населених пунктах це явище може виникати і за меншої вологості). Він може спостерігатися будь-якої пори року, але в помірних широтах найбільш характерний для осені (зазвичай вночі й рано вранці). Найчастіше туман виникає в низинах і над водоймами. Тривалість явища — від декількох десятків хвилин до доби й навіть більше.

Шофери, що виїжджають за межі міст, можуть спостерігати таке явище: у місті туману немає, а за межами міста видимість знижується, оскільки над землею стелиться туман. Чим можна пояснити це явище?

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Запитання

1. Чому рекомендують перед заморозками поливати город водою?

2. Чому при хмарному небі вночі можна не побоюватися похолодання?

Завдання для кмітливих

На кухні закипає чайник. Чи правильно буде назвати видиме скупчення дрібних крапельок води над чайником парою?

Поясніть свою відповідь.

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Висновки

Хмари — це скупчення зважених в атмосфері крапельок води й кристаликів льоду. Найпоширеніші з них — купчасті, шаруваті, перисті і їх різновиди.

Сукупність хмар, які спостерігаються на небі в певний час, називають хмарністю. Вона вимірюється в балах і вказує на ступінь покриття видимої частини неба хмарами. Хмарність — важливий показник погоди.

Туман — це скупчення дрібних крапель води, або суміші крапель води й кристалів льоду, або тільки крижаних кристалів, що виникає в безпосередній близькості від поверхні землі або води.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте параграф 33, ст 132-135

2. Дати письмову відповідь на запитання на сторіці 135

Вівторок 22.02.2021, урок № 13

Тема уроку: Опади, що випадають із хмар та з повітря, їхні види, вимірювання.Карта розподілу опадів

Мета уроку: сформувати поняття про види опадів; на основі раніше набутих знань встановити взаємозв’язки між температурою повітря, його вологістю та опадами; ознайомити школярів з прийомами роботи з приладами для вимірювання кількості опадів;

розвивати вміння аналізувати, узагальнювати й обробляти теоретичні і практичні знання,увагу,пам'ять;

виховувати цікавість до предмета,доброзичливість по відношенню до своїх товаришів.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Чим відрізняється насичене водяною парою повітря від ненасиченого?

2. Чи може бути в повітрі, температура якого 20 °С, 20 г води?

3. Що спільного в утворенні туману і хмар?

4.Чи може 1 м3 повітря за температури –20 °С містить 10 г водяної пари?

II. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Кількість вологи в атмосфері відіграє величезну роль для життя на Землі. Як наслідок тового кругообігу води волога, що є наявна в атмосфері, у вигляді опадів випадає на земну поверхню, живить ріки та озера. Від кількості випадання опадів залежить життя рослин, тварин, людей. Ось чому при характеристиці клімату певної території обов’язково враховують величину атмосферних опадів. Саме різновиди опадів та їх особливості ми й розглянємо сьогодні на уроці.

IIІ. Формування нових знань

Людину завжди приваблювало небо. Його різноманітність і мінливість, химерність хмар, що породжують в уяві фантастичні образи. Саме ці картини надихнули українського поета Ігоря Муратова:

Хмари пливуть і пливуть в вишині,

Хто й зна, чи буде той дощик, чи ні.

Може, ті хмари вітрець пронесе.

Може, покрапає трохи — і все...

Отже, хмари є джерелом води: вони утворюються з води, яка випаровується із суходолу й океанів та повертається назад у вигляді опадів. Без опадів не було б річок, озер, прісної води. Опади очищують забруднення повітря від домішок. А що ж таке атмосферні опади?

Учні актуалізують свої знання про атмосферні опади, отримані в курсі природознавства; відтворюють знання про кругообіг води, під керівництвом учителя заповнюють таблицю.

Атмосферні опади-вода,що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря,у рідкому чи твердому стані.

Розподіл опадів за порами року

Зима

Весна

Літо

Осінь

Сніг

Іній

Туман

Дощ

Сніг

Туман

Іній

Дощ

Роса

Туман

Град

Дощ

Туман

Сніг

іній

Атмосферні опади

Рідкі: дощ, мряка, роса

Тверді: град, сніг, іній

Газоподібні: туман

Атмосферні опади

З хмар з повітря

Дощ туман

Сніг роса

Град(купчасті хмари на висоті 10 км) іній

Характер випадання опадів

Залежить від температури повітря,вологості,видів хмар,швидкості вітру:

- Обложні-дуже тривалі

- Зливові-сильні короткочасні

- Мряка- маленькі крапельки оди

Літературна хвилинка загадки про опади

1.Мене часто кличуть,ждуть,а покажусь – ховатися почнуть.( дощ)

2.Шумить у полі, у саду,лопоче і гуде.

Нікуди з дому я не йду,тому,що він іде. (Дощ)

3.Біле,як сорочка,пухнасте,як квочка,крил не має,а гарно літає.( сніг)

4.В небі хмара пролетіла,білий пух порозсипала,а він на землю міцно ліг,називають його …..( сніг)

5.Розсипався горошок на сімдесят доріжок,ніхто не підбере.( град)

6.зоря-зірниця,красна дівиця,по небу гуляла,плакала-ридала.Місяць бачив- не підняв.Сонце встало і зібрало. (роса)

Характеристика основних видів атмосферних опадів

назва	Визначення	Умови утворення	особливості
Дощ	Вода,яка випадає з хмар та досягає земної поверхні у вигляді крапель	При конденсації водяної пари,коли розмір хмарної краплі води перевищує 0,5 мм	Розрізняють слабкі,помірні та сильні(зливові) дощі.
Град	У вигляді сильних крижаних часток неправильної форми(до 15-20 мм у поперечнику)	З купчасто-дощових хмар при температурі нижче ніж 0?С.Крижинки не встигають розтанути та падають з хмар із значною швидкістю	Випадає під час грози зі зливою. Найбільші градини зареєстровані 1986 р. у Бангладеш (до 1.02 кг)
Сніг	У твердому стані у вигляді крижаних кристалів різноманітної форми	Зі снігових хмар при температурі нижче 0?С	Крижинки- кристали утворюються тоді,коли водяна пара швидко охолоджується та переходить із газоподібного стану у твердий,оминаючи рідкий(сублімація)
Роса	Крапельки води,що утворюються на поверхні грунту та рослин	З атмосферного повітря внаслідок його охолдження та конденсації водяної пари	Виникає в ясні дні та тихі. Ранкова роса-ознака стійкої погоди.
Іній	Тонкий шар крижаних кристалів,що утворюються на грунті,траві й наземних предметах	При швидкому охолоджені теплої поверхні нижче ніж 0?С; при ясному небі та слабкому повітрі	восени при перших заморозках

Умови утворення

ДОЩ

Крапельки вологи,зливаючись між собою,стають важчими,більшими,вони не можуть утриматись в атмосфері і падають на землю.Розміри крапель-від 0,1 – 7 мм.Під час дощу вологість повітря становить понад 90 %.

СНІГ

Якщо температура в хмарі нижча від 0? С, уній утворюються кристалики льоду,падає сніг.

ГРАД

У разі низької температури (-10? С - -15?С) у купчасто-дощових хмарах дощові краплі замерзають,перетворюючись на градинки.Якщо вони,падаючи вниз,не встигають розтанути,випадає град.

ГРОЗА.Випадання дощу часто супроводжується грозами.Велику кількість грозових днів зареєстровано на острові Ява (до 322 дні).Над пустелями грози бувають рідко.Так у Египті гроза буває лише раз на 200 років.

РОСА. Увечері після заходу Сонця земля і рослини швидко охолоджується і повітря біля самої землі,охолоджуючись,не може утримувати стільки пари,скільки утримувало вдень.Надмірна кількість водяної пари перетворюється на краплини роси.

ІНІЙ.Якщо ґрунт охолоджується яв ночі до мінусової температури,випадає іній.

Шкода, яку завдає сільському господарству випадання граду.

«Надовго запам’ятають жителі російського міста Воронежа і навколишніх сіл день 14 серпня 1961 року. Ранок був жаркий. Близько третьої години дня з’явилась свинцева хмара. Вона швидко закрила небо. Стало темно, як під час сонячного затемнення, а потім ринула злива нечуваної сили. По дахах і вікнах заторохтів град, спочатку розміром з квасолю, а потім все більший. Було багато граду вагою до 300 г.

Градини розміром з кулак випали 29 червня 1904 року над Москвою. 9 червня 1926 року в районі Одеси випали градини завбільшки з велике яблуко. Вони попробивали залізні дахи, поранили тварин. Деякі градини, що випали в Індії 11 травня 1929р., мали діаметр 13 см і важили близько кілограма.

Тепер вчені розробляють методи боротьби з градом.

У градові хмари запускають ракети або стріляють із зеніток, що відслужили свій бойовий вік. Снаряди начиняють хімічними речовинами. За короткий час величезна хмара, готова скинути на поля, сади, виноградники спустошливу лавину граду, проливає лагідний дощ або сіє дрібну льодяну крупу».

Прилади для вимірювання опадів,снігу

Для вимірювання кількості опадів використовують прилад, що називається опадомір. Опадомір являє собою циліндричне металеве відро діаметром 20 см. До опадоміру встановлена діаграфма, що запобігає випаровуванню води. Нижче за діаграфму розташований носик для виливання води в спеціальну вимірювальну склянку з поділками. Опадомір встановлюють на стовпі заввишки 2 м.

Опадоміром вимірюють шар води, яка випала на земну поверхню. Наприклад, якщо в опадомірі після дощу лишився 1 мм опадів, значить, у районі метеостанції, якби вода не випарувалась та не просочилася в землю, утворився б шар води в 1 мм.

На метеорологічних станціях кількість опадів вимірюється двічі на добу (о 7-й та 19-й год).

Товщину снігового покриву вимірюють снігомірною рейкою.

Далі вчитель підводить учнів до розуміння того, що в певних районах земної кулі щороку випадає приблизно однакова кількість опадів. Так, у Київській області щороку випадає, 500–600 мм опадів, у пустелях — 100–150 мм на рік, на екваторі — від 1500 до 2000 мм.

А є на нашій планеті місце, де людина під дощем лишається сухою. Таке явище спостерігається в пустелях, де повітря надзвичайно сухе і має дуже низьку вологість. Дощ тут випадає рідко, але навіть тоді, коли буває, краплі, поки летять до землі, перетворюються на пару. Вони ніби насичують повітря водяною парою. У деяких районах африканської пустелі Сахара в середньому буває менше 1 мм опадів на рік.

Робота з картами атласу

Кліматична карта

1.Визначити на кожному материку райони,де випадає найбільше кількість опадів.

2.У яких одиницях визначають кількість опадів?

3.Як на картах позначають кількість опадів?

4.Назвіть райони з найменшою кількістю опадів на Землі?

Ізогієти- лінії однакової кількості атмосферних опадів.

??????????????????? Пригадаємо ????????????

Що позначають на картах:

-ізобари????- лінії однакового тиску.

- ізобати – лінії однакових глибин морів,океанів.

-ізотерми- лінії однакових температурю

-горизонталі- лінії однакової висоти місцевості.

Цікаві факти про опади

v У північній півкулі маса сезонного снігу становить 13,500млрд.т.

v 1944 р.у Москві випав сніг діаметром 10см,у Сибіру – 40 см.(для утворення такого снігу потрібна погода без вітру)

v Град маса-100 гр до 400 гр.

v Тропічний ураган за виливає 150 мм/д (1 мм опадів=1 л на 1м?)

v Мокре місце- щороку 10 м опадів на Гавайські острови.

v Дощ на замовлення. У Китаї в провінції Юньань Від сильного вигуку починається дощ( чим сильніше вигук,тим сильний дощ)Пояснення- в горах Гаолінг є група озер,які перенасичують повітря вологою,що любе коливання викликає утворення дощових крапель.

ІV.Закріпленн нового матеріалу

Вправа «правда чи вигадка». Учні записують у зошитах «+» або «-». Вкінці зачитують знаки у тому порядку, який записано.

- Опади випадають лише з хмар. (-)

- До твердих опадів належать сніг, град, іній та паморозь. (+)

- Паморозь – це замерзла роса (-)

- Град може випасти у жарку погоду (+)

- Кількість дощу вимірюють у балах. (-)

- Найбільша кількість опадів випадає на екваторі. (+)

- На кількість опадів впливає рельєф (+).

- На суходолі опадів випадає більше, ніж над океаном (-).

- Прилад для вимірювання кількості опадів – це флюгер (-).

- Опади бувають рідкі і тверді. (+).

- Затяжними називаються сильні і короткочасні опади. (-).

- Мрячні опади дуже дрібен, як манна крупа. (+)

Завдання;

Опрацювати параграф 34 сторінки 134-139

Дати письмову відповідь на запитання!

1) За якої умови з хмар випадає сніг і град?

2) Чому іноді випадає взимку дощ, а влітку — сніг?

3)Як утворюється град?

4) Чому град випадає тільки в теплу пору року?

П'ятниця 26.02.2021, урок № 14

Тема уроку: Погода, її елементи та мінливість.

Мета: поглибити та систематизувати знання про погоду та її елементи; формувати практичні вміння характеризувати різні типи погоди, пояснювати причини зміни погоди; сприяти усвідомленню важливості складання точних прогнозів погоди; розвивати вміння аналізувати спостереження за погодою та народні прикмети; розвивати вміння застосовувати географічні знання в життєвих ситуаціях, самостійність; виховувати цікавість та повагу до праці метеорологів.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Так — ні»

Учитель або хтось із учнів загадують одне з понять теми, решта учнів намагаються відгадати його за допомогою навідних питань.

Прийом «Зайве поняття»

Завдання. Назвіть «зайве поняття» та поясніть свій вибір.

Роса, дощ, сніг, злива. (Наведено опади в рідкому стані)

Роса, дощ, град, злива. (Наведені опади випадають із хмар)

Роса, іній, дощ, туман. (Наведені опади випадають із повітря)

Прийом «Класифікація» (робота в парах)

Завдання. Запропонуйте власну класифікацію атмосферних опадів та поясніть її.

Прийом «Театралізація» (робота в парах)

Завдання. Один освічений фермер, використовуючи маленький легкий літак, засівав хмари, викликаючи рясні дощі для збільшення врожаю овочів. Розіграйте сценку, яка демонструє реакцію його близьких та віддалених сусідів на ці дії.

Підказка. «Засівання хмар» — розпилення у хмарах речовин, що викликають дощ або йому запобігають.

Прийом «Умовні позначки»

Вигадайте свої умовні позначки для різних атмосферних опадів і розподіліть їх за порами року.

Наприклад:

Зима	Весна	Літо	Осінь
۞ – сніг

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Фантастична добавка»

Цікаво, якою буде погода завтра? у неділю? улітку? Зазвичай, намагаючись відповісти на це запитання, ми дивимось у небо, адже саме там, у повітряному океані, народжується погода. Немає нічого більш рухливого та мінливого, ніж повітря, що утворює атмосферу. До того як учені відкрили таємниці передбачення погоди, люди уважно стежили за небом, поведінкою тварин, станом рослин. Сьогодні науковці, які прогнозують погоду, мають цілий арсенал новітньої техніки, за допомоги якої проводять спостереження за мінливим станом атмосфери. Відомий учений-хімік Дмитро Іванович Менделєєв говорив: «Атмосфера — велика лабораторія погоди».

«Екскурсію» до цієї лабораторії ви вже здійснювали неодноразово. Ви знаєте, де народжуються атмосферні опади, чому дме вітер, як змінюється атмосферний тиск та багато іншого. Тож з’ясуймо, як у цій лабораторії народжується погода, чому вона така мінлива, як за нею спостерігають та як на неї впливають.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Що таке погода

Прийом «Мозковий штурм»

Погода — це стан нижнього шару атмосфери в певній місцевості у визначений момент або проміжок часу.

Висновок 1. Найголовнішою особливістю погоди є її мінливість.

2. Показники погоди

Прийом «Проблемне питання»

Які елементи характеризують погоду?

Стан погоди характеризується показниками (метеоелементами) — температурою приземного шару повітря, атмосферним тиском, вологістю, силою й напрямком вітру, хмарністю, атмосферними опадами.

Заповнення схеми в зошитах

Елементи

погоди

Температура

повітря

Хмарність

Вологість

повітря

Атмосферний

тиск

Сила та

напрямок вітру

Атмосферні

опади

Висновок 2. Погода характеризується не окремо взятими елементами, а їхньою сукупністю, бо всі вони взаємопов’язані та взаємозалежні.

3. Типи погоди

Тип погоди — це загальна характеристика погоди, що містить її основні елементи (середні добові температури, стан хмарності, опади, наявність і сила вітру).

У помірних широтах типи погоди чергуються за порами року.

Прийом «Творча лабораторія» (робота в групах)

Складіть характеристику типу погоди типового літнього (зимового, осіннього, весняного) дня своєї місцевості.

4. Прогнозування погоди

Виступи учнів з повідомленнями «Як складають прогнози погоди»

Метеорологія — наука про земну атмосферу та явища, які в ній відбуваються. Об’єктом вивчення метеорології є метеорологічні елементи: температура, вологість повітря, хмарність, опади, атмосферний тиск тощо.

Основи метеорології було закладено давньогрецьким ученим Арістотелем. Свою наукову працю про погоду він назвав «Метеорологія», що й дало згодом назву цій науці.

За погодними елементами ведуть регулярні спостереження на метеорологічних станціях. Результати спостережень передають у метеорологічні центри, де на основі здобутих і опрацьованих даних декілька разів на добу складаються синоптичні карти (карти погоди). Зіставляючи такі карти, можна визначити напрямок руху повітряних мас, фронтів, циклонів і антициклонів і скласти прогноз погоди на періоди.

Висновок 3. Одним з найголовніших напрямів діяльності метеорологів є дослідження та прогнозування погоди.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Чомучка»

Чому прогнози погоди передають кілька разів на день по радіо та телебаченню?

Чому погода змінюється?

Чому для складання прогнозів погоди діє Світова мережа метеорологічних станцій?

Чому зміни погоди можуть вплинути на самопочуття людей?

Чому сьогодні головними помічниками у складанні прогнозів погоди стали космічні супутники?

«Метеорологічна лабораторія» (робота в парах)

Завдання 1. Сформулюйте ознаки, що віщують ясну погоду (один учень) та непогоду (другий учень).

Завдання 2. Складіть опис погоди типового зимового місяця у вашій місцевості, супроводжуючи його розою вітрів, графіком температур, діаграмами хмарності й опадів.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Заключне слово вчителя

Погода — це стан нижнього шару атмосфери в певний час у певній місцевості.

Стан погоди характеризують взаємопов’язані елементи погоди — температура повітря, атмосферний тиск, вологість повітря, сила та напрямок вітру, хмарність, атмосферні опади. Загальну характеристику погоди, що містить її основні елементи, називають типом погоди. Вивченням погоди та складанням прогнозів погоди опікується метеорологія.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Погоду на нашій планеті визначають циклони й антициклони, які систематично «атакують» її. Цікаво, що лише в Північній півкулі одночасно можуть пересуватися понад 20 циклонів на день із середньою швидкістю 35 км/год, а на всій планеті щороку фіксують близько 15 тис. циклонів і 7 тис. антициклонів.

Місцем найгіршої на Землі погоди, мабуть, слід вважати острів Ян-Майєн, розташований у Північній Атлантиці між Норвеґією та Ґренландією. Тут на стику теплої Північно-Атлантичної та холодної полярної течій не вщухають циклони та шторми. За весь рік тут трапляються в середньому лише три дні порівняно непоганої погоди.

Передбачити погоду можна за поведінкою птахів. Горобці, зазвичай рухливі та задерикуваті, подеколи стають млявими, сидять настовбурчившись — це на дощ. Але ось вони під час тривалої негоди пожвавилися та зацвірінькали — значить, слід очікувати ясної погоди. Реагують на атмосферні зміни слони. Вони заздалегідь передчувають, коли піде дощ, і за день-два до нього йдуть на узвишшя: під час злив низини затоплюються, а це загрожує голодом і небезпекою для життя. От слони й піднімаються на підвищені місця. Білі ведмеді в зоопарках за два-три дні до настання похолодання перестають купатися в басейні. А за три дні до потепління охоче лізуть у воду та тривалий час купаються. Бджоли зранку швидко літають, отже, день буде сонячним. А якщо вони сидять у вулику, то годин через шість буде дощ. Якщо бджоли щільно закривають воском вічко (отвір), залишаючи лише невеликий отвір, то слід очікувати холодної зими. Перед теплою зимою вічка залишаються відкритими.

Завдання;

Опрацювати параграф 35 сторінки 140-143

Дати письмову відповідь на запитання!

Записати в зошит приклади народних прикмет, що віщують ясну та мрячну погоду.

Що таке погода? Для чого її вивчають.

Назвіть складові погоди та погодні явща.

Як і з якою метою складають прогноз погоди.

П'ятниця 12.03.2021, урок № 15

Тема уроку: Контрольна робота з теми: "Атмосфера"

І варіант

І рівень (1 питання- 0,5 б.)

1.Повітряна оболонка Землі:

а) стратосфера; б) атмосфера; в) тропосфера.

2. Днем весняного рівнодення є:

а) 22 червня; б) 22 грудня; в) 23 вересня; г) 21 березня

3.Стан нижнього шару атмосфери в даному місці за певний час:
а) погода; б) клімат

4. Прилад для вимірювання атмосферного тиску:
а) термометр; б) флюгер; в) барометр.

5. Вітри, що змінюють напрям двічі на добу:

а) бризи; б) мусони; в) пасати

6. Найбільше температура повітря залежить:

а) від напрямку вітру; б) від атмосферного вітру; в) від кута падіння сонячного проміння.

ІІ рівень(1 питання- 1 б.)

7. Розташуйте шари атмосфери в порядку їх розміщення над поверхнею Землі:

А) стратосфера; б) тропосфера; в) мезосфера; г) озоновий шар

8.Установіть відповідність між видами опадів та способом їх утворення:

А) рідкі з хмар 1. ожеледь

Б) рідкі з повітря 2. град

В) тверді з хмар 3. дощ

Г) тверді з повітря 4. паморозь

5. крупа

9. Визначте вид місцевого вітру за характеристикою: «Має добову періодичність: уночі дме з суходолу на воду, вдень – навпаки. Швидкість невелика – до 4 м/с».

Що називається кліматом? Перелічіть кліматотвірні чинники

ІІІ рівень(1 питання – 1,5 б.)
10. Визначте тип хмар за характеристикою: «Вони формуються на висоті 2–5 км, мають чудернацьку форму, схожі на гори, вежі, тварин тощо. Якщо темнішають це є ознакою наближення грози».

11. Що називається кліматом? Перелічіть кліматотвірні чинники

IV рівень (3 бали)

12. Дайте відповідь: «Які наслідки глобального потепління?»

ІІ варіант

І рівень (1 питання- 0,5 б.)

1. Нижній шар атмосфери:

а) стратосфера; б) тропосфера.

2. Днем зимового сонцестояння є:

а) 22 червня; б) 22 грудня; в) 23 вересня; г) 21 березня

3. Вітер, що дме взимку з суходолу на море, влітку з моря на суходіл, називається:

а) мусон;      б) бриз.
4. Прилад для визначення швидкості і напряму вітру називається:
а) барометр;    б) флюгер;   в) гігрометр.
5. Безпосередньо з повітря конденсуються такі опади:
а) дощ; б) туман;     в) роса;  г) сніг.

6. Клімат – це:

а) стан атмосфери в даному місці; б) це багаторічний режим погоди у даній місцевості;

в) повторюваність погоди.

ІІ рівень(1 питання- 1 б.)

7. Розташуйте послідовно повітряні маси від екватора до полюсів:

А) помірні; б) арктичні; в) екваторіальна; г) тропічні.

8. Встановіть відповідність між показником погоди і приладом для його вимірювання:

1) атмосферний тиск а) термометр

2) вітер б) гігрометр

3) вологість повітря в) опадомір

4) опади г) барометр

д) флюгер.

9. Визначте вид місцевого вітру за характеристикою: «Сильний, сухий, поривчастий, теплий вітер. Швидкість – до 25 м/с».

ІІІ рівень(1 питання – 1,5 б.)
10 Визначте тип хмар за характеристикою: «Вони формуються на висоті 6–10 км, хмари тонкі та прозорі, нагадують білі нитки, пір’їни, промені. Не приносять опадів, але можуть віщувати зміну погоди».

11.Що називається погодою? Перелічіть елементи погоди

IV рівень (3 бали)

12. Дайте відповідь: «Який вплив людини на атмосферу?»

Вівторок 16.03.2021, урок № 16

Тема уроку: Гідросфера.

Мета: сформувати в учнів первинні знання про гідросферу, її склад, світовий кругообіг води в природі; сприяти розвитку уміння пояснювати взаємозв’язок оболонок Землі на прикладі світового кругообігу води; розвивати вміння учнів підбирати аргументи до відповіді, користуючись підручником, атласом.

ХІД УРОКУ.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

Бесіда за запитаннями.

1. Назвіть і дайте визначення оболонок Землі, особливості яких було вивчено на попередніх уроках географії.

2. Чи взаємодіють між собою названі оболонки Землі?

3. Чи є вода в літосфері, атмосфері?

4. Яке значення має вода в житті людини?

ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.

Колись давно жила собі планета. Була вона молода, гаряча і дуже самотня. Інші планети Сонячної системи , такі ж молоді та гарячі. Знаходились далеко, і спілкуватися з ними було важко. Дуже хотілося планеті з кимсь товаришувати. Про когось дбати. І от одного разу. В результаті дуже складної послідовності хімічних реакцій, у речовині мантії планети почала утворюватися вода. Поступово води утворилося так багато, що вона заповнила западини. А оскільки поверхня планети була теплою, то вода почала активно випаровуватися , утворилися хмари, а із хмар пішов дощ. Одного сприятливого моменту у воді утворилися перші найпростіші живі організми. Як із цих найпростіших виникли складні живі системи, поки що нікому не відомо. Але головне, наша планета відтоді перестала страждати від самотності…

Неважко здогадатися, про що йдеться у цій казці. Звичайно про воду, про водну оболонку Землі, про взаємозв’язки водної оболонки з літосферою та атмосферою. Саме водну оболонку – колиску життя на нашій планеті , ви вивчатимете на уроках, присвячених темі «Гідросфера». На вас чекають простори океанів, загадкові вигини річок та таємничі озера, мальовничі водоспади та холодні льодовики.

Вивчення водної оболонки Землі можна почати словами академіка Ігнатія Васильовича Петрянова-Соколова : « Хіба вода – це тільки та безбарвна рідина, що налита в склянку?

Океан, що вкриває майже всю нашу планету… Хмари, хмаринки, тумани, що несуть вологу усьому живому на земній поверхні, - адже це також вода.

Безкраї крижані пустелі полярних областей, сніговий покрив, що застеляють майже половину планети, - і це вода.

Гірські хребти складені гігантськими товщами сотень різних гірських порід, і геологи знають, що більшість з них створена найбільшим будівником природи – водою.

На місці, де підносилися найвищі гори, розстилаються безкраї рівнини, їх створює великий перетворювач – вода.

Прояви життя дуже різноманітні . Воно всюди на нашій планеті. Але життя є тільки там , де є вода.»

Тож розпочнемо знайомство з водною оболонкою планети. Запишемо тему уроку.

Гідросфера. Світовий кругообіг води.

ПЛАН УРОКУ

1. Водна оболонка Землі.

2. Особливості води.

3. Склад Гідросфери.

4. Світовий кругообіг води.

5. Це цікаво!

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя з елементами бесіди.

Водна оболонка Землі , яка тісно взаємозв’язана з іншими оболонками нашої планети називається - гідросфера.

Поринувши у світ гідросфери, ви дізнаєтеся, що вода є основою багатьох природних процесів : вона розчиняє і виносить на земну поверхню різноманітні речовини, змиває грунт, руйнує гірські породи, переносить і відкладає уламковий матеріал, утворює різні форми рельєфу. Вода є складовою частиною організму людини , рослин і тварин. Випаровуючись із Світового океану, вода забезпечує атмосферу теплом і вологою.

Така оболонка утворюється завдяки незвичайним властивостям води. Адже вода у природі може перебувати у трьох станах.

Найчастіше ми її бачимо у рідкому стані. Де ми зустрічаємо воду у рідкому стані ? (у крані, річці, морі, озері…)

Проте при нагоді вода , може стати невидимою, тобто може випаровуватися і перейти у газоподібний стан. Коли це відбувається? ( коли воду закип’ятити, коли гріє Сонце)

А коли температура опускається нижче нуля градусів , вода набуває твердого стану. Наведіть приклад води у твердому стані. ( сніг, лід).

Невипадково вода , словами народного прислів’я, говорить про себе :

«Я і хмара, і туман, і ріка, і океан.»

Отже вода може перебувати у трьох станах – рідкому, твердому і газоподібному.

2.Розповідь вчителя з елементами конспектування.

( учні в зошитах записують схему складових гідросфери)

До складу гідросфери входить:

ГІДРОСФЕРА

Води Світового океану Вода в атмосфері Води суходолу

моря океани водяна пара річки озера болота льодовики

затоки протоки хмари підземні води

опади штучні водоймища

( водосховища, ставки, канали)

Понад 96% усього водного балансу Землі зосереджено у Світовому океані, 2% водних запасів Землі становлять підземні води, ще 1,8% - це лід і сніг. Найбільший практичний інтерес для людей становлять поверхневі води суші, насамперед річки й озера , але на них припадає незначна частка гідросфери. Найменше води міститься в атмосфері. Якщо вся вона опиниться на поверхні у рідкому стані , то утвориться суцільна плівка завтовшки менш ніж 2 см. Однак вода атмосфери відіграє важливу роль у природних процесах, що протікають на планеті.

Завдяки здатності змінювати сій стан вода може мандрувати світом на великі відстані. Як саме вода подорожує світом зараз ми з вами дізнаємося.

3. Розповідь вчителя з використанням динамічної моделі кругообігу води.

Мал. 101 в книжкі на ст. 155

З поверхні Землі, що нагрівається сонячними променями. Відбувається випаровування води. Більша частина вологи випаровується з Світового океану. Ця волога в атмосфері перетворюється в крапельки води і кристалики льоду, утворюючи хмари. Опади з хмар випадають частково над Океаном, частково над суходолом. Опади , що випадають над суходолом можуть знову випаровуватися, можуть потрапити до річок, можуть просочитися вглиб землі поповнюючи запаси підземних вод. Підземні води живлять річки, а річки виносять воду в Світовий океан. Таким чином, вода, що випарувалася з океану і опинилася на суходолі , знову через деякий час потрапила до океану. Так замикається кругообіг води в природі. Кругообіг води – безперервний замкнений процес переміщення води на земній кулі. Найшвидше повертаються до океану води, що випали над ним у вигляді опадів, трохи повільніше – вода, що потрапила на суходіл.

Розрізняють два кругообігу води в природі: великий і малий.

Великий , або Світовий кругообіг води в природі :

океан – атмосфера – суходіл – океан.

Малий кругообіг води в природі :

океан – атмосфера – океан.

На Землі водночас відбувається і великий і малий кругообіг води.

Кругообіг води в природі відбувається завдяки енергії Сонця: вода нагрівається і з рідкого чи твердого стану переходить у газоподібний. Випаровуючись вода потрапляє в атмосферу, там під впливом низьких температур знову переходить у рідкий чи твердий стан, і завдяки силі тяжіння Землі, випадає на суходіл або в Світовий океан у вигляді опадів.

4. А це цікаво!

Вчені вважають , що приблизно протягом 3 тис. років уся вода в Світовому океані здійснює повний кругообіг.

Серед дев’яти планет Сонячної системи тільки Земля рідку оболонку. Майже ¾ поверхні Землі вкрито суцільною завісою вод, і лише ¼ припадає на суходіл.

Води атмосфери в результаті кругообігу оновлюються впродовж кількох днів, річок – тижнів, озер - місяців і років; склад води Світового океану оновлюється протягом 3 тис. років, організмів – за кілька годин.

«Немає земної речовини, яка б її не містила. Уся земна речовина нею просякне на та охоплена» - так писав видатний учений В.І. Вернадський про звичайну воду.

В історії Землі існує чимало нерозгаданих таємниць і загадок. Однією з них є питання про те, як утворилися океани.

Безсумнівним є той факт, що в найдавніший період розвитку Землі їх не існувало. За оцінками вчених , води океанів з’явилися понад 500 млн. років тому . Сучасні теорії стверджують, що колись майже вся планета була морем. Теорія про рухи літосферних плит наводить докази змін, що відбулися з океанами та сушею протягом геологічного розвитку Землі.

V. Закріплення нових знань і умінь учнів.

Прийом «Географічний крос»

· Водна оболонка нашої планети називається (гідросфера)

· Основна частина вод гідросфери зосереджена у ( Світовому океані)

· Вода може перебувати у трьох станах ( рідкому, твердому, газоподібному)

· Назвати формулу малого кругообігу води в природі (Океан - атмосфера-Океан)

· Назвати формулу великого кругообігу води в природі (Океан – атмосфера - суходіл-Океан)

· Основною причиною кругообігу води в природі є ( Енергія Сонця)

· Гідросфера складається з ( вод Світового океану, суходолу, атмосфери)

· До вод Світового океану відносяться ( моря, океани, затоки, протоки)

· До вод суходолу відносяться ( річки, озера, болота, штучні водоймища, підземні води..)

· Водяна пара відноситься до вод ( атмосфери)

· Безперервний замкнений процес переміщення води на земній кулі це …( кругообіг води в природі)

VІ. Підсумок уроку.

1. Читання поетичних рядків .

Родилась крапелька води.

Така маленька й несвідома

І вирішила шлях пройти.

Для неї досі невідомий.

Зібравшись з сестрами , вони

Хмаринку білу утворили.

Їх вітер підхопив крильми,

І тихо в мандри полетіли.

Та раптом, там, за горизонтом,

З’явився окраєць землі.

-Що, це ?- запитала краплина ,-

Які це чудові краї.

Хмаринка гучно розсміялась:

- Це суша в усій своїй красі.

Ми долитим, ще сил осталось

І станеш ти соком Землі.

Краплинки губилися, летіли,

Кружляли в дружнім танку.

І ніжно на Землю присіли,

Відчувши її теплоту.

Частина, зігрівшись, злетіли,

Помчали в небесну даль,

А інша в річках струменіла,

Відчувши розлуки печаль.

Не сумуйте, - гукали краплинки,

Що летіли й танули в імлі,-

Прийде час і ми відчуємо силу

В зустрічі єдиної сімї.

Завдання;

Опрацювати параграф 38 сторінки 153-156

Дати письмову відповідь на запитання!

Що таке гідросфера?

Що таке світовий кругообіг води?

Назвіть основні елементи кругообігу води. Чим відрізняється великий і малий кругообіг води?

Яке значення кругообігу води для існування живих організмів на Землі?

П'ятниця 19.03.2021, урок № 17

Тема уроку: «Світовий океан та його частини»

Мета уроку: продовжувати формувати поняття «гідросфера» та її складові частини ;формування поняття «Світовий океан» та ознайомлення з його складовими; формувати знання про материки й острови;

розвивати первинні практичні навички визначати географічне положення океанів та його складових, визначати глибини морів та океанів за шкалою глибин; формувати практичні навички роботи з географічним атласом, географічною картою, підручником,

Хід уроку

«Вода! Ти саме життя!

Ти – найбільше багатство!»

Антуан де Сент-Екзюпері

І. Організаційний момент

Привітання вчителя. Перевірка присутніх. Перевірка готовності учнів до уроку та наявності обладнання.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «Інтелектуальна розминка»

1. Що таке світовий кругообіг води? Назвіть причину та наслідки світового кругообігу води.

2. З яких частин складається гідросфера?

3. Які океани ви знаєте?

4. Як води суші пов’язані зі Світовим океаном?

5. Яка частина площі поверхні Землі припадає на Світовий океан?

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Практичність теорії»

Ви вже знаєте про те, що на Землі існував один материк — Панґея, з усіх боків оточений єдиним океаном. Рухи літосферних плит розділили цей величезний материк на шість частин, які, у свою чергу, поділили єдиний океан на чотири складові. Однак, незважаючи на такі серйозні зміни в обрисах суші та води, океан зберіг свою цілісність. Із будь-якої його точки можна потрапити до будь-якої іншої, не перетинаючи суходолу. Не вірите? Спробуйте! Давайте здійснимо подорож Світовим океаном, познайомимося з його частинами та з’ясуємо особливості ділянок суходолу в океані.

IV. Вивчення нового матеріалу

Під час нашої мандрівки ми дізнаємося:

1. Що таке Світовий океан, його складові.

2. Моря: середземні, міжострівні та окраїнні.

3. Затоки і протоки.

4. Суходіл в океані: материки, півострови, острови.

1.Що таке Світовий океан, його складові.

Гідросфера займає ¾ нашої планети, без води не можливе життя. Вона скрізь солона і прісна, прозора і каламутна, рідка і тверда у вигляді пару, озер, морів та океанів. Отже відправимось до подорожі на Блакитну планету. Світовий океан – це суцільна водна оболонка на поверхні земної кори, що оточує материки і складається з океанів, морів, заток і проток.

- Поняття „Світовий океан” з'явилося 100 років тому. Його ввів академік Шокальський. Найбільшими частинами Світового океану є океани.

- Як же утворилися океани?

- Вони утворилися під час охолодження Землі, коли в наслідок перетворення водяної пари на рідину океанічні улоговини поступово наповнювалися водою. Це процес, коли вода надходила з надр Землі через гарячі джерела, йшов паралельно виникненню континентів. Якраз ці континенти і оточують води Світового океану.

Океан – частина Світового океану, яка розміщена між материками, має великі розміри.

Прийом «Картографічний практикум» Скільки всього океанів на Землі?

– Назвіть океани Землі у порядку зменшення, дивлячись на карту.

– Підпишіть назви океанів на контурній карті.

Світовий океан об’єднує чотири океани Тихому належить ( 53%), Атлантичний займає (25% ), Індійський (21%) та Пн.Льодовитий ( 1%).

2. Моря: середземні, міжострівні та окраїнні. 3.Затоки і протоки.

Прийом «Знайди відповідь» (робота з підручником)

Важливою складовою є моря. Прочитайте в підручнику, що таке море та які бувають моря А тепер давайте скажемо, що таке море, їх види.

Море – частина океану, яка відособлена від нього ділянками суходолу або групами островів.

Бувають середземні ті, що глибоко вдаються в суходіл і сполучаються з океаном протоками (Чорне, Азовське);

окраїнні – розміщуються на окраїнах материків і мало вдаються в суходіл (Берингове, Аравійське, Баренцеве);

міжострівні – розміщуються між островами (Яванське, Банда).

Невід’ємними частинами Світового океану є затоки і протоки.

Знайдіть у підручнику (стор.159-160) і запишіть визначення цих понять.

Так що таке затока? Протока?

Затока – частина моря, океану, що глибоко вдається в суходіл, але має вільний зв'язок з океаном (Біскайська, Бенгальська,Ла-Плата);
Найбільшими затоками є Велика Австралійська, Бенгальська в Індійському океані, Мексиканська та Гвінейська в Атлантичному, та Аляска і Каліфорнійська в Тихому океані.

Випереджальне завдання: повідомлення про океани.

Протока – вузька смуга води, що розділяє ділянки суходолу і сполучає суміжні водні басейни (Берінгова, Керченська, Босфор, Магеланова, Гібралтарська).

Найбільша протока відкрита піратом Френсісом Дрейком і носить його ім'я. З'єднує Атлантичний та Тихий океани, розділяє Південну Америку та Антарктиду.
Гібралтарська - поєднує Середземне море й Атлантичний океан.

Панамський канал. З'єднує Атлантичний і тихий океани.
Берингова протока( поєднує Тихий та Північний Льодовитий океан). Всі протоки й канали допомагають скоротити шлях при морських плаваннях в Світовому океані.

Фізкультхвилинка (Комплекс вправ для профілактики зорової втоми під музичний супрові)

4.Суходіл в океані: материки, півострови, острови. (робота з картою).

Материк – величезна ділянка суходолу, що з усіх або майже з усіх боків оточена морями або океанами.

Суходіл в Світовому океані представлений островами та півостровами.
Острів – невелика ділянка суходолу, з усіх боків оточена водами океану або моря.
Найбільший острів – Гренландія, за площею він у 3,5 раза більший за територію України.Іноді острови представляють собою архіпелаги.
Архіпелаг – це група островів, що розташовані неподалік один від одного. Найвідоміші архіпелаги (Японські, Філіппінські, Алеутські).

За походженням острови поділяють на материкові, вулканічні й коралові.

Складання схеми „Види островів”

Види островів за походженням

материкові	вулканічні	коралові

частини материка, які відокремилися в наслідок руху земної кори	утворилися під час виверження вулканів	складені вапняковими скелетами коралових поліпів

Мадагаскар	Гавайські	Великий Бар’єрний риф

«Картографічний тренінг»

- Я буду показувати острова та півострова, а ви знаходьте
їх в атласі.

- Материкові – Гренландія, Мадагаскар, Нова Гвінея.

- Вулканічні – Гавайські, Курильські .

- Коралові – Великий бар’єрний риф.

- Півострови – Аравійський, Індостан, Кримський, Скандинавський.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Cамостійна робота із взаємоперевіркою

Завдання на відповідність

1. Тихий океан А. найменший

2. Атлантичний океан Б. найтепліший

3. Індійський океан В. найбільший

4. Північний Льодовитий океан Г. вдвічі менший від найбільшого

(1- В; 2- Г; 3- Б; 4- А.)

Прийом «Третій зайвий».

Чорне, Мертве, Середземне. (Мертве – озеро)

Берингова, Бенгальська, Дрейка. (Бенгальська – затока)

Мексиканська, Магеланова, Гвінейська. (Магеланова – протока)

Індостан, Лабродор, Гренландія. ( Гренландія- острів)

Завдання;

Опрацювати параграф 39 сторінки 157-162

Дати письмову відповідь на запитання!

З яких частин складається світовий океан?

Дайте коротку характеристику одного з океанів!

Що таке море? Чим воно відрізняється від затоки.

Що таке протока?

Що таке острів?

Вівторок 30.03.2021, урок № 18

Тема уроку: «Рухи води в Світовому океані. Хвилі. Життя в океанах і морях»

Мета: поглибити знання про Світовий океан; сформувати знання про хвилі, припливи та відпливи, цунамі, причини їх виникнення та наслідки їх роботи; навчитися розрізняти дані поняття; розвивати спостережливість і логічне мислення; виховувати естетичне сприйняття навколишнього світу.

Обладнання: підручники, атласи, настінна карта півкуль, папір презентація.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Тільки людині, глибоко байдужій до природи,

море може здатися одноманітним.

Жюль Верн

ІІ.ПЕРЕВІРКА ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Відгадування загадок.

Відгадати загадки, моря показати на карті

Оболонка ця земна

Для людей не новина.

Пращури без літаків

Досягли материків. (Гідросфера.)

Всі це місце обминають

Літаки над ним зникають

Судна гублять позивні,

Водорості все одні. (Саргасове море.)

«Негостинне» бо штормило,

Кораблі ломало.

А пізніше на «гостинне»

Назву поміняло (Чорне море)

2. Географічне лото.

Підібрати температуру та солоність до певної широти

Лото розрізати, учень має скласти показники.

*Широти*	*Солоність*	*Температура*
*Екваторіальні*	*Малосолоні*	>*20°С*
*Тропічні*	*Дуже солоні*	*15-20°С*
*Помірні*	*Помірно солоні*	*-1,8°С*
*Полярні*	*Не висока солоність*	*10-15°С*

3. Прийом« Так-Ні»

Чи вірні твердження в творах письменників, якщо ні, то пояснити чому.

1.Т.Г.Шевченко писав: “ Тече вода в синє море та не витікає …”

2.Кругообіг повсякчасно
На Землі вода веде.
Тож з водою всім прекрасно
І біди нема ніде!

Надія Красоткіна.

3.З роси, з морів, річок і плес

Вода як перейде у пару,

Одразу ж лине до небес.

Щоб утворити в небі хмари.

4. Прийом« Знайди мене»

Показати на карті вивчені об´єкти:

- Найтепліше море

- Найбільший океан

- Найменший океан

- Найтепліший океан

- Найбільше море

- Найширшу протоку

- Найдовшу протоку

- Найбільший острів

- Найбільший півострів

- Найсолоніше море

- Найменше море

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Дивуй»

Море ніколи не буває спокійним. Його хвилі то ласкаво набігають на берег, то з нищівною силою звалюються на нього. Не випадково видатна українська поетеса Леся Українка писала:

Море, море.

Без краю просторе,
Руху повне і разом спокою!

Давні греки вважали, що рухом вод керував бог Посейдон, який за допомогою тризуба викликав бурі, урагани, шторми. Ці міфи виникли тоді, коли людині були невідомі закони природи. Чи актуальні вони сьогодні? Чи справді рухом води керує Посейдон, ми дізнаємося сьогодні на уроці.

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Кажуть, що людина вічно може дивитися на те, як горить вогонь і як тече вода. Чи спостерігали ви за поверхнею води? Розкажіть свої враження від побаченого?

V.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Повідомлення теми та мети уроку.

У всіх океанах існують своєрідні річки, що рухаються постійно по одному й тому самому маршруту. Що це за «річки» і чим же пояснити ці різноманітні рухи вод у Світовому океані? Ми ознайомимося на сьогоднішньому уроці.

2. Вивчення нового матеріалу.

1. Види руху води в Океані. (Робота з малюнком)

Води Світового океану перебувають у постійному русі. Серед видів руху вод виділяють хвилі та течії. За причинами виникнення хвилі поділяють на вітрові, цунамі та припливно-відпливні.

2. Як утворюються хвилі. Будова хвилі.

Хвилі – коливні рухи водної поверхні . Вода у хвилях не переміщується у горизонтальному напрямку, як нам здається. Коли поспостерігати за поплавком, то можна побачити, як він коливається на хвилях: угору-вниз. Отже вода у хвилях здійснює вертикальні рухи, які називаються коливальними.

- Яка сила змушує хвилі рухатися?

Причиною вітрових хвиль є вітер, який зумовлює вертикальний коливальний рух водної поверхні. Висота хвиль найбільше залежить від сили вітру. Хвилі можуть досягати висоти 18—20 м. Якщо у відкритому океані вода зазнає вертикальних рухів, то біля берега вона здійснює поступальний рух, утворюючи прибій. Ступінь вітрового хвилювання оцінюють за 9-бальною шкалою.

В 1933 році в Тихому океані моряки американського судна «Рамапо» спостерігали хвилю висотою 34 м. Причиною її виникнення став сильний штормовий вітер. У більшості випадків висота вітрових океанічних хвиль досягає 4-5 метрів.

Будова хвилі

ГРЕБІНЬ - найвища частина хвилі.

ПІДОШВА - найнижча частина хвилі.

ВИСОТА ХВИЛІ - відстань від підошви до гребеня.

ДОВЖИНА ХВИЛІ - відстань між двома сусідніми гребенями.

Прийом «Випереджальне завдання.

- Яку роботу виконують хвилі?(руйнівну, транспортуючу, творчу)

Щоб захистити береги і портові споруди від хвиль, будують спеціальні укріплення.

На межі моря і суходолу вітрові хвилі виконують велику руйнівну та творчу роботу. В одних місцях вони руйнують гірські породи, в інших — відкладають зруйновані частинки, створюючи піщані і галькові пляжі.

- Де можна використати енергію хвиль?

Нині людина навчилася спрямовувати енергію хвиль на виробництво електроенергії. Цю енергію використовують для подачі сигналів маяки в Океані.

Сучасна електростанція

3.Причини виникнення цунамі.

Причиною виникнення хвиль є не тільки вітер.

- Що визнаєте про цунамі?

Цуна́мі (яп. — велика хвиля, що заливає бухту)

Цунамі — це гігантські хвилі, що виникають під час підводних землетрусів, гіпоцентри яких розташовані під дном океану. Хвилі, спричинені підземними поштовхами, поширюються з величезною . швидкістю — до 800 км/год. На відміну від вітрових хвиль, цунамі майже не помітні у відкритому океані. Але, доходячи до узбережжя, особливо у вузьких бухтах, вони стрімко збільшують свою висоту до 20-60 метрів і набирають швидкості до 800-1000 км/год. Уявіть собі, що на вас рухається, майже летить двадцятиповерховий будинок!
Найбільше лиха цунамі завдали 25 грудня 2004 року в Індійському океані, в наслідок чого постраждали території восьми країн. Ця катастрофа сталася несподівано і тому більшість людей застала зненацька. Гігантськими хвилями було змито понад 300 тис. чол., більшість з яких загинуло або пропало без вісті. При цьому було вщерть зруйновані тисячі будівель, шляхів сполучень та курортних містечок.
Насування цунамі важко передбачити. На територіях, де може виникати ця стихія, створюють системи спостереження з метою завчасного оповіщення людей про небезпеку, що насувається.

Перегляд відео

https://www.youtube.com/watch?v=tvW4c0Vyiso

4.Як виникають припливи і відпливи.

З давніх-давен люди, що живуть на океанічному узбережжі помітили, що море періодично стрімко насувається на сушу, а потім відходить, лишаючи за собою смугу до 10 км шириною. А рибалки та моряки навчилися це використовувати на свою користь. Після сходження води рибальські сіті були наповнені рибою. Щоб не сісти на мілину, моряки очікували підняття води для безпечного заходу в бухту або ж виходу у відкрите море. Ці періодичні коливання рівня води на узбережжі Океану отримали назву припливи та відпливи. Їх таємнича природа з часом була розкрита. Вони виникають під дією сили тяжіння Місяця і Сонця. Ці явища являють собою підйом і зниження води в морі двічі на добу. Під час припливу вода находить на берег, затоплюючи частину суходолу. Це відбувається на всій протяжності того земного меридіана, який направлений в бік Місяця або Сонця, а також з протилежного боку Землі. Під час відпливу вода навпаки відступає далеко назад, частково оголюючи дно

Перегляд відео

https://www.youtube.com/watch?v=j29eblUshvM

Припливи й відпливи. Люди, які живуть на узбережжі морів, знають, що через кожних шість годин рівень моря змінюється: двічі на добу підвищується, двічі знижується. Море неначе дихає. Це припливні явища. Вони відбуваються переважно тому, що водні маси океанів і морів притягуються Місяцем і меншою мірою Сонцем (мал. 114). У відкритому океані висота припливної хвилі досягає 1 м, а біля берегів зростає. Коли припливна хвиля заходить у затоку лійкоподібної форми, висота припливу зростає в кілька разів. У затоці Фанді (Північна Америка) припливи бувають до 18 м заввишки, а в Білому морі — 12 м.

- Де можна використати силу припливів і відпливів?

Силу припливних хвиль використовують для виробництва електроенергії на припливних електростанціях (ПЕС).

VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ

Висновки

Води в океанах і морях перебувають у постійному русі. Причина цього руху — вітер, притягання Місяця і Сонця, землетруси, рельєф дна океанів.

Розрізняють кілька видів руху води в Океані: вітрові хвилі, цунамі, припливи і відпливи, течії.

Прийом «Продовж речення»

1.Причиною утворення цунамі є…

2. Цунамі поширені в таких районах земної кулі…

3.Припливи і відпливи викликають такі сили…

4. Вітрові хвилі в океані виконують таку роботу…

Завдання;

Опрацювати параграф 41 сторінки 167-171

Дати письмову відповідь на запитання!

Назвіть рухи води в морях і океанах?

Що таке цунамі. Як воно виникає?

Чим пояснюються явища припливів і відпливів?

Як виникають течії в океані?

П’ятниця 02.04.2021, урок № 19

Тема уроку: «Властивості вод Світового океану.»

Мета:

1. освітня: сформувати поняття «солоність», «температура води», формувати в учнів розуміння поняття властивості вод Світового океану, формувати знання про властивості вод Світового океану;

2. розвивальна: вдосконалення практичних умінь та навичок використовувати здобуті знання, пам'ять і логічне мислення;

3. виховна: виховувати інтерес до властивосте вод Світового океану, сприяти розвитку інтересу до предмета, виховувати взаємоповагу, виховання самостійності та відповідальності.

Актуалізація опорних знань

Прийом «Бліцопитування»:

1.Що таке море?

2.За якими ознаками море відрізняється від океану?

3.Які бувають моря? Наведіть приклади і покажіть на карті.

4.Що таке затока?

5.Що таке материк?

6.Які за походженням бувають острови? Наведіть приклади.

Повідомлення теми і мети уроку

Розповідь вчителя

Сьогоднішня тема нашого уроку називається «Властивості вод Світового океану». На сьогоднішньому уроці Ви дізнаєтеся про: солоність води, температуру води в океані, які властивості морської води, в яких одиницях вимірюється солоність, який середній рівень солоності морської води, які чинники можуть впливати на рівень солоності Світового океану, як змінюється температура води в Світовому океані.

Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

На сьогоднішньому уроці, Ви дізнаєтеся багато нового про властивості вод світового океану. Дізнаєтеся про таку властивість, як солоність води. Адже вода може бути прісною,а може бути і солоною. Дізнаєтесь, яка солоність в Азовському, Чорному морях. Дізнаєтесь про температуру води в Світовому океані, як саме вона змінюється від екватора до полюсів і від поверхні в глибину. Тому закликаю Вас бути дуже уважними на уроці та слухати мене.

Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя з елементами бесіди

Важливими властивостями вод світового океану є саме солоність води та температура води.

Вода Світового океану солона. Як на Вашу думку, чим це пояснюється? А це висловлюється тим, що за мільйони й мільйони років річки земної кулі виносили із суходолу в Світовий океан величезні маси розчинених у них речовин, у тому числі й солей. У результаті кругообігу води в природі вода з океану випаровувалася, а розчинені в ній речовини осаджувалися й нагромаджувалися. Хто мені пригадає, які виділяють кругообіги води? Вода в океані ставала дедалі солонішою. Цей процес тривав протягом мільйонів років і продовжується й нині. Кількість речовин у грамах, розчинених у 1 л води, називають її солоністю. Одиниця вимірювання солоності води – проміле. Це тисячна частина цілого на відміну від відсотка – сотової частини. Якщо солоність води менш ніж 1%, таку воду називають прісною.

Переважно це води суходолу. Солоність вод у морях і океанах становить у середньому 35%0(35 г солі на 1 л води). Солоність води в різних частинах Світового океану неоднакова. Біля берегів, де океан впадають річки або стікають талі води льодовиків і снігів, солоність менша(32%0). Наприклад, Азовське море(12-14%0), що омиває береги України. А найсолонішим є Червоне море(42%0), яке омиває береги Африки та Азії. Помітно відрізняються за солоністю внутрішні моря. Солоність води в Балтійському морі до 11 °/оо, в Чорному - до 19 °/оо, а в Червоному - до 42 °/оо (найвища серед внутрішніх). Пояснюється це різним співвідношенням надходження (атмосферні опади, річковий стік) і витрат (випаровування) прісної води, тобто кліматичними умовами. Середній рівень солоності морської води зберігається на певних глибинах, де він практично не змінюється. На показник солоності поверхневих вод одночасно впливають різні чинники. Так, одні з них підвищують, а інші навпаки знижують солоність води. Звичайно, головну роль у зміні солоності поверхневого шару води відіграють випаровування та атмосферні опади. Тому вона, як і температура води, залежить від кліматичних умов та закономірно змінюється з широтою: від екватора до полюсів.

Що стосується температури, то в Світовому океані вона змінюється від екватора до полюсів і від поверхні в глибину. Найвища вона у верхніх шарах біля екватора(приблизно +28˚С). З просуванням на північ і на південь від екватора температура поступово знижується. Найнижча спостерігається біля полюсів – близько -2˚С. більша частина навколо полюсних ділянок Світового океану впродовж року покрита кригою та льодом. В Океан крига потрапляє різними шляхами. Перш за все, вона утворюється на поверхні внаслідок замерзання морської води. Солона вода, на відміну від прісної, замерзає за умов від’ємних значень температури: близько -2^ОС... -4^ОС. Причому, чим вища солоність води, тим нижча температура її замерзання. Льодом вкриті значні площі Світового океану в приполярних широтах, де панують довгі й холодні зими. Частина криги, яка приєднана до берегів, утворює береговий припай. Лід, що вільно переміщується водами Океану, має назву дрейфуючої криги.

його поверхні зонально. Зональність порушується океанічними течіями, впливом суші, постійними вітрами. Найвищі середньорічні температури води (27-28°) спостерігаються в екваторіальних і близьких до них широтах. Із збільшенням широти зменшується величина сонячної радіації і в приполярних областях температура вод Світового океану знижується до 0° і навіть нижче. Для всього Світового океану середня температура приповерхневого шару океанічних вод становить +17,5°С. З зануренням вглиб вона знижується і поблизу дна не перевищує 2°С. Середня температура всієї маси води океану — 4°С.
   Вода має велику теплоємність, тому в океані накопичується величезна кількість тепла. Тільки верхній 10-метровий шар океанічних вод містить тепла більше, ніж вся атмосфера.
   Крига покриває близько 15% всієї акваторії (водного простору) Світового океану, тобто 55 млн. км²; зокрема 38 млн. км² у Південній півкулі. За походженням крига, що зустрічається в морях і океанах, не тільки морська, тобто утворюється шляхом замерзання солоної води; прісний лід виноесться річками і сповзає з материків і островів. Великі плавучі брили льоду в океанах і морях, які утворюються в результаті відламування від сповзаючих із суші покривних льодовиків, називаються айсбергами.
   Льодовий покрив має величезний вплив на життя в океані, на клімат Землі. Льоди в океанах і особливо в морях утруднюють судноплавство і морські промисли. Температура води в Океані має свої закономірності і змінюється на поверхні та з глибиною. Нагріває води Світового океану Сонце, але лише верхні її шари. Нижче тепло передається шляхом постійного переміщення води. Найбільшу кількість тепла Світовий океан дістає в районі екватора. Саме тут зафіксовані найвищі температури поверхневих вод: до 29ОС. На північ та на південь від екватора температура води поступово знижується. Температура поверхневих вод Світового океану так само, як і температура повітря, залежить від кута падіння сонячних променів на земну поверхню. Саме з цих причин вона зменшується від екватора до полюсів.
Океан поглинає водною поверхнею на 25-50% більше тепла, ніж суходіл. Тобто він виконує функцію велетенського котла центрального опалення Землі. Улітку Сонце нагріває поверхневі води, а взимку вода поступово віддає своє тепло атмосфері. Підраховано, що як би океани не утримували своє тепло, температура земної поверхні становила 6 -21^ОС. Це майже на 35^ОС нижче від позначок температури, яку ми маємо насправді.Температура води в Океані змінюється також з глибиною. Зоною сонячного освітлення охоплюється лише шар води глибиною до 200 м. Нижче вода поступово холоднішає. Перші 700 м температура води стрімко знижується, а потім – значно повільніше. Тому на глибині 4000 м температура води в усіх океанах, не залежно від географічної широти становить 0^ОС. А далі вона знову починає зростати. Цьому сприяє нагрівання води внутрішнім теплом Землі, яке надходить з астеносфери.
Отже, на розподіл температури вод Світового океану впливають зовнішні (сонячне тепло) та внутрішні (тепло нашої планети) чинники.

Трапляються ділянки водної поверхні, де температура вища або нижча за навколишні води. Це пов’язано з течіями в Світовому океані. Температура поверхневого шару води в океані змінюється протягом доби і відповідно до пори року.

Неоднакова температура у верхніх шарах води біля узбереж і в центральних частинах океанів. Улітку, нагріваючись, великі ділянки суходолу віддають частину тепла прибережним водам. Узимку материки й великі острови охолоджуються, водночас охолоджують і воду. Отже, у центральних частинах океанів температура поверхневого шару води влітку нижча, а взимку вища, ніж біля узбереж.

Температура різко знижується тільки до глибини 700 м. далі зміни відбуваються повільніше – у середньому на 2˚С через кожну 1000 м, позаяк сонячні промені не впливають на глибинні шари. На глибині понад 4000 м температура залишається сталою - 0˚С. та цього не можна сказати про придонний шар. У 1960 р. було зроблено цікаве відкриття. Батискаф «Трієст» дістався дна Маріанського жолоба. Температура води виявилася +2˚С. нагрівання придонного шару пояснюється тим, що речовина мантії, нагріваючи земну кору, яка тут значно тонша, ніж на суходолі, передає своє тепло водам океану.

Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Продовжить речення»

1.Кількість речовин у грамах, розчинених у 1 л води, називають…

2.Температура води в Світовому океані змінюється від…

3.Найнижча температура спостерігається біля…

4. Трапляються ділянки водної поверхні, де температура вища або нижча за навколишні води. Це пов’язано з…

5.Найсолонішим морем є…

6.Біля берегів, де в океан впадають річки або стікають талі води льодовиків і снігів, солоність…

7.З просуванням на північ і на південь від екватора температура поступово…

8У центральних частинах океанів температура поверхневого шару води влітку…, а взимку…, ніж біля узбереж

1.Її солоністю.2.Екватора до полюсів.3.Полюсів -2˚С.4. течіями в Світовому океані. 5.Червоне море.6.Менша.7.Знижується.8.нижча, …вища.

Завдання;

Опрацювати параграф 40 сторінки 163-166

Дати письмову відповідь на запитання!

Від чого залежить прогрівання вод у морях і океанах?

Яка частина світового океану прогрівається найбільше?

Як змінюється температура води в океані з глибиною?

Що таке солоність води?

При якій температурі замерзає океанічна вода?

Вівторок 06.04.2021, урок № 20
Тема уроку: «Води суходолу. Річка: річкова система, басейн річки, річкова долина.»
Мета: - навчальна: поглиблення та систематизація знань про річки,отриманих у початковій школі та на уроках природознавства; сформувати знання про частини річки;
- розвивальна: сприяти розвитку практичних навичок роботи з різними джерелами геогр. знань - картами атласу, підручником, ілюстративними та відеоматеріалами, вміння виділяти головне у навчальному матеріалі, логічно мислити, сприяти розвитку творчого мислення;

- виховна: виховувати бережливе ставлення до води, до рішення екологічних проблем річок.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

* Прийом «Доповни речення»

Вода в океані перебуває у __________ ____ (постійному русі) внаслідок поширення вітрових хвиль, цунамі, припливів і відпливів. Крім того, в океані часто виникають цунамі – велетенські хвилі, спричинені __________ ___________ (підводними землетрусами). Внаслідок тяжіння Місяця і, меншою мірою, Сонця виникають ________ і ________ (припливи і відпливи). У Світовому океані внаслідок постійних вітрів відбуваються горизонтальні переміщення води, які називають ___________ _______ (океанічними течіями). Вони бувають _________ і _______ (холодними і теплими). Найбільша тепла течія - _________ (Гольфстрім), а холодна – течія ________ ______ (Західних Вітрів).

А тепер обміняйтесь аркушами з сусідом по парті. Зверніть увагу на екран, тут записаний повний текст із виділеними словами, які вам необхідно було вставити. Перевірте правильність виконання завдань сусіда. Одне слово – 1 бал. Максимальний бал – 13. Поверніть перевірені роботи. Протягом уроку ви накопичуватимете бали, які перетворимо за 12 бальною шкалою, це і буде ваша оцінка за урок. Максимальна можлива кількість балів за урок 24.

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Річкові системи нагадують кровоносні судини людського організму. Недаремно за річками закріпилася назва «блакитні артерії планети». Дуже різні та не схожі одна на одну, всі річки – великі працівниці: вони транспортують воду на величезні відстані, зрошують земельні угіддя, постачають водою населенні пункти, беруть участь у створенні нових форм рельєфу та мають величезні запаси енергії. Річку можна порівняти з істотою: вона народжується, дорослішає, працює, старіє, має свій характер, іноді спокійний, подеколи норовистий. Сьогодні на уроці ви поближче познайомитесь із цими дивовижними витворами природи, а також з’ясуєте, що являють собою річки та як вони «живуть».

Сьогодні на уроці ми продовжимо з вами працювати над складовою частиною гідросфери водами суходолу. На які частини поділяються води суходолу? На поверхневі та підземні.

Що ви можете сказати про підземні води? Розташовані під землею: в порах, тріщинах і порожнинах земної кори.

А до поверхневих вод які належать водні об'єкти? Річки, озера, болота, льодовики, штучні водойми, канали

Сьогодні на уроці ми будемо вивчати один із видів вод суходолу, це перше слово, що належить до поверхневих.

Записуємо число, класна робота, тема уроку «Води суходолу. Річка та її складові частини».

А щоб пройти весь шлях знайомства, Вам на уроці знадобляться:

Розум

Енергійність

Знання

Уміння

Логіка

Творчість

Активність

Талант

Тільки тоді ми отримаємо хороший результат.

Річки називають «блакитними артеріями планети», що нагадують кровоносні судини людського організму. Дуже різні та не схожі одна на одну, всі вони – великі працівниці: вони транспортують воду на величезні відстані, зрошують земельні угіддя, постачають воду в населенні пункти, беруть участь у створенні нових форм рельєфу та мають величезні запаси енергії. Їх можна порівняти з істотою: вона народжується, дорослішає, працює, старіє, має свій характер, іноді спокійний, подеколи норовистий..

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Перший пункт нашого плану уроку – річка, її елементи.

Богиню води і річок, дарувальницю дощу прадавні українці називали Даною. Її зображення вішали над криницями, оскільки вірили, що богиня оберігатиме їх від пересихання. Слово Да-На означає Да- вода, На- мати. Мати, яка творить ріку. Від імені Дана походять назви рік : Дніпро, Дністер, Дунай. Давайте з'ясуємо, з яких елементів складається річка. Перший пункт §47, що таке річка.

Що спільного мають річки? Є десь місце, де вони починаються.

Знайдіть в тексті як називається місце, де річка починається. Витік.

Витоком може бути джерело, болото, озеро. Наприклад, Дніпро бере початок з болота. Міссіпі - з озера. Інд - у льодовиках.

Якщо річка має початок, то повинна мати і кінець. Знайдіть, як називається місце, де закінчується річка. Гирло.

Гирло - це місце де річка впадає в іншу річку, озеро, болото, море чи океан. Відстань між витоком і гирлом становить довжину річки. Наприклад, довжина Амазонки - 6992 км., Дніпра – 2201 км., в межах України – 981 км.

На карті річки потрібно показувати від витоку до гирла.

Кожна річка тече в зниженні, яке простягається від витоку до її гирла - це річкова долина. С. 184, мал. 212. А як називається заглиблення в річковій долині, яким постійно тече вода? Русло (річище).

А скільки берегів має річка? Річка має два береги.

Правий і лівий береги визначаються за напрямом течії. Якщо стати обличчям в напрямку її руху то праворуч буду правий берег, а ліворуч лівий.

А як же визначити на карті де витік, а де гирло? За шириною річки. Біля витоку вона вузька, а в гирлі вона широка.

Скажіть, що знаходиться вище: виткі чи гирло? Витік вище, оскільки вода тече до гирла, а не навпаки.

Абсолютна висота витоку є більшою від абсолютної висоти гирла. Різницю між висотою витоку і гирла називають падінням річки. Більшим падіння є в гірських річок і меншим у тих, що течуть на рівнинах.

«Поперечний профіль річки».

Річкова долина – це зниження, яке простягається від її витоку до гирла.

Русло – частина долини, що зайнята водним потоком постійно.

Заплава – частина річкової долини, що заливається водою в період повені.

Тераса - колись була заплавою, ніколи не заливається водою.

Річкова система.

Кожна річка має притоки. Вони поділяються на праві і ліві.

Головна річка з усіма притоками утворює річкову систему.

Басейн річки - територія з якої річка збирає свої води. Найбільший річковий басейн у світі має Амазонка. Площа майже така, як у материка Австралія – 7 млн. .

Вододіл – межа між басейнами сусідніх річок. Вододілами зазвичай є гори або підвищення рельєфу.

Прийом «Географічна задача»

Падіння річки – це різниця між висотою витоку та висотою гирла річки над рівнем моря.

Пд. = В - Г

1 в. Розрахуйте падіння річки, довжина якої висота витоку – 256 м, висота гирла – 100м.

256 – 100 = 156 м

2 в. Розрахуйте падіння річки, довжина якої висота витоку – 398 м, висота гирла – 200 м.

398 – 200 = 198 м

Кожна річка має притоки – це річки, які впадають в неї. І де річка не починалася б, завдяки притокам вона стає ширшою і повноводнішою. Наприклад, права притока Дніпра - Прип'ять. Майже подвоює об'єм води в ньому.

Притоки зазвичай коротші за головну річку. Головна річка з усіма притоками утворює - річкову систему. Запишемо в зошити такий приклад: річка + притоки = річкова система.

Місцевість, з якої вся вода стікає до річки - називається річковим басейном. Межа, що розділяє сусідні річкові басейни - називається вододілом (природнє підвищення місцевості, що є бар’єром).

Підіб'ємо підсумки опрацьованого матеріалу

Як наз. місце, де починається річка?

Як наз. місце, де річка закінчується?

Що таке довжина річки?

Як наз. зниження, де тече річка?

Як наз. заглиблення річкової долини, де постійно тече річка?

Отже, знаючи складові частини річки, давайте спробуємо дати визначення терміна «річка».

2. Наступний пункт нашого плану – живлення річок.

Відкрийте підручники знайдіть в тексті які є види живлення річок. В різні періоди року річки живляться і поповнюють свої води дощовими, сніговими, льодовиковими і підземними водами. Більшість річок світу живляться дощовими водами, вони розташовані переважно в районах, де випадають рясні дощі. Такі річки повноводні цілий рік. Таке живлення характерне для річок Амазонка, Конго, Ніл, Амур.

Живлення річок

дощове	снігове	льодовикове	підземними водами
змішане

Льодовикове живлення характерне для тих річок, що беруть свій початок в горах. В таких річках найвищий рівень води спостерігається влітку, коли починають танути льодовики. До такого типу відносяться річки Амудар’я, Кубань.

Але більшість річок мають змішаний тип живлення. Як ви думаєте, що таке змішаний тип живлення? За цього типу домінуючого живлення не можливо визначити. В різний період року річки поповнюють свої води дощовими, сніговими, льодовиковими і підземними водами.

Взимку – підземними водами, навесні – за рахунок танення снігу, влітку, коли встановлюються високі температури повітря, дощова вода випаровується, і живлення відбувається за рахунок підземних вод. Восени, коли йдуть рясні дощі, річки поповнюються дощовими водами. Для України характерний змішаний тип живлення.

Отже, які існують типи живлення?

Який тип живлення річок України?

3. Водний режим річки – це регулярні зміни рівня води протягом року.

Використовуючи текст на с. 186, заповніть схему, виписавши короткі відомості до кожного терміна. (самостійне заповнення схеми)

Водний режим річки

повінь	межень	паводок
Щорічне збільшення рівня води в річці в одну і ту ж пору року	Найнижчий рівень води в річці	Раптове підняття рівня води, внаслідок сильних дощів

Які ви виписали терміни?

УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Прийом «Знайдіть помилку»

Дніпро - найкоротша річка України. Витікає із Чорного моря і тече в напрямку з Півдня на Північ, роздає на своєму шляху частину своєї води іншим річкам і нарешті закінчується тоненьким струмочком десь на території Росії.

Завдання;

Опрацювати параграф 42 сторінки 172-175

Дати письмову відповідь на запитання!

Описати річку за планом (річка за вибором)

План характеристики річки

1.Назва річки

2.В якій частині якого материка протікає

3.До басейну якого океану належить

4.Місце витоку

5.Куди впадає

6.Напрямок течії

7.Основні притоки (праві і ліві)

8.Живлення

Що таке річкова система, басейн річки, вододіл?

Чому витік не може знаходитися у світовому океані?

П’ятниця 09.04.2021, урок № 21

Тема уроку: «Життя річки»

Мета: поглибити систему знань учнів про гідросферу шляхом вивчення річок як частини світового кругообігу води в природі; розширити поняття учнів про річку та її частини, елементи річкової системи, річкову долину; сформувати первинні поняття про живлення річок; розвивати вміння визначати географічне положення річки, її приток, описувати за планом з допомогою карт річки; за картою атласу надписувати річки на контурній карті; розвивати інтерес до науки гідрології; виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до водойм.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

Бесіда

✵ Що називається гідросферою?

✵ Які частини гідросфери ви знаєте?

✵ Які води суходолу ви знаєте?

✵ Від чого залежить утворення вод суходолу?

✵ Навести приклади поверхневих вод

III. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Значення річок у природі і житті людини дуже велике. Вони є однією з основних ланок світового кругообігу води в природі. Людина здавна використовувала річки як шляхи сполучення, засновувала на їх берегах свої поселення. Річки — джерело прісної води, риби і багато чого іншого, без них наше життя уявити дуже важко.

IV. Вивчення нового матеріалу

Питання. Які асоціації викликає у вас слово «річка»?

Робота зі словником. Річка — це постійний природний потік води, що тече заглибиною, яку називають річищем. Кожна з річок має початок, який називається витоком. Одна річка витікає з болота, друга починається з джерела, третя зароджується на схилах гір, четверта бере свій початок з озера. Тече річка багато кілометрів і десь упадає або в море, або в озеро, або в іншу річку.

Робота зі словником. Місце, де річка впадає в море, озеро або в іншу річку, називається гирлом.

Бесіда

✵ Як називається заглиблення, яким тече річка?

✵ Як утворюється русло?

✵ Що робить річка з гірськими породами?

Деякі гірські породи річка розмиває швидко, інші руйнуються протягом тисячоліть, тому русло формується дуже повільно. Русло річки знаходиться в зниженні, яке називається річковою долиною. Долини рівнинних річок широкі, звивисті. Гірські річки мають глибокі вузькі долини.

Робота зі словником. Частина річкової долини, що заливається водою в період повені, називається заплавою.

Корінний берег річки має форму сходинок, які називаються терасами. Тераси колись були заплавами, але річка постійно поглиблювала своє русло, тому зараз тераси вже не затоплюються водою під час розливу.

Кожна річка має притоки. Вони поділяються на праві і ліві.

Питання. Як дізнатись, яка притока ліва, а яка права?

Завдання. За фізичною картою України назвати праві і ліві притоки Дніпра.

У місцях, де випадають рясні опади, приток багато. Там, де опади випадають дуже рідко, приток мало, а іноді і взагалі немає. Так, річка Ніл, перетинаючи пустелю Сахару з півдня на північ, приток майже не має. У той же час річка Конґо, що протікає територією з вологим кліматом, має багато приток.

Річка з усіма притоками називається річковою системою. Площа суходолу, з якої вся вода стікає в одну річку, називається річковим басейном.

Річкові басейни один від одного відокремлюються підвищеннями, іноді горами.

Робота зі словником. Межа між басейнами річок називається вододілом.

Напрям і швидкість течії річки залежать від рельєфу поверхні, якою тече річка. Рівнинні річки течуть спокійно, гірські набагато швидше, ніж рівнинні. Дно в рівнинних річок складене в основному м’якими породами, які легко розмиваються течією, однак у деяких місцях трапляються тверді породи, які розмиваються повільніше. Коли тверді породи перегороджують русло, на річці утворюються пороги. Багато порогів було на деяких ділянках річки Дніпро. Але в 1932 р. там, де було багато порогів, побудували дамбу Запорізької ГЕС. Створене нею водосховище затопило пороги, зробивши на значній ділянці річку судноплавною. Іноді на річках утворюються водоспади.

Робота зі словником. Водоспад — падіння річки з великого уступу, який перетинає річкове русло.

У Південній Америці в системі річки Оріноко існує найвищий водоспад Землі — Анхель.

Завдання. За фізичною картою картою назвати водоспади Африки.

На річці Ніаґарі в Північній Америці розміщений один з найпотужніших водоспадів.

Ми знаємо, що річка — це водний потік. Але як він поповнюється водою? Річки живляться дощовою водою, талими водами снігу і льоду, підземними водами. Але частіше за все річки мають змішане живлення з переважанням одного з джерел.

Живлення річок

дощове	снігове	льодовикове	підземними водами
змішане

Отже, які існують типи живлення?

Який тип живлення річок України?

Питання. Яке живлення буде переважати в річки Дніпро взимку? влітку? восени? навесні?

Робота з підручником. Прочитати про найповноводнішу річку Землі.

Питання. Чи змінюється рівень води в річці протягом року?

Кількість води в річці змінюється за сезонами.

Робота зі словником. Зміна рівня води в річці протягом року називається режимом річки. Найвищий рівень води в річці, який наступає щороку в певний час, називається повінню. Великі дощі можуть спричинити короткочасні підняття рівня — паводки. Найнижчий рівень води в річці називається меженню.

Узимку на річках, що протікають на території, де відбувається зміна холодної (морозної) і теплої пір року, спостерігається льодостав — період нерухомого крижаного покриву на річці.

Завдання;

Опрацювати параграф 43 сторінки 176-178

Дати письмову відповідь на запитання!

Поясніть чому річку називають невтомними трудівницями?

Яким водами живляться річки?

Що називають режимом річки?

Людям яких професій важливо знати про режим річок даної місцевості і чому?

Вівторок 13.04.2021, урок № 22
Тема уроку: «Озера, їх типи. Штучні водойми.»

Мета: сформувати в учнів поняття озеро, ознайомити з класифікацією озер за різними критеріями: походженням озерної улоговини, стоком, складом води, глибиною; формувати прийоми визначення географічного положення озера; розвивати навички роботи з контурною картою; виховувати бережливе ставлення до природи.

ХІД УРОКУ

І. Повторення вивченого матеріалу

—Що називається річкою?

—Звідки можуть брати початок річки?

—Як називається початок річки?

—Куди впадають річки?

—Як називається місце впадіння річки?

—Яка річка бере початок з болота?

—Яка річка бере початок з озера?

—Що називається притокою?

—Річка з притоками утворює.... Що?

—Що називається річковою системою?

—У якої річки най більша річкова система?

—Що називається річковим басейном?

—Що таке вододіл ?

—Яка річка утворює дельту?

—Що називається дельтою?

—Як річки поділяються за характером течії?

—Який характер течії даних річок?

2. Перевірка номенклатури, розгадування кросворду.

(Вчитель ставить запитання, учні відповідають. Один з учнів показує названі об 'єкти на карті.)

Кросворд

1.Найдовша річка Європи. (Волга.)

2.Найповноводніша річка світу. (Амазонка.)

3.Річка, що протікає на межі Західносибірської рівнини і Середньо - сибірського плоскогір'я. (Єнісей.)

4.Найбільша річки, що протікає в Чернівецькій області. (Дністер.)

5.Друга за довжиною річка Європи. (Дунай.)

			1	в	о	Л	г	А
2		А	М	А	3	0	н	к	А
3	Є	Н	І	С	Е	Й
4 Д Н	І	С	Т	Е	Р
5		д	у	н	А	й

11. Формування нових знань, умінь

1. Повідомлення теми завдань уроку.

Сьогодні на уроці ми:

•ознайомимося з поняттям озеро;

•розглянемо класифікацію озер за різними критеріями;

•навчимося визначати географічне положення озера за планом;

•виконаємо практичну роботу.

2.Демонстрування таблиць і картин із зображенням озера.

3.Робота з формування поняття озеро.

(Учні називають різні ознаки озер, учитель записує їх на дошці, згруповуючи у дві колонки.)

Істотні ознаки Ознаки, що змінюються

Заглиблення Мале, велике.

Замкнута водойма Прісне, солоне

Природна заглибина Глибоке, мілке

Заповнене водою

(Учитель підводить учнів до формування ними поняття «озеро». Учні зачитують визначення озера за підручником, § 18. с. 105.)

4. Робота зі схемою «Озера».

(Вчитель, використовуючи схему, пояснює учням поділ озер за різними критеріями. Робота супроводжується показом озер на карті.)

ОЗЕРА

Види озер:

а) за походження озерних улоговин:

тектонічні — утворюються в місцях розломів та опускань земної кори (Байкал);

вулканічні — у кратерах згаслих вулканів (на Камчатці);

стариці — в старих руслах річок;

лиманні — узбережні ділянки моря, відділені піщаними косами (Північне Причорномор 'я, Ялпуг);

льодовикові — улоговини виорані давніми льодовиками (Великі озера, Ладозьке);

залишкові — залишки давніх морських басейнів (Каспійське. Аральське);

загатні — утворюються внаслідок перегороджений гірської річки брилами, які обвалилися з гір (Сарезьке, Синевир).

У ніч з 18 на 19 лютого 1911 року відбувся землетрус з епіцентром у горах Памір. Унаслідок цього велетенські гори, що нависали над річкою Мургаб, з оглушливим гуркотом обвалилися в глибоку ущелину, засипавши русло річки і маленьке селище-кишлак Усой. Течію річки Мургаб перегородила величезна гребля заввишки 550 м, завширшки 8 км. Так утворилося Сарезьке озеро, наймолодше озеро на землі. У перекладі з таджицької слово «сарез» означає «той, хто ллє на голову». Наповнення улоговини озера тривало майже сорок років. В озеро впадають понад 80 річок, а витікає лише одна—Бартанг.

б) за глибиною:

—глибокі (Байкал);

—мілкі (Світязь, Ялпуг);

в) за складом води:

—прісні (Великі озера, Байкал та ін.);

—солоні (Каспійське);

г) за стоком:

—стічні;

—безстічні.

5.Робота зі схемами «Стічне озеро» і «Безстічне озеро».

(Учитель пропонує учням самостійно, користуючись схемами, дати визначення понять «стічне озеро» і «безстічне озеро».)

Встановлення причинно-наслідкових зв'язків між стоком і складом води.

Причина	Наслідок
Є стік	Наявність прісної води
Відсутність стоку	Наявність солоної води

6. Значення озер та їх охорона.

Як і де використовуються озера в господарській діяльності? (Для рибальства, для водопостачання, як шляхи сполучення, місце оздоровлення, відпочинку.)

7. Визначення географічного положення озера за планом (план вивішується на дошці).

План характеристики географічного положення озера

1.Назва.

2.На якому материку і в якій його частині знаходиться.

3.Форма, у якому напрямі витягнуте.

4.Середня й максимальна глибини.

5.Стічне чи безстічне.

6.Прісне чи солоне.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

1. Усне фронтальне опитування.

—Що називається озером?

—Які види озер виділяються за глибиною, складом води, стоком,
походженням озерних улоговин?

2.Визначити за малюнками види озер за походженням озерних улоговин.

3.Практична робота «Нанесення озер на контурну карту» (Каспійське. Байкал, Ладозьке, Танганьїка, Тітікака, Великі озера.)

Каспійське море-озеро— найбільше за площею у світі. За свою довгу історію воно мало близько 50 назв. Його називали Хвалинським, Георгієвим, Гір канським, але до наших днів дійшла назва, яку дали озеру за іменем народу каспії, які проживали на його узбережжі в далекому минулому.

Озеро лежить нижче від рівня океану на 28 м.

Байкал — найглибше озеро земної кулі. Його максимальна глибина — 1 620 м. Назву цьому озеру, що в перекладі означає «багате озеро», дали якути. Серед озер Землі воно займає восьме місце за величиною. У ньому міститься майже 20 % запасів прісної води на землі. Улоговина цього озера може вмістити воду 92 таких морів, як Азовське, або воду з Великих озер, загальна площа яких у 8 разів більша за площу Байкалу. В озеро впадає 336 річок, а витікає тільки одна — Ангара.

Для того, щоб уявити наскільки великий об'єм байкальської води, скажу, що потрібно 400 років для того, щоб через р. Ангара витекла вся вода Байкалу, за умови, що в озеро не буде надходити за цей період ні краплі води.

Щоб заповнити байкальську улоговину, спрямувавши сюди воду всіх річок земної кулі, потрібно 300 днів.

Ладозьке — найбільше прісне озеро в Європі. Улоговина його має льодовикове походження. В озеро впадає багато річок, витікає Нева. ВIX—XII ст. через Ладозьке озеро пролягав водний торговий шлях «із варяг у греки», що зв'язував Північну Русь з Південною, Скандинавію і Прибалтику з Візантією. Під час Великої Вітчизняної війни через озеро пролягала «Дорога життя», що мала велике значення в обороні Ленінграда.

Танганьїка — друге за глибиною озеро (1 470 м) світу і найдовше прісноводне озеро на Землі. Розташоване на висоті 773 м, тектонічного походження.

Тітікака — найбільше високогірне озеро світу, що розташоване в Центральних Андах у тектонічній западині на висоті 3 812м. Глибина його сягає до 304 м.

Озеро стічне, у нього впадає багато річок. Витікає р. Десагуадеро, яка впадає в озеро Поопо.

Великі озера. До їхнього складу входить 5 озер: Верхнє, Гурон, Мічіган, Ері, Онтаріо. Всі вони прісні. їхні улоговини льодовикового походження.

4. Гра «Третій зайвий».

(Учні із запропонованих трьох назв мають вибрати ту, що не підходить до двох інших.)

—Байкал, Амазонка, Ялпуг;
—Ладозьке, Мічиган, Чорне;
—Каспійське, Байкал, Тітікака;

—Верхнє, Середземне, Гурон;

—Онтаріо, Дрейка, Ері.

Завдання;

Опрацювати параграф 44 сторінки 178-181

Дати письмову відповідь на запитання!

Що таке озеро?

Як утворюються тектонычны озера? Наведіть приклади тектонічних озер.

Чим відрізняється стічне озеро від безстічного?

Чому одні озера прісні інші солоні?

Назвіть ознаки спільні для всіх озер

На сторінці 181 «Повторимо головне» переписати в зошит.

П’ятниця 16.04.2021, урок № 23

Тема уроку: «Болота, їх типи і поширення, причини заболочення»

Мета: поглибити систему знань про склад вод суходолу; удосконалити вміння пошуку закономірностей розміщення поверхневих вод на території України; виявити залежність поширення річок від рельєфу та кліматичних умов;

Мотивація навчальної діяльності.

Учитель читає вірш Георгій Грищенко « Болото».

Очерет мені був за колиску,

В болотах я родився і зріс.

Я люблю свою хату поліську…

Я люблю свій зажурений ліс.

А поліське похмуре болото -

Пів – Полісся вода залила…

Тільки де – не – де хутір самотній,

Тільки де – не – де клаптик села.

Прийом « Ланцюжок думок. » Питання до класу. Про що йдеться у вірші?

Учні висловлюють свої міркування з приводу почутого.

Мало хто знає, що « батьківщиною» людини, як і всіх наземних форм життя, є болото. Вважається, що перші болота виникли близько 350 млн. років тому, наприкінці геологічного періоду силур- початку девону. Перш ніж остаточно вибратися на землю, рослини і тварини мешкали в болотах. Болота - це літопис природи. Саме на болотах досі росте єдиний на землі релікт льодовикової епохи- рослина жірянка (Pinguicula vulgaris). А те, що збереглося в торфі, доходить до наших днів у первозданному вигляді. За сотні мільйонів років шари торфу перетворилися на горизонти кам’яного вугілля. І в них у вигляді відбитків з’явилися скелети дивовижних тварин і химерні види рослин. Не було б боліт на Землі, навряд чи б ми дізналися, що в Гренландії і на Шпіцбергені колись дуже давно росли магнолії і пальми.

Однак людина не поспішає освоювати цю природну комору. Люди вриваються в космос і опускаються на дно океанів, але як і раніше стороняться боліт. Неспроста болота на Русі іменуються адов, сучий, Чортове… У цих назвах - страх народу перед таємничістю і загадковістю боліт. Ми сьогодні постараємося познайомитися з болотами нашої країни.

Болото – ділянка суходолу, яка характеризується надмірним зволоженням і наявністю вологолюбної трав’яної рослинності, з залишків якої звичайно утворюється торф.

Болота виникають при заростанні озер. Спочатку на дні озера відкладаються мул, пісок, рештки рослин. Озеро поступово міліє. Підводна рослинність змінюється надводною, вологолюбною, що вкриває всю його поверхню. Коли ці рослини відмирають, їхні рештки відкладаються на дні. З часом вони нагромаджуються, ущільнюються і перетворюються на торф. Так на місці озера з’являється болото.

Причиною утворення боліт є надмірне зволоження, a які ж типи боліт ми знаємо і де вони поширені.

Найбільше боліт, на нашій планеті, зосереджено в Північні півкулі. Їх загальна площа становить близько 3,5 млн.км². Найбільші території, зайняті болотами, знаходяться в Білорусі, Канаді, Фінляндії, США, Росії.

Що стосується України, то в нас територія займає понад 1 200 тис. га. Найбільше боліт на Поліссі, менше — в Лісостепу, ще менше — в Степу і гірських районах.

Болота можна зустріти прогулюючись заболоченими територіями річок та озер, де присутня висока вологість. Цю територію помітно одразу, тому що її вкриває незвична «зелена ковдра» яка складається з моху, очерету, рогози.

Щоб детальніше ознайомитися з болотами давайте попрацюємо з підручником ст. 183-184. і з’ясуємо «Що таке болото та за якими умовами виникнення їх розрізняють»

Низинні - Розташовуються у зниженнях – на місці колишніх озер або в заплавах річок. Поверхня цих боліт увігнута або плоска. Живлення відбувається за рахунок ґрунтових вод, стоку поверхневих вод з довколишнього суходолу, річкових вод під час повеней і паводків, а також атмосферних опадів. З річковими та ґрунтовими водами в низинні болота потрапляє чимало мінеральних речовин, тому там росте багата вологолюбна рослинність – вільха, береза, осока, очерет, хвощ, зелений мох. Торф, що утворюється в таких болотах, може використовуватися як добриво для сільськогосподарських угідь. Найбільші низинні болота утворилися на Поліссі, в долині Дніпра та його приток, плавнях Дунаю.

Верхові- Лежать на підвищених ділянках – здебільшого вододілах. Живляться вони атмосферними опадами, тому ці болота бідні на мінеральні речовини. Рослинність, що росте там, невибаглива: пригнічена сосна, журавлина, пухівка, сфагнові мохи. Нагромадження торфу відбувається швидше в центральній частині болота, ніж на краях. Тому верхові болота мають опуклу форму. Торф цих боліт використовується як паливо і сировина для хімічної промисловості. Найбільше верхове болото в Україні знаходиться в Українських Карпатах – у зниженні на Полонинському хребті на висоті близько 1 800 м. Воно утворилося внаслідок заболочування низки невеликих озерець.

Перехідні - Є проміжною стадією між низинними і верховими. Спочатку утворюється низинне болото, багате на мінеральні речовини і відповідно рослинність. У міру відмирання рослин поверхня болота підвищується, доступ води, збагаченої мінеральними сполуками, обмежується, і рослинність змінюється менш вибагливою до живлення. З'являється сфагновий мох, характерний для верхового болота, для живлення якого достатньо лише атмосферних опадів.

Утримуючи воду, болота дають початок річкам і забезпечують їх повноводність в дуже сухі періоди року. Вони є домівкою для багатьох видів рідкісних та лікарських рослин, цікавих тварин і птахів. А ще болота збільшують вологість повітря, змінюють його температуру, пом’якшують клімат навколишньої території. Недооцінювання ролі боліт як компонента природних систем може мати непередбачувані наслідки. Тому роботу щодо осушення боліт потрібно вести обережно. Як ви вже знаєте, річки й озера розташовані на земній поверхні нерівномірно й не завжди придатні для використання. А ще вони мають так званий водний режим: переповнюються водою в одні пори року, а в інші міліють. Тому людина, щоб врегулювати свої зростаючі потреби у воді, будує штучні водойми. З ними ми ознайомимося на наступному уроці.

Позитивні риси осушення боліт

Меліорація земель - це комплекс організаційно-господарських і технічних заходів, спрямованих на покращення земельних, рослинних, водних і кліматичних ресурсів.
Меліорація дає можливість змінювати комплекс природних умов на земельних угіддях у необхідному для людини напрямку, створювати сприятливі умови для існування корисної флори й фауни, підвищувати врожайність землі, забезпечувати сталі врожаї сільськогосподарських культур. Меліорація земель сприяє створенню кормової бази тваринництва, покращує рекреаційні якості місцевості й природне середовище в цілому, створює умови для інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, включення до господарського обігу великих площ заболочених земель, боліт, інших незручних земель і територій.

Негативні риси осушення боліт

Результатом меліоративних робіт є: 1) Зменшення площі ягідників, збільшення кількості мишоподібних гризунів, переосушення торф’яних грунтів. Вчені підрахували, що в результаті меліорації верхового болота з кожного гектара додатково отримують 1куб.м низькосортної деревини на рік, але втрачають 600кг журавлини. При експлуатації 1га верхового болота дохід від журавлини в 5-7 разів перевищує дохід від деревини.

2) на осушуваних землях частіше трапляються заморозки, коротше безморозний період; меліорація може призвести до зниження рівнів води в колодязях, різко змінює склад і структуру фауни і флори, призводить до порушення природних зв’язків між компонентами природи на землях, що зазнають меліорації. У Поліссі болота осушували протягом століття. Це призвело до зниження рівня та стоку води таких великих річок як Дніпро, Південний Буг, Прип’ять, до зниження рівня ґрунтових вод, загибелі лісів і луків.

Для розв’язання цих проблем створюють природоохоронні території де не дозволяється проведення меліоративних робіт, розорювання земель, випасання худоби, надання ділянок під забудову, зберігання і використання отрутохімікатів і мінеральних добрив, механізованого транспорту, видобутку корисних копалин, у тому числі і торфорозробки.

Закріплення вивченого матеріалу.

Гра - футбол «Болота, їх типи, поширення»:

1.Болота є частиною:

(вод суходолу)

1. В якій частині України найбільше боліт:

(Півночі, Поліссі)

3. Найбільший шар торфу мають:

(верхові болота)

4.Що спричинює утворення боліт на суходолі:

(близьке залягання до поверхні ґрунтових вод)

5.Яка корисна копалина утворюється в болотах:

(торф.)

6.Скільке процентів боліт осушено на території України:

(60%)

7.Який відсоток боліт охороняється:

(10%.)

8.Що є причинами заболочення території:

(надмірне зволоження)

9.Яку функцію виконують болота:

( регулюють гідрологічний режим річок)

Завдання;

Опрацювати параграф 45 сторінки 182-185

Дати письмову відповідь на запитання!

За яких умов утворюється болото?

Як людина використовує болото?

Чому потрібно охороняти болото?

Творче завдання: підготувати розповідь про одну з рідкісних рослин або тварин боліт

На сторінці 185 «Повторимо головне» переписати в зошит

Вівторок 20.04.2021, урок № 24

Тема уроку: «Льодовики та багаторічна мерзлота»

Мета: формувати знання про льодовики та їхні різновиди; продовжити розвиток умінь працювати з картами атласу, визначати географічне положення об’єктів; сприяти розумінню процесів утворення льодовиків і вічної мерзлоти, значення льодовиків у формуванні клімату планети; розвивати допитливість до нових відкриттів, вміння порівнювати природні явища; виховувати прагнення досліджувати навколишній світ, потребу в пізнанні нового.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Бліцопитування»

У яких агрегатних станах може перебувати вода?

За яких умов опади випадають та накопичуються у вигляді снігу та криги?

Де на Землі найбільш сприятливі умови для накопичення твердих опадів?

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Дивуй!»

Чи знаєте ви, де оберігаються основні запаси прісних вод на Землі? Не в річках, і не в озерах, а в льодовиках, які на сьогодні займають 11 % суші. Вода в льодовиках ніби «законсервована» на випадок зміни кліматичних умов. Настало похолодання — площа льодовиків збільшилась. У льодовиковий період покриви льоду займали майже 1/3 суші! Унаслідок потепління, наприклад сьогодні, площа льодовиків скорочується. Що ж являють собою льодовики? Які процеси регулюють зміну їхньої площі? Чи можливий на Землі новий льодовиковий період? Відповісти на ці запитання ви зможете сьогодні на уроці.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Що таке льодовик

Льодовик — природне скупчення льоду атмосферного походження на суші.

Гляціологія — наука, що вивчає льодовики.

Снігова лінія — це умовна межа, над якою температура повітря є нижчою за 0 ºС та відбувається накопичення снігового покриву.

Висновок 1. Утворення і розвиток льодовиків на Землі є результатом взаємодії компонентів атмосфери, гідросфери та літосфери. Основна причина виникнення та існування льодовиків — клімат, тобто додатний сніговий баланс і тривалий період існування від’ємних температур повітря.

2. Покривні та гірські льодовики

Айсберги — величезні брили льоду, що відкололися від льодовика і плавають в океані.

Висновок 2. Льодовики поширені на всіх материках, крім Австралії.

3 Роль льодовиків

Прийом «Географічний практикум» (робота в парах)

За текстом підручника установіть та сформулюйте роль льодовиків у природі планети.

· Льодовики є регуляторами співвідношення суходолу та океану.

· Якби всі льодовики розтанули, то рівень Світового океану піднявся би приблизно на 60 м.

· Льодовики впливають на погоду і клімат всієї планети.

· Унаслідок руху льодовиків утворюються льдовикові відклади та форми рельєфу.

4 Багаторічна мерзлота

Багаторічна мерзлота — шари мерзлих гірських порід у надрах Землі. Багаторічна мерзлота утворюється в районах із холодним кліматом, де товщі гірських порід не встигають повністю розмерзнутися за теплий період.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Географічний практикум»

За картами атласу визначте райони найбільшого поширення гірських та покривних льодовиків.

Бесіда

Що таке снігова лінія? Від чого залежить її висота?

Чому в Українських Карпатах та Кримських горах немає льодовиків?

Як змінюється площа льодовиків у періоди загального потепління або похолодання на Землі?

Чому будівництво в районах з багаторічною мерзлотою має певні особливості?

Чому райони поширення багаторічної мерзлоти цікавлять палеонтологів?

Таблиця «Види льодовиків у природі».

Тип льодовика.

Де утворюються,

розміри і форма.

Що утворюється в результаті руху.

1. Гірські.

На вершинах високих гір у всіх широтах. Займають чашоподібні заглиблення на схилах гір; заповнюють гірські долини. Різні за розміром і формою. Найбільші у горах Гімалаях, Тянь-Шань, Паміру.

В результаті руху виконують три види роботи: а) руйнують,

б) переносять.

в) відкладають, нижче снігової лінії утворюють морену (льодовикові відклади).

2. Покривні.

Покривають поверхню суходолу, утворюються у полярних широтах. Мають форму куполу, товщиною більше 3 км.

Покривають поверхню Антарктиди, острова Арктики, острів Гренландія.

Краї льодовика спускаються в океан, відламуються великими брилами, перетворюючись на айсберги (плавучі льодовики).

Краї

Це цікаво: слово «айсберг» перекладається як «льодяна гора». І в цьому немає нічого дивного, адже в океані зустрічаються айсберги довжиною в десятки і навіть сотні кілометрів. Так у січні 1854 – 1864 роках вчені цілих десять років слідкували за рухом айсберга – гіганта, що мав довжину 120 км., і висоту 90 м. А у 1927 році з норвежського китобійного судна помітили льодяний острів, що мав довжину 170 км. Але найбільший айсберг був знайдений у прибережних водах Антарктиди в 1956 році, його довжина становила 385 км., а ширина 111 км. За площею він дорівнював майже половині такій країні, як Словенії або трьом Люксембургам. Батьківщиною айсбергів є Арктика і Антарктика. Льодовики Гренландії, Шпіцбергена, землі Франса – Йосифа,, островів Канади щорічно відправляють у плавання до 18 тис. льодяних островів. Від берегів Антарктиди їх відколюється у 5 – 6 разів більше. Завдяки тому, що лід легший за воду та наявності пухирцям повітря, що містяться у водяних кристалах, айсберги мають гарну плавучість. Через це, айсберги рухаються силою морських течій, а не повітряних потоків, і найчастіше пливуть проти вітру. На поверхні плоских айсбергів часто знаходяться великі озера, зустрічаються річки та струмки, що стікають у океан гарними водоспадами. Морська вода вимиває в айсбергах глибокі тунелі та печери.

Айсберги завжди створюють сер’йозну небезпеку для морських суден. Особливо небезпечні гренландські айсберги, які вітром і течіями переносяться на південь, до берегів Північної Америки, де пролягають інтенсивні морські шляхи із Європи у США і навпаки.

Небезпека підсилюється тим, що в цьому районі, холодна Лабрадорська течія зустрічається з водами Гольфстріма, від чого виникають густі і тривалі тумани. Між тим, айсберги висотою 20 –30 м., навіть у ясну ніч видно з відстані 500 – 600 м., що не дозволяє капітану, який дав команду « Повний назад!» уникнути сутички з перешкодою. Усім відома катастрофа 1912 року, яка закінчилася загибеллю найбільшого у світі пасажирського лайнера «Титанік». Капітан, якого зумів уникнути лобового удару, і тільки зачепив бортом край айсберга. Але, не зважаючи на це, айсберг розпоров шість із тринадцяти відсіків корабля і через дві години «Титанік» пішов на дно, забравши з собою життя 1,5 тис. чоловік.

Величезна, морська катастрофа ХХ століття спонукала морські держави прийняти міри для того, щоб уникнути подібних трагедій у майбутньому. В результаті, в 1913 році, був створений Міжнародний морський патруль у Північній Америці. Патрульні судна і літаки слідкують за появою айсбергів і попереджають по радіо морські судна. За рік патрульна служба виявляє до 400 небезпечних айсбергів, на яких закріплюють спеціальні радіобуї або фарбують їхню поверхню яскравою, оранжевою фарбою.

Завдання;

Опрацювати параграф 46 сторінки 186-189

Дати письмову відповідь на запитання!

У яких частинах суходолу найбільше поширені льодовики?

Чому в одних районах льодовики утворюються а в інших ні?

Чим відрізняються покривні льодовики від гірських?

Чому утворюються айсберги? Чим вони небезпечні для судноплавства?

Яке значення мають льодовики?

П’ятниця 23.04.2021, урок № 25

Тема уроку: «Підземні води, умови їх утворення і залягання в земній корі. Термальні та мінеральні води.»

Мета:

1) дати учням уявлення про підземні води, умови їх утворення і залягання в земній корі, показати їхню відмінність від термальних і мінеральних вод;

2) показати значення вод суходолу для природи та людини;

3) пояснити учням необхідність охорони вод Світового океану і суходолу;

4) продовжити формування навичок роботи з додатковими джерелами географічних знань, уміння робити узагальнення та висновки.

Організаційні моменти

Привітання, вчитель робить перекличку, перевірка готовності класу до уроку.

Актуалізація опорних знань, умінь, уявлень та чуттєвого досвіду

Учитель ставить запитання з попередньої теми:

1. Що таке льодовик?

Льодовик – це природне скупчення льоду на земній поверхні в результаті нагромадження й ущільнення снігу вище від снігової лінії.

2. Які льодовики мають найбільшу швидкість?

Льодовики Гренландії – до 14 км на рік.

3. Які ви знаєте льодовики?

Гірські та покривні.

4. Коли відбувається потепління клімату, що робиться з льодовиками і до чого це може призвести?

Відбувається швидке танення льодового покриву, яке загрожує підняттю рівня води у Світовому океані.

5. Що таке багаторічна мерзлота?

Багаторічна мерзлота – це багаторічне намерзання льоду на поверхні суходолу/Землі.

Вчитель дає завдання «Розмісти льодовики на вершинах». 3 учням потрібно «одягти льодові капелюшки» на деякі з вершин в залежності від того, чи можуть бути на даній вершині льодовики.

Мотивація навчальної діяльності

Чи задумувались ви коли-небудь, звідки береться вода у колодязях або ж у свердловинах?

Після дощу вода просочується крізь землю, заповнює порожнини, тріщини, пори гірських

порід. Це ж саме відбувається і при таненні снігу навесні.

Вивчення нового матеріалу

План:

1.Утворення підземних вод

2.Класифікація підземних вод

3.Використання та охорона підземних вод

1. Хто може сказати, що таке підземні води?

Підземні води – це води, що знаходяться у верхній частині земної кори в порах, тріщинах і порожнинах.

Утворення підземних вод є дуже складним та тривалим процесом взаємодії гідросфери та атмосфери з літосферою.

Для утворення підземних вод потрібні дві умови – це достатня кількість атмосферних опадів та залягання водопроникних шарів гірських порід на д водотривкими.

Підземні води утворюються переважно внаслідок просочування через гірські породи дощових і талих вод. Гірські породи (пісок, гравій, вапняк), що пропускають воду, називаються водопроникними, а інші (глина, мергель,граніт), які її затримують, - водотривкими.

Навіть у Біблії написано про підземні води. Хто пам'ятає як у пустелі Моїсей напоїв свій народ? Для цього він вдарив палицею об скелю біля підніжжя гори і відразу ж забила джерельна вода. З цього ми можемо вважати, що давні кочові племена теж знали про підземні води. Адже біля підніжжя гір під крихким покривом піску і вапна зазвичай збирається дощова вода. Варто лише розбити цю піщану шкаралупу, щоб добути воду.

2. За умовами залягання підземні води поділяють на верховодку, ґрунтові й між пластові води.

Верховодка – це сезонна вода, що залягає найближче до земної поверхні. Підземні води у верховодці періодично накопичуються внаслідок просочування атмосферних опадів і потім зникають, випаровуючись.

Ґрунтові води залягають у першому від поверхні водоносному шарі. Вони живляться водами атмосферних опадів.

Глибина, на якій залягають ґрунтові води, - це рівень ґрунтових вод, що змінюється залежно від кількості води, яка проникла. Весною, після танення снігу,він підвищується, а наприкінці сухого літа – знижується.

Міжпластові води залягають у водоносному шарі між двома водотривкими шарами. Вони є чистішими, ніж ґрунтові води.

За умов певного залягання гірських порід між пластові води можуть перебувати під великим натиском. Коли в таких місцях пробити свердловину, вода виштовхуватиметься на поверхню у вигляді фонтану. Такі води називаються артезіанськими.

Цікаво!

Найпотужніший артезіанський колодязь побудований на півночі Африки в одному із оазисів Алжиру – з глибини 63 м подає 4 тис відер води за добу.

Проходячи крізь гірські породи, підземні води насичуються різними солями і газами. Завдяки цьому вони можуть набувати лікувальних властивостей і цілюще впливати на людський організм. Такі води називають мінеральними. Коли вони виходять на поверхню, утворюються джерела мінеральних вод.

Цікаво!

В Україні є 500 джерел мінеральних вод, на базі яких функціонує 50 курортів і близько 48 заводів з розливу мінеральних вод.

Які ви знаєте мінеральні води? Курорти?

Миргород, Моршин, Солотвино (оз. Кунігунда прирівнюють до Мертвого моря – через значну солоність), Східниця (38 джерел мінеральних вод, найвідоміші «Нафтуся», «Боржомі»), Трускавець і ін.

Серед підземних вод особливе місце належить термальним водам. Найчастіше вони утворюються в районах вулканізму.

3. Підземні води мають велике значення. Вони регулюють рівень води в річках і озерах, використовуються для водопостачання населених пунктів, промислових підприємств, зрошення полів у районах, бідних поверхневими водами. Мінеральні води використовують із лікувальною метою.

Підземні води, як і поверхневі, потребують охорони, особливо в районах сільськогосподарського та промислового виробництва, добування корисних копалин. Побутові стоки, промислові відходи, отрутохімікати, добрива можуть змінити склад і якість підземних вод. Тому в багатьох країнах установлюють водоохоронні зони, удосконалюють очисні споруди, впроваджують сучасні методи очищення стічних вод, створюють безстічні системи водокористування. На виробництвах широко впроваджують безводні та безвідхідні технологічні процеси. Водні об'єкти, що становлять особливу наукову або культурну цінність, оголошують заповідниками.

Тому вода стає дедалі ціннішим мінералом. Її потрібно використовувати раціонально.

Практичне застосування набутих знань (формування знань і навичок)

Вчитель пропонує учням запропонувати способи збереження водойм (це можуть бути океани, моря, річки, тобто як водоймища свого місця проживання, так і загалом вод Світового океану та суходолу).

Закріплення, систематизація та узагальнення вивченого

На закріплення вчитель ділить клас на 3 групи, кожна з яких повинна розгадати кросворд з викладеної теми.

Варіант №1

1. Один із трьох станів, у якому перебуває вода. (пара)

2. Вставте пропущене слово: у процесі підземних вод взаємодіють три оболонки: …….. та атмосфера з літосферою. (гідросфера)

3. Які води залягають у першому від поверхні водоносному шарі? (ґрунтові)

4. Чим живляться ґрунтові води? (опади)

5. Гірські породи, що пропускають воду. (водопроникні)

6. Закінчіть речення: у легкорозчинних породах вода вимиває пустоти - і виникають…… (печери)

7. Речовина, яка затримує воду. (глина)

8. Як називаються води, які є корисними для здоров'я? (мінеральні)

Варіант №2

1. Один із трьох станів, у якому перебуває вода. (лід)

2. Гірські породи, що не пропускають воду. (водотривкі)

3. Сезонна вода, що залягає найближче до земної поверхні. (верховодка)

4. Які води використовують для опалення будинків, теплиць, виробництва електроенергії? (термальні)

5. Шар водопроникних гірських порід, у яких міститься підземна вода. (водоносний)

6. Речовина, що пропускає воду. (пісок)

7. Вставте пропущене слово: підземні води утворюються внаслідок…….. через гірські породи дощових і талих вод. (просочування)

8. У чому легко спостерігати зміни рівня ґрунтових вод? (колодязь)

Варіант №3

1. Речовина, що затримує воду. (граніт)

2. Закінчити речення: після танення снігу рівень ґрунтових вод підвищується, а наприкінці літа……… (знижується)

3. Що іноді утворюється у великих печерах? (озеро)

4. Які води залягають водоносному шарі між двома водотривкими шарами? (між пластові)

5. Місто, в якому є мінеральні води. (Хмільник)

6. Речовина, що пропускає воду. (вапняк)

7. Як називаються води, які можуть перебувати під натиском і в деяких випадках б'ють фонтаном. (артезіанські)

8. Один із трьох станів, у якому перебуває вода. (рідкий)

Завдання;

Опрацювати параграф 47 сторінки 189-192

Дати письмову відповідь на запитання!

Що таке підземні води? Поясніть їх походження.

Що таке грунтові води? Чим вони відрізняються від між пластових?

Від чого залежить рівень грунтових вод?

Які води називають артезіанськими?

Чому підземні води треба охороняти?

Вівторок 26.04.2021, урок № 26

Тема уроку: «Значення вод суходолу для природи і людини. Охорона вод світового океану і суходолу.»

Мета:

Навчальна: формувати уявлення про значення води в природі та житті людини, про необхідність бережливого ставлення до води; формувати знання про охорону ресурсів Світового океану, дати уявлення про використання їх людиною й екологічні проблеми, що виникають у зв’язку з цим;

Розвиваюча: розвивати вміння спостерігати, аналізувати, формувати висновки, висловлювати судження, застосовувати здобуті знання; розвивати мислення, увагу, спостережливість, бажання пізнавати навколишній світ;

Виховна: виховувати любов до природи, бережливе ставлення до водних багатств, екологічну культуру.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

У 6-му класі ми з вами вивчали всі оболонки землі. Назвіть ці

оболонки землі (учні дають відповідь на запитання). Пригадайте, що входить

до складу гідросфери:

- Світовий океан.

- Вода в атмосфері.

- Води суходолу.

Отже, Світовий океан – це основна частина гідросфери, в якій

зосереджено 96,5% всієї води планети.

Що входить до складу Світового океану? ( учні на карті показують

складові частини Світового океану).

Географічна розминка.

Учні дають один одному завдання: показати на карті півкуль

- моря (Чорне, Середземне, Азовське, Філіпінське);

- океани (Атлантичний, Індійський, Тихий, Північно-Льодовитий);

- затоки (Бенгальська, Панамська);

- протоки (Гібралтарська, Мозамбіцька);

- рух води (течія Зх. Вітрів, Гольфстрім, Курасіо).

Учитель: Світовий океан – це безмежні простори, зі своїми особливостями і

властивостями:

- солоністю,

- температурою,

- рухом води.

Бесіда за запитаннями і завданнями

Прийом «Географічний крос»

1. Водна оболонка Землі. (Гідросфера)

2. Наймілкіше море. (Азовське)

3. Найбільший за площею острів. (Ґренландія)

4. Холодна течія біля берегів Північної Америки. (Лабрадорська)

5. Найбільший за площею океан. (Тихий)

6. Кількість грамів речовин, розчинених в 1 літрі води. (Солоність)

7. Середня солоність океанічної води. (35 %0)

8. Моря, що далеко заходять у сушу. (Внутрішні)

9. Вода у твердому стані. (Лід)

10. Протока, що з’єднує Середземне море з Атлантичним океаном. (Ґібралтарська)

11. Величезні ділянки суходолу, які з усіх сторін омиваються водою. (Материк)

12. Протока, що сполучає Тихий та Атлантичний океани. (Дрейка)

13. Найглибша океанічна западина. (Маріанська)

14. Найхолодніший океан. (Північний Льодовитий)

15. Моря, розташовані на окраїнах материків. (Окраїнні)

16. Тепла течія Атлантичного океану біля берегів Північної Америки. (Гольфстрім)

17. Хвилі, викликані підводними рухами земної кори. (Цунамі)

18. Одиниця вимірювання солоності. (Проміле)

19. Вода в газоподібному стані. (Пара)

Прийом «Проблемне питання»

Яке значення льодовиків у природі Землі?

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Дивуй!»

Ви вжезнаєте про те, що вода — мандрівниця. Здійснюючи свій великий кругообіг, вона весь час змінюється, перетворюючись то напрозору легку пару, то на крихітні крапельки води, то на льодовики. З нею трапляється багато різноманітних пригод, і вона навдивовижу старанна — завжди трудиться!

Океан — колиска життя на Землі. На сьогодні він забезпечує людство продуктами харчування і корисними копалинами; сприятливо

впливає на клімат прибережних районів; є місцем відпочинку. Океан щедро ділиться своїми незліченними багатствами з людиною, відкриває таємниці морських глибин. Але людству потрібно все більше й більше. Люди беруть усе, що їм потрібно, а натомість залишають загиблих тварин, сміття, нафтові плями, отруєну воду, радіоактивні відходи. У результаті деякі морепродукти стали непридатними

для вживання, зникли або перебувають на межі зникнення багато цінних видів риб, погіршилася якість води в деяких курортних районах. Океан ніби говорить нам: «Нерозумне використання моїх багатств закінчиться тим, що ви їх більше не одержите». Тепер розберемося, про які багатства говорить океан і чому ми можемо їх

утратити?

До того ж, завершуючи вивчення теми «Гідросфера», ми підсумуємо знання, що підтверджують значення вод гідросфери для життя та господарської діяльності людей.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

4.1 Роль води в житті людини, рослин і тварин.

Наприклад, щоб виростити 1 кг картоплі, необхідно 300 л води.

- Який же висновок ми можемо зробити?

Висновок: Вода потрібна для живлення і охолодження всім рослинам, тваринам, людям. Без води не буде життя.

4 .2. Скільки води на планеті Земля?

Вода - це рідка корисна копалина, мінерал.

На глобусі - це материки або суша. Розкручую глобус навколо осі. Який

колір переважає? (синій). Що з цього випливає?

На Землі більшу частину займають водні простори (океани).

Три чверті Земної кулі зайнято водою.

4.3. Значення та охорона вод суходолу

Прийом «Мозковий штурм»

Пошуквідповіді на питання: у чому полягає значення вод суходолу для природи та людини? Води суходолу:

· є джереломпитної води;

· використовуються для зрошеннясільськогосподарськихугідь;

· є джереламиотриманняенергії;

· використовуються як шляхи сполучення;

· є джереламимінеральних та біологічнихресурсів.

Головною проблемою використання вод суходолу є їхнестача тазабруднення.

Висновок . Вода дедалі стає ціннішою речовиною. Її потрібно використовувати раціонально.

-Людина та її господарська діяльність є головним джерелом забруднення води. Вода потрібна в побуті, для виробництва електроенергії, в промисловості та для сільського господарства, для розвитку водного транспорту, організації туризму й відпочинку людей, бо водойми — це зони відпочинку, мінеральні джерела мають лікувальне значення. Дефіцит прісної води може бути спричинений забрудненням водойм промисловими та побутовими відходами. Тому ухвалено закони про охорону вод, за цим стежить держава. Надмірне вирубування лісів, осушування боліт є причиною зменшення водності річок, що, у свою чергу, призводить до значних утрат прісної води.

1 варіант позитивне значення води для людини

-Позитивне значення: а вода — важлива сировина для хімічної промисловості (одержання водню);

- дуже багато води використовують у техніці для охолодження;

- є розчинником (для приготування розчинів, для промивання різних речовин, одержання розчинів хімічних речовин);

- потрібна для виробництва електроенергії, для зрошування полів, у побуті.

2 варіант негативне значення води для людини

-Негативне значення:

- заливає посіви сільськогосподарських культур;

- утворює яри, вимиває рослини;

- заболочує ґрунти;

- спричиняє стихійні лиха;

- розмиває шляхи і змиває мости;

- спричиняє корозії, псує гігроскопічні матеріали, ушкоджує

дерев'яні будівлі; а занадто вологе повітря завдає шкоди здоров'ю людини.

Дбайливе ставлення до води.

Води на Землі багато, але ось чистої води стає все менше. Це не тому, що запаси води виснажуються. А чому? Над водою нависла загроза забруднення. Хто її забруднює?

Заводи, фабрики, ГЕС споживають велику кількість води і одночасно забруднюють її різними продуктами відходів. Зі стічними (використаними) водами підприємств у ріки й озера потрапляють різні отруйні речовини. У воді гине життя, риби, рослини, тварини. Загниваючі води отруюють повітря, стають джерелом важких захворювань. Річка "хворіє", її води не можуть бути використані людиною.

Воду треба берегти! Піклуючись про чистоту вод, ми піклуємося про своє здоров'я, красу навколишньої природи. У нашій країні прийнято низку законів, спрямованих на захист вод. За їх виконанням стежать органи державної влади, екологи.

- А як ви, учні, можете подбати про чистоту водойм? (Не кидати банки, пляшки, інше сміття. Економно витрачати воду).

Можна показати плакати, малюнки, що закликають економити воду.

"Закривай міцніше кран, щоб не витік океан".

"Економно воду лий, дорожити водою вмій".

4.4. Вода в природі.

- Діти, де в природі ви зустрічали воду? (Річки, озера, моря, джерела, колодязі,калюжі, роса, дощ, туман, хмари, лід, сніг, град, іній).

Вірно. Все це холодна вода в природі. А от цікаво, чи існує така гаряча вода в природі, щоб вона нагрівалася сама, без допомоги людини? (розповідь дітей про гейзери, фотографія гейзера).

Гейзери - унікальне явище природи.

. Три стани води.

От ви сказали, що хмара (туман), роса, сніг - це вода. Але чим - то вона несхожа з росою, снігом, туманом. Чим несхожа? (Хмара, туман - це пар (вода у вигляді пари), роса - вода в рідкому вигляді, сніг - вода в твердому вигляді, кристали).

Яке ж речовина вода: рідина, тверда чи пар?

Висновок. Вода - особливий мінерал, так як вона одночасно може перебувати в трьох станах.

- Чи вся вода придатна для використання людиною?

* Прийом «Дерево рішень»

Завдання. На Землі є дуже багато води. Чому ж людство потерпає від її нестачі? Назвіть основні фактори, що роблять воду непридатною для використання, та шляхи вирішення цих проблем.

- Розповідь учителя з елементами бесіди

Для використання людиною придатна не будь-яка вода. Наприклад, морську воду не використовують для зрошення полів, бо в ній багато розчинених солей.

Брудну прісну воду не можна вживати в їжу — у ній дуже багато хвороботворних мікробів. З тієї ж причини не можна давати брудну воду свійським тваринам. У забруднених водоймах гине безліч водних тварин і рослин.

Отже, проблема раціонального використання й збереження водних ресурсів — першочергове завдання, яке стоїть перед суспільством. У водойми України щороку виливають приблизно 7,3 млн т забруднюючих речовин. Зберігати воду чистою — означає зберігати здоров'я, життя та красу довкілля. Статистика свідчить, що 80% хвороб є наслідком незадовільної питної води.

V. Узагальнення знань.

Прийом «Скарбничка»

Завдання. Складіть максимально повний перелік функцій води.

1 група — у процесах живої природи (рослин, тварин).

2 група — у процесах неживої природи.

3 група — у життєдіяльності людини.

Охорона вод Світового океану та його вплив на забруднення гідросфери

Світовий океан має виняткове значення в життєзабезпеченні Землі.

Океан - це джерело харчування населення земної кулі і зосередження величезних багатств корисних копалин. Але науково-технічний прогрес негативно позначився на життєздатності океану - інтенсивне судноплавство, активізація видобутку нафти і газу у водах континентального шельфу, скидання в моря нафтових і радіоактивних відходів призвели до тяжких наслідків: до забруднення морських просторів, до порушення екологічної рівноваги в Світовому океані.

В даний час перед людством стоїть глобальне завдання - терміново ліквідувати збитки, завдані океану, відновити порушену рівновагу і створити гарантії збереження його в майбутньому. Нежиттєздатний океан згубно позначиться на життєзабезпеченні всієї Землі, на долі людства.

З метою охорони Світового океану прийнято цілу низку багатосторонніх і регіональних угод.

Загальний стан вод Світового океану на сьогодні має велику проблему забруднення свого середовища. Основою забруднення океану, вважаються річки, з яких щорічно надходить понад 320 млн т солей заліза, 6,5 млн т фосфору та ін. На відмінну від річок до океану, потрапляють забруднення і з атмосфери: 200 тис. т свинцю, 1 млн т вуглеводів, 5 тис. т ртуті та інші забруднюючі компоненти.

Близько третини мінеральних добрив, що вносяться в грунт, вимивається з нього дощовими водами й виноситься річками в моря й океани; лише азоту й фосфору, таким шляхом потрапляє в Світовий океан близько 62 млн т на рік. Ці шкідливі речовини впливають на стан одноклітинних водоростей.

У підживленій нітратами й фосфатами в морській воді, ці рослини дуже швидко розмножуються, де утворюються на поверхні води великі «ковдри», в яких товщина до 2 м і площею в багато квадратних кілометрів. Така ковдра діє, як прес, яких задушує у океані все живе. З загибеллю, водорості опускаються на дно, де починають гнити, поглинаючи весь кисень з води.

До найбільш шкідливих забруднювачів Світового океану належать нафта й нафтопродукти. Загалом щорічно їх потрапляє до вод 5-10 млн т. Результатом такого накопичення вважається, добування нафти з морських родовищ, аварій танкерів, берегового стоку та інших причин забруднення вод.

З проблемою захисту Світового океану нині стала однією з найактуальніших, вона стосується всіх країн, навіть тих, що не мають безпосереднього виходу до океану. За свідченням космонавтів, що при погляді на Землю з висоти космічної орбіти, око бачить в основному два кольори: білий колір хмар і льодових полярних шапок, і блакитний колір Світового океану, що вкриває 71 % поверхні нашої планети; морська вода – найпоширеніша на Землі речовина. Стан нашої планети є важливим для існування всього живого на ній.

Завдання;

Опрацювати параграф 48 сторінки 193-196

Дати письмову відповідь на запитання!

Розкрийте значення води в житті людини?

Поясніть, чому на землі є райони, що недостатньо забезпечені прісною водою?

Чому найпотужніші ГЕС побудовані в районах з гірським рельєфом?

Які заходи, на вашу думку, треба вжити для охорони гідросфери?

П’ятниця 30.04.2021, урок № 27

Тема уроку: Контрольна робота по темі «Гідросфера»

І варіант

І рівень(виберіть 1 вірну відповідь, 0,5б)

1. Зазначте, водами яких морів омивається територія України:

а) Чорного і Балтійського; б) Азовського і Мармурового;

в) Чорного і Азовського; г)Азовського і Середземного.2. Вкажіть основну причину виникнення течій в Світовому океані:

а) припливи і відпливи; б) рельєф морського дна;

в) вплив Місяця і Сонця; г) постійні вітри.

3. Вкажіть, які бувають острови за походженням:

а) материкові, вулканічні, коралові; б) материкові, атоли, грязеві;

в) материкові, осадові, магматичні; г) вулканічні, магматичні, осадові.

4. Визначте правильні твердження щодо властивостей вод океану:

а) найбільшу солоність мають водні маси тропічних широт;

б) найбільшу солоність мають водні маси екваторіальних широт;

в) температура і солоність океанічних вод змінюється лише від екватора до полюсів;

г) середня солоність океанічних вод становить 37%.

5. Вкажіть одиницю вимірювання солоності води:

а) відсотки; б) проміле; в) г/куб.м; г) градуси.

6. Виберіть правильне визначення боліт:

а) перезволожена ділянка суходолу; б)надмірно зволожена ділянка суходолу із шаром торфу не менше ніж 30см; в) заболочені землі; г) водойма з вологолюбною рослинністю.

ІІ рівень(1б)

7. Дайте визначення поняття: гідросфера, протока.

8. Оберіть правильні твердження:

а) гірські річки течуть у вузьких скелястих долинах із крутими схилами;

б) озера можуть бути лише прісними;

в) багаторічна мерзлота – шар мерзлого ґрунту, що постійно зберігає температуру нижче 0˚С;

г) цунамі утворюються в результаті штормового вітру.

9. Установіть відповідність між рухами води в Океані та чинниками що їх викликають.

1. хвилі А)постійні вітри

2. цунамі Б) періодичні вітри

3.припливи та відпливи В) різниця висоти

4. морські течії Г)сила тяжіння Місяця

Д)підводні землетруси.

ІІІ рівень (1.5б)

10. Яку роботу виконують води річок?

11. Запишіть основні види підземних вод. Яке їх господарське значення?

VІ рівень( 3б)

12. Оціни роль води в життєдіяльності та господарській діяльності людини.

ІІ варіант

І рівень (виберіть 1 вірну відповідь, 0,5б)

1. Вкажіть, яка частина гідросфери концентрує найбільшу кількість прісної води: а) р. Міссісіпі; б) Великі Північноамериканські озера; в) льодовики Гренландії; г) льодовий покрив Антарктиди.

2. Оберіть правильне визначення терміна «підземні води»:

а) води, що залягають глибоко в надрах літосфери; б) води, що залягають в товщі земної кори; в) це лише мінеральні води; г) це лише артезіанські води.

3. Організми, що живуть і вільно переміщуються в товщі води, називаються:

а) планктоном; б) нектоном; в) бентосом.

4. До елементів річкової системи належать:

а) притока; б) витік; в) тераса; г) русло.

5. Вкажіть, які хвилі утворюються в океані під впливом сили тяжіння Місяця:

а) цунамі; б) штормові; в) припливні; г) прибійні.

6. Назвіть чинник, який не впливає на солоність океанічних вод:

а) річковий стік; б) танення криги; в) діяльність коралів; г) кількість опадів.

ІІ рівень(1б)

7. Дайте визначення поняття: річка, острів.

8. Оберіть правильні твердження:

а) льодовики здійснюють процеси руйнування, перенесення, відкладення;

б) вода в атмосфері не відноситься до гідросфери;

в) Гренландія – найбільший острів в світі;

г) найбільший океан – Атлантичний.

9. Знайдіть відповідність між назвами географічних об’єктів та їхню належність до певних частин гідросфери. А)півострів

1. Анхель Б)острів

2. Ніл В)озеро

3. Синевир Г)річка

4. Індостан Д)водоспад

ІІІ рівень (1.5 б)

10. Запишіть основні види підземних вод. Яке їх господарське значення?

11. Як змінюється солоність води в океані?

VІ рівень( 3б)

12. Оціни вплив людини на різні частини гідросфери.

Блог вчителя географії Демиденка Сергія Володимировича

6 клас

НАВЧАЛЬНИЙ РІК 2020-2021

Комментариев нет:

Отправить комментарий