8 клас

П'ятниця 13.03.2020, урок № 1

Тема уроку: "Використання природно-ресурсного потенціалу України. Основні види забруднень довкілля в Україні. Вплив екологічної ситуації на життєдіяльність населення."

Мета: використання природно-ресурсного потенціалу України. Основні види забруднень довкілля в Україні. Вплив екологічної ситуації на життєдіяльність населення.

Значний вплив антропогенної діяльності на природу відчувається сьогодні на всій території нашої держави. Господарська діяльність населення поступово призвела до змін окремих природних компонентів і природних ландшафтів. Прикро, що найбагатша на агрокліматичні ресурси країна Європи водночас є лідером щодо територій екологічних криз і катастроф. Майже 70 % площі України віднесено до екологічно небезпечних зон.

 Як поліпшити сучасну екологічну ситуацію? У яких місцях зосереджена найбільша небезпека для життя і здоров’я населення України? Чи існують ефективні шляхи для подолання наслідків екологічної кризи вже сьогодні? Як зберегти для прийдешніх поколінь еталони живої природи в межах природних комплексів? Чи дають можливість зробити це законодавча база нашої держави та наявний природно-заповідний фонд? Відповіді на поставлені запитання ви знайдете, опрацьовуючи матеріал цієї теми.

Що таке природокористування та його види. Людина і природа невід’ємні одне від одного й тісно взаємодіють. Для людини природа є середовищем життя і джерелом необхідних для господарської діяльності ресурсів. Потреби у продуктах харчування, воді, одязі, житлі, фізичному і духовному розвитку людина задовольняє за рахунок природних ресурсів. У господарстві вкрай важливе їхнє дбайливе та економне використання. Людська діяльність справляє різноманітний вплив на довкілля. З одного боку, вона передбачає вивчення й охорону природи, з іншого - її освоєння і перетворення.

Природокористування - це сфера виробничої та наукової діяльності, спрямована на вивчення, освоєння, охорону й перетворення природи з метою забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини. За характером впливу на довкілля природокористування може бути раціональним і нераціональним.

Раціональним вважають природокористування, під час якого обсяги залучення природних багатств компенсуються заходами щодо їх відновлення й охорони. Воно має, з одного боку, забезпечити повноцінне існування і розвиток суспільства, а з іншого - зберегти високу якість навколишнього середовища. Це досягається за рахунок економної експлуатації природних ресурсів та найефективнішого режиму їх відтворення з урахуванням перспективних інтересів розвитку господарства і збереження здоров’я людей. Діяльність людини повинна відбуватися строго за законами розвитку природи і суспільства та законами взаємодії між ними. Природокористування має бути під суворим контролем держави.

Нераціональне природокористування зумовлене значним перебільшенням антропогенного впливу на природні комплекси. Наслідком цього є наростання екологічної кризи. Вплив людини на природу призводить до послаблення її відновлювальних властивостей, зниження якості й вичерпання природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища. Воно може виникнути як наслідок не тільки прямих, а й опосередкованих впливів на природу. Крайнім проявом нераціонального природокористування є хижацьке, за умов якого знищуються окремі види ресурсів або цілі природні комплекси. Так, зокрема, сталося з деякими тваринами та рослинами, що колись існували в Україні. Зовсім зникли з наших лісів європейські тури, а зі степів - дикі коні тарпани, на межі вимирання опинилися морські ссавці: чорноморські дельфіни й тюлень-монах.

  Складники природно-ресурсного потенціалу. Важливою передумовою розвитку господарства країни є наявні природні умови та природні ресурси на її території.

Природно-ресурсний потенціал (ПРП) - сукупність наявних природних ресурсів і природних умов певної території (світу, регіону, країни чи її частини), що фактично використовується або може бути використана у господарстві.

До основних компонентів природно-ресурсного потенціалу належать географічне положення, кліматичні умови, особливості рельєфу та розміщення природних ресурсів

Завдання:

Опрацювати параграф 39 сторінки 193-198. На сторінкі 193 виписати в зошит що таке: "Природно-ресурсний потенціал" , "Вичерпні природні ресурси" , "Невичерпні природні ресурси", на сторінкі 194, Земельні ресурси"!

 Підготувати повідомлення на тему: " Основні види забруднень довкілля в Україні"

Вівторок 17.03.2020, урок №2

Тема уроку: "Природно-заповідний фонд України. Національна екологічна мережа. Природно-заповідні об'єкти своєї місцевості."

Мета: формувати в учнів знання про природно-заповідний фонд України, особливості його розташування та його основні категорії; пояснити основні напрямки створення національної екологічної мережі; ознайомити з найвидатнішими природно-заповідними територіями України;

Темою сьогоднішнього уроку є «Природно-заповідний фонд України. Національна екологічна мережа».

Природні ландшафти, що сформувалися на території України, завдяки своїм оптимально сприятливим для життя людини умовам зазнали значного антропогенного (а від середини XIX ст. ще й інтен­сивного техногенного) навантаження. За час тривалої «війни» з при­родним середовищем знищено багато видів рослин і тварин, вирубано великі масиви лісів, осушено болота, знищено малі річки, підтопле­но чи засолено внаслідок хижацького видобутку корисних копалин значні площі родючих земель; гігантські території забруднено радіо­активними речовинами, сільськогосподарськими, комунальними та промисловими відходами.

Така діяльність залишила в Україні дуже мало незайманих або малозмі-нених ділянок природних угідь, які в умовах критичного стану природного середовища стали справжнім національним багатством, золотим фондом України. Ось чому питання збереження цих унікаль­них у природному та культурному відношенні куточків України вод­ночас із розробкою наукових основ раціонального природокористу­вання стає одним із пріоритетних напрямків сучасної внутрішньої політики держави.

1. Розвиток заповідної справи в Україні

Одним із головних і досить ефективних заходів охорони довкіл­ля є заповідання. Більш як сто років минуло з часу започаткування активної форми збереження та відтворення незайманих ландшафтів України. Уже на 1 січня 1928 р. на території України існувало шість державних заповідників.Загальна площа заповідників тоді становила 68,5 тис. га, а з роз­будовою незалежної України природно-заповідний фонд держави зріс на 767 тис. га — це 523 об’єкти. Підґрунтям цього процесу є по­тужна законодавча база: Закон України «Про природно-заповідний фонд України», Закон України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000-2005 рр.»

Заповідність змінюється не тільки кількісно, але й якісно: значно врізноманітнилися основні функції природоохоронних територій, зберігається генофонд живих організмів, відновлюються природні ресурси, регулюється стан природного середовища, яке використовується з рекреаційною та дослідницькою метою. Сьогодні до складу природно-заповідного фонду України входять: 15 природних заповідників, 4 біосферні заповідники, 12 національних парків, 2292 заказники, 22 ботанічних сади, 11 зоологічних парків, 36 дендрологічних парків та 510 парків — пам’яток садово-паркового мистецтва, 25 регіональних ландшафтних парків, 741 заповідне урочище. У ціломузагальна площа природно-заповідного фонду України становить 72 % від загальної площі території держави.

2. Категорії природно-заповідного фонду України.

До природно-заповідного фонду належать природні й біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам’ятки садово-паркового мистецтва. Природні заповідники — території або акваторії, які виділені для збереження й охорони типових або унікальних природних комплексів і об’єктів. Вони є науково-дослідними установами, які досліджу­ють природні комплекси і компоненти, природні процеси і явища, розробляють наукові основи та рекомендації з охорони природи. Заповідники є еталонами природи, у їх межах господарська діяльність не проводиться.

Завдання:

Опрацювати параграф 40 сторінки 198-201. На сторінкі 199 виписати в зошит що таке: "Природно-заповідний фонд України".

Дати письмову відповідь на запитання 1-4, на сторінкі 201.

Виконати онлайн тест!!!

П'ятниця 20.03.2020, урок № 3

Тема уроку: "Моніторинг навколишнього середовища. Основні заходи щодо використання природних ресурсів та охорони довкілля." 

Мета уроку: створити умови на уроці для формування знань про зміст і організацію моніторингу навколишнього середовища, національну екологічну мережу України; сприяти формування навичок геопросторового мислення; екологічного прогнозування та екологічної культури осо­бистості.

Актуалізація опорних понять, знань і вмінь учнів

  «Географічна розминка»

·       Охорона природи – що це? Від кого її треба охороняти?

·       Природоохоронні заходи – що це? Навіщо їх проводити? Хто повинен це проводити?

·       Які природоохоронні заходи проводяться в Україні?

·       Які основні категорії природо-заповідного фонду України ви знаєте?

·       Які особливі умови режиму охорони природи в природних та біо­сферних заповідниках, у національних природних парках?

·       Наведіть приклади природоохоронних територій в Запоріжжі, в Заводському районі.

 Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів

Природоохоронні заходи потребують достовірної науко­вої основи, яка базується на системі спостережень та контролю за станом природного середовища. Упродовж сьогоднішнього уроку ми маємо з’ясувати зміст понять:

·       моніторинг,

·       природоохоронні заходи,

·       екологічна мережа.

   Прийом «Словничок»

За допомогою підручника, довідників з’ясовуємо зміст поняття моніторинг.

 Моніторинг — це система спостережень і контролю за станом природних і антропогенних ландшафтів, процесами та явищами, що в них відбуваються, для раціонального використання природних умов і ресурсів та їх охорони.

Залежно від розмірів території моніторинг поділяють на глобаль­ний, регіональний, локальний (місцевий).

Глобальний моніторинг проводять у біосферних заповідниках.

Регіональний — на різноманітних станціях (гідрометеорологіч­них, аерологічних, морських, гідрологічних) і в стаціонарах України, полігонах спостережень за несприятливими для людей природними процесами (сейсмічними, зсувами, селями, сніговими лавинами), на озонометричних станціях, у ботанічних садах, дендрологічних і зоологічних парках.

Спостереження проводяться на науковій основі, за спеціальним програмами і методиками.

Природоохоронні заходи – заходи, які спрямовані на збереження та охорону навколишнього природного середовища, називаються природоохо­ронними заходами.

У залежності від об’єктів і характеру господарського впливу на природне середовище розрізняють заходи:

·       промислово-технічні;

• агромеліоративні та агротехнічні;

• водогосподарські;

• урбаністичні;

• рекреаційні

Завдання:

Опрацювати параграф 42  "Моніторинг навколишнього середовища. Основні заходи щодо використання природних ресурсів та охорони довкілля.", сторінки 196-201!
Записати основні терміни і їх значення з параграфа!
Підготувати повідомлення в зошиті, "способи охорони довкілля"

Вівторок 24.03.2020, урок №4

Контрольна робота                                                                                          

Тема  «Ландшафти України. Природокористування»

І варіант

Початковий рівень (кожне завдання 1 бал)

1.    Найбільшу площу серед природних зон в Україні займає…

А зона мішаних лісів                      Б лісостепова

В зона широколистих лісів            Г степова

2.    До негативних антропогенних факторів впливу на довкілля належить:

А суховії                                        Б реакліматизація рослин    

В яроутворення                             Г розорювання земель                

3.    Найбільше забруднення грунтів, вод і біосфери спричиняє…

А транспорт                                  Б сільськогосподарська діяльність

В легка промисловість                 Г заклади рекреації

Середній рівень (кожне завдання 1 бал)

4.    Дайте визначення поняття «природокористування».

5.    Назвіть основні види забруднення

6.    Встановіть відповідність між об’єктами та їх ознаками

1.    Карпати                                                     А Сірководень, о. Зміїний

2.    Південний берег Криму                          Б Печери, Товтри

3.    Чорне море                                               В Кипариси, Карадаг

4.    Азовське море                                          Г Сиваш, піщані коси

                                                                   Д Полонини, фліш

               Достатній рівень ( 3 бали)

7.    Встановіть послідовність розташування природних заповідників із заходу на схід

А Древлянський                                   Б Канівський

В  Розточчя                                           Г  Дніпровсько-Орільський

8.    Поясніть причини відносно небагатого видового складу Чорного моря.

        Високий рівень (3 бали)

9.    Що таке рециклінг? Поясніть, яке значення для раціонального використання природних ресурсів має відсортування сміття.

ІІ варіант

Початковий рівень (кожне завдання 1 бал)

1.    Вкажіть природну зону, яка поділяється на підзони:

А  мішані ліси                      Б лісостеп

В  широколисті ліси            Г степ

2.    Техногенні підтоплення земель характерні для територій:

А морських портів                                       Б навколо міст

В  зрошувальних земель                              Г навколо водосховищ

3.    Найбільше забруднення атмосфери спричиняє…

А транспорт                                      Б сільськогосподарські підприємства

В харчова промисловість                 Г заклади рекреації

Середній рівень (кожне завдання 1 бал)

4.    Дайте визначення поняття «моніторинг навколишнього середовища»

5.    Назвіть основні види природоохоронних територій

6.    Встановіть відповідність між назвами та категоріями природоохоронних територій:

1.    Асканія Нова                                           А  Ботанічний сад

2.    Синевир                                                    Б  Природний заповідник

3.    Канівський                                               В  Біосферний заповідник

4.    Нікітський                                                Г  Природний національний парк

                                                                   Д Пам’ятка природи

Достатній рівень ( 3 бали)

7.    Встановіть послідовність розташування національних парків з півночі на південь

А Олешківські піски                                 Б Яворівський

В Шацький                                                 Г Подільські Товтри

8.    Поясніть з чим пов’язане значне поширення печер у Гірському Криму    

   Високий рівень (3 бали)

9.    Оцініть, яка геоекологічна ситуація склалася в нашій області. Яких заходів потрібно вжити, щоб змінити її на краще?



П'ятниця 27.03.2020, урок № 5

Тема уроку:  "Кількість населення в Україні та світі. Чинники, що впливають на кількість намелення: природний рух, міграції."

Мета:  Поглибити знання про кількість населення у світі і Україні, найбільші країни за кількістю населення; Сформувати знання про причини зміни кількості населення; поняття «природний та механічний рух», «демографічний вибух», «демографічна криза», «демографічна політика».

Мотивація навчальної діяльності

Сьогодні вам пропонується  дуже цікава тема, бо вона стосується кожного з нас. Населення… За цим простим, маловиразним словом криються долі багатьох мільйонів людей, що жили тисячі років тому, живуть зараз і будуть жити в майбутньому.

Так, сьогодні на планеті проживає майже 7.7 млрд осіб. Числа швидко змінюються. Сайт в режимі онлайн дає розгорнуту характеристику населенню світу і кожної країни окремо. Можна проводити аналогію і порівнювати показники і країни. Населення Землі в 5000 році до н.е. становило 5 млн. чоловік Люди жили мало, раніше народжували і раніше вмирали. А середня тривалість життя була 45-50 років. Середня тривалість життя сучасної людини становить 70-75 років. Щохвилини народжується близько 150 чоловік. Цікавим фактом є, приміром, і той момент, що перший свій мільярдний рубіж людство переступило в 1800 році. А за 127 років ця цифра була збільшена вдвічі.

Вивчення нового матеріалу

Нині в цивілізованих країнах переконані, що найбільша цінність – людина. Країна може бути багатою і розвиненою коли вона має інтелектуально розвинених і творчих людей, які є головний ресурсом країни. Знання про кількість населення, його склад, закономірності його розміщення необхідні будь-якій державі. І відомості розповідають про процеси, що відбуваються в країні, дозволяють прогнозувати кількість  трудових ресурсів і аналізувати зміни в структурі населення, а також використовуються під час розміщення різних виробництв. Сьогодні на уроці ми дізнаємося про кількість населення в світі  та Україні, чинники, що впливають на неї: природний рух, міграції. На наступних уроках ми вивчимо статеву і вікову структури, розселення, етнічний і релігійний склад, а також зайнятість населення.

Демографія (з грецьк. народоопис) – наука про склад і рух населення та закономірності його розвитку.

Населення – сукупність людей, які постійно проживають на певній території.

 Природній рух населення – зміна кількості населення внаслідок процесів народжуваності та смертності.

Природний приріст – різниця між показниками народжуваності і смертності.

Відтворення населення – безперервний, постійно повторюваний процес зміни поколінь через народження і смерть.

Механічний рух – переселення населення між територіями.

Демографічний вибух – різке збільшення кількості населення внаслідок стрибкоподібного зростання його природного приросту.

Старіння населення – зростання частки людей похилого віку у віковій структурі населення.

Депопуляція – зменшення кількості населення внаслідок від’ємного природного приросту.

Прийом «Проблемне запитання»

До чого призводить невпинне збільшення населення у світі?

• До збільшення чисельності голодуючих. Вперше з 1970 року кількість людей у світі, які голодують, перевищила один мільярд. За даними ООН, до цього призвела світова економічна криза та труднощі національних економік країн, що розвиваються. Щоб прогодувати таку кількість людей, на думку експертів, у найближчі 40 років необхідно подвоїти, а то й потроїти обсяг виробництва продовольчих товарів.
• Висока щільність населення веде до руйнування середовища проживання та виснаження природних ресурсів.
• Також, за оцінками експертів, на планеті намічається певне суперництво за лідерство між країнами. За неофіційними даними, Індія, яка мріє про статус великої держави і суперничає з Китаєм, має намір відстоювати право на “корону”.

До чого призводить стрімке зменшення населення в Україні?

• До погіршення демографічних характеристик працездатного населення і показників демографічного розвитку і як результат – зменшення величини сукупного національного доходу.
• До старіння населення, збільшення «навантаження» на працездатну його частину; скорочення тривалості життя як чоловіків, так і жінок; погіршення здоров’я нації; інтенсифікації міграційних процесів, вплив яких на демографічні та соціально-економічні показники суперечливий і нерідко негативний.
• До зростання кількості бідних та зменшення споживчого попиту, а механічна рухливість та інтенсивний відплив осіб молодого віку зумовлюють деформацію вікової структури працездатних.

Завдання:

Опрацювати параграф 43 "Кількість населення в Україні та світі." сторінки 203-208!
Дати письмову відповідь на запитання 1-4 на сторінкі 208!

Виконати практичну роботу № 11 "Обчислення показників природного та механічного руху населенняв різних регіонах України" на сторінкі 208!





Вівторок 31.03.2020, урок №6

Тема уроку: "Механічний рух населення: причини і види міграцій, основні напрямки міграційних потоків у світі і Україні" 

Мета уроку: розкрити суттєві ознаки понять «міграція», «діаспора», міграційні процеси; розвивати  вміння аналізувати статистичні дані,  обчислювати  показники  природного та механічного руху населення в різних регіонах України, робити висновки на основі аналізу;виховувати повагу та почуття єдності з українцями діаспори, цікавість до розширення зв’язків з українцями зарубіжжя.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

1. Механічний рух населення. Міграції.

 (під час розповіді вчитель складає на дошці схему, а діти в зошитах).

Головні причини, що впливають на динаміку кількості населення – це природний рух населення і механічний рух населення (міграції).

Міграція населення – пересування (переселення) людей з одного місця в інше з постійною або тимчасовою зміною місця проживання. Розрізняють внутрішню (у межах однієї держави) і зовнішню (виїзд за межі держави) міграції.

Головна причина міграцій – соціально-економічна: надлишок робочих місць в одних місцях і нестача в інших; різний рівень оплати праці; різні умови праці тощо. Можуть бути причини політичного, релігійного чи екологічного характеру. З екологією пов'язані нові види міграції, наприклад, екологічні біженці – люди, змушені залишати місця проживання внаслідок екологічної катастрофи.

- Які причини міграції в Україні?

(під час розповіді вчитель складає на дошці схему, а діти в зошиті).

(Вчитель розкриває поняття: «еміграція», «імміграція», «сезонна міграція», «маятникові міграції», «економічні міграції», «біженці»).

В Україну переважно приїжджають громадяни колишнього СРСР (повертаються на батьківщину етнічні українці та кримські татари).

Виїжджають люди середнього віку, як правило, ті що мають високий рівень кваліфікації, у пошуках цікавої та високооплачуваної роботи чи на сезонні роботи, тому, що в Україні спостерігається недостача робочих місць.

Виділяються також міграції за повними видами товарів з метою подальшого їх продажу в Україні. У результаті катастрофи на ЧАЕС спостерігався потік в інші області країни і за кордон.

Різниця між кількістю іммігрантів і емігрантів –  сальдо міграцій.
Українська діаспора

Велика кількість українців проживає за межами своєї країни, етнічної території, вони складають українську діаспору.

Діаспора – розселення значної частини етносу за межами країни чи етнічної території.

Причина виникнення діаспори – міграції населення. Українську діаспору можна розділити на східну та західну. Давайте згадаємо причини переселення українців. (Під час розповіді вчитель складає на дошці схему, а учні – в зошитах).

ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Завдання. Визначте, до яких типів міграції належать такі випадки:

1. Шестикласника Андрія відвезли на літні канікули до бабусі в Закарпатську область.

2. Родина Гройсманів у повному складі переселяється на постійне проживання до Ізраїлю.

3. Практично щодня протягом двадцяти років Іван Олексан­дрович їздить на електричці «Харків — Зміїв», оскільки працює на харківському заводі «Авторучка», а живе в селі Андріївка.

4. Молоде подружжя Юрій та Наталка вересень провели на одному з курортів Іспанії.

5. Після аварії на Чорнобильській АЕС родину Валентини Ми­колаївни відселили з 30-кілометрової зони відчуження до Миколаївської області.

6. Сім’я Ігоря живе в Донбасі. Щоб підтримати її матеріально, Ігор їздить на вахту до Західного Сибіру добувати нафту. Три місяці він працює, місяць проводить з родиною.

7. Професор Сергєєв одержав запрошення читати лекції на хіміч­ному факультеті Кембрідзського університету й одночасно працювати в лабораторії над створенням нового лікарського препарату.

8. Родина Іннеси як родина біженців-вірмен з Баку (Азербай­джан) оселилася в нашому місті після 1991 року, коли в Баку почалося національне протистояння.

9. Галина Семенівна зібрала бригаду пенсіонерок, і кожного літа вони їздять на прополювання і збирання цукрових буряків до Вінницької  області.

Завдання:

Опрацювати параграф 44 "Механічний рух населення. Українська діаспора" сторінки 209-212!

Наведіть приклад екологічних міграцій в Україні!?

Назвіть причини формування української діаспори?

У чому полягає відмінність між східною і західною діаспорами?

Source: https://lectures.7mile.net/geography-8/naselennia/mekhanichnij-rukh-naselennya-prichini-i-vidi-migratsij-osnovni-napryamki-migratsijnikh-potokiv-u-sviti-ta-ukrajini.html
Source: https://lectures.7mile.net/geography-8/naselennia/mekhanichnij-rukh-naselennya-prichini-i-vidi-migratsij-osnovni-napryamki-migratsijnikh-potokiv-u-sviti-ta-ukrajini.html
П'ятниця 03.04.2020, урок № 7

Тема уроку: "Статево-віковий склад населення світу і України"

Мета. сформувати уявлення про статево-вікову структуру населення України і чинники, що на неї впливають;розвивати вміння і навички формувати висновок на основі вивченого матеріалу і статистичних даних про демографічну політику в Україні; аналізувати діаграми на основі статистичних даних; формувати свідомого громадянина України, здатного критично мислити і знайти шляхи вирішення демографічних проблем.

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Статева структура населення. Важливою характеристикою населення країни є його статева структура – це співвідношення між кількістю чоловіків і жінок. Від цього співвідношення  в різних вікових групах певною мірою залежить можливість вступати  в шлюб, а отже, і рівень народжуваності. Диспропорція кількості чоловіків та жінок призводить також до зростання міграції населення. Проаналізуйте!

Таблиця «Статевий склад населення»

Області України	У % до всього населення		Довідково за 2013 рік
	Чоловіки	Жінки	Чоловіки- 46,2 (2013)	Жінки- 53,8(2013)
Автономна Республіка Крим	46	54	47	53
Вінницька	46	54	45	55
Волинська	47	53	47	53
Дніпропетровська	46	54	46	54
Донецька	46	54	46	54
Житомирська	46	54	46	54
Закарпатська	48	52	48	52
Запорізька	46	54	46	54
Івано-Франківська	47	53	47	53
Київська	46	54	46	54
Кіровоградська	46	54	46	54
Луганська	46	54	46	54
Львівська	47	53	47	53
Миколаївська	47	53	46	54
Одеська	47	53	47	53
Полтавська	46	54	46	54
Рівненська	47	53	47	53
Сумська	46	54	45	55
Тернопільська	46	54	46	54
Харківська	46	54	46	54
Херсонська	47	53	47	53
Хмельницька	46	54	46	54
Черкаська	46	54	45	55
Чернівецька	47	53	46	54
Чернігівська	45	55	44	56
м. Київ	47	53	47	53
м. Севастополь	46	54	47	53

Наведені дані свідчать про поступове зменшення статевої диспропорції у складі населення України. Якщо в 1989 р. на 1000 чоловіків припадало 1163 жінки, то у 2001 р. – 1159 жінок. Це відбулося за рахунок сільського населення, у якому за той же період статеве співвідношення змінилося від 1205 до 1151 жінки на 1000 чоловік. У містах цей показник, навпаки, зріс, відповідно, з  1143  у  1989  р.  до  1163  у  2001  р.  Крім  того  за даними останнього перепису, співвідношення кількості жінок і чоловіків репродуктивного віку стало ще більш сприятливим, оскільки відносний показник для жінок цієї вікової групи у розрахунку на 1000 чоловіків відповідного віку склав 1031.

2. Віковий склад населення

Віковий склад населення, зафіксований Всеукраїнським переписом населення, характеризується такими даними.

Вік	Кількість постійного населення, тис. осіб	У % до підсумку
		2001 рік	1989 рік
0-9	4533,3	9,4	14,5
10-19	7308,1	16,2	13,9
20-29	6891,6	14,3	14,2
30-39	6621,2	13,7	14,9
40-49	7298,7	15,1	11,5
50-59	5245,3	10,9	12,9
60-69	5522,2	11,4	10,2
70-79	3740,0	7,8	5,5
80-і старші	1060,8	2,2	2,4
2015	42788,5 (без АРК)	2,0 (2015)

Зменшення частки дітей у загальній кількості населення поряд із суттєвим підвищенням частки осіб у віці, старшому за працездатний, значно ускладнюють демографічну ситуацію в країні і зумовлюють наростаюче старіння населення.

Вік	Кількість постійного населення, тис. осіб	У % до підсумку
		2001 рік	1989 рік
Молодший за працездатний	8743,7	18,1	23,0
Працездатний	27984,7	58,0	55,8
Старший за працездатний	11492,8	23,9	21,2

3. Регіональні відмінності демографічних процесів. Дослідження П. Чубинського. (вчитель)

      Об’єктом дослідження демографічних процесів П. Чубинського був визначений Західно-Руський край, куди входили Україна, Білорусь та Литва. Основною метою дослідження, як зазначала Комісія, було вивчення племінних відмінностей у мові, правах, звичаях, виявлення чисельності племен, їх етнографічних меж, ступеня релігійної та моральної культури, дослідження господарства,            Основна наукова цінність цієї праці полягає в тому, що в ній вперше на основі повних і всебічних етнографічних та економіко-статистичних досліджень зроблений комплексний аналіз української людності в усіх її проявах — демографічному, суспільно-родинному, побутовому, духовному та економічному контексті розмаїття природних умов, географічного положення різних українських теренів, впливу інших народів…
Павло Чубинський науково обґрунтував цілісність України та єдність українського народу як найсуттєвішу передумову української державності. В основу визначення меж українських земель були покладені етнічний та суспільно-географічний принципи. У результаті досліджень українського етносу (з урахуванням регіональних відмінностей), науково обґрунтованих висновків не тільки підтвердилася ідея суспільно-територіальної цілісності української нації, її здатність до державного самовизначення, але, по суті, була окреслена українська національна територія…
      Оригінальною є проведена Чубинським типізація малоросійського (українського) населення. В основу критеріїв типізації ним покладені фізичний тип людей, їх мовні відмінності, побут та ін. За цими ознаками були виділені три типи українців — власне український, поліський та подільсько-галицький, окреслені межі їх заселення, схарактеризовані головні риси людей кожного типу, показана причинна зумовленість їх відмінностей…
  Український тип сформувався на території, що нині зайнята переважно Волинською, Рівненською, Київською, Чернігівською (без поліських їх районів) та Черкаською (без лівобережної частини) областями, північними районами Тернопільської та Хмельницької областей, а також північно-східними районами Вінницької області. Цей тип вважався найбільшою мірою автохтонним, Він довів, що український етнос, незважаючи на його певні територіальні відмінності, сформувався у межах єдиної національної території, обґрунтувавши таким чином етнографо-географічні позиції української державності. 

Завдання:

Опрацювати параграф 45 "Статево-віковий склад населення світу і України. Тривалість життя населення" сторінки 213-217!
Виконати з книжки практичну роботу №12 "Аналіз статево-вікових пірамід Ураїни та країн світу". (виконати в зошит)






Вівторок 14.04.2020, урок №8

Тема уроку: "Густота населення.Теритріальні відмінності густоти населення в світі й Україні."

Мета уроку: навчальна: актуалізувати та перевірити знання учнів про демографічні процеси, статево-віковий склад населення, густоту населення; сформувати знання про чинники, що обумовлюють територіальні відмінності густоти населення в Україні та світі; вдосконалювати уміння аналізувати демографічні показники за сукупністю картографічних і статистичних матеріалів; розвивальна: розвивати логічне мислення, просторове уявлення, увагу, пам'ять, розумову активність, пізнавальну самостійність.

Актуалізація опорних знань учнів.

Аналітичний практикум

·       Які чинники впливають на розселення населення на планеті?

·       Як природні умови впливають на густоту населення?

·       Як соціальні та економічні умови впливають на густоту населення?

·       Складіть схему «Чинники густоти населення» 

·       За якою формулою визначається густота населення?

V. Вивчення нового матеріалу

Проблемне питання

•    Які регіони світу і чому будуть більш заселені, а які менш?

•    Зеленими стікерами позначте території з високою густотою, а червоними – з найменшою густотою.

•    Порівняйте свої припущення з даними карти «Густота населення світу»

Найбільш заселені регіони: острів Ява та Японські острови, долина Нілу, Індо-Гангська низовина, Велика Китайська рівнина, Вест-Індія, узбережжя Південної Америки і Африки, старі промислові райони Європи і північний схід США

Найменша густота населення в тундрі, лісотундрі, тайзі, пустелях, вологих екваторіальних лісах.

     Географічний практикум

Визначити густоту населення світу.

Г=Н÷S=7700000000осіб÷149000000км²=51.7осіб/км²≈52осіб/км²

Як показники густоти населення світу за 2016 рік(50 осіб/км²) відрізняється від показника  за 2019 рік. Про що це свідчить?

Проблемне питання

·       Які регіони України і чому будуть більш заселені, а які менш?

·       Зеленими стікерами позначте території з високою густотою, а червоними – з найменшою густотою.

·       Порівняйте свої припущення з даними карти «Густота населення України»

Географічний практикум

Визначити густоту населення України.

Г=Н÷S=42452000осіб÷603600км²=70 осіб/км²

Як показники густоти населення України за 2016 рік (75 осіб/км²)

 відрізняється від показника  за 2019 рік. Про що це свідчить?

Завдання:

Опрацювати параграф 46 "Густота населення у світі і Україні" сторінки 218-220!

Що таке розселення населення?

Як визначаюсь середню густоту населення країни!

У яких природних зонах України найбільша густота населення!

П'ятниця 17.04.2020, урок № 9

Тема уроку: "Міські і сільські населені пункти. Критеріїї їхрозмежування в Україні та країнах світу. Класифікація міст за кількістю населення та функціями. Міське і сільське населення."

Мета: ввести поняття: міське і сільське населення, урбанізація, визначити типи населених пунктів. охарактеризувати територіальні відмінності в рівнях урбанізації різних регіонів України, назвати соціальні проблеми сільського населення, шляхи їх розв’язання.

Актуалізація і корекція  опорних знань,  вмінь та навичок учнів

Гра «Вірю не Вірю»

1) Наука, що вивчає склад населення та закономірності його змін називається демографія (вірю)

2) кількість населення Землі на початок 2016 р. становила понад 7,3 млрд (вірю)

3) Підвищення показників смертності, при повільному зниженні народжуваності називають демографічним вибухом (не вірю)

4) еміграція в`їзд в країну (не вірю)

5) Статева структура населення — це співвідношення кількості чоловіків і жінок у загальній кількості населення. (вірю)

Географічний диктант

1)Найбільша за кількістю населення країна світу( Китай)

2) різниця між кількістю людей, які народилися  і тими, що померли (Природний приріст)

3) Переміщення населення через адміністративні чи державні кордони, пов’язані зі зміною місця проживання, назавжди чи на певний період (Міграції)

4) Частина народу, що перебуває за межами країни свого походження.(Діаспора)

5)Висока густота населення України (Західної України (у Львівській, Івано-Франківській)

6) Що є характерим для України: демографічний вибух чи «старіння нації»

7) Назвіть область України де додатній приріст Населення (Закрапатська)

8)Як розраховується  густота населення. (шляхом ділення показника кількості населення (Н) на площу території (П) (осіб/км2)

9) Найбільш густозаселеною країною Європи (Нідерланди)

10) Відносно компактна територія,на якій розташовані житлові будівлі з обслуговуючими їх мережами для забезпечення постійної життєдіяльності людей(Населений пункт)

Картографічний практикум

Показати на карті: 1. Найбільші за кількістю населення країни світу (Китай (1,375 млрд жителів), 2 Індія (1,284 млрд,), 3) Сполучені Штати Америки (понад 321 млн),

2. Найбільші за площею території країни світу (Росія (кількість населення 146,5 млн), Україна Україна в цьому списку посідає 32-ге місце із кількістю населення становила 45,4 млн

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку.

-        На минулому уроці  ми розглянули розселення, його форми, з`ясували, що таке населений пункт, пригадали перші протоміста Трипільської культури та Стародавнього світу. Загальну характеристику міських поселень світу.

-        Давайте пригадаємо в яких населених пунктах розселяється населення. Правильно, міські та сільські поселення.

-        Сьогодні на уроці ми  з`ясуємо, які є Міські і сільські населені пункти України, як вони класифікуються, які процеси в них  відбуваються.

-        Усе населення країни проживає у населених пунктах — поселеннях. Усі поселення пов"язані між собою різноманітними зв"язками й разом складають систему розселення. Розселення населення неоднакове у різних регіонах країни. Це залежить від багатьох чинників: історичних подій минулого, виникнення та розміщення природних особливостей місцевості, виробництва та багатьох інших факторів.

-        Отже, тема сьогоднішнього уроку «Міські і сільські населені пункти України. Урбанізація, причини, що її зумовлюють»

ІV. Вивчення нового матеріалу

-        Починаємо з міського поселення

Прийом «Асоціація»

Місто - які у вас виникають асоціації?

Проблемне питання

-        Чим відрізняється міський населений пункт від сільського? (Кількість жителів, тип зайнятості: промисловість та сфера послуг – місто, сільське господарство – село)

Розповідь з елементами бесіди

-        Яка кількість жителів потрібна, щоб населений пункт отримав статус міста? (відповіді учнів)

Із 1924 р. містами в Україні стали називати населені пункти з населенням

10 тис. осіб і більше, а селищами міського типу — із населенням не менше

 3 тис. жителів (за умови, що більшість населення не зайнята в сільському господарстві). Такі критерії виділення міст і селищ міського типу збереглися в Україні й донині.

Отже, Місто — населений пункт, кількість населення якого складає не менш 10 тис. осіб і більша частина (не менш 80%) зайнята не в сільському господарстві.

 П’ять міст на заході України набули цей статус історично й зберігають його, незважаючи на те що кількість їх населення менше

2,5 тис. жителів. Найменшими містами України є Угнів Львівської області (налічує менше 1 тис. жителів), Берестечко Волинської області (1,7 тис. жителів), Герца Чернівецької області (2,1 тис. жителів). Узагалі в Україні на 2015 р. налічується 102 міста, які мають населення менше 10 тис. жителів. У більшості з них у радянські часи населення досягло 10 тис. жителів (і вони отримали статус міста)

-        Як ви гадаєте, чому зменшилось кількість населення?

 (внаслідок демографічної кризи наприкінці XX — на початку XXI ст. кількість жителів у них зменшилася.)

-        Які ви знаєте за кількістю населення міста поділяються на…? (малі, середні, великі, дуже великі і мільйонери)

Розповідь з елементами бесіди

Міста класифікують також за переважаючими суспільними функціями:

- Які можуть бути міста, які функцію виконувати?

1) головний адміністративно-політичний, промисловий, науковий,

культурний центр, столиця держави — місто Київ;

2) багатофункціональні (центри областей);

3) промислові центри (Кривий Ріг, Маріуполь, Кременчук);

4) переважно одногалузеві промислові центри (Комсомольськ);

5) транспортні центри (Гребінка, Конотоп, Жмеринка, Козятин);

6) місцеві господарсько-організаційні центри (переважно райцентри, малі міста);

7) міста-курорти (Трускавець, Моршин, Миргород);

8) міста — туристичні центри, центри паломництва (Хотин, Новгород-Сіверський, Вилкове, Почаїв).

До селищ міського типу можуть бути віднесені населені пункти, розташовані при промислових підприємствах, залізничних вузлах, гідротехнічних спорудах, підприємствах із виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, а також населені пункти, на території яких розташовані вищі та

середні спеціальні навчальні заклади, науково-дослідні установи, санаторії та інші стаціонарні лікувальні й оздоровчі заклади, із кількістю населення понад 2 тис. жителів.

Отже, Селище міського типу — перехідна форма населеного пункту, кількість жителів якого становить не менше 3 тис. чоловік, за умови, що більшість населення (80 %) не займається сільським господарством.

Сільські поселення в Україні

Розповідь

Після скасування кріпацтва в Російській імперії в 1861 р., унаслідок швидкого розвитку промисловості в другій половині XIX ст.

почався період поступового скорочення кількості сільського населення у 1860 р. воно становило 93,6 %

Робота з підручником

За таблицею підручника с. 174 розглянемо, як змінювалась частка сільських поселень.

  У наш час сільське населення по території країни розподіляється нерівномірно. Найбільша частка сільського населення проживає в західних і центральних областях України — 40—50 %, найменша — у східних і південних областях — 10—20 %.

В Україні на 2015 р. налічувалося 28 388 сільських населених пунктів.

Сільські поселення поділяють за кількістю людей у селах на малі — до 500, середні — 500—1000 і великі — понад 1000 жителів.

На людність і розміщення сільських поселень впливають природні умови території. Невеликі села переважають на півночі України, у Поліссі. Вони розташовані на підвищеннях місцевості (вододільних рівнинах), подалі від заболочених берегів річок.

 Села людністю 500—1000 і більше жителів переважають у лісостеповій і на півночі степової зони. Тут характерний долинно-яружний тип розселення. У долинах більш вологий мікроклімат, ближче до поверхні залягають ґрунтові води, що давало можливість копати криниці й створювати ставки.

Великі села на півдні України, у степовій зоні, на декілька кілометрів простягаються уздовж долин річок або балок. Південні села мають великі розміри та велику кількість жителів. Найбільше село України — Костянтинівка Запорізької області — налічує понад 12 тис. жителів.

  У гірських районах поширений гірсько-долинний тип розселення. Переважають села середніх розмірів. Села дуже витягнуті вздовж річок і струмків. Найдовше село в Україні — Микуличин у долині річки Прут (Івано-Франківська область) — має загальну протяжність 44 км.

За характером розселення сільські поселення поділяються:

 долинно-яружний тип розселення і гірсько-долинний тип розселення.

За формою сільське розселення поділяють на дисперсне (розсіяне) — окремі подвір’я-садиби (хутори) та дисперсно-групове (села).

Система сільського розселення в Україні змінюється стихійно.

Урбанізація

Розповідь

Станом на 01.01.2015 р. міське населення України становило 69,1 % від загальної кількості населення.

Протягом багатьох років в Україні відбувається ріст міст і міського населення. Цей процес називається урбанізацією.

Урбанізація — історичний  процес зростання міського населення, швидкий ріст міст, зростання ролі міст у розвитку суспільства.

  Рівень урбанізації – це частка городян у загальній кількості населення країни. Даний показник виражається у відсотках.

Робота з підручником

За таблицею підручника с. 173 розглянемо зміни показників урбанізації.

Таким чином, частка міського населення й кількість міст особливо активно зростали протягом XX ст. Найвищі темпи урбанізації спостерігалися у 60—70 рр. XX ст. Найбільш урбанізованими є індустріальні райони Донбасу і Придніпров’я (частка міського населення — до 90 %). Найменш урбанізованими є деякі західні області України: Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська, Тернопільська області.

Завдання:

Опрацювати параграф 47 "Міське і сільське населення" сторінки 221-225!

Що таке система розселення?

Назвіть типи поселинь? Які функції вони виконують!

Що таке рурбанізація?!

Чому жителі великих міст прагнуть мати будинок в сільські місцевесті?"

Вівторок 21.04.2020, урок №10

Тема уроку: "Уранізація, причини, що її зумовлюють. Міські агломераціїї. Мегаполіси. Світові міста. Відмінності в рівнях і темпах урбанізації в Україні і світі. Субурбанізація.

Мета: пояснити учням процес урбанізації в сучасному світі, його протікання в різних країнах світу; визначити такі ознаки урбанізації, як субурбанізація, хибна урбанізація; з'ясувати особливості таких урбанізованих територій, як агломерація і мегалополіс; продовжувати формувати навички роботи із картографічним матеріалом; виховувати географічну культуру та розширювати світогляд учнів.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Фронтальне опитування за принципом «продовжити речення

- До міських населених пунктів належать ...

- Основними критеріями щодо виділення міських населених пунктів є...

- Найвища частка міських жителів спостерігається в ... областях України.

- До крупних міст нашої держави належать...

- До малих міст області, у якій я проживаю, належать...

- Найчисельнішими містами Європи в чітко визначених кордонах є...

- Основними проблемами сучасного сільського населення України є...

Заслуховування виступів учнів з повідомленням «Найменше місто України».

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Поки триває «мотиваційне слово» вчителя на заздалегідь заготовленому шаблоні, на дошці один учень креслить графік «Динаміка міського населення у світі». Використовують наступні дані:

Кількість міського населення у світі	Рік
1 млрд	1961
2 млрд	1986
3 млрд	2003
4 млрд	2018 (прогноз)

Роль міст в історії світової цивілізації надзвичайно важлива. Коли племена варварів зруйнували систему міського життя в Римській імперії, Європа надовго занурилася в натуральне господарство сільського типу. І лише з початком відродження міст у X ст. натуральна система господарювання поступово здавала свої позиції під натиском ринку і товарно-грошових відносин. Видатний мислитель, економіст XVIII ст. Адам Сміт, зазначав, що саме міста збільшували, впорядковували й концентрували попит, — у такий спосіб «розганяли» маховик економіки.

У другій половині XX і на початку XXI століть місто стає опорним каркасом розселення, сполучною ланкою, яка з’єднує регіональні, національні й міжнародні економіки в єдину глобальну систему. У містах концентруються величезні культурні цінності, саме вони відіграють роль ланцюга, що з’єднує минуле, сучасне і майбутнє. Кожне місто — це водночас мікромодель Всесвіту, локальна корпорація у просторі і часі, мікросвіт окремої людини.

Якщо вірити прогнозам, лише упродовж першої половини XXI ст. у світі з’явиться понад 500 нових міст-мільйонерів. Чи не випереджає бурхливий плин розвитку міст ступінь наукового осмислення їхнього впливу на людину? Як визначити розумні межі росту міст і як уникнути негативного впливу скупчення великих мас людей на якість їхнього життя і на довкілля?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Урбанізація, Ті ознаки. Показники урбанізації

Методичний прийом «Евристична бесіда»

- Пригадайте, як змінювалась чисельність населення світу упродовж XX — початку XXI ст. Погляньте на графік «Динаміка чисельності міського населення світу», накреслений на дошці. На вашу думку, швидшими темпами зростає чисельність населення світу загалом чи чисельність міського населення світу?

- Якщо 1950-2005 рр. середньорічний темп приросту населення світу загалом становив 1,71 %, то темп приросту міського населення — 2,65% щорічно.

Методичний прийом «Час підручника»

За текстом підручника опрацюйте визначення наукових термінів: «урбанізація», «субурбанізація», «хибна урбанізація».

Методичний прийом «Nota bene» (замітка на полях)

У вузькому сенсі під поняттям «урбанізація» розуміють показник частки міських жителів, що проживають у країні/регіоні. Тоді говорять про «рівень урбанізації».

Методичний прийом «Міні-дискусія»

Обговорення ознак (типів) урбанізації в різних за рівнем розвитку країн світу. Розвинуті країни: високий рівень, низькі темпи (чому?), субурбанізація. Країни, що розвиваються: переважно середній і низький рівні, переважно високі темпи окрім найбідніших країн світу, хибна урбанізація.

2. Агломерації. Мегалополіси

Однією з ознак урбанізації є «розповзання» міст, розширення їхньої території. Для сучасної урбанізації особливо характерний перехід від простих до групових форм міського розселення від звичайного «точкового» міста до міських агломерацій. Ядрами найбільших міських агломерацій стають переважно столиці, найважливіші промислові і портові центри.

Методичний прийом «Час підручника»

За текстом підручника опрацюйте визначення наукових термінів «агломерації», «мегалополіс».

Методичний прийом «Знайди пару»

Серед указаних агломерацій навести по кілька прикладів до кожного типу агломерацій:

- Моноцентричні

- Біцентричні

- Поліцентричні

Методичний прийом «Nota bene» (замітка на полях)

Термін походить від назви давньогрецького міста Мегалополь, яке виникло в результаті злиття понад 35 поселень. Як і у випадку із агломераціями, географи виділяють різну кількість мегалополісів та їхні межі. Більш-менш визначеними у світі є 6-7 мегалополісів, зокрема, три в США, два в Європі і один в Японії. У стадії формування — близько 20. Виділимо 7 мегалополісів.

Методичний прийом «Картографічний практикум»

Робота з картами світу (політичною і населення). Визначення меж мегалополісів, їх розміщення, агломерацій, які входять до них.

3. Міста світу

Термін «глобальне місто» був уведений американським соціологом і економістом Саскією Сассен 1991 року на противагу терміну «мегамісто».

Мегамісто — це місто величезних розмірів, глобальне ж місто — це місто, що має величезну владу або вплив.

О Методичний прийом «Nota bene» (замітка на полях)

Поняття «глобальне місто (світове місто)» означає місто, яке відчутно й прямо впливає на глобальні процеси, застосовуючи економічні, соціальні, культурні та/або політичні засоби. Сучасний розвиток світової економіки відводить таким містам новітню стратегічну роль. Глобальні міста мають більше спільного між собою, ніж з іншими містами у своїх країнах.

До головних ознак глобальних міст можна віднести:

- їх перетворення на центри управління та формування політики світової економіки, наприклад, Вашингтон;

- можливість таких міст виступати глобальними фінансовими центрами, центрами надання спеціалізованих послуг (юридичних, рекламних тощо), які більше за виробництво впливають на економічний розвиток, наприклад, Лондон; а також місцем розташування індустрії розваг, включаючи мистецтво, моду, телебачення, потужні медіаорганізації та телекомунікаційні компанії міжнародного значення, наприклад, той самий Лондон або Нью-Йорк;

- здатність приваблювати й розміщувати на своїй території штаб-квартири транснаціональних корпорацій, великих національних й іноземних компаній (наприклад, у Токіо зосереджено 17 із 100 провідних корпорацій, у Нью-Йорку — 11), а також більшість провідних неурядових і міжурядових організацій (Нью- Йорк).

З метою виявлення топ-глобальних міст світу застосовують Глобальний індекс міст (Global Cities Index (GCI), за допомогою якого розглядають 84 міста і який вимірює, наскільки ці міста глобально задіяні у п’яти вимірах: ділова активність, людський капітал, інформаційний обмін, культурний досвід і політична участь.

2015 р. ТОП-20 цього рейтингу був таким: Нью-Йорк (61,7), Лондон (58,1), Париж (52,3), Токіо (47,2), Гонконг (41,3), Лос-Анджелес (38,0), Чикаго (36,8), Пекін (35,1), Сінгапур (34,3), Вашингтон (33,4), Брюссель (32,9), Сеул (32,6), Торонто (32,4), Сідней (32,3), Мадрид (31,8), Відень (30,3), Москва (29,5), Шанхай (29,4), Берлін (29,4), Буенос-Айрес (28,9).

Методичний прийом «Картографічний практикум»

Користуючись різноманітними джерелами інформації, нанесіть на контурну карту згадані міста.

Методичний прийом «Віртуальна екскурсія»

Заздалегідь роздруковують контурну карту міста НьюгЙорк. Для цього використовують сторінку «Нью-Йорк» в українській «Вікіпедії» (зображення «Географія Нью-Йорка»). Розгляньте малюнок.

Використовуючи систему «пошук» програми Google Earth, нанесіть на контурну карту Нью-Йорка такі об’єкти: а) символи міста: Статую Свободи, будівлю Емпайр Стейт Білдінг, Бруклінський міст; б) об’єкти, що надають місту статус глобального: Уолл-стрит, Нью-Йоркську фондову біржу, Рокфелерівський центр, Аеропорт Кенне- ді, Колумбійський університет, Метрополітен-опера, Карнегі-холл.

Завдання:

Опрацювати параграф 48 "Урбанізація" сторінки 225-231!

Дайте визначення урбанізація. Охарактеризуйте три ознаки світового процесу урбанізації!

Назвіть основні чинники і передумови розвитку найбільших міст сучасності!

У чому різниця між поняттями "місто" , "агломерація" , "мегаполіс".

Що розуміють під терміном "міський вибух"?







П'ятниця 28.04.2020, урок № 11

Тема уроку: "Етноси. Найпоширеніші мовні сім'ї. Однонаціональні та багатонаціональні країни."

Мета: розширити поняття учнів про етноси; познайомити з найпоширенішими мовними сім’ями; дати поняття про однонаціональні та багатонаціональні країни;продовжити формування навичок роботи з картами атласу, довідковим і додатковим матеріалом; зміцнювати внутрішню самосвідомість, гордість за приналежність до української нації, почуття національної гідності.

Поняття про етнос. Нація як вища форма етносу.

А) Етнічний склад населення

Етнос — стійка спільнота людей, що історично склалася на певній території. У ній люди мають власну мову, культуру, усві­домлюють свою єдність і відмінності від інших етносів. У ході роз­витку етносу формуються характерні ознаки матеріальної та духов­ної культури, етнічна самосвідомість. Основними формами етносу є плем’я, народність, нація.

Плем’я — це група людей, що має свою територію, примітивну економічну єдність, звичаї та складається з кількох родів. Поступове змішування племен призвело спочатку до виникнення союзів, а по­тім і народностей.

Народність — це спільнота людей, яка історично склалася на основі об’єднання племен і має спільні територіальні, мовні та економічні ознаки. Коли спільні ознаки мови, культури, єдності території набувають стійкого характеру, народність пере­творюється в націю.

Нація (від лат. паііоп — народ) — це населення певної терито­рії, яке має спільні звичаї, походження, історію розвитку, мову.

Культуру, побут, походження та розселення народів вивчає на­ука етнографія.

Більшість вчених вважає, що у сучасному світі існує від 3 до 5 тис. малих і великих народів. За статистичними даними, 321 на­род налічує у своєму складі понад 1 млн. осіб, 7 народів — більше ніж 100 млн. (китайці (ханьці) — 1190 млн, хіндустанці — 265, бен-ґальці — 225, американці — 205, бразілійці — 175, росіяни — 150, японці — 123).

Етнічний склад населення постійно змінюється. Інтенсивні мі­грації та урбанізація сприяють консолідації (гуртуванню) та асимі­ляції (розчиненню) етносів. Прикладом консолідації є формування сучасної швейцарської нації на підставі німецького, французького, італійського та романського (нащадків древніх римлян) етносів. Процеси асиміляції, на думку деяких вчених, відбуваються в США навколо англо-американського етносу.

Б) Класифікація країн за національним складом населення

За національним складом населення у світі виділяють три групи країн: однонаціональні, двонаціональні та багатонаціональні. Одно національними вважають країни, в яких понад 90 % населення складають представники однієї нації (Данія, Швеція, Портуґалія, Італія, Ірландія, Греція, Південна Корея, Японія, Ємен, Банґладеш, Саудівська Аравія та ін.). Класичним прикладом двонаціональної країни є Бельґія, де проживають фламандці і валлони. Більшість країн світу є багатонаціональними. Найбільш строкатий етнічний склад в азіатських країнах — Індії та Індонезії, в них проживає по­над 100 народів. Саме у країнах з багатонаціональним складом на­селення часто виникають міжетнічні суперечності.

В) Мови народів світу

Головною ознакою народу є спільність мови. Тому найбільш уживана класифікація народів базується на мовному факторі. У су­часному світі нараховується близько 5 тис. різних мов. Детально встановити їх кількість дуже важко, бо деякі області земної кулі недостатньо вивчені в лінгвістичному плані. 3/4 всіх мов не мають писемності. Найбільше мов реєструється там, де етнічний розвиток відбувається на рівні племен або народностей. «Світовим рекорд­сменом» за чисельністю мов є острів Нова Ґвінея, де нараховується понад 1 тис. мов.

За ступенем спорідненості мови об’єднують у мовні сім’ї і мовні групи.

VІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Завдання 1. Мовні сім’ї і мовні групи

- Проаналізуйте карту народів світу в атласі. Визнач­те, які мовні сім’ї є найбільш розповсюдженими, де вони пошире­ні, які мовні групи поєднують.

-  До якої мовної сім’ї, групи належать українці, татари, німці, вірмени ... (по карті «Населення світу» індивідуальні завдання).

Найбільша з них — індоєвропейська, нею розмовляють понад 150 народів (45 % населення світу, в Європі — 94,5 %). Китайсько- тибетська мовна сім’я — друга за чисельністю (22,6 % населення світу).

-       Визначте по карті найбільш поширені  мови  світу.

До найбільш поширених мов світу належать: китайська (кіль­кість осіб, що розмовляє цією мовою, на початку XXI ст. становила 1,3 млрд осіб), англійська (450 млн осіб), хінді і урду (350), іспанська (300), російська (240), бенґальська, індонезійська, арабська (по 180), портуґальська (170), японська (123), німецька та французька (по 100). Цими умовами розмовляє майже 70 % населення світу.

Завдання 2

-  Чим, на вашу думку, пояснюється поширеність мови:

 а) китайської; б) англійської; в) іспанської; г) російської?

Політичні кордони не завжди збігаються з етнічними.

Етнічні проблеми у світі постійно впливають на політичну та соціальну об­становку в багатьох країнах. Часто загострені національні відноси­ни призводять до збройних конфліктів. Національно-релігійні кон­флікти переростають у збройні, ведеться боротьба за національну незалежність, автономію, права релігійних меншин.

-       Назвіть «гарячі точки планети», що виникли на протистояннях етносу, національних відносин. (Югославія, Туреччина, Грузія, Вірменія, Придністров’я…).

 Цілком природним є той факт, що на території України проживають етноси сусідніх держав. Кордон України багаторазово змінював свої обриси, у прикордонних районах населення практично завжди змішане. Так, 95 % угорців України проживає в Закарпатті, що межує з Угорщиною; болгари — у південних районах України (Одеська, Запорізька області). Багато молдаван в Одеській і Чернівецькій областях. Румуни компактно розселені в Чернівецькій і Закарпатській областях (після Першої світової війни Північна Буковина була частиною Румунії). Уздовж північних і західних кордонів України проживають поляки (найбільше — у Житомирській області). Полонізація західноукраїнських земель почалася з XIV ст., часом влада Польщі поширювалася до Дніпра. Як наслідок цих процесів на території України в 30-ті рр. проживало понад 2 млн. поляків, нині — трохи більше 200 тис. Причини зменшення кількості поляків: депортація 1939–1941 рр., утрати під час окупації і внаслідок польсько-українських міжнаціональних конфліктів, обмін українсько-польським населенням у перші післявоєнні роки. Дещо не вписується у вищезазначену тенденцію розміщення білорусів, які проживають у південних і східних районах України, чимало на Донбасі (вони переїхали в післявоєнні роки на підприємства і шахти Донбасу).

- Які етноси сусідніх країн проживають в Україні? Де вони розміщені? Які зміни в їхній кількості відбулися останніми десятиліттями?

Завдання:

Опрацювати параграф 49 "Етноси. Найпоширеніші мовні сім'ї" сторінки 232-234!

Що таке етнос!

Які форми етнічного уворення ви знаєте?

Назвіть найпоширеніші мовні сім'ї світу!

Вівторок 28.04.2020, урок №12

Мета: сформувати знання про національним склад населення України та ; розвивати уміння працювати з картами атласу, аналізувати кругові діаграми; виховувати патріотизм, толерантне ставлення до представників інших народів.

Чи потрібні соціально-економічній географії знання про етнічний та релігійний склад населення? Обґрунтуйте свої думки конкретними прикладами.

Етнічний склад населення має дуже велике значення в політичному та економічному житті країн та світу. Так, у деяких багатонаціональних країнах трапляються міжетнічні конфлікти.

Етнічний склад населення суттєво впливає і на господарське життя країн. Незважаючи на те, що народи, які проживають на території однієї держави, інтегровані в суспільне життя, вони, як правило, зберігають свої національні традиції в побуті, поводженні, харчуванні, роботі тощо. Ці особливості не можна не враховувати, оскільки вони важливі для ефективної роботи господарських об’єктів, раціонального використання трудових ресурсів.

 Щоб краще засвоїти матеріал ви протягом уроку працюватимете  з опорними конспектом.

Етнічний склад населення України формувався впродовж тривалого історичного часу. Цей процес відбувався з різною інтенсивністю під впливом різних чинників (соціально- економічних, політичних, військових, релігійних та ін.).

Зараз у світі проживає близько 48 млн українців, з яких 37,5 млн – у своїй національній державі. З відродженням України виникла проблема творення нової української політичної нації з корінного етносу та представників інших національностей, що проживають на території держави.

Які нації та народи проживають на території нашої держави, яку частку серед них займають українці, ми дізнаємося сьогодні на уроці.

IIІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Поняття про етнос. Нація як вища форма етносу.

Сучасна Україна — багатонаціональна держава, де прожи­вають більше 100 націй та народностей. Усі вони складають український народ.

-Робота з підручником: записати нові поняття в зошит.

Вивченням культури, побуту, походження та розселення на­родів займається етнографія (грец. ethnos — «народ», grapho — «пишу»).

В етнографії прийнято виділяти три стадії формування етносу: плем’я, народність, нація.

Етнос — це група людей, яка історично склалася на певній території і характеризується спільністю мови, культури, побуту, звичаїв, традицій, способу життя та самосвідомістю (тобто осо­бистим відчуттям «національної ідентичності», колективним усвідомленням своєї єдності та відмінності від інших).

Першою формою етносу, що історично формувалася, було плем’я. З часом між племенами виникали господарські та куль­турні зв’язки, що привело до змішування племен. Кровна спо­рідненість поступово замінялася територіальною спільністю про­живання. Так виникла народність. Вона складалася з близьких за походженням та мовою племен. Під час формування народностей мова одного з племен ставала спільною для всіх.

З часом спільні риси, такі, як мова, культура, єдність тери­торії, набувають стійкого характеру, народність перетворюється на націю.

Нація — це вища форма етносу. Приналежність людей до певної нації або народності отримала назву «національ­ність».

2. Формування національного складу населення України

-Охарактеризувати особливості географічного положення України- робота з картою.

Україна має унікальне географічне положення, тому здавна разом з корінним етносом — українцями — тут жили представ­ники інших народів. Вони створювали матеріальні багатства: будували міста, розорювали цілинні землі, втілювали в життя наукові проекти.

У багатонаціональних державах (до яких, безсумнівно, на­лежить і Україна) завжди в національному питанні присутні різновекторні процеси: з одного боку, злиття, певна асиміляція (приміром, за рахунок змішаних шлюбів, однакової системи освіти тощо) народів, а з іншого — зміцнення внутрішньої са­мосвідомості, гордість за належність до певної нації, почуття національної гідності.

 Корінною нацією є українці. Їхня частка в кількості населен­ня становить 77,8 %. Практично в усіх областях більша частина жителів — представники українського етносу (виняток становить Автономна Республіка Крим). Розміщення українців по областях нерівномірне: українці становлять більшу частку в складі насе­лення на заході і в центральних регіонах; у Донбасі, Криму та Одеській області — меншу.

Національний склад — співвідношення кількості осіб різних національностей, які проживають на території країни.

Робота в групах.

Повідомленя  1група                                          

1) Українці — це одна зі східних гілок слов’янських народів. Українці мають багату матеріальну і духовну культуру. Мелодійна і виразна мова, що успадкувала всі особливості давньослов’янської, розвинулась і вдосконалилася протягом сторіч, українська писемність сформувалася на базі кирилиці. У духовній культурі українського народу провідне місце належить звичаям, обрядам, народній творчості, мистецтву, що своїми коренями сягають давніх часів. Значну роль у житті українців відіграє релігія. Виникнення Київської Русі привело до прийняття українцями християнства, яке й нині залишається найбільш поширеною релігією. Ментальність українців характеризується відсутністю агресивності (ніколи не зазіхали на землі інших народів), терпимістю до інших народів, працьовитістю, акуратністю, почуттям гумору.

2) група. Другою за кількістю населення національною групою є росіяни, які становлять понад 17 % населення. Росіяни разом з українцями в попередні століття освоювали східні і південно-східні райони країни. Наприкінці XVII ст. чверть жителів Слобожанщини були росіянами. У XX ст., в роки проведення політики індустріалізації в СРСР та в повоєнний період, коли високими темпами будувалися заводи, фабрики і шахти, виникла велика потреба в робочій силі. Вона реалізовувалася в основному за рахунок російського населення, тому за 1930–1959 рр. кількість росіян в Україні зросла у 2,1 разу (а українців майже не змінилася). Основними районами розміщення росіян є: південь України — Одеська (27 %), Запорізька (32 %) області, Крим (67 %); східні області: Дніпропетровська (24 %), Харківська (33 %), Луганська (45 %), Донецька (44 %); місто Київ (21 %).

 3)група. У роки між Першою і Другою світовими війнами на території України проживало близько 3 млн євреїв. Ще урядом царської Росії було організовано так звані смуги осілості євреїв. Це райони Правобережної України, а в XIX столітті в смуги осілості євреїв включено Чернігівську і Полтавську губернії. У межах цих смуг євреям заборонялося жити в селах і деяких великих містах. Високий відсоток єврейського населення був у маленьких містечках на захід від Дніпра («містечкові євреї»), а також в Одесі (36,5 % від загальної кількості населення міста), Чернівцях (33,5 %), Львові (31,9 %) і деяких інших містах. З 1930 по 1989 р. кількість євреїв зменшилася з 2,7 млн чоловік до 486 тис. Причини цього різні: геноцид під час окупації фашистів, евакуація під час війни, еміграція до Ізраїлю, Канади (у 1999 р. 16 тис. чоловік виїхало до Ізраїлю, а на початку 90-х рр. ця цифра становила 30–40 тис. чоловік на рік). Зараз 97 % євреїв живе у великих містах країни (Київ — 100 тис. чоловік, Одеса — приблизно 69 тис., Дніпропетровська область — приблизно 50 тис. чоловік).

4)група. З 60-х рр. XVIII ст. царська влада почала заселяти землі зруйнованої Запорозької Січі. Катерина II запросила німців з наданням їм пільгових умов для ведення сільського господарства. Перед Першою світовою війною налічувалося понад 1 тис. німецьких колоній (поселень). Вони були зосереджені на півдні України: Херсонська, Миколаївська, Одеська області, Крим, район Мелітополя. У 30-х роках налічувалося понад 500 тис. німців, у 1989 р. — 38 тис. Основна причина зменшення кількості — депортація на схід у передвоєнні і воєнні роки. У 1948 році заслання німців було оголошено вічним, у 1964 р. — обвинувачення в пособництві фашистам знято, але повертатися на Україну їм не дозволили.

5)група. Цілком природним є той факт, що на території України проживають етноси сусідніх держав. Кордон України багаторазово змінював свої обриси, у прикордонних районах населення практично завжди змішане. Так, 95 % угорців України проживає в Закарпатті, що межує з Угорщиною; болгари — у південних районах України (Одеська, Запорізька області). Багато молдаван в Одеській і Чернівецькій областях. Румуни компактно розселені в Чернівецькій і Закарпатській областях (після Першої світової війни Північна Буковина була частиною Румунії). Уздовж північних і західних кордонів України проживають поляки (найбільше — у Житомирській області). Полонізація західноукраїнських земель почалася з XIV ст., часом влада Польщі поширювалася до Дніпра. Як наслідок цих процесів на території України в 30-ті рр. проживало понад 2 млн поляків, нині — трохи більше 200 тис. Причини зменшення кількості поляків: депортація 1939–1941 рр., утрати під час окупації і внаслідок польсько-українських міжнаціональних конфліктів, обмін українсько-польським населенням у перші післявоєнні роки. Дещо не вписується у вищезазначену тенденцію розміщення білорусів, які проживають у південних і східних районах України, чимало на Донбасі (вони переїхали в післявоєнні роки на підприємства і шахти Донбасу).

3. Духовна культура народу- це комплекс найрізноманітніших життєвих уявлень, вірувань, обрядів, ідей, міфів, які сформувалися в ході історичного розвитку.

Релігія— одна з форм культури, світогляд, що полягає в поклонінні вищим силам, а також освяченні норм моралі.

Релігійний склад населення України:

-православні-50,8%, протестанти-24%, ислам- 1%, іудаїзм-0,6%, інші релігії-23,4%.

Державна мова-українська, кожна нація має свою мову спілкування.

                           

                      !!!ТЕСТИ ПО ТЕМІ!!!

Завдання:

Опрацювати параграф 50 "Національний склад населення України: особливості та регіональні відмінності." сторінки 234-236!

Представники яких націй які проживають в Україні?

Поясніть, чому національний склад населення досить різноманітний в східних і південних районах?

Що таке етнічні землі в Україні?

Виконати  онлайн тести!

Вівторок 05.05.2020, урок № 13

Тема уроку: "Релігія як явище культури. Світові релігії. Регіональні відмінності релігійних вірувань в Україні."

Мета: сформувати уявлення про світові релігії, регіони їх поширення, кількість послідовників; з’ясувати регіональні відмінності  релігійних вірувань в Україні та рідному краї;

Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

 Прийом «Термінологічний ланцюжок» («Мікрофон»)

1.    Наука, що вивчає чисельність, територіальне розміщення й склад населення називається …

2.    Яка чисельність населення світу й України?

3.    Статевий склад  населення – це…

4.    Віковий склад населення  – це…

5.    Етнічний склад населення  – це…

6.    Національний склад  населення  – це…

7.    Релігійний склад населення  – це…

      Отже, ми переходимо до вивчення нової теми «Релігійний склад населення. Світові релігії. Релігійні вірування в Україні». Які завдання ми ставимо перед собою на цьому уроці? (діти самостійно формують мету  і завдання уроку )

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

·       Прийом «Бліц-опитування»

1.Чи бували Ви хоча б раз у церкві на території нашого селища?

2. Чи знаєте яку церкву Ви відвідуєте?

           3.  Ви відвідуєте церкву самі чи з батьками?

           4.  Чи приймали Ви участь в релігійних заходах? Якщо так, в яких?

           5. Чи вважаєте Ви себе віруючою людиною?

           6. Що ви розумієте під поняттям толерантність?

ІV. Вивчення нового матеріалу

                                                   Те, чим є для корабля керманич, для колісниці

                                                    візник, для пісні заспівувач, для війська  

                                                    полководець і для держави закон,

                                                    для світу є Бог.

                                                                                       Арістотель

1.    Релігія як явище культури

        Релігія — одна із форм духовної культури, яка являє собою особливу форму світогляду й світовідчуття. Релігія від лат. «religio» - означає «набожність», «святиня», «предмет культу». Певною мірою із національним складом населення пов’язана і його релігійна орієнтація. Релігія глибоко проникає у звичаї та обряди, поєднує суто духовні елементи з національними, громадськими, сімейними та особистими. Взірцем  такого поєднання в нашій  історії є «Повчання Володимира Мономаха дітям», настанови отців Церкви, філософія Григорія Сковороди, вся творчість Т.Г.Шевченка та ін.

 Світові релігії

     Нараховується величезна кількість релігій, але світових (тобто тих, які сповідуються в усьому світі великою кількістю людей усього три: християнство, іслам і буддизм). Є наука –релігієзнавство, яка вивчає релігійні особливості різних віросповідань.

      Верховна Рада України підтримала звернення Президента України П.О.Порошенка до Вселенського патріарха Варфоломія щодо надання Українській православній церкві автономії (тобто самостійності), яку мають Болгарська, Грузинська, Сербська церкви. Православні віряни України чекають  на створення єдиної помістної християнської церкви.

      Сучасна релігійна ситуація в Україні характеризується розколом православ'я.  У 1990 р.  була відновлена УАПЦ. У Харкові, Києві та інших містах відновилися її храми. Московський патріархат надав внутрішню автономію Українській православній церкві (УПЦ), але зберіг за собою право призначати вищих духовних осіб в Україні. Спроби президента Л. Кравчука та київського митрополита Філарета (Денисенка) домогтися від Московського патріархату повної незалежності УПЦ не вдалися. Тому частини УПЦ і УАПЦ за підтримки української влади виділились, утворивши Українську православну церкву Київського патріархату (УПЦ КП), яка й досі є ніким не визнаною. Таким чином, православ'я в Україні розкололось на три ворогуючі між собою конфесії, що надзвичайно ускладнює релігійну ситуацію.

·       Хвилина історії.

    Багато військово-політичних конфліктів у сучасному світі (Ізраїль і Палестина, Грузія і Абхазія, Англія і  Ірландія, республіки колишньої Югославії) почалися з протистояння прихильників різних віросповідань. Це ще раз підтверджує той факт, що релігійна належність є дуже важливою у житті суспільства і потребує толерантного ставлення до всіх віруючих різних релігій.

 V. Закріплення вивченого матеріалу

 Вікторина «Чи знаєте ВИ?»

1. Найдавніша світова релігія (буддизм)

2. Наймолодша світова релігія (іслам)

3. Три гілки християнства (католики, православні, протестанти)

4. Найчисельніша гілка християн (католики)

5. Священна книга мусульман (Коран)

6. Головна книга християн (Біблія)

7 Які світові релігії поширені на території України?(християнство, іслам)

Релігійна ситуація в незалежній Україні.

     Згідно з офіційними даними, в Україні діє понад 24 тис. релігійних громад.     Зараз понад 50% населення вважають себе віруючими. Відповідно до традицій переважають християнські конфесії. Приблизно половина з них — православні . Решту майже порівну поділяють католики та протестанти, також представлені мусульмани . У центральних і  західних областях країни найчисленнішою є Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП). У східних і південних областях міцні позиції зберігає Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП). Вона має права широкої автономії, але перебуває у складі Російської православної церкви. 

      На землях Галичини переважають греко-католики. Вони належать до Української греко-католицької церкви (УГКЦ), яка є найбільшою східною католицькою церквою у світі. У Галичині є прихильники і Римо-католицької церкви. Проте її вплив па релігійне життя регіону значно менший.

     Протестантизм в Україні розділений на кілька конфесій, найчисленнішими з яких є євангельські християпи-баптисти, адвентисти, реформати, кальвіністи та свідки Єгови.

    Кількість мусульман в Україні перевищує 400 тис. осіб. Здебільшого це представники кримських татар, турків-месхетинців, які живуть у Криму, Херсонській і Запорізькій областях.

    Отже, у нашій державі існує об’єктивна поліконфесійність українського народу, що потребує терпимості та толерантного ставлення віруючих один до одного.

Кожне село і селище нашого району має свого настоятеля від УПЦ (Московського і Київського патріархатів). Першою на території сучасного  Нижньосірогозького району і смт Нижні Сірогози церквою  була Свято-Миколаївська. Нині службу проводить отець Іоан Джеліб, який прибув разом з сім’єю у 1990 році на прохання православної громади. Діючі церкви є в с. Першопокровка (отець Анатолій, його парафії в Анатоліївці, на станції Сірогози, Дем’янівці), у Верхніх Сірогозах  (отець Василій) у с. Верби збудовано церкву  Святого пророка Іллі (отець Мар’ян приїжджає на службу з Запорізької області ). Осередки УПЦ є в селах Верхні Торгаї, Степне, Нижні Торгаї, Братське, Дальнє (отець Андрій).

     УГКЦ з’явилась завдяки віруючій родині Богомазів, які відвідували службу в м. Мелітополь.  У 2012 році  вони запросили отця Петра на освячення Пасхи. Нині в Нижньосірогозькому районі зареєстровано три парафії УГКЦ. Настоятелем УГКЦ в нашому районі є парох церкви Петер Криніцьки (м. Мелітополь). Його першим помічником є отець Олександр (житель Нижніх Сірогоз  і випускник Нижньосірогозької школи - Олександр Богомаз). Служби проводяться щонеділі і  на свята.

         На території Нижньосірогозького району є дві культові споруди Римо-Католицької церкви – у селах Верхні Торгаї та Новопетрівка. Нині парафіянами римо-католицької громади села Новопетрівки та поряд розташованих сіл опікується настоятель Юліус Хабіняк (м. Таврійськ) , який проводить службу 2 рази в місяць.

       Третя гілка християнства – протестанти, представлені в нашому районі  церквою християн віри Євангельської. До цієї релігійної громади входить до 70 чоловік. Очолює її просвітер Ігор Іванович Логвінов (станція Сірогози). Осередки цієї громади діють в селах Першопокровка, Нижні Сірогози, Дем’янівка, Новоолександрівка. У всіх перелічених селах є молитвені будинки (крім с. Новоолександівка). На території смт Нижні Сірогози також зареєстрована релігійна громада Свідків Єгови, яка має свій молитвений дім по вул.Чкалова,14. Очолює цю громаду староста Мілованов Віктор.

  

                               !!!ТЕСТИ ДО ТЕМИ!!!

Завдання:

Опрацювати параграф 51 "Релігійний склад населення і світу." сторінки 237-239!

·       Знайти крилаті вислови відомих людей про релігію.

Обгрцнтуйте, чому релігія є частиною культури людства?

Які релігії належать до світових?

Які релігії поширені в Україні?

П'ятниця 08.05.2020, урок № 14

Тема уроку: "Трудові ресурси. Кількість і якість трудових ресурсів."

Мета: сформувати в учнів поняття про зайнятість населення  та познайомити з проблемами зайнятості в Україні та світі,шляхами вирішення проблем зайнятості населення.  Познайомити учнів з поняттями «трудові ресурс», «економічно активне населення» та безробіттям, як соціальною проблемою; розглянути поняття: «безробіття», «робоча сила», «зайняті», «безробітні»; види безробіття і способом  розрахунку рівня безробіття.   

                                                         Хід уроку:

Організаційний момент.

I. Мотивація навчальної діяльності

Людина – найбільше багатство кожної країни, вона є творцем матеріальних і духовних благ суспільства. Від кількості людей, які працюють, їх таланту, освіти, професіоналізму залежить процвітання держави. Характерними рисами більшості населення України є працьовитість, відповідальність, активність і дисциплінованість. Це свідчить про їх якісну сторону.

Чи погоджуєтесь ви з переглянутим матеріалом? Доведіть свою думку.

Перегляд відеоролика

https://www.youtube.com/watch?v=s339Iwvg5m4

 ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

Завдання:  Назвіть процеси, які характеризують демографічну ситуацію в Україні.

(Відповіді  учнів: народжуваність, смертність, природний рух, відтворення, депопуляція, міграція).

Завдання: «Віднови логічні ланцюги»

Тип зайнятості, міські, працюють у промисловості та сфері послуг, тип поселень, працюють у сільському господарстві, міста, сільські, села

(Відновлений порядок:

Тип поселень – міські – тип зайнятості – працюють у промисловості та сфері послуг – міста.

Тип поселень – сільські – тип зайнятості – працюють у сільському господарстві – села).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1.    Сучасна ситуація на ринку праці

Нова ситуація на ринку праці України, коли в більшості ре­гіонів людей, що шукають роботу, набагато більше, ніж вільних робочих місць, стає причиною конкуренції між працівниками. Ро­ботодавець тепер має велику можливість вибору і висуває більш високі вимоги до працівників: до їхніх знань, умінь, дисципліни та організованості. Все більше з’являється робочих місць у малих підприємствах, де вже недостатньо бути простим виконавцем, а необхідно вміти самостійно приймати рішення.

Крім того, умови життя і вимоги до працівників так швидко змінюються, що раз здобута освіта вже не може забезпечити конкурентоспроможність на ринку праці на все подальше жит­тя. Тому сучасний працівник повинен здобувати нові знання і вміння, тобто займатися самоосвітою.

Чим більше видів діяльності освоїла людина, тим упевненіше, «стійкіше» вона почуває себе на ринку праці.

2.    Поняття та склад трудових ресурсів

Трудові ресурси – частина населення  країни, яка володіє необхідними 

фізичними   і   духовними   здібностями,   загальноосвітніми   і   професійними 

знаннями для роботи  в господарстві.  До них відносять людей працездатного 

віку  (крім   інвалідів),   підлітків   і   пенсіонерів,   які   працюють.   Кількість 

працездатного населення залежить від його чисельності, вікового і статевого 

складу  (чим  більше  жінок, дітей  і  людей  похилого  віку,  тим  нижча  питома 

працездатного        населення),    чисельності    працюючих       підлітків   і  осіб 

пенсійного віку, межами працездатного    віку, встановленого  в даній  країні.

У світі загальноприйнятими віковими  обмеженнями для працездатного віку 

є  15   і  65  років.   У  більшості    країн   діти  до   16   років  належать     до 

непрацездатних. 

      ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ПОРІВНЯННЯ

       Верхня  межа  працездатного  віку  в  деяких  країнах  для 

чоловіків/жінок  (у  роках):  Польща  –     65-60;  США-  65-65;  Канада  –     65-65, Швеція – 67-67; Норвегія – 67-67; Фінляндія -68-68.

Особливості пенсійної реформи в Україні

3. Характеристика економічно активного населення України. Соціально – професійна структура населення.

Завдання:   Проаналізуйте та дайте відповідь на запитання:

Які області мають найбільшу кількість та найменшу кількість трудових ресурсів?

4. Географія трудових ресурсів України.

Завдання: Що таке демографічне навантаження? Чи залежить економічний розвиток держави від  демографічного навантаження?

*Інформаційна сторінка. МОДЕЛІ РИНКУ ПРАЦІ

      Японська  модель  базується  на  так  званому  «довічному  наймі»,  який 

гарантує  зайнятість  працівників  до  пенсійного  віку.  Ця  система  передбачає 

підвищення розмірів матеріальних благ(зарплати, премій, соціальних виплат) 

у залежності від віку. Вона прищеплює робітникам творче ставлення до праці 

і  забезпечує  високу  якість  роботи.  Працівник  довічного  найму  не  підлягає  звільненню.  Вся  проблема  вирішується  шляхом  скорочення  робочого  часу 

або  відкриттям  нових  робочих  місць,  переміщенням  персоналу.  Система 

поширюється лише на постійний персонал фірми.

      Модель   США   передбачає   децентралізацію   ринку   робочої   сили.      У 

кожному штаті є свої закони про зайнятість,  про  допомогу безробітнім, свої 

фонди  страхування.  Коли  відбувається  спад  в  економіці  або  в  зв’язку    з 

нерентабельністю   практикують   звільнення      працівників.   Кожного   року 

працівники підписують колективний договір з адміністрацією  в яких рівень 

зарплати  та її підвищення  пов’язані  з рівнем і зростанням продуктивності 

праці.  Але  системою  договору  охоплено  тільки  25%  працівників,  а  решта 

зайнята    на  основі  контрактів,  укладених  на  тривалий  час.  У  контрактах 

зарплата залежить від складності роботи.

      Шведська  модель  базується      на  активній  політиці  держави  і  фірм  у 

вирішенні  проблем  зайнятості  населення  і  будується  на  таких  економічних 

засадах:  обмежувальна  фіскальна  політика  (це  управління  економікою  при 

допомозі податків і урядових вкладень); здійснення політики «солідарності» 

у  заробітній  платі,  що  забезпечує  рівновагу  зарплати  за  однакову  працю, 

незалежно  від    фінансового  становища  підприємства;  здійснення  активної 

політики на ринку робочої сили; реалізація селективного економічного росту, 

який  полягає  в  державній  підтримці  секторів  з  низькими  економічними 

показниками, але необхідними для суспільства. 

      ● Яка модель ринку праці  діє в Україні ?

5. Проблеми зайнятості населення.

     У світі багато професій. І коли ти виростеш, вибереш одну із них. Обереш саме ту, яку вважатимеш найкращою. В результаті діяльності ти будеш задовольняти особисті та суспільні потреби.

       А тепер уяви собі, що тебе, розфасовника морозива фабрики «Діда Мороза», звільнили з роботи, тому що фабрика взимку не працюватиме – немає попиту на морозиво. Ти пішов на біржу праці, щоб знайти інше місце роботи. На жаль черга тих, хто шукає роботу, виявилася чималою. В ній були селяни, що зазвичай узимку приїздили до міста в пошуках роботи, випускники інститутів і технікумів, які обирали перше місце роботи, програмісти високої кваліфікації, тому що їх не влаштовували умови праці або рівень заробітної плати на попередньому місці роботи. Траплялись навіть представники професій, у яких сьогодні майже відпала необхідність.

Що ж таке безробіття?

Безробіття - ситуація в економіці, за якої люди, які можуть і бажають працювати, перебувають у пошуку відповідних робочих місць.

Давайте подумаємо, які проблеми в суспільстві і в економіці країни тягне за собою безробіття?

1)Безробітний людина нічого не виробляє, тому безробіття перешкоджає зростанню добробуту країни.
2) Товариство змушене шукати кошти для порятунку безробітних від голодної смерті, виділяючи для цього державні гроші, які завжди обмежені.

3) Зростання безробіття скорочує попит на товари на ринку, ускладнює збут товарів і сприяє скороченню робочих місць.
4) Безробіття загострює політичну ситуацію в країні.
5) Зростання безробіття веде до зростання кількості злочинів.

Чи є позитивні риси безробіття?

Учні вимовляють свої думки.
Робоча сила - громадяни в працездатному віці, які мають роботу (зайняті), та громадяни, які не можуть знайти роботу (безробітні).
Зайняті - це люди, які мають місце праці у суспільному виробництві.
          Людина, що працює неповний день або неповний тиждень вважається неповно або частково зайнятим і включається до числа зайнятих.

До зайнятим відносяться також люди, що не працюють у зв'язку з відпусткою, хворобою і страйком, стихійними лихами.
Безробітні - це люди, які не мають роботи, активно її шукають, але не знайшли роботу з якої-небудь причини.
У категорію "не включаються в чисельність робочої сили" • діти до 16 років; • пенсіонери та інваліди; що знаходяться в психіатричних лікарнях;  домогосподарки;  бродяги;  люди, які шукали роботу, але зневірені її знайти і припинили пошук роботи.

Основним показником, що вимірює безробіття, є рівень безробіття.
Рівень безробіття являє собою відношення чисельності безробітних до загальної чисельності робочої сили (сумі кількості зайнятих і безробітних), виражене у відсотках:
 u = U / L * 100% = U / (E + U) * 100%,де
u - рівень безробіття;
U-загальна чисельність безробітних;
L - загальна чисельність робочої сили;
E - загальна чисельність зайнятих.
                                           

ТЕСТИ ДО ТЕМИ 

Завдання:

Опрацювати параграф 52 "Трудові ресурси." сторінки 240-243!

Що таке трудові ресурси? Які групи населення складають трудові ресурси?

Поясніть світову тенденцію до зростання мобільності робочої сили?

Що таке індекс розвитку людського потенціалу? З яких показників він складається?

Вівторок 12.05.2020, урок № 15

Тема уроку: "Економічно активне населення. Зайнятість населення. Проблеми зайнятості населення."

Мета: розкрити  поняття «економічно активне населення», «безробіття»; пояснити забезпеченість трудовими ресурсами різних регіонів України, їхній кількісний та якісний склад, проблеми; виховувати почуття відповідальності, акцентувати увагу на значенні рівня кваліфікації трудових ре­сурсів для господарського розвитку країни.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Відповісти на питання:

-           Які шляхи подолання демографічної кризи в Україні?

-           Чому державі необхідно контролювати демографічну ситуацію?

-           Як демографічні процеси впливають на кількість працездатного населення?

-       Чи легко знайти (або змінити) місце роботи після закінчення вузу чи звільнення за скороченням штатів?

-           Чи можна вважати працю обов'язком? Яке значення мають трудові ресурси для розвитку країни? Що значить поняття «економічно активне населення»? На ці та інші питання ми відповімо сьогодні на уроці.

V.        ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Евристична бесіда

У будь-якій країні частина населення, що зайнята господарською діяльністю, є виробником благ, а все населення світу – споживачем цих благ. Тому існує порочна залежність між тим, які блага і ким виробляються, і задоволенням потреб населення країни.

-  Що відноситься до трудових ресурсів?

Трудові ресурси– частина населення країни, що має необхідний для трудової діяльності професійний і освітній рівень і відповідні фізичний розвиток і стан здоров'я.

До трудових ресурсів належить населення у працездатному віці: чоловіки від 16 до 59 років і жінки від 16 до (54)…до 60 років - після пенсійної реформи, (крім інвалідів і пенсіонерів, що одержують пенсії на пільгових умовах).

«Економічно активне населення» – частина населення, яка виявляє трудову активність, прагне працювати, бере участь у праці. До цієї групи входять, крім людей працездатного віку, особи у віці до 16 років і працюючі пенсіонери, але не входять домогосподарки, безробітні, що не шукають собі роботу.

Таким чином, зайнятість населення– це міра залученості людей до трудової діяльності, ступінь задоволення їхніх потреб у праці та забезпечення робочими місцями.

Основні проблеми	Шляхи подолання
Використання трудових ресурсів.	1. Зміна структури зайнятості: збільшувати частку зайнятих у сфері послуг і промисловості; враховувати рівень освіти і професійну підготовку; збільшувати частку зайнятих жінок (легка і харчова промисловість тощо). 2. В аграрно-індустріальних областях збільшувати частку зайнятих у сфері послуг. 3. У промислових районах розвивати галузі для збільшення зайнятості жінок.
Подолання безробіття.	1. Збільшення робочих місць шляхом розвитку дрібного і середнього бізнесу. 2.Розвиток галузей сфери обслуговування. 3. Перекваліфікація. 3. Розвиток індивідуальних господарств.
Зміна несприятливої структури трудових ресурсів.	1. Демографічна політика, спрямована на підвищення народжуваності. 2. Поліпшення медичного обслуговування. 3. Подолання еміграційних потоків. 4. Перенавчати людей. 5. Розвиток служби, що допомагає безробітним шукати роботу. 6. Гідна зарплата

 Отже, безробітними є ті, хто може і хоче працювати, активно займається пошуками роботи, але не може влаштуватись через відсутність робочих місць чи недостатню професійну підготовку. Офіційний рівень безробіття в країні становить більше 4%.

З чим пов'язаний високий рівень безробіття в Україні?

В умовах переходу до ринкової економіки потрібен механізм раціонального використання трудових ресурсів, зменшення частки безробітних, подолання тенденції «старіння» трудових ресурсів, припинення бойових дій на сході України (АТО).

Завдання:

Опрацювати параграф 53 "Економічно активне населення. Зайнятість населення." сторінки 244-249!

Дати визначення  поняття «економічно активне населення», «безробіття»!

Що таке рівень зайнятості населення? Як він визначається?

Які основні причини безробіття? 

Що таке приховане безробіття?

П'ятниця 15.05.2020, урок № 16

Тема уроку: "Урок узагальнення та систематизації "

1 варіант

І рівень (одне питання – 0,5 бала)                                                                                                                                    Виберіть одну правильну відповідь

1.           Як розрахувати природний приріст населення?

А. Народжуваність + Смертність.

Б. Народжуваність – Смертність.

В. Народжуваність ∙ Смертність.

Г. Смертність – Народжуваність.           

2.           Що таке «старіння нації»?

А. Зростання тривалості життя в країні.

Б. Відтік людей працездатного віку за кордон.

В. Зростання частки людей літнього віку.

Г. Більш пізній вихід людей на пенсію.              

3.           У яких країнах відбувся «демографічний вибух» у ХХ ст.?

А. У високорозвинених.

Б. У країнах, що розвиваються.

В. У країнах «великої сімки».

Г. У всіх країнах світу.  

4.           Що є основною ознакою міста в усіх країнах світу? 

А. Характер будівель у населеному пункті.

Б. Розгалужена соціальна інфраструктура.

В. Характер зайнятості населення.

Г. Екологічний стан середовища.         

5.           Яка область України вирізняється найбільшим рівнем урбанізації?

А. Київська.

Б. Дніпропетровська.

В. Львівська.

Г. Донецька.    

6.           Яка країна світу має найбільший природний приріст?

А. Малаві

Б. Індія

В. Нігер

Г. Бразилія       

ІІ рівень ( одне питання – 1 бал )                                                                                                                                                   Виберіть три правильні відповіді

7.

               Які риси притаманні для механічного руху населення України?

1. Перевищення смертності над народжуваністю.

2. Від’ємне сальдо міграцій.

3. Відтік працездатного населення у східні частини країн.

4. Маятникові міграції в міських агломераціях.

5. Відтік частини населення  міст у передмістя.

6. Внутрішні міграції з півдня на північ країни.

7. Депопуляція.

8.           У яких областях частка українців перевищує 90% від усього населення ?

1. Вінницька область.

2. Донецька область

3. Луганська область

4. Івано-Франківська область

5. Одеська область

6. Львівська область

7. Херсонська область

9.           Які характерні ознаки І типу відтворення населення?

1. Низький рівень народжуваності.

2. Високий показник природного приросту населення.

3. Високий рівень народжуваності.

4. Висока частка дітей.

5. Низький рівень смертності.

6. Низький показник природного приросту населення.

7. Надлишок працездатного населення.

ІІІ рівень ( одне питання – 1,5 бали )                                                                                                                                                   

10.

               Визначте правильну послідовність. Розмістіть регіони світу в порядку зменшення їх чисельності.                                              

А. Африка.

Б. Англо-Америка.

В. Азія.

Г. Європа.

11.         Установіть відповідність країнами та світовими релігіями, які сповідує переважна частка їхнього населення.

1. Бразилія, Італія.

2. Туреччина, Єгипет.

3. Україна, Греція.

4. Японія, Китай.            А. Християнство католицтво.

Б. Християнство протестантизм

В. Християнство православ’я.

Г. Мусульманство (іслам).

Д. Буддизм.

 ІV рівень( одне питання – 3 бали )                                                                                                                                                   

12. Дайте відповідь на питання. Що таке густота населення? Поясніть причині неоднакової густоти населення в світі та на території України.

2 варіант

І рівень (одне питання – 0,5 бала)                                                                                                                                    Виберіть одну правильну відповідь

1.           Як називають процес зростання частки міського населення та поширення міського способу життя?

А. Відтворення населення.

Б. Міська агломерація.

В. Урбанізація.

Г. Субурбанізація.

2.           Яке твердження про населення України є правильним? 

А. Україна – багатонаціональна держава.

Б. Русини живуть на кордоні з Росією.

В. Найбільшою формою міського розселення в Україні є мегаполіс.

Г. Більшість населення України проживає в селищах міського типу та селах.

3.           Як називають скупчення населених пунктів, між якими існують тісні зв’язки та відбуваються маятникові міграції?

А. Мегаполіс.

Б. Міська агломерація.

В. Урбанізація.

Г. Субурбанізація.

4.           Яке твердження про християнство є правильним? 

А. Друга за кількістю вірян світова релігія.

Б. Є національною релігією .

В. Становлять понад 45% населення планети.

Г. Священною книгою є коран.

5.           Що спільного мають Чернігівська, Херсонська та Миколаївська області?

А. Мають низький рівень густоти населення.

Б. Мають вихід до моря.

В. Є прикордонними областями.

Г. Є моноетнічними областями.

6.           Яка кількість населення в світі є правильним? 

А. 5,4 млд.осіб

Б. 6,4 млд.осіб

В. 7,4 млд.осіб

Г. 8,4 млд.осіб

ІІ рівень ( одне питання – 1 бал )                                                                                                                                                   Виберіть три правильні відповіді

7.           Які категорії населення належать до трудових ресурсів?

1. Безробітні люди працездатного віку.

2. Інваліди працездатного віку.

3. Працюючі пенсіонери.

4. Усі учні школи віком до 16 років.

5. Непрацюючі пенсіонери.

6. Працюючі підлітки.

7. Інваліди непрацездатного віку.

8.           Які категорії людей належать до економічно активного населення?

1. Безробітні люди працездатного віку.

2. Працюючі люди працездатного віку.

3. Зайняті у підсобному господарстві.

4. Учні старших класів середніх шкіл.

5. Працюючі пенсіонери.

6. Домогосподарки.

7. Студенти вищих навчальних закладів.

9.           Які характерні ознаки властиві країнам, які стикаються  з  проблемою «старіння нації»?

1. Тривалість життя є високою.

2. Великий відсоток осіб молодого віку.

3. Високі показники народжуваності.

4. Відносно низька смертність.

5. Високий природний приріст.

6. Низькі показники народжуваності.

7. Тривалість життя є низькою.

ІІІ рівень ( одне питання – 1,5 бали )                                                                                                                                                  

10.         Установіть послідовність націй в порядку зменшення їх чисельності в Україні.

А. Росіяни.

Б. Кримські татари.

В. Українці.

Г. Гагаузи.

11.         Установіть відповідність між міграційними потоками та їх причинами.

               1. Міграції між Індією та Пакистаном з 1947 р.

2. З країн Середземномор’я в Західну Європу.

3. З Північного Кавказу та Афганістану в сусідні країни.

4. До держави Ізраїль з 1948 р.              А. Екологічні.

Б. Релігійні.

В. Національні.

Г. Економічні.

Д. Політичні.

ІV рівень( одне питання – 3 бали )                                                                                                                                                   

12. Дайте відповідь на питання. Поясніть поняття «урбанізація», «субурбанізація», «хибна урбанізація». Яке позитивне та негативне значення для людства має процес урбанізації?

Вівторок 19.05.2020, урок №17

Тема уроку: "Географічне положення, адміністративно-територіальний устрій, історія формування і розвитку Київської області."

Київська область – адміністративно-територіальна одиниця у складі України. Розташована переважно на Правобережжі, в межах Полісся та Лісостепу. Межує на півночі з Республікою Білорусь (Гомельська область), на заході межує з Вінницькою та Житомирською областями, на сході – з Чернігівською та Полтавською областями і на півдні – з Черкаською областю.

На території нинішньої області в 1 тис. н. е. сформувалося ядро східнослов’янського етнічного масиву, наслідком чого стало утворення наприкінці 1 тис. н. е. могутньої ранньофеодальної держави – Київської Русі. Більша частина території Київської області із середини 12 століття входила до складу Київської землі, а лівобережжя – до Переяславського князівства. Після монголо-татарської навали Русь потрапила до складу Золотої Орди. Близько 1362 р. Київська земля увійшла до Великого князівства Литовського, в складі якого проіснувала як удільне Київське князівство до 1471 р. і в цьому ж році на його території було утворене Київське воєводство. За Люблінською унією 1569 р., територія Київщини відійшла до Корони Польської. За адміністративно-територіальним військовим устроєм 1649 р. тут створюються Київський, Білоцерківський та Переяславський полки.

За «Вічним миром» 1686 р. лівобережжя Київщини, а також територія між Дніпром та його притоками Ірпенем та Стугною відійшли до Російської держави й були включені до складу Київського полку. Створення губерній в Російській імперії, як вищих місцевих адміністративно-територіальних одиниць, відноситься до 1708 р. Серед перших 8 губерній Російської імперії була і Київська, утворена 18 (29) грудня 1708 р., до складу якої ввійшла значна частина території Лівобережної Київщини та значні частини територій сучасних Чернігівської, Орловської, Курської і Брянської областей. Губернським містом був Київ. Решта території Правобережної Київщини залишилася під владою Речі Посполитої.

Після приєднання Правобережної України до Росії, внаслідок 2 поділу Польщі у 1793 р. колишнє Київське воєводство Польщі включене до складу утвореного у 1781 р. Київського намісництва, перетвореного у 1797 р. знову на Київську губернію, до якої увійшла також частина повітів ліквідованих Брацлавського, Волинського та Вознесенського намісництв. Новостворена губернія розташовувалася виключно на правому березі Дніпра. До її складу увійшло 12 повітів. До неї увійшли Київський, Васильківський, Богуславський (з 1844 р. – Канівський) повіти, які ще в 1795 році були приєднані від Брацлавської губернії. До Київської губернії також увійшли: від Волинської губернії – Радомисльський повіт; від Брацлавської – Сквирський, П’ятигорський (з 1800 р. – Таращанський), Липовецький, та Махновський (з 1845 р. – Бердичівський) повіти і від Вознесенської – Черкаський, Чигиринський, Катеринопільський (з 1798 р. – Звенигородський) та Уманський повіти. Такий поділ на повіти проіснував майже без змін до 1923 р.

Після зміни державного ладу у Російській імперії у 1917 році на Україні теж відбулися значні зміни в управлінні країною, в тому числі і в Київській губернії. У 1923 р. на Україні була проведена реформа адміністративно-територіального поділу, направлена на скорочення адміністративно-територіальних одиниць і спрощення радянського апарату.

7 березня 1923 року видано постанову Всеукраїнського центрального виконавчого комітету (далі – ВУЦВК) відповідно до якої 14 повітів Київської губернії були замінені на 7 округів, а 247 волостей – на 111 районів. До складу Київської губернії увійшли такі округи: Білоцерківський (20 районів), Бердичівський (13 районів), Київський (20 районів), Малинський (10 районів), Уманський (15 районів), Черкаський (15 районів) та Шевченківський (18 районів). У 1925 р. чисельність округів скоротилася до 5 (були ліквідовані Малинський та Шевченківський округи).

Другим етапом реформування стала ліквідація губерній. У 1925 р. із зміцненням округів і районів постановою ВУЦВК від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерній і перехід до трьохступеневої системи управління» вся територія Української РСР була поділена на 41 округ, куди увійшли і 5 округів ліквідованої Київської губернії.

Наступним етапом адміністративно-територіальних перетворень стала ліквідація округів і перехід до двоступеневої системи управління. 2 вересня 1930 року ВУЦВК прийняв постанову «Про ліквідацію округів і перехід на двоступеневу систему управління». Відповідно до цієї постанови з 15 вересня 1930 року Київський округ, як і всі інші округи в республіці, був ліквідований, з того часу і до утворення областей, райони підпорядковувалися безпосередньо центру.

9 лютого 1932 року 4 сесія ВУЦВК 12 скликання видала постанову «Про утворення обласних виконавчих комітетів на території УСРР». Відповідно до цієї постанови на території України, утворені 5 областей, у тому числі й Київська. До утвореної 27 лютого 1932 року Київської області увійшли такі 100 адміністративно-територіальних одиниць: 98 районів (Андрушівський, Базарський, Баранівський, Барашівський, Баришівський, Бахмацький, Березнянський, Білоцерківський, Бобровицький, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Борознянський, Брусилівський, Буцький, Васильківський, Вищедубечанський, Володарський (кол. Білоцерківського округу), Володарський (кол. Волинського округу), Гельмязівський, Глухівський, Городницький, Городнянський, Димерський, Дмитріївський, Добрянський, Драбівський, Ємільчинський, Жашківський, Звенигородський, Златопільський, Золотоніський, Іваницький, Іванківський, Ічнянський, Кагарлицький, Кам’янський, Канівський, Козелецький, Конотопський, Коропський, Коростенський, Коростишівський, Корсунський, Корюківський, Кролевецький, Лисянський, Лугинський, Макарівський, Малинський, Малодівицький, Мархліївський, Менський, Народицький, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Новоград-Волинський, Носівський, Обухівський, Овруцький, Олевський, Олишівський, Остерський, Переяславський, Петровського Г.І., Понорницький, Попільнянський, Потіївський, Пулинський, Радомисльський, Ржищівський, Ріпківський, Розважівський, Рокитнянський, Ружинський, Семенівський, Середино-Будський, Сквирський, Словечанський, Смілянський, Сновський, Ставищенський, Тальнівський, Таращанський, Тетіївський, Троянівський, Фастівський, Хабнівський, Черкаський, Чернігівський, Чорнобаївський, Чорнобильський, Черняхівський, Чигиринський, Шосткинський, Шполянський, Яготинський та Ярунський) і 2 міськради (Київська та Житомирська), підпорядкованих безпосередньо області.

Адміністративно-територіальні кордони Київщини виходили далеко за межі теперішньої області. До Київської області входили райони сучасних Вінницької, Житомирської, Полтавської, Харківської, Черкаської та Чернігівської областей.

Після прийняття 15 жовтня 1932 року ВУЦВК постанови «Про утворення Чернігівської області», зі складу Київської області до Чернігівської відійшли такі 29 районів (Бахмацький, Березнянський, Бобровицький, Борознянський, Глухівський, Городнянський, Дмитріївський, Добрянський, Іваницький, Ічнянський, Козелецький, Конотопський, Коропський, Корюківський, Кролевецький, Малодівицький, Менський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Носівський, Олишівський, Остерський, Понорницький, Ріпківський, Семенівський, Середино-Будський, Сновський, Чернігівський, Шосткинський), до складу Харківської області – 2 райони (Драбівський і Яготинський), а до складу Київської області з Вінницької увійшло 7 районів (Бабанський, Монастирищенський, Оратівський, Плисківський, Погребищенський, Уманський, Христинівський). У складі Київської області залишилося 74 райони і 2 міськради.

4 травня 1935 року Центральний Виконавчий Комітет (далі – ЦВК) УРСР видав постанову «Про створення округів на території Київської та Вінницької областей». На території Київської області були створені 2 округи: Коростенський, в складі 9 районів і Новоград-Волинський, в складі 6 районів.

22 вересня 1937 року постановою ЦВК СРСР «Про поділ Харківської області на Харківську і Полтавську, Київської – на Київську і Житомирську, Вінницької – на Вінницьку і Кам’янець-Подільську та Одеської – на Одеську і Миколаївську області» ліквідовані округи, а зі складу Київської області до Вінницької області передано 4 райони (Монастирищенський, Оратівський, Плисківський, Погребищенський); Житомирської – 28 районів (Андрушівський, Базарський, Баранівський, Барашівський, Брусилівський, Володарсько-Волинський, Вчорайшенський, Городницький, Ємільчинський, Корнинський, Коростенський, Коростишівський, Лугинський, Малинський, Народицький, Новоград-Волинський, Овруцький, Олевський, Попільнянський, Потіївський, Радомисльський, Ружинський, Словечанський, Троянівський, Червоноармійський, Черняхівський, Чоповицький та Ярунський і Житомирська міськрада, Полтавської області – 4 райони (Гельмязівський, Золотоніський, Іркліївський та Чорнобаївський).

10 січня 1939 року виданий Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про утворення Сумської, Кіровоградської і Запорізької областей у складі Української РСР». Цим Указом до складу Кіровоградської області були включені 5 районів Київської області (Златопільський, Кам’янський, Олександрівський, Підвисоцький та Чигиринський).

Після скасування округів і передачі ряду районів із складу Київської області до Вінницької, Житомирської, Кіровоградської та Полтавської областей, станом на 10 січня 1939 року у складі Київської області залишилося 58 районів і одне міське поселення, що не входило до складу районів, республіканський центр – місто Київ.

Після звільнення території Київської області від окупації німецько-фашистськими загарбниками до адміністративно-територіального устрою Київщини внесені такі зміни:

Указами Президії Верховної Ради СРСР та УРСР перейменовані міста та райони: 12 жовтня 1943 року місту Переяслав присвоюється найменування Переяслав-Хмельницький; 11 березня 1944 року Переяславський район перейменований в Переяслав-Хмельницький і 3 травня 1944 року Корсунський район – в Корсунь-Шевченківський.

Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про перейменування, уточнення і внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів Української РСР» від 15 серпня 1944 року Київський (Святошинський) район перейменований в Києво-Святошинський район, а район імені Г.І. Петровського – в Городищенський район.

2 серпня 1948 року Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про увічнення пам’яті заступника голови Ради Міністрів Української РСР В.Ф. Старченка» Миронівський район Київської області перейменований на Старченківський. Під такою назвою він проіснував до 1962 року.

6 січня 1954 року Указом Президії Верховної Ради УРСР до складу Київської області включені Згурівський (проіснував до грудня 1962 року) і Яготинський райони Полтавської області. Після приєднання 2 районів з Полтавської області Київська область була поділена на 55 районів.

Останні суттєві зміни в адміністративно-територіальному поділі Київської області відбулися 7 січня 1954 року, коли Указом Президії Верховної Ради СРСР «Про утворення в складі Української РСР Черкаської області» Київська область була розділена на Київську і Черкаську. До складу Черкаської області увійшли 20 районів Київської області.

1 листопада 1957 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР Кагановицький район і його районний центр, селище міського типу Кагановичі Перші Київської області перейменовані відповідно у Поліський район та смт. Поліське.

Указами Президії Верховної Ради УРСР від 4 березня 1959 року ліквідовані Бишівський і Великополовецький райони Київської області; від 10 вересня 1959 року – Новошепелицький і Розважівський райони Київської області. Після ліквідації 4-х районів у складі Київської області залишився 31 район.

30 грудня 1962 року був виданий Указ Президії Верховної ради УРСР «Про утворення обласних (промислових) і обласних (сільських) рад депутатів трудящих Українською РСР», відповідно до якого радянські органи в областях УРСР були реорганізовані за виробничим принципом і утворені відповідні обласні промислові й обласні сільські ради депутатів трудящих та їх виконавчі комітети. Такі ради утворені і в Київській області.

30 грудня 1962 року Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Української РСР» на території Київської області ліквідовані 19 районів. Поділ Київської області на 12 районів проіснував до 1965 року.

4 січня 1965 року Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР» відбулося об’єднання обласних (промислових) і обласних (сільських) рад депутатів трудящих УРСР і розукрупнення районів на території Української РСР, зокрема, в Київській області. У складі Київської області утворено 7 районів: Баришівський, Броварський, Миронівський, Поліський, Сквирський, Ставищенський, Фастівський.

8 грудня 1966 року видано Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про утворення нових районів Українською РСР», відповідно до якого у складі Київської області утворені ще 5 районів: Богуславський, Бородянський, Володарський, Обухівський і Рокитнянський.

Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про утворення нових районів в Українській РСР» від 12 квітня 1973 року, в Київській області створено Вишгородський район. Київська область поділена на 25 районів: Баришівський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Володарський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський, Чорнобильський, Яготинський.

Без істотних змін адміністративно-територіальний поділ Київської області проіснував з 1973 до 1986 року.

У зв’язку з катастрофою, яка сталася на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року, в адміністративно-територіальному поділі Київщини відбулися значні зміни: 25 вересня 1986 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР утворений Згурівський район для переселенців із зони відчуження. 16 листопада 1988 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР «Про об’єднання Іванківського і Чорнобильського районів Київської області», Іванківський та Чорнобильський райони Київської області об’єднані в один Іванківський район з центром у селищі міського типу Іванків, а також протягом наступного десятиріччя рішеннями Київської обласної ради ліквідовані понад 130 сільських рад та населених пунктів зони відчуження.

Станом на 5 квітня 2011 року у Київській області налічується: районів – 25; районних рад – 25; міст обласного значення – 13; міських рад – 24; міст районного значення – 13; селищних рад – 30; селищ міського типу – 30; сільських рад – 605; населених пунктів – 1182, зокрема, міських – 56, сільських – 1126. Київська область поділяється на такі райони, міські та селищні ради:

Райони: Баришівський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Вишгородський, Володарський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський, Яготинський.

Міські ради обласного значення: Березанська, Білоцерківська, Бориспільська, Броварська, Бучанська, Васильківська, Ірпінська, Обухівська, Переяслав-Хмельницька, Ржищівська, Славутицька, Фастівська, м. Прип’ять Київської обласної ради.

Завдання:

За допомою допоміжних джерел підготувати реферат про місто Переяслав.

П'ятниця 22.05.2020, урок № 18

Тема уроку: "Природа геріону (Київської обл.).Особливості природних умов і ресурсів."

Мета:

- розвинути в учнів інтерес до рослинного і тваринного світу рідного краю;

- сформувати цілісне уявлення про природу, закономірності її розвитку і співіснування з людьми;

- виховувати в учнів любов, інтерес і повагу до рідної природи, необхідність її оберігати.

Київська область розташована в північній частині Україні, у басейні ріки Дніпро і його приток – Росі, Десни, Ірпеня, Трубіжу, Прип’яті та інших. За адміністративно-територіальним устроєм область поділена на 25 районів, 26 міст, із них 13 обласного значення (у тому числі м.Прип’ять) та 13 районного значення; 30 селищ міського типу; 1126 сільських населених пунктів.

ВОДНІ РЕСУРСИ

Київська область розташована в північній частині Україні – у басейні ріки Дніпро (довжина в межах області – 246 км). Київщина має густу річкову мережу (177 річок завдовжки понад 10 км). Київська область розташована в північній частині Україні – у басейні ріки Дніпро та його приток – Росі, Десни, Ірпеня, Трубіжу, Тетерів, Прип’яті та інших.).

На території області — Київське водосховище і частина Канівського водосховища (створені на Дніпрі). Усього в області — 13 водосховищ і понад 2000 озер. У Київській області ґрунтові та підземні води залягають у породах найрізноманітнішого віку.

КЛІМАТ

Клімат помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня −6°С, липня +19,5°С. Тривалість вегетаційного періоду 198–204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°С. За рік на території області випадає 500–600 мм опадів, головним чином влітку.

КОРИСНІ КОПАЛИНИ

Переважно будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глина, кварцеві піски, є поклади торфу і джерела мінеральних вод

РЕЛЬЕФ

Сприятливий для розвитку сільськогосподарського виробництва і транспортної інфра­структури., які мають особливості рельєфу. На півночі переважають низовинні рівнини Поліської низовини. Південно-західна і центральна частини лежать на Придніпровській височині (максимальна висота 273 метри). Східна, лівобережна територія області, розташована в межах Придніпровської низовини.

Поверхня області — горбиста рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра. За характером рельєфу ділиться на три частини. Північна частина зайнята Поліською низовиною (висота до 198 м). Лівобережжя займає Придніпровська низовина з розвиненими річковими долинами. Південно-західна частина зайнята Придніпровською височиною — найбільш розчленованою і припіднятою частиною області з абсолютними висотами до 273 м.

ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА

Геологічна будова Київської області різноманітна. Найдавніші архейські граніти виходять на поверхню на півдні області (р-н міста Біла Церква), а на лівобережжі Дніпра заглиблюються на 12 км та більше. Серед багатьох можливих варіантів водопостачання треба обрати свій – кращий саме для Ваших умов.

Південна та південно-західна частини області знаходяться на Українському кристалічному щиті, складеному дислокованими кристалічними породами докембрію, які залягають на невеликій глибіні, або виходять на денну поверхню, відшаровуючись переважно на схилах долини річок і балок.

Лівобержна частина Київщини, а також північні правобережні райони розташовані у Дніпровсько-Донецькій западині, у межах якої кристалічний докембрійський фундамент залягає на значних глибинах (до 100 – 550 м).

Осадовий чохол Дніпровсько-Донецькій западини докембрійські кристалічні западини складаються переважно з нижньоархейських гранітів і гнейсів. Поверхня щита частково вкрита товщею кайнозойських відкладів третинної та четвертинної систем.

У Київській області ґрунтові та підземні води залягають у породах найрізноманітнішого віку.

ҐРУТИ

На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах рік — дерново-глеєві, лучні й болотні ґрунти. У центральній частині на лесах — опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові ґрунти; у південних районах — глибокі малогумусні чорноземи. На Лівобережжі зустрічаються лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові ґрунти.

Загальна площа лісового фонду області — 675,6 тис.га. Для північної частини території області характерні масиви хвойних і змішаних лісів, значні площі різнотравно-злакових луків і заболочені ділянки. На півдні переважають широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа), кущі й луки. Область розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів (Київське Полісся) і лісостепової.

На півночі області переважають недреновані перезволожені і заболочені, поліські алювіально-зандрові і терасні, на півдні — луково-степові височинні розчленовані і терасні, а також лісостепові височинні розчленовані природно-територіальні комплекси. В області — 77 територій і об'єктів природно-заповідного фонду (загальна площа — 80,3 тис. га), в тому числі Дніпровсько-Тетерівське і заліське заповідно-мисливські господарства, 7 заказників (Дніпровсько-Деснянський, Звонківський, Жорнівський, Іллінський, Усівський тощо), пам'ятник природи (урочище Бабка), дендропарк «Олександрія» (Біла Церква).

ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ

Основні риси рельєфу, кліматичних і ландшафтних умов, параметри гідрологічного режиму, характер рослинності та ґрунтів Київщини визначили особливості географічного положення території області на межі Полісся і Лісостепу.

Київська область розміщена переважно на правобережжі середньої течії Дніпра. Клімат області помірно континентальний. Пересічна річна температура повітря в північній частині регіону дорівнює 6,5°С, на півдні – 7,5°С, тривалість періоду з позитивною середньодобовою температурою становить 245-250 днів. Середньорічна кількість опадів варіює в межах 480–620 мм, більша їх частина (360–435 мм) припадає на теплий період року.

Північна частина регіону належить до області Київського Полісся, де поширені ландшафти водно-льодовикових та алювіально-водно-льодовикових рівнин з дерново-слабопідзолистими ґрунтами, боровими та суборовими лісами, болотними комплексами. У районах Правобережного Лісостепу переважають ландшафти височинного підкласу різного ступеня розчленування, з лучно-степовими та широколистяно-лісовими рослинними угрупованнями.

В районах Лівобережного Лісостепу значну площу займають терасові слабкодреновані рівнини з чорноземами глибокими, лучно-чорноземними ґрунтами, плямами солонців, поширені також заплавні лучні та болотні ландшафти та борові комплекси; гідроморфні ґрунти мають ознаки содового засолення.

АГРОЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА СУЧАСНІ ДЕГРАДАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ

Значна різнорідність та складність структури ґрунтового покриву території Київської області зумовлена як особливостями геологічного розвитку регіону, що визначили різноманітність ґрунтотворних порід, відмінності форм рельєфу, умов поверхневого і ґрунтового стоку, так і давньою господарською освоєністю території. У зоні Полісся домінують дерново-підзолисті ґрунти (93,5%), для міжзональної території найбільш характерними є дерново-підзолисті та опідзолені ґрунти (87,9%), а в лісостеповій частині області переважають ґрунти чорноземного ряду (67,2%).

Найсерйознішим фактором зниження продуктивності земельних ресурсів та деградації агроландшафтів Київської області є водна і вітрова ерозія, поширені на чорноземних та близьких до них за родючістю ґрунтах Лісостепу (відповідно 134,6 та 55,5 тис. га). Підкислення ґрунтового розчину спостерігається на 195,0 тис. га, або на 19,4% орних ґрунтів, процеси засолення та осолонцювання лімітують родючість майже на 42 тис. га, або 3,4% орних земель. У Поліссі та в перехідній смузі перезволожено і заболочено майже третина земельних угідь (37,2 тис. га). Значна частина ґрунтового покриву області зазнала забруднення радіонуклідами Cs¹³⁷ та Sr⁹⁰ внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Аналіз грунтово-екологічних умов показав, що земельному фонду області притаманна певна двоїстість: з одного боку, у ґрунтовому покриві переважають родючі чорноземні ґрунти, а з другого – процеси деградації ґрунтів охоплюють практично всю її територію. Це зумовлено як природними, так і антропогенними факторами, серед яких вирішальна роль належить чинникам, пов’язаним із функціональним використанням земель.

Завдання:

Назвати тварини і рослини які найчастіше зустрічаються в регіоні!

Підготувати повідоплення про природу Київщини.

Описати один з типів грунтів регіону.

Вівторок 26.05.2020, урок №19

Тема уроку: "Населення Київської обл. Кількість та структура населення."

Одним із важливих демографічних показників області є статево-вікова структура населення. За результатами розподілу постійного населення Київської області кількість чоловіків у 2002 році становила 841463 особи, жінок – 979598 осіб. Станом на 01.01.2016 року кількість чоловіків становила 797246 осіб, або на 44217 осіб менше, а жінок – 929210 осіб, або на 50388 осіб менше. Наявне населення області за період незалежності України скоротилося з 1946,4 тис. осіб до 1732,2 тис. осіб, або на 214,2 тис. осіб (11%).

На фоні зменшення кількості наявного населення області дещо кращими є показники чисельності дітей. Кількість дітей Київської області у віці до 14 років станом на 01.01.2016 року становила 279602 особи, тоді як у 2013 році цей показник – 256375 осіб. Збільшення дитячого населення відбулося за рахунок міських поселень області, натомість цей показник у сільських населених пунктах значно менший. Це свідчить, що відбувається міграція молодих сімей з сільських територій до міст. Чисельність населення області у віці 15-64 роки станом на 01.01.2016 року становила 1184281 особа, а у віці 65 років і старше – 262573 особи, або 15,2% до всього населення. У 2011 році ці показники були наступними: осіб працездатного віку – 1024100, старше за працездатний – 421521 особа (24,6%). Кількість пенсіонерів області станом на 01.01.2016 року становила 569315 осіб, тоді як у 2011 році цей показник становив 563100 осіб, або на 6215 осіб більше .

Результати досліджень дозволяють зробити певні висновки щодо демографічних тенденцій та визначити можливості зміни динаміки чисельності населення області в майбутньому. Сама ж статевовікова структура населення є результатом особливостей народжуваності і смертності населення в конкретних історичних умовах відтворення. Кількість зареєстрованих живонароджень Київської області у 2015 році становила 20205 осіб, зареєстрованих смертей – 28429 осіб, природний приріст (скорочення) – 8224 особи. У 2010 році ці показники були наступними: кількість народжених – 19737 осіб, померлих – 28406 осіб, природний приріст (скорочення) – 8669 осіб. Катастрофічно погіршився й стан здоров’я населення. Серед померлих у 2015 році показник міського населення становить 12,9 тис. осіб, а сільського – 14,3 тис. осіб. У тому числі від деяких інфекційних та паразитарних хвороб – 0,5 тис. осіб, новоутворень – 3,7 тис. осіб, хвороб системи кровообігу – 19,2 тис. осіб, хвороб органів дихання – 0,4 тис. осіб, хвороб органів травлення – 1,0 тис. осіб, зовнішніх причин – 1,7 тис. осіб, тобто це смерті, яких могло б не бути: від дорожньо-транспортних пригод, убивств, самогубств, отруєнь, утоплень, пожеж тощо. Кількість померлих в області на початку 90-х років ХХ ст. становила 25407 осіб, тоді як у 2005 році цей показник становив 32478 осіб. Смертність населення за останні десять років суттєво не змінилася [5]. Небезпечних масштабів набули так звані соціальні хвороби – туберкульоз, СНІД, психічні розлади, а також травматизм і отруєння сурогатами алкоголю та наркотиками. Серцево-судинні захворювання та інсульти набувають статусу соціальних.

 Від хвороб люди в Україні помирають на кілька років раніше, ніж в економічно розвинених країнах. Дослідження особливостей вікової структури населення Київської області дуже важливе, оскільки воно дає змогу глибше оцінити зміни в демографічній ситуації. Вивчення населення та проблем його відтворення стає все більш актуальним завданням науки. Україна знаходиться на такому етапі демографічного розвитку, коли народжуваність зменшується, а смертність зростає. Це призводить до зменшення загальної чисельності населення і відсутності навіть простого заміщення одних поколінь людей новими. Таким чином, відтворення населення як в Київській області, так і в Україні, є звуженим. Негативний вплив на відтворення населення ще довго матиме і значне радіоактивне забруднення її території. Нині більше 3 млн. осіб проживає на території з різним ступенем радіоактивного забруднення. Вплив різних чинників, пов’язаних з цим явищем, погіршує стан відтворення населення. Це стосується досліджуваної Київської області й таких областей України, як Житомирська, Волинська, Рівненська та Чернігівська.

 Несприятлива демографічна ситуація в Україні, в т.ч. Київської області, спричинена перш за все зниженням народжуваності, яке не забезпечує навіть простого відтворення населення, причому це стосується як сільських, так і міських населених пунктів. Однією з причин цього є, очевидно, зниження життєвого рівня більшості населення, невпевненість у своєму майбутньому тощо. Зростають масштаби бездітності та однодітності сімей. До того ж, це характерно не лише для міського, а й для сільського населення. Використання трудових ресурсів у процесі праці передбачає їх відтворення, яке перебуває у взаємозв’язку із відтворенням суспільного продукту. Розширене відтворення може бути екстенсивним і інтенсивним. Екстенсивне відтворення відображає збільшення чисельності трудового потенціалу в країні та області без зміни якісних характеристик економічно активного населення. Інтенсивне відтворення трудового потенціалу пов’язане зі зміною його якості (зростання освітнього рівня працівників, їхньої кваліфікації, фізичних і розумових здібностей тощо). Специфіка виробничих відносин багато в чому визначає якісні аспекти відтворення населення. Від характеру виробничих відносин залежить рівень зайнятості та її структури за видами економічної діяльності, за статтю й віком, а це, в свою чергу, впливає на всі аспекти відтворення населення.

 Відтворення ресурсів для праці – це процес постійного і безперервного поновлення кількісних і якісних характеристик економічно активного населення. Оскільки ресурси для праці є частиною населення, то і відтворення ресурсів для праці відображає стан і характер відтворення населення як частини цілого. Система виробничих відносин впливає також на розселення людей як у масштабах країни так і області. Виробничі відносини визначають безпосередньо всі аспекти соціального відтворення населення [1]. У суспільному відтворенні населення, як наголошує І.М. Прибиткова, населення виступає водночас як продуктивна та як споживча сила, впливаючи на співвідношення фонду споживання й фонду нагромадження в національному доході. Чисельність і динаміка населення, його вікових груп (у допрацездатному, працездатному й після працездатному віці) впливають на абсолютну величину й структуру фондів споживання й нагромадження. Наприклад, від чисельності й питомої ваги населення у молодому віці залежить формування нових робочих місць для тих, хто входить у працездатний вік, із одного боку, а також будівництво об’єктів соціальної сфери: закладів освіти й охорони здоров’я, дитячих навчальних закладів, житлового фонду, побутового обслуговування тощо.

Дослiдженнями доведено, що кiлькiснi та якiснi показники вiдтворення населення визначаються чинниками зовнiшнього середовища, насамперед умовами життя. Для України, в т.ч. Київської області, характерний значний дiапазон коливання цих умов i вiдповiдно iстотнi територiальнi вiдмiнностi в рiвнях та динамiцi показникiв вiдтворення населення. Соціальний рух населення виявляється у зміні освітньої, професійної, національної та інших структур населення. Кожне нове покоління людей відрізняється від попереднього рівнем освіти та культури, професійно-кваліфікаційною структурою, структурою зайнятості, статевовіковим складом і багатьма іншими характеристиками. Розвиток людського суспільства характеризується змiнами економічної бази, суспiльними вiдносинами та всiма чинниками, що становлять об’єктивнi умови вiдтворення населення, а також змiнюють тенденцiю його на перспективу [7]. На демографічній ситуації, безперечно, позначилося й посилення міграційних процесів. З одного боку, це еміграція в прямому розумінні слова, відплив за кордон у пошуках кращих умов життя великої кількості найактивніших за репродуктивними можливостями та з економічною перспективою людей, майже чверть із яких мають вищу освіту. З другого – це величезні масштаби тимчасової трудової міграції. Сучасне відтворення населення характеризується як демографічна криза. Причини цієї кризи формувалися упродовж багатьох років, але її поглибила економічна криза в Україні. Перші прояви демографічної кризи в Україні спостерігалися вже в 80-х роках минулого століття. Це був початок депопуляції у сільській місцевості.

                        !!!!ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПО ТЕМІ!!!!

Завдання:

Написати доповідь про національні меншини Київської області!

Які головні проблеми скорочення населення в області?

П'ятниця 29.05.2020, урок № 20

Тема уроку: "Підсумковий урок"

 Питання №1                                  

Населення нашої планети становить понад...                              

А)           5 млрд. чол       Б)           6 млрд. чол.     

В)           7 млрд. чол       Г)            8 млрд. чол.     

                                           

Питання №2                                  

Основні показники природного руху населення                                       

А)           Народжуваність             Б)           Смертність        

В)           Демографічний вибух  Г)            Природний приріст

Д)           Урбанізація                                   

Питання №3

Переселення людей в межах країни, або між країнами називається Ваша відповідь:

Питання №4

Демографічний вибух це

А)  Масове переселення за межі країни                  

Б)  Різке зростання кількості населення

В)  Різке збільшення безробіття     

                         

Г)Скорочення кількості населення в країні

                                           

Питання №5                                  

Встановіть відповідність                                         

               Тип міста                          Кількість населення

1)           Середні                             А) 500 тис. – 1 млн

2)           Малі                                  Б)10 тис.-50 тис.

3)           Дуже великі                     В)Понад 1 млн.

4)           Великі                              Г)50тис.-100 тс.

5)           Міста-мільйонери           Д)100 тис.-500 тис.

Питання №6

Зростання кількості міського населення та збільшення ролі міст називається

Питання №7

Індія, США, Іспанія, Велика Британія належать до

  А) Однонаціональних держав   Б) Двонаціональних держав   В) Багатонаціональних держав

Питання №8

Які бувають види зовнішніх міграцій за тривалістю

А)           Сезонні              Б)           Маятникові

В)           Постійні              Г)            Тимчасові

                             

Питання №9                   

Які сучасні релігії називають світовими?                         

А)           Християнство   Б) Іслам

В)           Іудаїзм               Г) Буддизм

Д)           Конфуціанство              

Питання №10

Частина народу, яка проживає за межами своєї країни називається Ваша відповідь:

Питання №11

Що є головним критерієм для розрахунку кількості трудових ресурсів?

  А)  Вік                                  Б)  Рівень освіти

  В)  Кваліфікація                  Г) Статевий склад

Питання №12

Оберіть правильні твердження, що стосуються населення світу, та його розселення

А) 2/3 населення світу живуть в Азії         

  

Б) Більше половини населення світу живе в районі екватора

               

В)Більшість населення Землі проживає у 200 кілометровій смузі вздовж  узбережжя океанів    

                     

Г)Понад 50%  населення Землі живе   сільській місцевості                                                                   

Д)  Населення світу поділяється на 3 основних раси            

                НАВЧАЛЬНИЙ РІК   2020-2021

Вівторок 29.09.2020, урок №1

Тема уроку: " Читання та практичне використаня топографічних карт" 

Мета: формувати уявлення про топографічну карту та її особливості; систематизувати знання учнів про практичне використання топографічних карт, поглибити навички учнів роботи з різними джерелами інформації.
ХІД УРОКУ
 
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Налаштування учнів на відповідну робочу поведінку.
 
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Методичний прийом «Бліцопитування»
Поясніть, чому на картах виникають спотворення.
- Дайте визначення науковому поняттю «картографічна проекція». Які її види ви знаєте?
- Скажіть, що таке умовні знаки. Яке практичне значення вони мають?
- Як зображають рельєф на картах? Що таке горизонталь? З’ясуйте, чому умовні знаки повинні бути стандартними та єдиними для зображення об’єктів і явищ на планах та картах.
Наведіть приклади, коли окремі умовні знаки за своїм виглядом, формою та кольором подібні до зображуваних природних об’єктів.
 
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Методичний прийом «Евристична бесіда»
- На вашу думку, від чого залежить докладність зображення об’єктів на карті?
- 3 курсу географії 6 класу пригадайте, які завдання ви виконували за планом місцевості.
Вивчаючи географічні карти, ми відзначили, що вони неминуче мають спотворення. Якщо навіть не спотворюються кути, то спотворюються форми, відстані. Як же послуговуватись ними, якщо треба зорієнтуватися за картою та визначити напрям? Наприклад, можна скористатися планом, але як бути, коли територія велика? Для цього створена ціла наука — топографія, результатом якої є топографічні карти.
 
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Методичний прийом «Nota bene» (замітка на полях). Занотуйте визначення в зошитах: топографічні карти — це карти великого масштабу, які детально зображують малі ділянки поверхні.
Топографічні карти — детальні загальногеографічні карти великого масштабу (1:10000 — 1:1000000. Мають високу геометричну точність (забезпечують високу точність вимірювань) і географічну відповідність.

Аркуш топографічної карти масштабу 1:25000
Топографічні карти містять окремі аркуші, межами зображення (рамками карт) яких є відрізки паралелей і меридіанів, що утворюють географічну координатну сітку (для визначення географічних координат, відстаней у градусах). Основа — міжнародна карта масштабу 1:1000000 (трапеція розміром 4° по широті, 6° по довготі). Вона поступово поділяється на більші за масштабом карти з меншими за розмірами відрізками паралелей і меридіанів. Паралелі і меридіани карт підписують у кутах карти. Для зручності визначення географічних координат відстань між ними поділена відрізками на мінути і секунди.
Кілометрова сітка створена для визначення прямокутних координат, відстаней у метричній системі. Утворена вертикальними і горизонтальними лініями, проведеними через ціле число кілометрів. Горизонтальні лінії паралельні екватору і підписані на лівому і правому полях карти числом, що означає відстань від екватора. Вертикальні лінії паралельні осьовому меридіану зони в 6° довготи, яка утворюється під час використання поперечної циліндричної проекції. Таких зон утворюється 60 шт. Вертикальні лінії підписують на верхньому і нижньому полях, де цифри вказують номер зони та відстань від осьового меридіана зони.
Магнітні і географічні полюси не збігаються. Тому під час визначення напрямку на карті і місцевості (за компасом) треба врахувати це.

Методичний прийом «Практикум»
За допомогою топографічної карти визначте всі населені пункти, які розташовані в радіусі 15 км від центру вашого населеного пункту.
Методичний прийом «Проблемна ситуація»
Ви заблукали в лісі, у вас у руках компас та топографічна карта місцевості. Ваші дії?
 
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Методичний прийом «Бесіда»
- Обґрунтуйте важливість топографічних карт для практичного використання.
- Дайте визначення магнітного схилення.
- Поясніть, чому на топографічній карті не можна виміряти магнітний азимут.
Методичний прийом «Мандрівка в Інтернет»
Учитель пропонує учням самостійно знайти в мережі Інтернет «Геодезичний енциклопедичний словник» за редакцією В. Літиського — Львів: Євросвіт, 2001 р. з іл. та ознайомитись з переліком умовних позначок, які використовують під час складання топографічних карт     

                          

VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Що таке топографічні карти? Для чого їх створюють? Які вимірювання можна проводити на топографічних картах? Де використовують топографічні карти?
Топографічні карти забезпечують значну деталізацію зображення і високу точність вимірювань через незначні спотворення, тому і використовують їх повсюдно — як у господарстві, так і в науковій діяльності, а також для комплексного дослідження природного середовища. За топографічними картами з великою точністю визначають напрями, відстані та висоти.

Завдання;

Опрацювати параграф 7 Сторінки 32-34

Дати письмову відповідь на запитання !

Що таке топографічна карта?

Що таке план міста?

Які плани місцевості називаються схемами?

Чому всі вимірювання на топографічних картах мають високу точність?

 "Тематичне оцінювання."

Письмове опитування №1

І варіант

1. Який із перелічених методів географічних досліджень належить до новітніх?

А математичний	Б картографічний
В геоінформаційний	Г описовий

 

2. Укажіть правильне твердження щодо Павла Чубинського.

А засновник української наукової географії, засновник і перший керівник, директор Українського науково-дослідного інституту географії і картографії	Б один з ініціаторів створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства
В автор першої карти України	Г відомий дослідник ґрунтів України

3. Укажіть проекцію, у якій виконана наведена карта.

А азимутальна	Б циліндрична
В конічна	Г умовна

 

4. Визначте елемент, який не спотворений на карті (див. завд. 3).

А кути	Б меридіани
В площі об’єктів	Г полюс

 

5. Укажіть масштаб, придатний для створення топографічної карти.

А 1 : 20 000 000	Б 1 : 5 000 000
В 1 : 25 000	Г 1 : 1 000 000

 

6. До математичної основи карти належить:

А легенда	Б текстові і цирові дані
В проекції	Г населені пункти

 

Заповніть пропуски в реченнях.

7. Південну частину України називав Скіфією вчений _________________________ .

8. При створенні карт в конічній проекції зображення переноситься з опуклої поверхні Землі на ________________________________________________________ .

 

9. Установіть відповідність між географічними об’єктами та явищами і способами їх зображення на картах.

А Спосіб ізоліній	1. Родовища корисних копалин, печери, зсуви
Б Лінійних знаків	2. Температури повітря (ізотерми)
В Спосіб картограм	3. Поширення гірських порід різного віку
Г Спосіб якісного фону	4. Лісистість країни
	5. Кордони країн, межі областей, річки

 

10. Установіть правильну послідовність у часі життя та діяльності відомих учених, які досліджували територію України.

А С. Рудницький

Б Г. Боплан

В О. Діброва

Г Гіппократ

 

11. Використовуючи фрагмент топографічної карти атласу, визначте географічні та прямокутні координати школи біля с. Федорівка у квадраті 65-10.

 

 

Письмове опитування №1

ІІ варіант

1. Який із перелічених методів географічних досліджень належить до традиційних?

А картографічний	Б геоінформаційний
В математичний	Г аерокосмічний

 

2. Укажіть правильне твердження щодо С. Рудницького.

А автор першого географічного опису України	Б відомий дослідник клімату України
В засновник української наукової географії	Г один з ініціаторів створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства

3. Укажіть проекцію, у якій виконана наведена карта.

А азимутальна	Б циліндрична
В конічна	Г умовна

 

4. Визначте елемент, який не спотворений на карті (див. завд. 3).

А екватор	Б паралелі
В площі об’єктів	Г форма об’єктів

 

5. Укажіть масштаб, придатний для створення топографічної карти.

А в 1 см 200 км	Б в 1 см 2 км
В в 1 см 200 м	Г в 1 см 2000 км

 

6. До допоміжного оснащення карти належить:

А легенда	Б текстові і цирові дані
В проекції	Г населені пункти

 

Заповніть пропуски в реченнях.

7. Автором праці “Опис України” є ________________________________________ .

8. При створенні карт в азимутальній проекції зображення переноситься з опуклої поверхні Землі на ________________________________________________________ .

 

9. Установіть відповідність між географічними об’єктами та явищами і способами їх зображення на картах.

А Спосіб ареалів	1. Поширення певного виду рослин або тварин
Б Спосіб значків	2. Корисні копалини, географія розповсюдження несприятливих природних явищ і процесів
В Спосіб ізоліній	3. Річки, канали, кордони країн
Г Спосіб ліній руху	4. Напрями сезонних або постійних вітрів
	5. Точки з онаковими абсолютними висотами місцевості

 

10. Установіть правильну послідовність у часі життя та діяльності відомих учених, які досліджували територію України.

А Геродот

Б Г. Капустін

В В. Кубійович

Г Ібн Баттута

 

11. Використовуючи фрагмент топографічної карти атласу, визначте географічні та прямокутні координати колодязя з вітряним двигуном біля с. Малинівка у квадраті 64-12.

Вівторок 06.10.2020, урок №3

Тема уроку: " Україна на політичні карті Європи і світу".

Мета: поглибити наукові знання учнів про географічну карту; визначити істотні ознаки політичної карти світу; розкрити особливості визначення понять: «країна», «держава», «залежна територія», «невизнані держави»; закласти знання про етапи формування політичної карти світу; розвивати навички роботи з політичною картою світу, формувати вміння щодо розрізнення кількісних та якісних змін на політичній карті світу.

 

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ

Пригадайте, які джерела географічних знань для вас є найбільш зручними в користуванні та суттєво інформативними. Гортаючи зошит, назвіть методи, які ви застосовували, складаючи схему «Джерела географічних знань».

 

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Методичний прийом «Мозковий штурм»

Знайдіть політичну карту світу в атласах і спробуйте дати їй визначення, спираючись на здобуті географічні знання.

Всі варіанти, ідеї, ключові слова записують на дошці. Коли ідеї вже не надходитимуть, учням пропонують виокремити із записаних на дошці найбільш суттєві фрази, ключові слова. Урешті-решт, формується декілька визначень. Які з них є правильними? Потім формулюють загальне визначення, яке записують у зошит.

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

1. Політична карта світу.

На сучасній політичній карті світу незалежних, самостійних держав 193. Політична карта відображає тривалий історичний розвиток людського суспільства впродовж багатьох тисячоліть. Територіальний поділ світу постійно змінюється, тому й політична карта характеризується динамічністю і нестабільністю. Політична карта є об’єктом вивчення політичної географії, яка є галуззю економічної і соціальної географії, що пов’язана з політологією.

Методичний прийом «ТАК — НІ»

Пригадайте з історії, чи завжди на політичні карті світу була територія із назвою Україна. І в складі яких територій перебувала сучасна територія України:

1. Річ Посполита

2. Османська імперія

3. Австро-Угорська імперія

4. Німеччина

5. Російська імперія

6. Чехословаччина

Методичний прийом «Робота з атласами»

Знайдіть на політичні карті Україну. Назвіть країни, з якими вона межує.

 

2. Основні елементи політичної карти світу.

Територія, країна, держава. Згідно норм міжнародного права на Землі виділяють території трьох видів: території держав, залежні країни і території, акваторії і територію Антарктиди.

Методичний прийом «Проблемне запитання»

Пригадайте, між якими державами в сучасному світі точаться збройні конфлікти через спірні території. Покажіть їх на карті.

 

3. Періоди формування політичної карти світу.

Методичний прийом «Практикум»

Складання таблиці «Етапи формування політичної карти світу новітнього періоду».

Етап та його період	Події, що відображені на політичній карті світу
І етап (до 1939 р.)
II етап 1939 — середина 50-х років XX ст.
III етап середина 50-х років XX століття — середина 80-х років XX століття
IV етап з середини 80-х років XX століття до нашого часу

 

 

 

4. Зміни на політичній карті поділяють на кількісні (приєднання відкритих земель, територіальний поділ у зв’язку з воєнними діями, об’єднання чи розпад держав, купівля або обмін певних територій, збільшення чи зменшення площ суходолу морських держав) та якісні (розвиток певної суспільно-економічної формації, прийняття нової форми державного устрою, набуття державного суверенітету, створення міждержавних союзів і організацій тощо).

 

5. Політична та економічна система.

Кожна сучасна держава має певну політичну та економічну систему. Від економічного і правового розвитку держави залежать умови життд населення, міжнародний авторитет та розвиток країни. Політична система суспільства залежать від влади та методів управління цим суспільством. У сучасному світі пріоритетною політичною системою є демократія.

Методичний прийом «Nota bene» (замітка на полях). Разом із поясненням учитель демонструє за допомогою схеми види політичних систем.

 

 

Економічна система — це сукупність таких економічних процесів, які сформовані на основі відносин власності та механізму господарювання. Головним у такій системі є виробництво, розподіл, обмін та споживання.

Методичний прийом «Nota bene» (замітка на полях книги)

Разом із поясненням учитель демонструє за допомогою схеми види економічної системи.

   

 

 

6. Типологія держав.

Для того щоб полегшити ознайомлення з країнами, яких понад 200, їх групують за різними критеріями — типологія держав. Необхідність типології виникає через велику різноманітність країн світу. Держави різняться за географічним положенням, площею і формою території, національним складом і мовами, мають різну кількість населення і природних ресурсів тощо.

Методичний прийом «Географічна розминка»

Змагання. За 1 хвилину запишіть у зошиті якомога більше держав світу, які мають площу більшу, ніж Україна.

 

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Методичний прийом «Бесіда»

Поясніть, чим держава відрізняється від країни. Дайте визначення колонії. За кількісними чи якісними змінами спостерігається тенденція збільшення чи зменшення кількості держав? Висвітліть, з чого складається державна територія України.

Методичний прийом «Мандрівка в Інтернет»

Учням пропонують самостійно знайти в мережі Інтернет інформацію про членство України в міжнародних організаціях.

 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Назвіть ключові поняття, які ви сьогодні вперше почули.

Політична карта — це географічна карта, на якій відображено територіально-політичний поділ світу, материків, окремих регіонів, країн. Процес формування сучасної політичної карти світу тривалий і налічує чотири етапи: стародавній, середньовічний, новий і новітній. Головними об’єктами політичної карти світу є держави, країни, території.

 

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ

 

Україна на карті світу: за площею Україна посідає 1-ше місце в Європі та 40-ве у світі; за чисельністю населення — 6-те місце в Європі та 25-те у світі. Україна посідає провідне місце за обсягами таких видів продукції:

I місце у світі за запасами природної сірки й озокериту.

II місце в Європі за запасами ртуті та з виробництва вугілля (після Великобританії); у світі — з виробництва соняшникової олії (після Росії); з валового збору цукрового буряка (після Франції);

III місце у світі з виробництва марганцевих (манганових) руд;

V місце у світі з виробництва сталі й мінеральних добрив (після СІЛА, Китаю, Японії, Росії); літакобудування.

VI місце — з ракетобудування; у світі — за запасами урану.

VII місце — з виробництва пшениці (після Китаю,

США, Індії, Росії, Франції, Канади); з виробництва залізної РУДИ.

Україна є лідером з розробок нових технологій (вирощування монокристалів, синтез алмазів тощо).

Посідає 74 місце серед 162 країн світу за індексом людського розвитку.

Україна — член ООН, ЮНЕСКО, Ради Європи, Організації з безпеки та співробітництва в Європі.

Завдання;

Опрацювати параграф 8 Сторінки 36-41

         Дати письмову відповідь на запитання !

 

Порівняйте політичні і фізичну карти світу. З’ясуйте спільні і відмінні риси!

Які ділянки державного кордону відіграють провідну роль у встановленні зовнішніх зв’язків з іншими країнами світу?

Чим відрізняється поняття «територія суходолу» і «державна територія країни»?
Поясніть які функції виконують державні кордони України? 

П'ятниця 09.10.2020, урок №4

Тема уроку: "Географічне положення України, його види". 

Мета: дати оцінку географічному положенню України, ознайомити з площею, чисельністю населення, крайніми точками, географічним центром України; розвивати уяву, пам’ять, вміння робити висновки, порівнювати; розвивати вміння працювати з підручником, картою, складати схеми; виховувати патріотизм, почуття гордості за свою Батьківщину.
                                                    Хід уроку

І.Організація класу до уроку
- Привітання з учнями.
- Перевірка присутності учнів, наявності в них зошитів, підручників, атласів.
- Психологічна підготовка до уроку.

 

ІІ. Повідомлення теми уроку, постановка мети і завдань
1.Розповідь вчителя
- Верховна Рада України 24 серпня 1991 року проголосила незалежність України і утворення самостійної держави. Всі ми знаємо, що живемо на материку Євразія. Ми часто чули, що Україна лежить на перетині шляхів із заходу на схід, із варяг – у греки. Отже, яке положення України у світі ми ознайомимось на сьогоднішньому уроці. Запишіть тему уроку: Фізико-географічне положення України.
План
1.Географічне положення України
2.Кордони України
3.Особливості формування території України
4.Місце України на Землі.
- На протязі цілого уроку ви дізнаєтесь про різні особливості географічного положення України. Ви повинні бути уважними і в процесі пояснення заповнити таблицю.

Ознаки для характерстики	Особливості геогр.положення
1. На якому материку розміщена?	Євразія
2. В якій частині світу знаходиться?	Європа
3. Площа території.	603.7 тис.км2
4. Крайні точки.	пн – с.Грем’яч (52° 22’ пн. ш. 33° 11’сх. д.) пд – м. Сарич (44° 23’пн.ш. 33° 44’ сх.д.) зх – м. Чоп (48°05’ пн.ш 22°08’сх. д.) сх. – с.Рання Зоря  (49°15’пн.ш 40°13’сх.д.)
5. Протяжність території.	з півночі на південь – 893 км з заходу на схід – 1316 км
6.Країни, з якими межує.	Росія, Білорусь, Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Молдова
7. Якими морями омивається?	Чорним та Азовським
8. На якій тектонічній структурі розміщена?	Східноєвропейська платформа і Альпійсько-Гімалайський пояс
9. На якій формі рельєфу знаходиться?	Східноєвропейська рівнина
10. В якому кліматичному поясі розташована?	Помірний, субтропічний
11. В якій природній зоні?	Мішані ліси, лісостеп і степ
12. Які шляхи сполучення з іншими країнами?	Сухопутні, морські, річкові

ІІІ. Формування і засвоєння нових знань, умінь і навичок
1.Розповідь вчителя
- Політичне значення утворення незалежної Української держави для Європи дуже велике. З’явилась ще одна держава у цій частині світу. Величезний людський і економічний потенціал, науково-технічні можливості, працьовитий і освічений народ, значні природні багатства тощо – все це висуває Україну у потенційні лідери європейської спільноти держав.
2.Робота з картою
- Розгляньте політичну карту Європи і скажіть:
- В якій частині Європи розміщена Україна?
- Порівняйте її площу з площами інших країн Європи.
3.Розповідь вчителя
- Площа території України становить 603,7 тис. км². За розмірами території вона перевищує такі великі країни Європи як Франція, Іспанія. Наша країна займає більш як 5,7% території Європи.
4.Робота з підручником
- Розгляньте фізичну карту України, знайдіть крайні точки території України.
- В яких областях України вони розміщенні?
- Визначте координати крайньої північної, південної, західної і східної точки України.
- Визначте координати географічного центру України.
5. Робота з картою
- Розгляньте фізичну карту України, скажіть як співвідносяться між собою протяжність України з півночі на південь та з заходу на схід?
- Відстань по прямій лінії між крайньою північною і південною точками становить 893 км, між західною і східною – 1316 км.
- Розгляньте політичну карту Європи, визначте з якими країнами межує Україна.
- Якими морями омивається територія України?
- Які країни є морськими сусідами?
- Яке значення має для України вихід до Чорного моря?
- З якою країною наша країна має найдовший кордон?
- З якою – найкоротший?
6. Розповідь-пояснення вчителя
- Територія України лежить в східній Європі на межі західних і східних народів і культур. Україна може мати великі економічні вигоди від особливостей свого географічного положення. З географічним положенням, розмірами і складом території пов’язана значна різноманітність природних, економіко-географічних, етнічних особливостей України.
7. Реферативне повідомлення учнів щодо «Становлення Української держави».
- Нині до складу України входять 24 адміністративні області, АР Крим, міста республіканського підпорядкування: Київ і Севастополь.
8. Робота з картами
- Розгляньте карту кліматичних поясів світу та фізичну карту України, визначте в якому кліматичному поясі розташована Україна.
- Зіставляючи тектонічну карту світу та карту України, визначте межі в яких тектонічних структурах розташована Україна.
- За фізичною картою Європи, визначте в межах якої найбільшої форми рельєфу розміщена Україна.
- Якими горами представлені в Україні ділянки Альпійсько-Гімалайського поясу?
- Використовуючи фізичну карту, визначте як морським шляхом потрапити в Атлантичний океан?
- Якими судноплавними річками Україна з’єднується з іншими країнами?
9.Розповідь-пояснення вчителя
- Через Україну проходить вісь високого атмосферного тиску материка Євразія, її територія перебуває під впливом західних повітряних мас, що приносять циклони, а також тих, що пов’язані з впливом Азорської і Азіатської областей високого тиску. Крім циклонів з Атлантики на території України надходять повітряні маси, що формуються над Арктикою, Середньою і Малою Азією. На рівнинній території України поширені широколистяні і мішані лісові, лісостепові, степові та сухо степові ландшафти помірного поясу. І тільки на південних схилах Кримських гір знаходяться субтропічні ландшафти Середземноморського типу. В Українських Карпатах і Кримських горах проявляється властива для гір висотна поясність ландшафтів. Ландшафтні пояси своєрідні кожній з цих гірських країн у зв’язку з їх різним географічним розташуванням.

 

IV. Узагальнення і систематизація знань, умінь і навичок
Географічний диктант. Продовжте речення.
- Площа України...
- Крайня північна точка України розміщена в...
- Крайня західна точка України розміщена в....
- с. Рання Зоря  – це крайня...
- Географічний центр України розміщений в....
- Україна безпосередньо межує з....
- На сході та північному сході сусідами України є ....
- Територія України лежить в ... кліматичному поясі.
- Україна знаходиться в межах тектонічних структур...
- На клімат території України впливають повітряні маси з....

Доповніть схему.

Бесіда з учнями
- Які позитивні сторони фізико-географічного положення України?
- Що негативного у фізико-географічному положенні України?
- Як впливає фізико-географічне положення на економіку країни, життя населення?
- Чи ефективно використовує Україна своє фізико-географічне положення?

Завдання;

Опрацювати параграф 8 Сторінки 41-46

    Дати письмову відповідь на запитання на ст. 46( 1-5) !

Виконати Практичну роботу № 2 на ст. 46

Вівторок 03.11.2020, урок №5

Тема уроку: " Українна на картігодинникових поясів"

Мета: формувати в учнів наукові поняття про місцевий, поясний, літній, декретний час; формувати вміння розраховувати місцевий і поясний час; надати відомості про лінію зміни дат; продовжувати удосконалювати навички роботи з картою.

 

ХІД УРОКУ

 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Методичний прийом «Бліцопитування»

- Охарактеризуйте географічне положення України?

- Яка протяжність території України із заходу на схід у кілометрах та градусах?

- У якому напрямку обертається Земля?

- Назвіть країні точки України.

 

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Методичний прийом «Мозковий штурм»

Спостерігаючи за новинами по телевізору, ми часто бачимо, що у нас за вікном темрява, а кореспондент у режимі онлайн перебуває у світлі. Може, це диво? Переїжджаючи в іншу країну, ми вимушені накручувати стрілки годинника. Чим це обумовлено? У багатьох вас на лівій руці є годинник, навіщо він вам? Яка його функція? Відповісти на запитання «Що таке час?» нелегко. У загальному розумінні час — це безперервна низка явищ, що змінюють одне одного. Головна властивість часу полягає в тому, що він невпинно рухається вперед. Простір можна й охопити поглядом, й обмежити, а час — ні обмежити, ні зупинити. На Землі його відлік пов’язаний із рухом нашої планети навколо Сонця. Саме за сонячним годинником людина живе і працює.

Разом з учнями формулюємо тему та завдання уроку.

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Прагнення впорядкувати час у світовому масштабі виникло порівняно недавно — наприкінці XIX ст. До цього кожне місто жило за власним місцевим часом. Але з появою залізниць, розкладу руху й електричного телеграфу необхідність єдиного підходу в цій справі стала очевидною. Раніше гринвіцький час за межами Британії був необхідний лише мореплавцям і вченим, особливо географам — для точного виміру різниці довгот між спостережними пунктами.

На Вашингтонській міжнародній меридіанній конференції (1884 р.) відбулося правове закріплення так званого всесвітнього часу й поділ планети на годинні пояси. Кожні 15 градусів довготи почали відповідати одній годині. Проте в Росії аж до революції продовжували відраховувати місцевий час. Коли у Санкт-Петербурзі був полудень (12 годин), у Володимирі годинники показували 12 годин 40 хвилин і 28 секунд, у Якутську — 18 годин 37 хвилин і 52 секунди. Різниця у 29 хвилин і 4 секунди існувала навіть між Петербургом і Москвою. Тільки 1918 р. «з метою встановлення однакового з усім цивілізованим світом рахунку часу протягом доби» був виданий декрет, за яким уся територія країни поділялася на годинні пояси.

Методичний прийом «Рольова гра»

Клас умовно об’єднується в чотири групи, назвавши кожну: «Ранок», «День», «Вечір», «Ніч». Учитель називає час в Україні — кожна група називає країну або місто, якій відповідає час доби з назви групи.

Для зручності відліку часу земну поверхню поділили на 24 смуги по 15° довготи кожна — годинні пояси. У кожному поясі по центру проходить середній меридіан. Місцевий час цього середнього меридіана домовилися вважати однаковим у даний момент для всіх пунктів у межах одного годинного поясу. Місцевий час середнього меридіана поясу називають поясним. Кожному годинному поясу надано певний номер від 0 до 23. Пояс з Гринвіцьким меридіаном, що має довготу 0°, вважають початковим (або нульовим). Решті годинних поясів у напрямку від нульового поясу на схід присвоєно номери 1-й, 2-й і т. д. до 23-го. Початок нової доби починається на 180-му меридіані, який називається лінією зміни дат. (Пригадайте історію з кругосвітньою подорожжю Магеллана, коли він «загубив» добу.)

Методичний прийом «Картографічний практикум»

Знайдіть на карті Гринвіцький меридіан, місто Київ, свій населений пункт — у яких годинних поясах вони розташовані?

Час деяких годинних поясів має особливі назви. Наприклад, час нульового поясу називають західноєвропейським, час 1-го поясу — середньоєвропейським, час 2-го поясу в зарубіжних країнах називають східноєвропейським.

Більша частина території України розташована в 2-му годинному поясі. І хоча в крайніх західних і східних пунктах нашої країни місцевий час відрізняється від поясного більш як на півгодини, для зручності на всій території України запроваджено єдиний для всіх місцевостей поясний час. Середній меридіан 2-го годинного поясу (30° сх. д.) проходить майже через Київ. Тому час 2-го поясу на території України називають київським. За київським часом здійснюють рух поїздів, автобусів і літаків, міжміський телефонний зв’язок.

У багатьох країнах у літній період годинники накручують на 1 год вперед. Це роблять для того, щоб ефективніше використати сонячне освітлення та економити електроенергію. Такий «переведений» час називають літнім. Тобто літній час — це час, що йде на 1 год вперед відносно основного часу, прийнятого в даній країні. Літнім часом користуються понад 100 країн світу. В Україні стрілки годинників накручують на 1 годину вперед наприкінці березня. Наприкінці жовтня літній час відміняють, годинники накручують на 1 годину назад — відновлюється поясний час.

Методичний прийом «Час підручника»

Уважно прочитайте текст параграфа та визначте різницю між Києвом і містами Нью-Йорком, Парижем, Стамбулом, Тегераном, Пекіном, Канберрою.

Декретний час — час у Росії, накручений ще на 1 годину вперед (за декретом радянської влади в 1918 р.), тож московський час випереджає київський на 1 годину.

Методичний прийом «Розв'язуємо географічні задачі»

Алгоритм розрахунку місцевого і поясного часу.

 

  

 

  

Щоб дізнатися місцевий час, слід довготу помножити на 4 хв. Ми дізнались, на скільки час відрізняється від Гринвіча.

Ваші родичі перебувають на відпочинку в Майямі (США), ви маєте намір зателефонувати їм о 16 годині 45 хвилин. Розрахуйте, який час буде в Майямі.

Який місцевий час у точці з координатами 49° пн. ні., 34° сх. д., якщо на 12° пд. ш., 34° сх. д. зараз 12 година 30 хв.?

Визначте, який поясний час у Сумах (34° 48' сх. д.), якщо в Лондоні 1 година ночі.

Визначте поясний і декретний час Москви (37° сх. д.), якщо в Парижі (2° сх. д.) 22 години.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Методичний прийом «Бесіда»

Визначте, що є наслідком обертання Землі навколо своєї осі. У якому напрямку обертається Земля навколо своєї осі? За який час відбувається повний оберт? Використовуючи знання математики, поясніть, яким на вигляд буде шлях будь-якої точки поверхні Землі за добу. На скільки градусів вона повертається? Поясніть, чому Магеллан і його супутники, обігнувши Землю під час навколосвітнього плавання, загубили одну добу. З’ясуйте, чи можна відсвяткувати Новий рік двічі або тричі.

 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

У Назвіть ключові поняття, які ви сьогодні вперше почули. Поясніть, для чого знадобилося введення поясного часу.

Територія України розташована в межах трьох годинних поясів, але для зручності час для всієї території визначається за другим (східноєвропейським) часовим поясом, у якому розташована більша частина території України, оскільки серединний меридіан другого годинного поясу проходить поблизу Києва, час, що діє на території всієї України, називають київським. Нульовим годинним поясом є Гринвіцький. На практиці користуються поясним часом, який визначають за середнім меридіаном кожного пояс

https://www.youtube.com/watch?v=4kcMYG-bjaI

Завдання;

Опрацювати параграф 11 Сторінки 51-54

   Дати відповіді на запитання!

Що таке місцевий час,і чому  він не однаковий на різні довготі?

Що називають поясовим часом?

Для чого вводиться літній час?

 

П'ятниця 06.11.2020, урок №6

 

Тема  уроку: Практична робота 3. Аналіз карти годинних поясів світу. Розв’язування задач на визначення часу.

Мета уроку:  навчитися читати карти України, закріпити навички роботи з контурною картою, сформувати вміння робити розрахунки з визначенням місцевого, поясного часу та географічних координат.

ЕТАПИ УРОКУ

І. ПРИВІТАННЯ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Учитель оголошує тему уроку, записану на дошці,

ІІІ. ОЧІКУВАННЯ

Після цього уроку учні зможуть аналізувати карту часових поясів, показувати лінію зміни дат, наводити приклади рулювання часу в різних країнах світу

ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Який поясний час у Старокостянтинові (27° 13′ сх. д.), якщо в Лондоні 1 година ночі?
Серединним меридіаном для міста Старокостянтинова є 30° сх. д. (що означає приналежність до 2-го годинного поясу: 30° : 15° = 2). Оскільки 2-й годинний пояс розташований на схід від Лондона (Ґринвіцького меридіану), то різницю в поясному часі слід додавати: 1 год.+ 2 год. = 3 год. Відповідь: Поясний час у Старокостянтинові 3 години ночі

V. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

VІ. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ

Учні виконують практичну роботу 3 в практикумі з друкованою основою за завданнями які там містяться.

1. Ваш однокласник разом із батьками виїхав в м. Калгарі (Канада). Визначте найкращий час для спілкування з ним за допомогою Skype.

2. Менеджер компанії «Vista@» відправляється в Японію на Міжнародну конференцію з кадрових питань, яка розпочнеться 12 вересня о 9 годині ранку. Визначте час на який він має купувати квиток, якщо відомо: у повітрі літак перебуватиме 8 годин.  

Або http://24timezones.com/map_uk.htm

Завдання: Користуючись картою часових поясів світу, розв'яжіть за­пропоновані задачі:

1. Визначте поясний час у Лондоні, якщо у Києві 15.00;

    Лондон - 0 час. пояс; Київ - II час. пояс.

    Різниця у по­ясному часі - 2 год.

    15.00 - 2 год = 13.00.

2. На скільки годин і в якому напрямку слід перевести стрілки годинни­ків пасажирам, якщо вони прилетіли: з Києва у Нью-Йорк;

   Київ - II час. пояс; Нью-Йорк - XIX час. пояс.

   Різниця у поясному часі між II і XIX часовими поясами - 7 год.

   Відповідь: оскільки Нью-Йорк розташований західніше Києва, то слід перевести стрілки годинника на 7 год. назад

VІІ. ХВИЛИНКА РОЗВАНТАЖЕННЯ

VІІІ. КОРЕКЦІЙНО-ОЦІНЮЮЧИЙ ЕТАП

Тестові  завдання:

1. Місцевим часом називають

а) час, прийнятий у межах часового поясу;

 б) час, однаковий у даний момент для всіх точок, розташованих на одному меридіані;

в) гринвіцький час;  г) час, яким користуємося влітку

2 Лінія зміни дат – це мередіан:

а)0 ; б) 180 ; в) 90;  г)15

3. Для відліку на земну поверхню поділили на пояси :

а) 23; б) 15; в) 20; г) 24

4.  Що таке «поясний» час?

а) літній час; б) час першого часового поясу; в) час на певному меридіані і в певний момент; г) декретний  час.

 

Вівторок 10.11.2020, урок №7

Тема уроку: "Узагальнюючий урок зі Вступу, розділів Географічна карта та робота з нею, Географічний простір України."

Варіант 1

Тести (1 тест – 0.5 б.)

1. Коли вперше в літописах вжито назву «Україна»
    А 1187 р.       Б 1213 р.          В 1667 р.         Г 1919 р.

2. Визначте, якими умовними знаками зображують  кордони, річки, тектонічні розломи, трубопроводи
     А Позамасштабні       Б Пояснювальні      В Лінійні       Г Масштабні

3. Укажіть протяжність території України із заходу на схід.

А 1316 км      Б 1136 км     В 893 км        Г 983 км 

4. Укажіть державу, з якою України має найкоротший суходільний кордон.

А Росія     Б Словаччина      В Угорщина        Г Молдова

5. Укажіть місто, яке є адміністративним центром Закарпатської області.

А Ужгород      Б Рівне       В Мукачеве        Г Луцьк

6.  Яка площа України?

     А. 607,3 тис. км2.    Б. 703,6 тис. км2.    В. 603,7 тис. км2.    Г. 307,6 тис. км2.

 

7. Установіть відповідність між географічними координатами міст та різницею місцевого часу між ними? (2 б.)

А. 40 хв -     1. Сімферополь (45°пн.ш., З4°сх.д.) і Львів (50°пн.ш., 24°сх.д).

Б. 4 хв -       2. Чернівці (48°пн.ш., 26°сх.д.) і Хмельницький (49°пн.ш., 27°сх.д). 

В. 16 хв -     3. Харків (50°пн.ш., 36°сх.д.) і Черкаси (49°пн.ш., 32°сх.д).

Г. 36 хв -     4. Рівне (51°пн.ш., 26°сх.д.) і Суми (51°пн.ш., 35°сх.д).

 

8. Установіть відповідність між географічними об’єктами України та їх характеристиками. (2 б.)

1. Село Ділове.. -                     Г. Крайня Північна точка України.

2.  Хутір Грем'яч -                     В. Географічний центр Європи.

3. Село Рання Зоря. -                Б. Крайня Східна точка України.

4. Селище Добровеличківка. -   A. Географічний центр України.

 

9. Установіть  відповідність між способами картографічного зображення та об’єктами, для зображення яких їх застосовують: (2 б.)

1 спосіб знаків руху                                        А поширення корисних копалин;

2 спосіб картограм і картодіаграм                 Б запаси земельних ресурсів;

3 спосіб ареалів                                                В морські течії;

4 спосіб кількісного фону                                Г природні зони;

                                                                          Д густота населення       

 

10. Дайте визначення: держава (1б.)

11. Перерахуйте області, що межують з кордоном  (2 б.)                             

 

 

 

 

 

Варіант 2

Тести (1 тест – 0.5 б.)

1.Київський — це час...

A. Нульового годинного поясу.      Б. Першого годинного поясу.

B. Другого годинного поясу.      Г. Третього годинного поясу.

2.Що зображено на політичній карті світу?

А. Міжнародні організації,          Б. Держави та залежні території.

В. Густота населення.                  Г. «Гарячі точки» планети.

3.Виберіть область України, розташовану на обох берегах Дніпра.

   А Дніпропетровська.      Б Сумська,         В  Вінницька.        Г Одеська.

4.Хто з учених вперше склав детальні топографічні карти території України та помістив їх у книжці «Опис України»?

A. С. Рудницький.     Б. Гійом де Боплан.    B. П. Тутковський.   Г. Геродот.

5. Найдовший кордон Україна має з:

   А Польщею    Б Росією    В Білоруссю     Г Угорщиною

6.Форма правління в Україні:

   А Республіка    Б Монархія    В Федерація     Г Держава

 

7. Установіть відповідність між географічними об’єктами України та їх характеристиками. (2 б.)

1. Хутір Грем'яч. -                     А. Крайня Північна точка України.

2. Село Ділове. -                       Б. Географічний центр Європи.

3. Село Рання Зоря. -                B. Крайня Східна точка України.

4. Селище Добровеличківка. -   Г. Географічний центр України.

 

8. Установіть відповідність між географічними об'єктами та способом їх зображення на тематичних картах?  (2 б.)

А. Спосіб ізоліній. -                1. Середні температури повітря.

Б. Позамасштабні значки. -    2. Адміністративні області.

В. Спосіб якісного фону. -      3. Густота населення.

Г. Значки рухів. -                   4. Морські течії.

 

9. Установіть відповідність між географічними координатами міст та різницею місцевого часу між ними?  (2 б.)

А. 40 хв -     1. Сімферополь (45°пн.ш., З4°сх.д.) і Львів (50°пн.ш., 24°сх.д).

Б. 4 хв -       2. Чернівці (48°пн.ш., 26°сх.д.) і Хмельницький (49°пн.ш., 27°сх.д). 

В. 16 хв -     3. Харків (50°пн.ш., 36°сх.д.) і Черкаси (49°пн.ш., 32°сх.д).

Г. 36 хв -     4. Рівне (51°пн.ш., 26°сх.д.) і Суми (51°пн.ш., 35°сх.д).

 

10. Дайте визначення: карта (1б.)

11. Перерахуйте області, що межують з кордоном.     (2 б.)    

П’ятниця 13.11.2020 , урок №8         

 

Тема  уроку:  Форми земної поверхні. Простягання низовин, височин, гір, річкових долин. Карта «Фізична поверхня».

Мета  уроку:  поглибити  сформоване  в  учнів  поняття  «рельєф».  Надати відомості про різноманітні форми рельєфу, що розташовані  на території України (відповідно розглянути загальний план будови поверхні,  закономірності  поширення основних форм  рельєфу (низовин, височин, гір). Поглибити  в учнів  вміння працювати з картами атласу та  застосовувати свої  знання на практиці  під час роботи з різноманітними тестовими завданнями різних рівнів складності та під час розв’язування  задач. Навчити  учнів  називати  і  показувати  на  карті: основні орографічні одиниці України: низовини, височини гірські пасма, головні річкові долини, найвищі точки рівнинної частини України, Українських  Карпат і Кримських гір.

 

  

                                          ЕТАПИ УРОКУ

 

I.   ПРИВІТАННЯ

 

Вчитель  пропонує учням  об’єднатись у   групи, кожна   група  обирає  головного  учня  для  надання  повідомлення  під  час  роботи  з  прийомами  «Домашня  заготовка», «Навчаючись сам, навчаю інших», «Географічний практикум».

 

II.   АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

 

Вчитель: розпочинаємо  урок  з  перегляду  мультимедійної  презентації  «Рельєф  суходолу» (з елементами  ІТН «Мікрофон», «Лови  помилку») з  метою  повторення  відповідного  матеріалу  з  курсу  «Загальна  географія»  6  клас (слайди 1-5).

 

I.               ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

 

Вчитель:  продовжує  наш  урок   поетична  хвилинка (на  фоні  ліричної  музики  звучить  вірш  Ліни  Костенко «Усе  моє, все зветься  Україна»):

 

Буває,  часом  сліпну  від  краси.

Спинюсь, не  тямлю, що  воно  за диво, –

оці  степи, це  небо, ці  ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є - дорога, явори,

усе  моє, все  зветься – Україна.

 

Така  краса, висока  і  нетлінна,

що  хоч  спинись  і  з  Богом  говори.

 

IV. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

 

Вчитель: отже,  переходимо до  вивчення  нового  матеріалу  з теми «Рельєф  України». Розглянемо загальні  відомості  про рельєф  України. Рельєф – нерівності  земної  поверхні. Від  особливостей геологічної будови  залежать форми  рельєфу. Вивчення  рельєфу певної території неможливе без ознайомлення із  складом  та  властивостями  гірських  порід, без  розуміння внутрішніх  процесів, що  відбуваються  у  надрах  нашої Землі. Територія України формувалася протягом багатьох геологічних епох. На її розвиток  впливали   різноманітні  тектонічні рухи, давні  зледеніння, дія вітру, робота річок, діяльність  людини.

 

Для  рельєфу  України  характерні переважно рівнинні території. Рівнини  займають  95%  площі  країни. Близько 70% рівнинної  частини  припадає на  низовини, 25% -  височини. Відповідно гори  займають лише 5% території  України.  Рівнинна  частина  території  України  піднімається над  рівнем  моря  приблизно  на  175 м. На Азово-Чорноморському  узбережжі  абсолютні  висоти  коливаються  в  межах 10-15 м, а  на  височинах  від 300 до 400 метрів гірські  хребти  досягають  висот 1700 - 2000 м.

 

З  тектонічними  структурами   тісно  пов’язане  розташування основних  форм  рельєфу  України. 4/5 площі України  належить до Євразійської  літосферної  плити, 1/5 - до  Середземноморського  рухливого  поясу. Розглянемо  більш детально  загальний  план  будови  поверхні,  простягання  низовин, височин.  Отже, на  території України виділяють низовини  з  середніми  висотами: Поліську (150—200 м), Придніпровську (50—110 м), Причорноморську (10—120 м), Північнокримську (40 м),  Закарпатську (100—120 м).

 

Вчитель  використовує  прийом  «Домашня   заготовка». Учням  завчасно  потрібно  було  підготувати  коротеньку  розповідь  та  вірш про різноманітні  форми рельєфу, які  розташовані  на території України. Паралельно  вчитель  демонструє  окремі  слайди  презентації  «Рельєф  суходолу» .

 

Учні  готуються  до  повідомлень (використовується  прийом  «Навчаючись сам, навчаю  інших».

 

Вчитель: в  межах  України  виділяють височини та кряжі. Придніпровську (150—320 м), Приазовську (150—300 м), Подільську (150—320 м), Волинську (220—340 м), частково  Середньоруську (190—200 м),  Передкарпатську  (650—800 м), Донецький кряж (175—300 м), Словечансько-Овруцький кряж (316 м), (презентація  «Рельєф суходолу»)

 

Група  V,  учень 1:  на  заході  України  розташовані Подільська та Волинська височини. На території Волинської височини виділяється Мізоцький  кряж. Територія  височини  слабохвиляста, розчленована  долинами, балками та ярами. На  Подільській височині розташовані  окремі масиви: Кременецькі гори, Гологори, Розточчя, Опілля, Товтри. Поширені карстові форми рельєфу. Абсолютні  висоти  Подільської  височини  становлять  320-350 м. Найвищою точкою  височини є гора  Камула з висотою 471 м (презентація  «Рельєф суходолу»  ).

 

Учень 2  зачитує  вірш  Ігоря  Волощука «Подiльський  край, земля моїх батькiв»:

 

Подiльський  край, земля  моїх  батькiв,

Тут  пращури  oдвiчно  хлiб  ростили,

Тут  боронились  вiд  степовикiв,

Народжувались, жили  i  любили...

 

Блакитний  наш  безмежний  небокрай,

Поля, де  золотом  засiяна  пшениця,

Озер i рiк  срiблястий  водограй,

А  на  кутку  села - стара  криниця.

Славетний  край  хоробрих  козакiв,

Дiвочої   краси, де  пiсня  ллється,

Чарiвнiсть   українських  вечорiв,

i  серце  в  парубкiв  у  грудях  б`ється.

Тут  образи  в  кутку  пiд  рушниками,

Бiленька  пiч, звичайно, смак  борщу,

I  чорнобривцi  в  квiтниках  у  мами,

В  очiкуваннi  лiтнього  дощу.

Ось  за  столом  збираються  родини,

I  чути  смiх, i радiсть  у  дворах,

Подiльський   край - перлина  України,

Вiдвертiсть, щирicть  у  моїх  словах.

I  споконвiчно  тут  селилися лелеки,

Вони  були  щасливi  в  цiй  землi.

I  вiдлiтавши  у  краї  далекi,

Все  ж  повертались  у  мicця  свої.

Подiльський   край, земля  моїх  батькiв,

Тут  пращури  oдвiчно  хлiб  ростили,

Тут  боронились  вiд  степовикiв,

Народжувались, жили  i  любили...

 

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти, які  згадувались у повідомленні  на  велику  контурну   карту  України.

 

Група VІ,  учень 1: у  центральній  частині України розташована Придніпровська  височина, абсолютні висоти якої становлять 280 - 320 м на півночі і до 150-170 м на півдні. В східній  частині височини  розташовані Канівські  гори. Придніпровська  височина  розташована  уздовж  правого берега річки Дніпро. На північному заході вона поступово переходить у Поліську низовину, на заході - у Подільську височину, а на південному сході - у Приазовську  височину (презентація  «Рельєф суходолу»  ).

 

Учень 2  зачитує  уривок  вірша   Тараса Шевченка  «Над  Дніпровою  сагою»:

 

Над  Дніпровою  сагою

Стоїть  явор  меж  лозою,

Меж  лозою  з  ялиною,

З  червоною  калиною.

 

Дніпро  берег  риє-риє,

Яворові  корінь миє.

Стоїть  старий,  похилився,

Мов  козак  той  зажурився.

 

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти  на  контурну   карту  України.

 

Група  VІІ,  учень 1:  поблизу  Подільської  височини  розташована  Хотинська  височина -  хвилясте  горбисте  пасмо, що розкинулося  на  50 км у межиріччі  річок  Дністра  і Пруту, середня висота – 400 м. Найвища  точка – гора  Берда (515 м), що  є  найвищою  точкою  рівнинної  частини України. Більша частина території  Хотинської  височини  вкрита  буковими  та дубовими лісами (презентація  «Рельєф суходолу»  ).

 

Учень 7  зачитує  уривок вірша  Володимира  Мірошника  «Хотин»:

 

Дощ в Хотині, жовта  глина  пливе  від  водички,

 

По парасольці  краплини  холодні  товчуть,

 

Зелено долі, а там  вдалині  біля  річки,

 

Мури  міцної  фортеці  угору  встають.

 

Тут  під  моїми  ногами  завмерли  сторіччя,

 

Світиться  жовтий  піщаник  і  білий  вапняк,

 

Щось  зруйнували, і  тільки  фортеця,  як  вічна,

 

Як  Україна, яку  не  зламати  ніяк…

 

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти, які  згадувались у повідомленні  на    контурну   карту  України.

 

Група VІІІ, учень 1:  для  Приазовської  височини  характерні  виходи кристалічних порід на поверхню. Кристалічні породи утворюють підвищення - «могили». Територія  розчленована  долинам річок, великих ярів і балок. Найвищою  точкою  Приазовської  височини є гора Могила - Бельмак  (324 м), (презентація  «Рельєф суходолу»  ).

 

Учень 2  наносить   географічні  об’єкти  на    контурну   карту  України.

 

Група IX, учень 1:  на  південному  сході  України  знаходиться Донецька височина, витягнута з північного заходу на південний  схід  350-кілометровою смугою при найбільшій ширині до 150 км. На території відбуваються процеси руйнування: осипи, обвали, зсуви, карсти. Найвища точка Донецького  кряжу -  гора  Могила-Мечетна  367 м. Сьогодні  на території  Донецької височини поширені  антропогенні форми рельєфу: вугільні  терикони, кар’єри (презентація  «Рельєф суходолу»  ).

 

Учень 2  зачитує  вірш   Володимира  Сосюри  про Донеччину:

 

Немов  душею  п'ю  твого  труда  весну  я

У  радості  степів, у  гомоні  дібров,

І  музику  гудків  твоїх  я  знову чую,

Донеччино  моя, життя  мого  любов!

 

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти, які  згадувались у повідомленні  на    контурну   карту  України.

 

Група  І,  учень 1:  крайню  північно-західну частину  України  займає  Поліська  низовина. Це - сильно заболочена рівнинна територія з широкими вододілами і річковими долинами. На території зустрічаються підвищення  та  окремі  горби. Висоти Поліської низовини не перевищують 200 м. Найвищою територією  є  Словечансько-Овруцький  кряж, який  піднімається  до висоти  316 м. Особливістю   території  є наявність великої кількості озер, торфовищ. Тут розташований найбільший  в Україні  резервуар  підземних вод (презентація «Рельєф суходолу»  ).

 

Учень 2  зачитує   уривок  вірша  «Полісся»  Надії  Красоткіної:

 

Ой   Полісся, ти  моє  Полісся.

Тут  озера, над  ставками  верби.

Льон  до  горизонту  від  узлісся

Так  зацвів, неначе  впало  небо…

 

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти, які згадувались  у повідомленні   на велику  контурну   карту  України.

 

Група ІІ,  учень 1: на  південь  від  Поліської  низовини  вздовж  лівого берега  Дніпра  простяглася    Придніпровська   низовина. Її  поверхня похилена в західному  і  південно-західному напрямах. Абсолютні висоти коливаються  від 170-140 до 120-90 м. В її межах виділяється  широка  долина  Дніпра  з крутим правим  берегом. Для  даної  території  особливим  є  хвилястий  характер  рельєфу,  яружно-балкова  система,  льодовикові  та водно-льодовикові  форми  рельєфу. Тут  поширені  лісостепові, частково  степові  ландшафти. На сході долина  Дніпра поступово переходить у Полтавську  рівнину, яка  має плоску і горбисту поверхню з долинами та балками (презентація «Рельєф суходолу»  ).

 

Учень 2  зачитує  вірш (автор невідомий):

 

Блакитне  небо  дивиться  у  воду,

А сонце  пестить  річку  раз  у  раз.

І  де  Дніпро  здобув  цю  дивну  вроду,

Яка  чарує  кожного  із  нас?

 

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти  на  велику  контурну   карту  України.

 

Група  ІІІ,  учень 1:  Причорноморська низовина розташована на півдні України, абсолютні  висоти  становлять 150-120 м. Низовина  поступово знижується до Чорного моря. Для неї  характерні  яри, балки, а  вздовж  узбережжя - осипи, обвали,  зсуви.  Складовою  частиною її є Північнокримська рівнина. Поверхня  рівнини поступово знижується до затоки Сиваш (Гнилого моря). Абсолютні висоти становлять 40 м над рівнем моря (презентація  «Рельєф суходолу»  ).

 

Учень 2  зачитує  вірш  Галини  Литовченко «Сиваш в тумані»:

 

Густий  туман  над  Сивашем

 

Кортить, мов  сіль, черпать  ковшем.

 

Немов  кисіль, ропа  молочна 

 

Висить  в  повітрі...

 

Човни  гуртом – що  темна  гать,

 

Доверху  кілем  міцно  сплять.

 

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти  на  контурну   карту  України.

 

Група  ІV,  учень  1: на  південному  заході  України  розташована  Закарпатська низовина. Абсолютні  висоти низовини 120-105 м. Поверхню Закарпатської низовини утворює плоска терасована  долина річки Тиси з притоками (презентація «Рельєф суходолу» ).

 

Учень 2  зачитує  вірш Оксани  Корнієнко «Люблю  тебе, прекрасне Закарпаття!»:

 

Карпатський  світ, мальований  на  горах

Розкинувся  розлого  та  безкрайно.

З  небес  веселками  сім  нот  мажору

Чарівну  тиху  радість  нам  зіграють.

Смереки, пагорби  та  квіти  на  подвір’ях,

І  сонний Уж  у  липовому  цвіті.

Мукачево… І замок  у весіллях,

Де  Корятович  мріє  крізь  століття.

Румунські  села  та  русинський  говір.

Несуть  угорське  слово  Верке  води.

Та  перша  шана  українській  мові

У  батьківщині  багатьох  народів.

Австрійський  замок,  озеро,  латаття…

Люблю  тебе, прекрасне  Закарпаття!

 

Учень 3  наносить   географічні  об’єкти, які  згадувались у повідомленні  на  велику  контурну   карту  України.

 

Вчитель: розглянемо  загальний  план  будови  поверхні, простягання  гірських  систем. На  території  України виділяють дві гірські системи – Українські  Карпати  та  Кримські  гори.

 

Вчитель  зачитує  вірш   Андрія  Олеськіва   «Українські  Карпати»:

 

Гірські  нескорені  вершини,

Які  занурились  у  хмари.

Ліси  дрімучі, полонини,

Старі  колиби  і  кошари.

Вітри  ласкаві  та  сердиті,

Духмяні  трави  запашні.

Громи  ревуть  несамовиті,

Струмок  дає  води  душі.

Стрімкі    потоки,  водоспади,

Могутні  скелі, спів  трембіти.

Я  йду  до  Вас  мої  Карпати-

Одні  такі  на  цілім  світі.

 

Вчитель продовжує: Українські  Карпати  (Лісисті  Карпати) це - частина гірської  системи  Карпат  на  заході  України. Довжина  їх від верхів’їв  ріки Сян  до витоків  Сучави становить 280 км, ширина - понад   100 км. Вони займають територію  Закарпатської, частково Львівської,  Івано-Франківської та  Чернівецької областей. Площа - понад 24 тис. км². Гірські  хребти, розділені поздовжніми  улоговинами та  розмежовані  глибокими поперечними долинами, що простягаються з північного заходу на південний схід. Гора  Говерла  (2061 м)  - найвища вершина  Українських  Карпат  і  найвища  точка  України.  Українські  Карпати  це -  молоді  гори  альпійського  горотворення, з геологічною будовою -карпатський фліш (презентація «Рельєф суходолу» або презентація «Українські  Карпати», (на  вибір  учителя).

 

У фізико-географічному  районуванні Українських Карпат виділяють: Зовнішні Карпати, Вододільно-Верховинські  Карпати, Полонинсько-Чорногірські  Карпати, Вулканічні Карпати та Рахівсько-Чивчинські гори (презентація  «Рельєф суходолу»)

 

Учень 3, групи VІІІ   наносить   географічний  об’єкт на    контурну   карту  України.

 

Вчитель  використовує  прийом  «Домашня   заготовка». Головні учні  кожної  групи   розповідають  про  Українські   Карпати.  Паралельно  вчитель  демонструє  презентацію «Українські  Карпати».

 

Група  І,  учень:  Зовнішні або Скибові  Карпати поділяються на: Східні Бескиди, Горгани, Покутсько-Буковинські  Карпати. Бескиди розташовані на півночі Українських Карпат, а також частково на території Польщі. Вони  поділяються на  Верхньодністерські  та  Сколівські  Бескиди. Найвища точка - гора Магура (1362,7 м), а середні висоти становлять від 800 до 1200 м (презентація «Українські  Карпати»,).

 

Група ІІ,  учень: Горгани  розташовані на південний схід від Бескидів, між ріками  Свіча  і  Прут. Найвища  точка - г. Сивуля Велика (1836 м), а середні висоти  становлять від 1400 до 1700 м. Характерна  особливість  – кам'яні  розсипи на вершинах гір.

 

Група ІІІ, учень:  Покутсько-Буковинські Карпати (Запрутські Горгани) розташовані  на  південному  сході  Українських Карпат. Найвища точка - гора Ротило (1483 м). Середні  висоти  900-1400 м. Відповідно  особливістю гір є  кам’яні  розсипи, значне заліснення (презентація «Українські  Карпати»).

 

Група ІV,  учень: Вододільно-Верховинські  Карпати розташовані в центральній  частині  Українських Карпат вздовж межі Львівської та  Закарпатської  областей. Найвища  точка -  г. Братківська (1788 м), середні висоти становлять 1000-1400 м. Характерна  особливість -  велика залісненність, на вершинах трапляються верховини та подекуди кам’яні розсипи(презентація «Українські  Карпати»).

 

Група V, учень:  Полонинсько-Чорногірські  Карпати  розташовані у Закарпатській  і  частково Івано-Франківській областях. Складаються із полонин Рівної,  Боржави, Красної,  Свидовця  і  Чорногори. Середні  висоти – 1500 – 2000 м. Найвища точка -  г. Говерла (2061 м). Характерна  особливість даних гір це – субальпійські та альпійські луки (презентація «Українські  Карпати»).

 

Група VІ,  учень: Вулканічні  Карпати  розташовані у Закарпатській  області. Середні висоти 600 – 1000 м. Найвища точка- г. Бужора (1081 м). Характерна особливість - залісненність вершин і наявність скель вулканічного походження (презентація  «Українські  Карпати»).

 

Група VІІ,  учень:  Мармароські  Карпати  розташовані у Рахівському районі  Закарпатської  області  на кордоні з Румунією. Складаються з Рахівських і Чивчинських гір. Середні  висоти  становлять 1500 – 1900 м. Найвища точка - гора  Піп Іван Мармароський (1936 м). Характерні особливості - субальпійські та альпійські  луки  на  вершинах  і наявність  скель-останців (презентація «Українські  Карпати»).

 

В  Українських Карпатах розташовано ряд  заповідних територій, а саме:  біосферний  заповідник  Карпатський; природний  заповідник Горгани;  національні  парки: Карпатський, Сколівські  Бескиди,  Ужанський, Синевир, Вижницький...

 

Учень 3, групи VІІІ   наносить   географічні об’єкти  на велику   контурну   карту  України.

 

Вчитель  продовжує:  Кримські  гори  150-кілометровою  дугою  простягаються на території Кримського півострова з північного сходу (поблизу Феодосії) на південний  захід (біля Балаклави). Вони  складаються  з трьох паралельних гірських пасом-куест, які характеризуються крутими обривистими південно-східними і пологими  витягнутими  північно-західними  схилами. Висота і розміри куест  збільшуються з південного сходу на північний захід (презентація  «Рельєф суходолу»  ).

 

Учень 3, групи VІІІ   наносить   географічні  об’єкти, які  згадувались у повідомленні  вчителя  на    контурну   карту  України.

 

Вчитель: отже, Кримські  гори  займають  крайній південь Кримського півострова. Вони простягаються з заходу на схід на 180 км. Кримські гори  сформувались в епоху альпійської складчастості.  В  межах  Кримських  гір виділяють: зовнішнє пасмо (250-320 м), внутрішнє  пасмо (близько 500 м), головне пасмо (1200-1500 м) з найвищою точкою г. Роман-Кош (1545 м). Схили пасом асиметричні: південні - круті і урвисті, північні - пологі. Це пов’язано з розмиванням м’яких порід в гірських  нашаруваннях. Довгі і похилі схили зовнішнього і внутрішнього пасом збігаються з напрямом залягання стійких гірських порід – вапняків. Круті схили - наслідок руйнування м’яких порід - мергелів і глин.

 

Головне  пасмо Кримських гір найвище. Воно становить суцільний ланцюг плоских безлісих масивів, що називаються яйлами: Бабуган-Яйла, Ай-Петринська,  Ялтинська,  Нікітська, Чатир-Даг, Демерджі, Карабі-Яйла та інші. Узбережні схили головного пасма закінчуються Південним берегом Криму, де поширені ерозійні, зсувні та вулканічні форми рельєфу. В  Кримських горах  розташовано ряд  заповідних територій, а саме:  природні заповідники: Кримський, Ялтинський  гірсько-лісовий, Карадазький. Вчитель продовжує: розглянемо  висотну  поясність гірських систем України (демонстрування  таблиці  або презентації  «Українські  Карпати»).  

 

 

 

 

            

Завдання;

Опрацювати параграф 12 Сторінки 57-60

         Дати письмову відповідь на запитання !

Охарактеризуйте рельєф України!

Яка найвижча точка України?

Назвіть найбільші низовини і височини! І дайте характеристику одній з них( на вибір)

 

П’ятниця 12.02.2021 , урок №9

 Тема уроку: Районування природних ландшафтів та їх відображення на картах

Мета: формувати в учнів знання про одиниці фізико-географічного районування; з'ясувати наукове та практичне значення фізико-географічного районування; визначити принципи відокремлення одиниць фізико-географічного районування на території України; формувати практичні навички роботи з картою фізико-географічного районування.

 

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання. Налаштування учнів на успіх.

 

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Методичний прийом «Бліцопитування»

- Дайте визначення понять: «ландшафт», «чинники утворення ландшафтів», «природні компоненти ландшафтів», «природні ландшафти», «антропогенні ландшафти».

- Поясніть, з якою метою класифікують ландшафти.

- З’ясуйте, які виділяють одиниці класифікації ландшафтів.

- Поясніть, за якими чинниками здійснюють цю класифі­кацію.

- З’ясуйте, які класи ландшафтів виділяють у межах України та за якими критеріями.

- Назвіть типи ландшафтів у межах сучасної території України. У Висвітліть, як впливає на ландшафти господарська діяльність людини.

- Назвіть, до яких класу, типу, підтипу, виду належать ландшаф­ти нашої місцевості.

 

Перші наукові праці з природного районування території Укра­їни створено 1922 р. на основі геолого-геоморфологічних ознак за П. А. Тутковським.

Заслуховування доповіді про дослідження П. Тутковського та К. Геренчука.

 

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Географічний диктант

Залежно від того, яка передбачається відповідь, учні мають на­писати певну цифру:

1 - мішані ліси

2 - широколистяні ліси

3 - лісостеп

4 - степ

- Для цього типу ландшафту характерний коефіцієнт зволоження менше ніж 0,6.

- Цей тип ландшафту сформувався в умовах помірно теплого й вологого клімату на водно-льодовикових, льодовикових і давніх річкових суглинкових і піщаних відкладах.

- Цей тип ландшафту сформувався в умовах помірно теплого клімату з близьким до оптимального співвідношенням тепла й вологи.

- Цей тип ландшафту сформувався під дібровами, буковими, буково-дубовими та грабовими лісами.

- У межах цього типу ландшафту виділяють три підтипи.

- Цей тип ландшафту сформувався під дібровами й лучними степами.

Відповіді: 4, 1, 2, 2, 4, 3.

 

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Ви вже знаєте, що будь-який великий природно-територіальний комплекс містить малі природні комплекси. Серед них є зональні, ті, що обумовлені широтним розподілом сонячної радіації по земній поверхні, та азональні, обумовлені геолого-геоморфологічними чинниками.

 

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Методичний прийом «Nota bene» (замітка на полях)

Фізико-географічне районування передбачає виділення та описання великих територій, для яких характерна певна єдність і не­повторність компонентів природи.

Провідним чинником, що визначає різноманітність природних комплексів (ПТК), є кліматичний процес. Вони зокрема підпоряд­ковані закону широтної зональності.

Інший підхід полягає в тому, що визначальним чинником фор­мування ландшафтів уважають геолого-геоморфологічні умови території. Цей чинник не пов’язаний із широтною зональністю, його називають азональним. При цьому за найбільшу одиницю району­вання беруть фізико-географічну країну.

Методичний прийом «Час підручника»

Опрацювати матеріал підручника, ознайомитися з трьома основними чинниками, які обумовлюють зональні й азональні ознаки природи.

Фізико-географічна країна являє собою велику територію, що виділяється за положенням у межах великих геологічних структур, приналежністю до великих форм рельєфу й природних умов. Вона характеризується відомою єдністю геологічної структури, спільністю макрорельєфу атмосферних процесів, специфічними проявами географічної зональності або висотної поясності (певним набором природних зон або висотних поясів). У межах фізико-географічної країни переважає один клас ландшафтів (рівнинний або гірський). Україна розташована в межах трьох фізико-географічних країн: Східноєвропейської рівнини, Українських Карпат і гірського Криму.

Фізико-географічна провінція (край) — частина природної зони (або під зони), що виділяється за морфоструктурними особливостями рельєфу й континентальністю клімату; у горах — за характером висотної поясності. У складі провінції (краю) виділяють області.

Нижча одиниця районування — фізико-географічний район. У його межах переважає один вид ландшафту. На рівнинах фізико-географічний район відрізняється однорідною геологічною будовою, переважанням одного типу рельєфу, подібним кліматом, однотипним поєднанням гідротермічних умов, ґрунтів, рослинних і фау­ністичних комплексів.

Методичний прийом «Час підручника»

Учні працюють із матеріалом підручника та картою фізико-географічного районування. Завдання. Визначити особливості розміщення основних одиниць фізико-географічного районування на території України.

Карта фізико-географічного районування

Під час знайомства з картою ландшафтів України вона здається дещо складнішою, ніж карти окремих природних компонентів. Це справді так, бо під час її укладання демонструють чимало покажчи­ків кожного з ландшафтів, але в нас є ключ до карти — її легенда.

Методичний прийом «Картографічний практикум»

На контурній карті позначте межі фізико-географічних країн та зон на території України.

Завдання. За допомогою ландшафтної карти України встановіть закономірності поширення рівнинних типів ландшафтів.

 

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Методичний прийом «Бесіда»

Поясніть, навіщо класифікують ландшафти. Назвіть та покажіть на карті фізико-географічні зони України. На які дрібні природно-територіальні комплекси поділяються фізико-географічні зони? За якими чинниками фізико-географічні зони поділяються на підзони, зони та підзони — на краї, краї — на області та райони?

 

VII. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

- Назвіть ключові поняття, які ви сьогодні вперше почули. Чому потрібно вивчати властивості ландшафтів? Як ви вважаєте, чи знадобляться вам знання про фізико-географічні зони в повсякденному житті?

- Аналіз виступів та відповідей учнів, виставлення оцінок.

Для класифікації знань про природно-територіальні комплекси використовують поняття «фізико-географічне районування». Під ним розуміють виявлення та дослідження системи підпорядкованих один одному природних регіонів (країн, зон, провінцій, областей, районів). За цим самим принципом створюють і карти фізико-географічного районування.

 

Завдання;

Опрацювати параграф 33 Сторінки 149-153

         Дати письмову відповідь на запитання !

Що називають ландшафтом? Яка наука вивчає ландшафти?

Що таке природний,антропогенний ландшафт?

Які класи ландшафтів виокремлюється в Україні?

Що таке фізико-географічна країна?

Вівторок 15.02.2021, урок № 11

Тема уроку: Рівнинні ландшафти, їх різноманітність. Природна зона України - мішаних лісів. Використання та охорона рівнинних ландшафтів.

Мета уроку: надати учням знання про природну зону мішаних лісів та її геогра­фічне положення; удосконалити навички та уміння давати комплексну характеристику природної зони; розвивати творчі здібності учнів.

Вівторок 15.02.2021, урок № 11

Тема уроку: Рівнинні ландшафти, їх різноманітність. Природна зона України - мішаних лісів. Використання та охорона рівнинних ландшафтів.

Мета уроку: надати учням знання про природну зону мішаних лісів та її геогра¬фічне положення; удосконалити навички та уміння давати комплексну характеристику природної зони; розвивати творчі здібності учнів.

ЕТАПИ УРОКУ

І. ПРИВІТАННЯ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Розповідь учителя

Із попередніх занять ви вже знаєте, що таке ландшафт, які ком¬поненти входять до його складу, які різновиди ландшафтів та за якими показниками виділяють. Сьогодні ми звернемося до деталь¬нішого вивчення ландшафтів України, а саме до її природних зон, яких, як ви знаєте, три: це степ, лісостеп та мішані ліси. Саме із зони мішаних лісів ми почнемо вивчати цю тему.

ІІІ.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бліц-опитування

1)       Що таке фізико-географічне районування? Із якою метою його проводять?

2)       Які одиниці класифікації фізико-географічного районування вам відомі?

3)       У межах яких фізико-географічних країн розташована територія України?

4)       У якій фізико-географічній країні, природній зоні (підзоні), провінції. Області розташована наша місцевість?

Прийом «Інтелектуальна розминка»

Закінчіть речення:

1.       ПТК формуються в результаті тривалої взаємодії на певних територіях таких природних компонентів:…   (тектонічні структури, гірські породи, рельєф, клімат, води, ґрунти, рослинність і тваринний світ) (1б.)

2.       Основними чинниками розвитку ПТК є …(1б.)(сонячна радіація, внутрішня енергія Землі, енергія її обертання та процеси, що відбуваються в атмосфері, гідросфері й біосфері: теплообмін, волого обмін, обмін мінеральних та органічних речовин)

3.       Сучасні ПТК почали формуватися …(1б.) (після танення останнього льдовика 10-12 тис. років тому.)

4.       Ландшафт – це…(1б.) (однорідна за походженням ділянка ГО, яка має єдиний геологічний фундамент, однотипний рельєф, подібні кліматичні та водні умови, і тісно пов’язані між собою ґрунти, рослинний і тваринний світ)

5.       Складові ландшафту (1б.) (місцевість, урочище, фація.). Наведіть приклади. (0,5б.)

6.       В межах території України виділяють класи ландшафтів …(1б.)

7.       Клас рівнинних ландшафтів поділяється….(1б.)

8.       Карпатські гірські лучно-лісові ландшафти поділяються на …. (1б.)

ІV. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Розповідь з елементами бесіди

Зона мішаних лісів займає північну частину території України.

Завдання

За допомогою атласів визначте ті області України, які повністю або частково розташовані у зоні мішаних лісів.

Розповідь

    ..Зона мішаних лісів займає північну частину території України і охоплює

близько 20 % її площі . Це 113 тис. кВ. км. Вона є частиною зони мішаних лісів Східноєвропейської рівнини . У межах України її називають Українським Поліссям . Сама назва – Полісся – свідчить про те , що тут багато лісів і ними покрита четверта частина території . Крім того , у Поліссі значні території зайняті лучною рослинністю і рослинністю боліт ( 7 %) .

     Отже, зона мішаних лісів охоплює більшу частину Волинської, Рівненської, Житомирської та Чернігівської областей, частини Київ¬ської та Сумської областей. Південна межа зони мішаних лісів, тобто Українського Полісся, проходить таким чином: Луцьк—Рівне—Ше¬петівка—Київ—Ніжин—Батурин—Глухів.

       Рельєф зони низовинний . Тут розміщені Поліська та Придніпровська низовини . Місцевість заболочена ,

заліснена :є багато прісних озер , боліт , торфовищ (робота з атласом і картою).

      На півночі виділяється Словечансько – Овруцький кряж (316 м )  Житомирщина . Від нього на південь простягається підвищення яке сполучається з північними відрогами східної частини Волинської Височини .

      На північному сході Українського Полісся є невисокі порізані ярами південно – західні відроги Середньоруської височини .

       У північній частині Полісся значну площу займають регіони , що зазнали впливу льодовика . Найтиповішими льодовиковими формами , що трапляються у рельєфі є піщані (зандрові ) поля ( залишені льодовиком різноманітні відклади – пісок , глина , гравій ), довгі до 20 -30км пасма – ози ;

принесені льодовиком відшліфовані камені – валуни ..і т д .

     Українське Полісся в геоструктурному відношенні пов ‘язане з Галицько – Волинською западиною , Волино – Подільською плитою , Українським щитом ,

частково з Дніпровсько – Донецькою западиною . (Див. атлас «Тектонічна будова»). Подекуди на поверхню виходять кристалічні породи ( Житомирська та Рівненська області).

       У місцях виходу на поверхню або неглибокого залягання Українського щита є великі поклади твердих кристалічних порід – гранітів ( сірий , рожевий) , базальтів , лабрадоритів .

       Розробляються родовища яшми , топазів , гранатів (самоцвіти) . Є великі родовища каолінів (біла глина) .На півдні залягають якісні гончарні глини , крейда , пісковики .

       На півночі Рівненщини є розсипне родовище бурштину . Нещодавно на північному заході Волинської області виявлено великі поклади самородної міді. Ці поклади можуть бути дуже перспективними .

      На крайньому північному сході є фосфорити ( Кролевецьке родовище).

      Природним багатством усього Полісся є торф .Найбільше торфовищ на заході . Торф використовують для виробництва добрив . Торфовища внаслідок масштабної меліорації перебувають під загрозою знищення . Їх охорона – це важливе загальнодержавне значення .

 

Площа зони становить 113 тис. км2, тобто близько 20 % від загальної площі території України. Українське Полісся простягається із заходу на схід на 750 км. Рельєф зони низовинний (Поліська та Придніпровсь¬ка низовини), місцевість заболочена, запаси водних ресурсів великі (річки Західний Буг, Случ, Тетерів, Горинь, Прип'ять та ін.). Річний радіацій¬ний баланс становить 44—46 ккал/см2. Клімат — помірний, атланти-ко-континентальний. Середня температура січня становить -4,5...-5 °С на заході та -6...-8 °С на сході, липня — +17 °С на заході та +19,5 °С на сході. Вегетаційний період триває 190—205 днів на рік.

Завдання

За допомогою кліматичної карти визначте річну суму опадів та обсяг випаровування на Українському Поліссі. Обчисліть коефіцієнт зволоження.

Розповідь

Ви встановили, що річна сума опадів на Українському Поліссі ста¬новить 550—650 мм, а випаровування — 400—450 мм. Отже, коефіцієнт зволоження дорівнює 1,2—1,6. Таким чином, зоні мішаних лісів притаманні велика зволоженість і, як її наслідок, розвиток процесів забо¬лочування. Заболочені низькородючі землі займають 70 % площі По¬лісся, луки та пасовиська — лише 2 %. Взагалі ґрунтовий покрик Полісся є різноманітним: дерново-слабкопідзолисті ґрунти, піщані, сірі лісові, дерново-середньопідзолисті, торфово-болотні тощо.

Середня лісистість зони становить 30 %, серед порід дерев переважають сосна та дуб, є соснові ліси, вільхові, сосново-дубові, яли скипидару повітрям утворюється озон: ось чому так легко дихаєть¬ся у сосновому лісі.

Ви знаєте, що у межах географічної зони виділяють підзони, які співвідносяться з фізико-географічними провінціями; відповідно у них виділяються фізико-географічні області, фізико-географічні райони, місцевості та урочища.

На території зони Українського Полісся за особливостями поєднання ландшафтів виділяють такі основні фізико-географічні області: Волинське Полісся, Житомирське Полісся, Київське Полісся, Чернігівське Полісся.         

       Поверхневі води . Полісся – найбільший в Україні природний нагромаджувач прісної  води . Аварія на ЧАЕС негативно вплинула на довкілля

Полісся  , особливо на якість поліської води  , яку споживає майже половина населення України .

      Завдання . ( Робота з атласом «Поверхневі води» та картою ).

Перерахуйте гідрологічні об ‘єкти Українського Полісся .

       Річки  Полісся течуть спокійно ,  меандрують широкими долинами , в яких часто трапляються озера – стариці .( Див. підручник ст.. )

Річки Дніпро , Десна , При ‘ять судноплавні .  Річки мають змішане живлення .

     Шацьке поозер ‘я має рекреаційну цінність , багате на рибу . Це єдине місце в Україні розведення та вилову вугрів .

      Полісся дуже заболочене . За заболоченістю посідає 1 місце в Україні .

       Грунти . Загалом грунти Українського Полісся характеризують як не достатньо придатні для ведення сільського господарства , що зумовлено їх надмірною кислотністю і надмірною зволоженістю .

          Завдання . ( Робота з атласом «Грунти») . Які грунти є типовими для Полісся .

    Типовими є дерново – підзолисті грунти . У заплавах річок , а також на приозерних пониззях утворились торфово – болотні грунти . У заплавах Десни , Тетерева – лучні грунти . Невеликі площі займають сірі лісові грунти

 

Рослинний світ .Переважають хвойні й широколистяні ліси  , площі яких колись були значно більшими . Середня лісистість зони – 30 % . Серед порід дерев переважають сосна і дуб .Чисті соснові ліси або бори , займають у Поліссі значні площі . Найчастіше вони ростуть по берегах річок , на піску з малою кількістю поживних речовин . Дерева ростуть негусто , кущів майже немає , а трав часто нема зовсім , є лише ті , що пристосувалися до таких умов . Залежно від грунтів на Поліссі трапляються сосняки – біло моховики , сосняки – зелено моховики , сосняки – брусничники , сосняки – чорничники .

       Найбільш поширені на Поліссі субори – сосново – дубові ліси . Вони ростуть на більш багатих грунтах . У них розвинений підлісок , багато кущів , молодих дерев , земля майже щільно вкрита трав ‘ янистими рослинами . У підліску розповсюджені ліщина , верба козяча , бруслина , зіновать руська , бузина , зрідка трапляється рододендрон жовтий ( Овруцький кряж) . Вільхові ліси трапляються у заплавах річок , на понижених ділянках . Вони бувають чистими і мішаними з участю берези пухнастої , сосни , ялини . Підлісок  таких лісів складається з калини , верби , чорної смородини .

        Ялинові і березові ліси трапляються рідко .

        Лісистість Українського Полісся збільшується в північному і західних напрямках . 

 

      Ліс – це безцінний дар природи . Значення його в природі важко переоцінити. Ліси впливають на клімат , пом ‘ якшуючи його , мають водо регулююче значення .Завдяки рослинності в лісі нагромаджується значна кількість вологи . Танення снігу відбувається повільно , вода не стікає , а просочується в грунт , створюючи запаси грунтових вод , які підтримують режим річок .

      Ліс впливає на формування грунтів . Лісові насадження захищають поля від суховіїв , вітрової та водної ерозії . Він гігантська фабрика цілющого повітря .

Це легені наших міст і селищ . Лісове повітря позбавлене пилу , наповнене корисними виділеннями лісових рослин (фітонцидами), які відновлюють сили людини , дають їй здоров ‘я . 

     Ліс – джерело естетичних вражень і натхнення людини . Багато художніх полотен І . Шишкіна , А . Грицая , музичних творів П . Чайковського ,

М. Скорульського та інших митців було створено під враженням від краси лісу .

     У житті людини ліс відіграє першочергову роль , як надзвичайно важливий природний ресурс . Він дає матеріали для будівництва , деревообробної та меблевої промисловості , постачає сировину для паперової , целюлозної , сірникової та хімічної промисловості . З деревини шляхом хімічної переробки одержують спирт , глюкозу , скипидар , оцтову кислоту , штучний шовк тощо .

     Ліс –природна скарбниця харчових , лікарських , технічних , декоративних та інших  рослин . У лісах росте значна кількість рослин , плоди яких відзначаються цілющими смаковими властивостями , значним вмістом вітамінів , цукрі , жирів , кислот . Це суниця, брусниця, журавлина, малина, буяхи, ожина, черемха, ожина тощо. У лісах зростає велика кількість різних видів грибів, серед яких багато цінних їстівних.

     В Україні ліси займають площу близько 10 млн га .

  Тваринний світ  Українського Полісся багатий і різноманітний .

       Великою є чисельність зайця русака . Поширені лось європейський , дика свиня , козуля європейська , лисиця , куниця , у заплавах річок – бобри і норка звичайна , повсюдно борсуки , горностаї , вовки . На крайньому північному сході – бурий ведмідь , на півдні Волинського Полісся – лісовий кіт , на півночі – рись .

      На Поліссі акліматизовано ондатру , зайця – біляка , єнотовидну собаку .

Це головний регіон розмноження цінних мисливсько – промислових птахів .

Таких як , тетерук , глухар , рябчик , лебідь – шипун .

 

VІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Зона мішаних лісів — Українське Полісся — займає 20 % загальної площі України і розташована на півночі держави;

—      природні компоненти Полісся сприяють розвиткові лісового господарства та рибальства, водночас велика заболоченість території стримує сільськогосподарське виробництво;

—      рослинний і тваринний світ Українського Полісся різноманіт¬ний, але потребує захисту.

 

 

Завдання;

Опрацювати параграф 34  сторінки 154-159

Дати письмову відповідь на запитання!

Назвіть особливості фізико-географічного положення зони мішаних лісів.

Чому зона мішаних лісів має переважно низинний рельєф?

Чому в Українському Поліссі багато боліт?

П'ятниця 19.02.2021, урок № 12

 

Тема. Природні зони України. Зони мішаних, широколистих лісів.

Мета:

·     Охарактеризувати географічне положення природної зони, природні умови та ресурси. Виявити характерні риси природних компонентів, що зазнали істотного впливу господарської діяльності людини; вчити складати схему зв′язків між різними за походженнями компонентами ПТК; виявити природно- заповідні об'єкти, які створено в зоні; вдосконалювати навички роботи з різними тематичними картами;

·     розвивати практичні навички школярів систематично працювати з підручником, картами, додатковою літературою, визначати своє ставлення до конкретних явищ взаємодії людини з навколишнім середовищем, увагу, пам'ять, критичне мислення;формувати в учнів вміння сприймати та оцінювати інформацію, передавати свої враження через добір матеріалу до теми; формувати пізнавальний інтерес учнів до рідної землі;

·     сприяти вихованню емоційно-чуттєвого ставлення до навколишнього середовища, любов та повагу до рідного краю.

Обладнання: фізична карта Украї­ни, ілюстративний матеріал (фотографії природи Полісся, колекція корисних копалин Полісся), атласи, підручник.

 

 

 

Коли б не ліс, не знали б ми про те,

 Що є фіалка й пролісок на світі

(Про що йде мова? Вірно про ліс. А про який дізнаємося після повторення географічних понять)

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання. Перевірка відвідування.

П. Актуалізація опорних знань учнів

Повторення географічних понять

1.   З - зональність географічна - це широтна зміна природних умов.

2.   О - Опілля - в Україні лісостеповий ландшафт з вузькими, вкритими лісом платоподібними височинними поверхнями, розораними долинами.

3.   Н- неотектонічні рухи - молоді в геологічному вимірі руху Землі.

4.   А – азональність -   поширення   певного   природно-географічного  па незалежно від зональної специфіка даної території.

5.   М - межень- найнижчий рівень води в річці.

6.   І - інсоляція - приплив сонячної радіації на земну поверхню.

7.   Ш - шибляки - густі зарості невисоких теплолюбних посухостійких дерев і листопадних колючих низькорослих чагарників, які виросли на місці знищених лісів.

8.   А-  аклиматизація  - пристосування рослин  і тварин до  нових існування.

9.   Н - неосфера - оболонка Землі новий стан біосфери, за якого діяльність людини є вирішальною передумовою її розвитку.

10.X - хуртовина - сильний вітер зі снігом.

11.Ш – Шацький парк – природний озерний парк (22)

12.Р – реакліматизація – штучне повернення в певну місцевість виду, що раніше там існував

13.О – очеретянка прудка - гніздиться у вологих біотопах, які розташовані в заплавах невеличких річок Полісся та частково Лісостепу

14.К – клімат – це багаторічний режим погоди для певної місцевості

15.О – Осока тонко кореневищна,  рідкісний, гляціальний релікт, що скорочує ареал, росте на Поліссі

16. Л – ліс - це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварини, мікроорганізми та інші природні компоненти, що в своєму розвитку біологічно взаємопов'язані, впливають один на одного і на навколишнє середовище

17.С – сонячна енергія – променева енергія Сонця

18. Т – тваринний світ – сукупність різних угруповань тварин у певній місцевості

19. Х – Хамедафна - лісові та рідколісні, досить обводнені оліготрофні та мезотрофні болота

20.Л - ландшафт - загальний вигляд місцевості.

21.І - імла - сухий туман, приземна частина атмосфери.

22.С - суховій - сухий гарячий вітер ,що зароджується в теплий період, часто на краю антициклону.

23.І - інтрузія - процес проникнення магми в товщу земної кори.

24.В - верховина - назва пологохвилястих низькогірних мало лісистих місцевостей в Українських Карпатах.

Отже, ви розкодували тему нашого уроку «Зона мішаних та широколистих  лісів». Сьогодні урок незвичайний, а урок-подорож по зоні мішаних, широколистих лісів. Ми зробимо подорож по картах з заходу на схід, довідаємось про географічне положення, кордони, геологічну будову, рельєф, корисні копалини, ґрунти, рослинність і тваринний світ, види господарської діяльності й екологічні заходи.

Під час подорожі буде працювати творча група: геолог, кліматолог, ґрунтознавець, ботанік, зоолог, еколог, які отримали індивідуальні завдання. А також група екскурсоводів географічних областей провінції Українського Полісся. Під час екскурсії ви повинні бути уважними, сконцентрувати увагу на розповідях своїх товаришів і робити основні записи в зошит, висловлювати свої думки, вирішувати проблемні ситуації, які виникнуть під час подорожі виконувати географічні завдання та практикуми. А нагородою за вашу плідну творчу працю будуть оцінки. Оцінювати нашу подорож будуть експерти присутні на уроці.

Щоб потрапити на екскурсію ви повинні купити квиток. Вартість квитка правильна відповідь на запитання.

Бліцопитування:

1.  Що таке фізико-географічне районування

2.            Що таке ландшафт?

3.            Дайте визначення понять: фізико-географічна країна, зона. підзона, провінція, область,

4.            Фізико-географічна зона – це____________________________________

Вчитель. Отже ви дали правильні відповіді, отримуєте квиток і право на подорож.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя

На попередніх уроках ми з вами вивчили, що таке ландшафт, які компоненти входять до його складу, які різновиди ландшафтів та за якими показниками виділяють. Сьогодні під час екскурсії ми звернемося до детальнішого вивчення ландшафтів України, а саме до її природних зон, зокрема зони мішаних та широколистих лісів. Кожна група отримує маршрутні листи з завданнями.  Виконуючи ці завдання ви охарактеризуйте природні компоненти Українського Полісся. Під час виконання  завдань  ви повинні   дотримуватись   типового   плану характеристики природних зон.

Запам’ятайте! Досліджуючи окремі природні комплекси, ви не повинні забувати про те, що всі Природні Компоненти взаємопов’язані та впливають один на одного.

 Я сподіваюся, ми готові продовжити ознайомлення із зоною мішаних та широколистяних  лісів. Але ніж ми це зробимо, хочу ознайомити Вас з науковцем, який досліджував Полісся. Значний вклад у дослідження Полісся зро­бив Павло Аполлонович Тутковський, який провів значну роботу по природному районуванню України і вивченню окремих районів, за термінологією авто­ра «краєвидів». ( 1929 р) ( стор. 47- 48 підручника).

Робота з картами атласу. Які природні зони розміщені в межах України? Зона мішаних лісів, лісостепу, степу. Скажіть, зона мішаних та широколистих лісів на материку Євразія вся розміщена в межах України?  Звичайно ні. В межах України розміщена лише південна частина цієї зони.

То де ж розміщена ця зона? Знаходиться на півночі України в межах південної частини Поліської низовини. Тому часто помилково Полісся називають зоною, хоч воно не має рис, притаманних природній зоні, а являє собою ФГ провінцію.

Географічний практикум

За допомогою атласів визначте південну межу Українського Полісся: Позначте на контурній карті південну межу Українського Полісся (Рава -Руська - Жовкла -Львів - Золочів - Кременець –Ізяслав - Шепетівка -Чуднів - Житомимир-Київ - Ніжин-Кролевець - Глухів).

 

Розповідь геолога про рельєф і корисні копалини.

1.  Не море, не земля, кораблі не плавають, а ходити не можна. (Болото )

2.           Які корисні копалини є в зоні мішаних лісів? (торф, фосфорити, кварцити, глина, крейда, пісок скляний, каолін).

Висновок: Територія утворювалася, починаючи від докембрію і до кайнозою,  змінюючись під природи і людини. Поверхня - горбиста, головну роль відіграють піщані і супіщані льодовикові відклади. Між пагорбами - западини і улоговини. Заболоченість складає 8%.

 

Завдання

-  Назвіть річки Полісся. (Дніпро, Десна,  Дністер, Сейм, Прип'ять, Тетерів, Уж, Ірпінь, Стир, Горинь.)

-  Чому річки несуть свої води на північ? (Похил рельєфу на північ)

-  Які річки починаються на літеру «Д>> ? (Дніпро, Десна, Дністер)

-  Яка річка плазує? (Уж)

-  На якій річці побудовано ЧАЕС? (Прип'ять )

-  На березі якої річки стоїть м. Чернігів? (Десна)

-     Яке найглибше і найпривабливіше озеро в зоні мішаних лісів? (Озеро Світязьке).

 

Подумайте, чому в цих ґрунтах мало перегною?

(низькі температури, багато опадів, слабке перегнивання залишків органічного світу, виливання перегною з верхніх портів.)

До чого призвело осушення боліт і їх розорювання? (Вітрова і водна ерозія ґрунту, загибель лісів і різнотравних луків, зниження рівня ґрунтовних вод).

 

Ботанік

Завдання групам

Часто сосну називають перлиною лісу. Деревина сосни незамінна як у побутовому, так і промисловому виробництві. Сосну висаджують на піщаних ґрунтах для її захисту від водної і вітрової ерозії.

-  Які властивості цієї породи стають при цьому у нагоді?

-     Що одержують з лісу? (Вітамінне борошно, хлорофіло - каротинові пасту для лікування хімічних і  теплових опіків, використовують пасту ветеринарії, парфумерії; скипидар, живицю, вугілля, сік)

-        Які рослини занесено до Червоної Книги?

(Лілія лісова ,росичка, цибуля ведмежа, ковила).

-  Назвіть лікарські рослини зони мішаних та широколистих лісів? (Валеріана, звіробій, кропива дводомна). (Але в зоні забрудненій радіонуклідами, збір лікарських рослин заборонений).

Підсумок: Усе в природі взаємопов'язане і втручання людини може спричинити як позитивні так і негативні наслідки.

Вчитель: На території зони Українського Полісся за особливостями поєднання ландшафтів виділяють такі основні фізико - географічні області Волинське Полісся, Житомирське, Київське, Чернігівське, Новгород - Сіверське полісся.

Потім екскурсоводи по цих областях проведуть міні - екскурсію (один учень розповідає, інший показує на карті).

Вчитель: Коли про ліс кажуть, що він коштовний подарунок природи, це не перебільшення. Ліси пом'якшують клімат, регулюють рівень води, повітря киснем, дають притулок тваринам та роблять безліч інших речей. Поясніть прислів'я : «Ліс не школа - а навчає».

 

Чи є в лісу проблеми ?

Головною екологічною проблемою зони мішаних та широколистих лісів - забруднення ландшафтів радіоактивними викидами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Частина земель втрачена назавжди. А також вплив господарські діяльності людини. Вплив на ліс рекреації. Я зацікавилася питанням про вплив на ліс рекреації. Працюю над цим питанням майже рік. Маю напрацювання. Хто зацікавиться цим питанням приєднуйтеся до мене

-   Які наші завдання?

(Учні дають відповіді).

Вчитель: Давайте розрахуємо площу зелених насаджень, необхідну для нашого селища Нової Праги.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

 

План характеристики природної зони	Зона мішаних і широколистих лісів
Географічне положення	Природна зона мішаних лісів займає рівнинну частину півночі України — це Полісся. Площа 113тис км 2(20% території України).Південна межа: Рава – Руська, Житомир, Київ,Ніжин, Глухів.
Рельєф	Поліська низовина з поширенням льодовикових та водно – льодовикових форм рельєфу.
Клімат	Весна прохолодна, під час танення снігів бувають тривалі повені. Літо тепле, вологе. Дощова осінь. Зима сніжна, з відлигами. Навесні, під час танення снігів бувають тривалі повені.Коефіцієнт зволоження більше 1.
Грунти	Дерново – підзолисті та болотні переважають.
Поверхневі води	Багато озер, боліт, густа річкові сітка.
Флора	У лісах чітко виділяється ярусність. Верхній ярус утворюють дерева, середній -кущі, нижній — трав'янисті рослини, гриби. У північній частині переважає сосна і дуб . Південніше частішають в лісах береза, липа, осика, клен, . Серед підліску зустрічається ожина, шипшина, барбарис, ліщина, малина. На заболочених місцях поширені брусниця і чорниця. Першоцвіти: підсніжники, ряст. У травні — конвалія, фіалки, сон-трава. Інші трав'янисті рослини ростуть на галявинах і узліссях. Серед них: звіробій, валеріана, ромашка, і. У мішаних лісах багато грибів.
Фауна	У зоні мішаних лісів водяться травоїдні звірі: зубр, лось, олень благородний, сарна, заєць, миші. Хижі — вовк, лисиця, рись, тхір чорний, куниця лісова. Всеїдні: дика свиня, борсук, вивірка, їжак. Біля лісових водойм селяться бобри, ондатри. Більшість птахів прилітає навесні: солов'ї, зозулі, шпаки, мухоловки, лелека білий, журавель сірий, лебеді. Постійними мешканцями зони мішаних лісів є глухар, тетерук, сова сіра, дятел великий. З рептилій живуть гадюки, вужі та ящірки.
Природно – заповідні території	Створено Поліський, Рівненський та інші заповідники.
Проблеми зони	Заболочення, перезволоження, ерозія, карстово – провальні процеси, інтенсивний випас худоби, наслідки аварії на ЧАЕС.

Тести

1.  Площа зони мішаних та широколистих лісів від загальної площі території України

становить:

а) 20% ;                б) 34%;                        в) 40%

2.                                                            Типовими для Українського Полісся є ґрунти :

а) каштанові;     б) чорноземи;      в) дерново - підзолисті.

3.                                                            Тип живлення поліських річок є:

а) сніговий;                б) мішаний ;                   в) дощовий.

4.                                                            Типове природне багатство Полісся складають родовища :

а) нафта:                     б) вугілля;                      в) торф.

5.                                                            Серед широколистих порід дерев Полісся найбільш поширене:

      а) береза; б) дуб;  в) сосна.

 

 

 

V.Домашнє завдання

Опрацювати матеріал на ст. 154-159§ 34

Дати письмові відповіді на питання 1-4 на сторінці 159

                                                          

Вівторок 22.02.2021, урок № 13

Тема уроку: Зона лісостепу

Мета: дати учням знання про географічне положення та особли¬вості зони лісостепу, взаємозв’язки між компонентами природи в зоні лісостепу; показати особливості зони в порівнянні з іншими при¬родними зонами; на прикладах продемонструвати результати впливу господарської діяльності людини на природні особливості зони лісо¬степу; познайомити з природоохоронними територіями зони лісостепу; продовжити формувати вміння роботи з картографічними матеріалами на прикладі карти фізико-географічного районування; продовжувати роботу щодо формування навичок логічного мислення  виховувати дбайливе ставлення до природи, толерантного відношення один до одного, естетичну культуру

 

                                                      ХІД УРОКУ

I.     Організаційний момент

Доброго дня! Усім зичу хорошого  настрою, творчої праці, взаєморозуміння,  приємного спілкування. Любі діти! Посміхніться гостям, один одному, зберіться з думками, будьте уважні, активні на уроці, доброзичливі. Робіть висновки, порівнюйте, не бійтеся помилятися, висловлюючи свої думки. Девіз нашого уроку :

 Девіз уроку: Думати – колективно,

                       Діяти  - оперативно,

                       Сперечатись – доказово

                       Це для всіх обов’язково.

Тож здобувайте знання. Вчіться. Ви можете ви здібні це вам під силу. Тож я зичу вам успіху!

 

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

— Яку тему вивчали на минулому уроці?

— Яку частину України займає зона мішаних лісів?

— Чому ця зона так називається? Чи є інші назви у цієї зони?

 Гра «Вірю — не вірю».

1.     Чи вірите ви, що природна зона — це частина природної країни? Чи вірите ви, що зона мішаних лісів займає найбільшу площу серед природних зон України? (степ)

2.     Чи вірите ви, що рельєф зони мішаних лісів переважно височиний? ?

3.     Чи вірите ви, що Українське Полісся є найбільш зволоженою природною зоною України?

4.     Чи вірите ви, що на Поліссі найпоширеніші сосново-дубові ліси?

5.     Чи вірите ви, що ґрунти Полісся характеризуються значною родючістю? 

6.     Чи вірите ви, що Українське Полісся поділяється на вісім фі¬зико-географічних областей?

7.     Чи вірите ви, що у Шацькому національному природному пар¬ку охороняються степові ландшафти?  ?

8.     Чи вірите ви . що на Поліссі найбільше в Україні озер?

9.     Чи вірите ви, що у лісах лісової зони живуть  козуля,  кабан,  вовк, лисиця, куниця,  білка, заєць. В

Молодці.

IIІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Оголошення теми та мети уроку.

     Учитель. Ми вивчили особливості природної зони мі¬шаних лісів. На південь від цієї зони знаходиться зона лісостепу, характерною особливістю якої є поєднання лісових та луко-степових ландшафтів. На уроці ми познайомимось з географічним положенням, рельєфом, корисними копалинами, кліматом, рослинами та тваринами  З’ясуємо,  які особливості лісостепової зони це і буде нашим проблемним питанням уроку.

  Учні записують тему уроку 

План  уроку. 

1.Географічне положення

2. Рельєф та корисні копалини.

3.Клімат та внутрішні води

4.Грунти, рослини, тварини зони.

5. Природокористування та  охорона природи

  IV. Вивчення нового матеріалу кожному на парту роздаю таблички , учні перекреслюють у зошит , потім в процесі вивчення записують.  Цей план  є в кожного з вас на парті, він нам знадобиться і при характеристиці  природної зони.

   Але на сьогоднішній урок  ми його розташували у вигляді таблички, і це є вашою  «Творчою лабораторією »   . 

Географічне положення      клімат     грунти    рослини       тварини  Фізико геограічні краї Природоохоронні території

                                           

 Прийом «Викликаю асоціацію»

Учні повинні висловити ті асоціації, які виникають у них при словосполученні «Лісостепова зона України».

   1.  з   чим   у  вас   асоціюється  лісостепова зона ? ( ліс, степ, яр. Височини,. Дніпро.  Пшениця)

  2. Що ви знаєте про неї?  (Ми живемо у цій природній зоні)

Загалом природно-географічні умови Лісостепу є найсприятливішими для життя і діяльності людей. Природа лісостепового краєвиду зачаровує. Ось як описав її Тарас Шевченко

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють

Між ярами, над степами

Верби зеленіють .

                                                                                             Т. Шевченко.

Прийом «Творча лабораторія»

Використовуючи текс підручника , та атласи  учні з’ясо¬ують особливості  зони лісостепу. 

1. Географічне положення

2. Рельєф та корисні копалини.

3.клімат та внутрішні води

4.Грунти, рослини, тварини зони.

5. Природокористування та  охорона природи

 

Основні моменти одержаних результатів записуть у таблицю

 Зона лісостепу розташована в центральній частині України. Вона займає  202 тис. км2, що становить близько  25 % загальної площі тери¬торії країни. 31% , вісь Воєйкова, Північна межа лісостепу   збігається з південною межею зони мішаних лісів, давайте пригадаємо Володимир – Волинський –Луцьк –Рівне – Житомир – Київ – Ніжин – Глухів. Південна межа проходить приходитьпо  лінії міст Котовськ- Кіровоград –Кременчук – Красноград  -Вовчанськ. Протяжність зони із заходу на схід становить 1100 км. Широка смуга лісостепу простягнулася з південного заходу від кордону з Молдовою на південний схід до кордону з Росією . Чітких меж зона не має. А чому ?

 Прийом  «Географічна лабораторія»,   «Співпраця вчителя та учнів»

Основні моменти з’ясованої інформації.

У межах лісостепу знаходяться дуже розчленовані  По¬дільська, Придніпровська височини та Придніпровська низовина, Полтавська  рівнина , Середьньоросійська височина, Канівські гори , що розташовані в межах таких тектонічних структур як Галицько-Волин¬ська западина, Волино-Подільська плита, Український щит, Дніпров¬сько-Донецька западина. Коливання висот сприяють формуванню вертикальної зміни ландшафту. В межах зони лісостепу знаходяться родовища таких корисних копалин, як   буре вугілля Дніпровський басейн), залізна руда (Кременчуцький басейн), нафта та газ (Дніпровсько-Донецький нафтогазоносний ра¬йон). Є також горючі сланці, цементний мергель, кухонна сіль, каолін, вогнетривкі глини, мармур, граніт,будівельні матеріали  базальт тощо.

Кліматичні умови сприятливі. Середні температури липня ста¬новить +18 …+ 20 °С, січня –5 … –7 °С. Безморозний період триває 190–150 днів на рік. Річна сума опадів на заході зони становить 600 мм, на межі лісостепу і степу — 500 мм.  Коефіцієнт зволоження змінюється від 2,8 на заході до 1,4–1,2 на півдні. Зростання континентальності клі¬мату спостерігається в східному напрямку.

Річкова мережа густа. Лісостеп перетинають річки басейнів Дніпра, Сіверського Дінця, Південного та Західного Бугу, Дністра, Сула, Псел, Ворскла, Рось, Тясмин. Весняний стік річок досягає 60 %. Переважає снігове та дощове живлення, частка підземних вод незначна. В межах зони знаходяться Волино-Подільський та Дніпровсько-Донецький артезіанські басейни, .Озер мало, вони є заплавними. Є водосховища Каховське та Кременчуцьке. Нестача природних водойм компенсується ставками.

Ґрунтовий покрив різноманітний. Поширеними ґрунтами є типові чорноземи потужністю до 130 см із вмістом гумусу 4–5 %. Опідзолені чорноземи та темно-сірі ґрунти містять 3–6 % гумусу. На височинах сформувались сірі лісові ґрунти. На терасах Дніпра зустрічаються со¬лонцюваті ґрунти, солонці, солончаки, у річкових долинах — лучні, дернові, болотні. Загальна заболоченість зони 1,6 %.

           Значна частина території природної зони перебуває тепер під сіль-ськогосподарськими угіддями.( пшениця, ячмінь, овес, гречка, цукровий буряк. Картопля, овочі, кукурудза.  Природна рослинність — це залишки луків і степів, дубових та дубово-грабових, дубово-кленових (на Ліво¬бережжі) лісів. Первісних степів збереглось мало. Лісистість становить близько 12,5 %. З дерев найпоширенішим є дуб. Поширені також граб, бук, сосна, вільха, береза, граб, клен, липа , ліщина та інші. Значні площі зайняті багатоярусними ді¬бровами. На заплавних луках ростуть осока, рогіз, калюжниця. Подивіться будь – ласка на мал на ст 188 Рослини занесені до червоної книги. Перегляд презентації « Рослинний світ лісостепу»

 Для тваринного світу характерним є поєднання лісових та степових видів. У даній місцевості водяться козуля європейська, олень благородний, вепр, білка, борсук, куниця, тхір степовий, тушканчик, ховрах, бабак, вуж. Гніздяться сокіл балабан, грак, строкатий дятел, сови, дрозди, жайворонки, перепілка, дрохва, лелека, куріпки. У заплавах та водоймах во¬дяться видри, ондатри, норка європейська, бобри, черепахи, тритони, риби (лящ, щука, судак, рибець). . Перегляд презентації « Тваринний  світ лісостепу»

Для території лісостепової зони характерні несприятливі фізико-географічні явища, які зумовлені характером атмосферного зволожен¬ня, рельєфом, поширенням лесових порід. Це водна ерозія, площинне змивання, зсуви, суфозія, просадкові процеси, посухи.

3. Учитель. У лісостеповій зоні сформувались різні типи ланд¬шафтів:

• широколисто-лісові із сірими лісовими ґрунтами;

• лісостепові з опідзоленими чорноземами;

• луко-степові з типовими чорноземами, лучними ґрунтами, пере¬твореними на сільськогосподарські угіддя;

• мішано-лісові та болотні ландшафти, що характерні для річкових долин та улоговин (їхні площі порівняно невеликі).

В цілому в межах зони виділяють 4 краї (провінції): Західно українську,  Дністровсько-Дніпровський лісостеповий край, Лівобережно-Дніпровський лісостеповий край, Східноукраїський  край.

Випереджальне завдання    Вам потрібно було знайти користужчись додатковими  джерелами  інформацію про заповідні території  зони.

Серед природоохоронних об’єктів варті уваги:

Заповідник Розточчя (1984) — знаходиться в Яворівському районі Львівської області, де охороняються природні біоценози. На високихпасмах переважають букові, на рівних плоских ділянках — дубові, у зниженнях — соснові ліси. В заповіднику серед дерев поширені бук, дуб, сосна, смерека, явір, граб, ясен, клен, липа. Вік окремих дерев у Розточчі перевищує 100 років.

Яворівський національний природний парк (1998) в природних областях Розточчя та Опілля площею 7 тис. га; у рослинному покриві переважають грабово-дубові, сосново-дубові, соснові ліси. Зустріча¬ються реліктові смереки, ялиці, явір. До Червоної книги України за¬несено 40 видів рослин. З тварин до Червоної книги України занесено горностая, видру, борсука, лелеку чорного.

Медобори (1990) — природний заповідник у Тернопільській об¬ласті. Його засновано для збереження унікальних природних комп¬лексів Товтр у Тернопільській області. Охороняються дубово-грабові, грабово-дубово-ясеневі, букові ліси. Серед рослин багато медоносних, що пояснює назву природоохоронного об’єкта.

Подільські Товтри (1996) — національний природний парк у Терно¬пільській, Хмельницькій, Вінницькій областях. Зберігаються унікальні природні ландшафти Подільської височини. Рослинний покрив скла¬дають діброви, бучини, грабово-дубово-ясеневі ліси, ковилові степи, луки. До Червоної книги України занесено 60 видів рослин та 29 видів тварин. До Зеленої книги включено угрупування дуба звичайного та скельного, грабово-дубових лісів, мигдалю, ковили волосистої, ковили найкрасивішої, ковили пір’ястої.

Канівський (1968) заповідник площею 2 тис. га — один з най¬давніших в Україні; до нього належать — Канівські гори, острови Круглик і Шелестів у заплаві Дніпра, Зміїні острови в Канівському водосховищі. Охороняються грабові ліси.

Михайлівська цілина — філія Українського степового національ¬ного заповідника, єдина ділянка заповідного лучного степу в лісосте¬повій зоні. До Червоної книги України занесені такі рослини: астрагал, півники борові, сон чорніючий, три види ковили.

Для збереження лісових ландшафтів створено два національні природні парки- Ічнянський ( Чернігівська обл.) та «Голішманські степи».

 

Завдання;

Опрацювати параграф 35  сторінки 160-167

Дати письмову відповідь на запитання!

Практична робота № 9 (ст.166-167 в книжці)скрадання порівняльної характеристики природних зон України(за вибором)

П'ятниця 26.02.2021, урок № 14

Тема уроку: Зона степу.

Мета: поглибити знання учнів про природну зону степу, визначивши географічне положення , межі,розміри та особливості природи зони степу, біологогеографічні  взаємозв’язки  між компонентами природи і природними комплексами;різноманітність ландшафтів, виявити вплив господарської діяльності  людини на природні особливості зони степу; познайомитись з природоохоронними територіями зони; продовжити формувати вміння працювати з тематичними картами, контурними  картами , вміння працювати з різними джерелами інформації; сприяти формуванню кооперативних та комунікативних навиків навчання,виховувати бережливе відношення до природи рідного краю,своєї батьківщини,свідоме ставлення займатися природоохоронною діяльністю.

 

                           Хід уроку

 

      I.          Організаційний момент

   II.          Актуалізація опорних знань і вмінь.

 Епіграфом нашого уроку стануть слова Григорія Сковороди: «Пізнай свій край, себе, свій рід, свій народ, свою землю - і ти побачиш свій шлях у житті» (слова написані на дошці).

Прийом «Географічна розминка»

1.Що таке природна зона?

2. Які природні зони ми  вже вивчили?

3.Чим схожі та відмінні природні зони?(своєрідним поєднанням природних компонентів та процесів)

III.          Мотивація навчальної  і пізнавальної діяльності

Ми продовжуємо вивчати природні зони в межах яких розташована Україна. Отже сьогоднішній матеріал буде для вас знайомим і водночас новим. Бо територія нашого села розташована в цій природній зоні. Давайте на хвилинку помилуємося красою нашої природи. (Відео частини степу).Скажіть будь-ласка ,про яку природну зону йтиме мова . Так , дійсно ландшафт українського степу зачаровує своєю неповторністю.

IV.          Вивчення  нового матеріалу

Сьогодні на уроці ми будемо досліджувати  степову зону. Тож запишіть тему нашого уроку  : Зона Степу. Метою  нашого  уроку є поглибити  знання про природну зону степу, визначивши географічне положення , межі,розміри та особливості природи зони степу,розкрити взаємозв’язки біологічної будови рослинного та тваринного світу з географічними особливостями природної зони степів,різноманітність ландшафтів; познайомитись з природоохоронними територіями зони;

На попередніх уроках ми вже вивчили дві природні зони,спираючись на загальний  план характеристики  природної зони ,за яким ми працювали  на попередніх уроках. Давайте визначимо самі, про що ми повинні дізнатися на сьогоднішньому  уроці ,чого можемо  навчатися,і що повинні цінувати,. Створимо банк ідей.

Знати:1. Географічне положення,розміри ,межі природної зони.

2. Рельєф та корисні копалини

3.Клімат.

4.Водні ресурси

5.Грунти

6 .Фізико – географічний поділ.

7.Рослиний покрив та тваринний світ

8 Природоохоронні території.

Уміти: знаходити основні відмінності природної зони степу порівняно з іншими,працювати з тематичними катами та географічним атласом,контурними картами,підручником.

Цінувати: природу степів і її неповторність,берегти і охороняти дику природу ,проводити природоохоронну діяльність

Учитель: Ви одержали лист оцінювання.За ваші відповіді ви будете одежувати бали записувати на листах- оцінювання,в кінці уроку підсумуєте  бали до загальної оціннки.  : Отже  працюємо за планом. Розглянемо перше питання. (Використовую демонстрацію слайдів)

1. Географічне положення  ,межі,розміри Степової зони.(записуємо в зошити та складаємо короткий конспект.1.Степова зона займає південну частину України, що прилягає до Азовського та Чорного моря. Територія Степу займає 240 тис. км²,тобто найбільша порівняно з іншими зонами -40 %території України. В її межа Херсонська , Запорізька , Дніпропетровська , Донецька і Луганська області, південні частини Одеської ,Миколаївської , Полтавської , Кіровоградської і Харківської  областей, а  також північні частини Криму. Протяжність із заходу на схід-1075 км,з півночі на південь -500км.

  Загальні контури степової зони на карті  України нагадують трикутник з гострим кутом ,  повернутий на південний захід. Порівняно з лісостеповою у степовій зоні вища температура повітря , більша тривалість теплого періоду  менша кількість опадів . Оскільки дві третини річних опадів припадає на теплий період , який на півдні України  характеризується високою випаровуваністю ,то тут дуже низька вологість повітря  і ґрунту . Посухи , які бувають  досить часто , завдають відчутної шкоди сільському господарству.

          Найбільшим природним багатством  степової зони і національним  багатством усієї України є її ґрунтові ресурси, серед яких переважають високопродуктивні чорноземи.

           Степова зона відома своїми широкомасштабним зрошенням , високою розораністю земель ; вона є  основним в Україні й одна з найбільших  у світі регіонів вирощування високоякісних  твердих сиротів  пшениці ,соняшнику, винограду ,рису ,овочів і баштанних культур. Кліматичні ресурси Південного степу дають  змогу вирощувати тут рицину, бавовник. Південні приморські  райони Степу ( узбережжя Чорного та Азовського морів) – загально знані  які місця масового відпочинку і лікування , зосередження санаторне – курортного господарства .  

Переходимо до наступного питання

2.Рельєф та корисні копалини.  Степова зона України розташована на півдні Східноєвропейської рівнини в межах Українського щита , Причорноморської западини,Придніпровсько -Донецької западини,Донецької складчастої споруди, південно – східних схилів Воронізького масиву.Ще далі  на південь знаходиться така геоструктура , як Скіфська платформа. У сучасному рельєфі  -  це рівнинний Крим .

 Територія степової зони  переважно рівнинна . На півдні розкинулись низовини- Причорноморська , Придніпровська низовина, Північнокримська низовина. На півночі та сході відроги   Подільської і Придніпровської височини, Приазовська і Донецька височини, частина Середноруської височини .

     Найбільш підвищеними є Донецький кряж . Тут знаходиться найвища його вершина – Курган могила -  г. Могила -  Мечетна.(367м)  На південні висоти кряжа знижується.  Північно – західна частина Донецького кряжа звичайно вища від прилеглих частин Донецької височини.  На півночі він обривається  у бік Сіверського Дінця . Праві схили берегів Сіверського Дінця , а також  прилеглі низовини території   лівобережжя  мальовничі.   Тут зосереджені значні масиви   дубово – соснових лісів. Для Донецького кряжу характерними є гриви — вузькі видовжені підняття висотою 6 -10 м. На схилах височин багато ярів та  добре зволожені балки, в яких ростуть ліси з дуба звичайного.

          На південний схід  від Донецького кряжу знаходиться  Приазовська височина . Найвища вершина височини  - г. Бельмак – Могила(324м) . Гора є виступом порід Українського щита. Її схили вкриті  степовим різнотрав’ям  з переважанням типчакова – ковилової рослинності . У північній частині степової зони поширені байраки – яр чи балки, вкриті лісом і чагарником.

 На північних узбережжях Азовського і Чорного морів поширені так звані коси . Вони здебільшого  складаються з піщаних відкладів ,змішаних галькою і гравієм ; в основному використовується з рекреаційною метою, а також я природоохранні території.

           Причорноморська низовина -  це слабо похилена на південь рівнина ; в північній частині її поверхня зазнає впливу  водної ерозії  -  багато річок тече по глибоких, часто порожистих долинах , прорізаних у твердих породах Українського щита.   У крайній північно –західній частині Степу в межах Подільської і Придніпровської  височини підходять  до Причорноморської низовини ,  розвинута яружно -  балкова мережа : яри довгі , їхні схили вкриті переважно природною степовою рослинністю ; подекуди на схилах ярів є відслонення лісу . В знижених місцях яри переходять у плоскодонні х похилими схилами балки.

Типовою формою рельєфу  на півдні степової зони , зокрема у посушливій його частині  ,є поди – (степові блюдця) овальної чи круглої форми зниження рельєфу з плоским дном розміром від кількох метрів до 10 км поперечнику. Поди характеризуються безстічністю , виникли на лісовій основі.  Їхнє дно   плоске з дещо  підвищеною вологістю і ксерофітною (ксерофіти – рослини ,здатні переносити тривалу посуху) степовою рослинністю.  Серед  подів – Сиваський ,Великий Агайманський , Чорна Долина та ін. Ґрунти подів мають підвищений вміст солей і вологи.

У нижній частині Дніпра на лівому березі у Херсонській обл. знаходиться великий за площею (близько 161 тис. га ) погорбований  піщаний  масив. Це – Олешківськи піски  , горби тут досягають 15 -20 м. У знижених  трапляється озера,  солончаки.  Такий рельєф -  результат роботи вітру . Нині піски заліснюються. Значні площі їх зайняті насадженими соснами.

           Розташована на сході Кримського півострова Тарханкутська височина  характеризується  невеликими абсолютними висотами (до 170 -190 м).

          У крайній східній частині Криму (Керченський півострів) знаходиться унікальний витвір природи – грязьові вулкани На Керченському півострові трапляються  постійно діючі, періодично діючі і загаслі грязьові вулкани . Усього в цьому районі відомо близько 50 грязьових вулкані . Більш як половина з них загаслі. Сопкова грязь вулканів використовується з лікувальною мірою.

 У степовій зоні є великі поклади  корисних копалин .Покажіть на фізичній карті( Робота учнів  з географічною картою) Першорядне значення мають  кам’яне вугілля   Донецької складчастої області , залізні і марганцеві руди Українського щита і залізні руди Керченського півострова , родовища нафти  і газу Дніпропетровсько – Донецької і Приморської западини.

          Нафтогазові ресурси  Дніпропетровсько – Донецької западини почали  розробляти в повоєнні роки. Тепер цей регіон є головним в Україні з видобутку нафти і газу. У 1954 р. було відкрито родовище горючого газу в Криму , дещо пізніше (1971 р.) – на дні Чорного моря. Видобувають газ  поблизу Джанкоя і на шельфі Чорного моря. Завдяки геологопошуковим  і геолорозвідувальним роботам  доведено  перспективність видобутку нафти і газу.  Тут   розвідано майже 120 родовищ природного горючого  газу, частина з яких (близько 20) розробляється .

          У степовій зоні України є великі  промислові поклади заліних  руд. Українське степове  Придніпров’я  - один  з  найбільших у світі регіонів  територіального концентрування  залізорудних ресурсів та їх  видобутку. Криворізький  ,Білозерський  залізорудні басейни , Кременчуцький і Керченський залізорудні райони , виявлено одні з найбільших у світі промислові запаси марганцевої руди ,  зокрема в Нікопольському  Великотокмацькому  родовищах. Степ багатий на вогнетривкі і каолінові глини, вапняки , цінні будівельні матеріали .

          Запаси високоякісного кухонної солі (Донбас, Дніпропетровсько – Донецька западина ,Крим ) є одними з найбільших в Європі . На території  степової зони  є ресурси золота, алмазів та інших викопних  багатств . Корисні копалини  залягають у добре освоєних  районах ,їх  родовища зосереджені на великій відстані один від другого. Отже, сама природа створила сприятливі умови для індустріального розвитку  Придніпров’я  , Донбасу і Приазов’я   перетворення цих районів на один з великих світових центрів вугільної , руднометалургічної ї хімічної промисловості.

3.Клімат степової зони помірно континентальний. Континентальність клімату зростає як у південному , так і східному напрямах. Річний радіаційний баланс характеризується найвищими в Україні показниками , причому  в прибережних районах  5200 МДж/м  . Для степу властива й найвища   річна сумарна радіація  . Південне положення обумовлює інтенсивний тепловий режим, теплові ресурси найбільші серед трьох зон,а тому і найдовший  вегетацій ний період – 210 – 245 днів безморозний період до 220 днів. Середня температура липня +21 +24С⁰,січня -2 – 7С⁰. Це дає змогу вирощувати теплолюбові рослини,бахчові культури.   Опадів в степу випадає найменше 300 – 500мм на рік,а випаровуваність дуже висока700 – 1000мм на рік,тобто зволоження не достатнє,тому особливості  життя рослин пов’язані  з їх біологічною будовою  у пристосуванні  кореневої системи   до життя у посушливій зоні.   Рослини з мичкуватою кореневою системою ,а це найбільше злакових   найкраще пристосовані  рости  у степах. Степові рослини пристосовані до зменшення випаровування води тому листя дрібненьке,скручене  має щетинки,товсті стебла.   У степах  часто бувають посухи,значної шкоди сільському господарству завдають   суховії -15 днів ,пилові бурі. Загалом кліматичні    та агрокліматичні ресурси    зони сприятливі для ведення сільського господарства,особливо в разі  ретельно продуманого зрошення посушливих земель .

 4.Водні ресурси.    Дайте відповідь на питання1.Назвіть найбільші річки  та покажіть на карті.2.Яке живлення річок .Які є озера, лимани ,водосховища на території степів?.

Степова зона  належить до маловодних регіонів України. Рівень забезпеченості населення водою в 3-4 рази нижчий,ніж на Поліссі чи в Західному Лісостепу.   Річковий стік у степовій зоні найнижчий в Україні і формується основному за рахунок талих снігових вод(80%) ,живлення мішане.  Через степову зону протікає багато річок транзитом. Серед – них дві найбільші у Європі річки – Дунай і Дніпро , а також Дністер , Південний Буг, Сіверський Донець . Багато степових річок влітку повністю  або   частково пересихає.    Ґрунтові води високо мінералізовані.

 У степовій зоні є багато прісних  і солоних озер(Ялпуг,Кагул,Сасик – Кундук,Шагани,Алібей). Солоність води озер , розміщених на півночі Криму дуже висока – до 200 – 320% .  Цінним їх мінерально – сировинним ресурсом є самосадна сіль ,яку інтенсивно видобували ще з княжих часів. Валки  чумаків  упродовж багатьох   століть  розвозили  з Криму сіль , по всій Україні.  Після освоєння великих покладів кам’яної  солі в Донбасі та інтенсифікації солевиробництва в Передкарпатті   видобуток   кримської  самосадної солі різко скоротився.

          Найбільш запаси солі має Айгульське озеро (потужність шару солі – 10 – 15 м ; Солоноводними  є також Хаджабейський і Куяльницький лиман. Найбільше водосховище –Каховське.     У межах зони знаходиться Причорноморський артезіанський басейн. На півдні зони є великі зрошувальні системи, які напоюють поля водами Дніпра. У долинах річок і балок розміщуються ставки.

          5.Грунт. Важливими природними ресурсами степової зони є її родючі ґрунти , насамперед чорноземи. Зона посідає перше місце в Україна за площею  чорноземів. Саме північне поширення потужних чорноземів   звичайних прийнятих за межу, що розділяє лісостепову і степову зони. На високопродуктивні  чорноземи тут припадає понад 90% усіх чорноземних ґрунтів.( Робота з підручником та картою ґрунтів атласу)Які типи ґрунтів поширені в степовій зоні?  Яке значення меліорації?

          Чорноземи переважно формується на лесах. Ґрунтам степової зони властиві значення територіальні відомості. Якщо на крайній півночі поширені чорноземи типові , в центральній частині – чорноземи звичайні ,на півдні – чорноземи південні.

Які культури вирощують на чорноземах?  Вирощують зернові (озима пшениця , ячмінь , кукурудза), технічні (соняшник)  , садові ( яблуня , черешня ,вишня  та ін..), баштанові (кавун ,диня) культури.   

У  Присивашші    і Північному Криму поширені каштанові ґрунти , у західній і передгірній  частинах Криму – чорноземи південні та дернові ґрунти. Степ є основним районом проведення широкомасштабних робіт х меліорації земель, у тому числі заліснення Олешківських пісків. Тут нагромаджений досвід  створення захисних соснових насаджень і виноградників на пісках.        

6 Ландшафти українського степу зачаровують своєю неповторністю. Як би ви описали  степ? Степ – це  безкраї  поля плоских  низовин і  невисоких  загладжених підвищень , просторі голубі плеса  дніпровських водойм , озер і лиманів. Степ – це білостінні  українські села , що  потопають у зелені садові та барвистих  квітів, тулячись до річок і потічків , до зелених левад. Неможливо описати лише словами красу українського степу. Степ надихає композиторів, поетів, художників. Не лишились осторонь і наші 8-ми класники намалювали  степові краєвиди. Подивіться якими барвами переливаються пори року в степу: весна гуляє квітом, яскраве сонячне літо, осінь в жовтих кольорах, а ось земля вкрита теплою пухкою ковдрою.

Отже ,Відмінності ландшафтів українського степу пояснюється неоднаковим співвідношенням тепла вологи,характером ґрунтів і природної рослинності,особливостями природо користування в межах зони.(учні відповідають на питання)1.На які підзони поділяється зона степів?За якими ознаками?Тому степова зона поділяється на такі  підзони і провінції:

Північностепова підзона:

Провінції:Дністровсько –Дніпровська північностепова,Лівобережно –Дніпровсько – Приазовська північностепова,Донецька північностепова, Задонецько – Донська північностепова

Провінції:Причорноморська середньо степова

Південностепова

Провінції:Причорноморсько – Приазовська сухостепова, Кримська південностепова.

7.Рослинний і тваринний світ. Степова зона належить до районів пізнього сільськогосподарського освоєння . Ще  на почутку  ХІХ    ст.. великі рівнинні площі тут були переважно цілинними . Серед рослинного покриву переважала типова степова трав’яна рослинність : на півночі  були поширені більш вологі різнотравно – ковилово - типчакові степи  (росли степові чагарники  і дерева – терен,  вишня та ін.), на   півдні  - сухі типчаково -  ковилові ,у Присивашші – плиново – злакові степи на каштанових ґрунтах. У східній  і західній частинах Криму  типовим є чагарниковий степ. У степовій зоні  значне поширення мають захисні лісосмуги ,які трапляються повсюдно. Ліси (переважно дубові) ростуть у найбільш зволожених балках.

  Нині   рівнинні простори степової зони розорані. Під  ріллею знаходиться 65 – 80% усіх сільськогосподарських  угідь Степу.

 Отже , щоб ґрунтовно і детально розкрити цей матеріал деякі учні отримали випереджаюче  завдання і провели своє  творче дослідження з використанням різноманітних джерел географічної інформації .

  Презентації учнів на тему «Рослини степу»і «Тварини  степу».

У Степу водяться тварини ,що пристосувалися жити  на відкритих просторах в умовах досить посушливого  клімату. Назвіть ознаки пристосованості?Які особливості будови скелету у тварин,які проживають зоні степу?(особливостями їх будови є риючи кінцівки,гризучий ротовий апарат). До недавнього часу тут  траплялись антилопа – сайгак , дикий кінь – тарпан , байбак , з птахів – стрепет. Нині з-поміж ссавців з ряду гризуни водяться: ховрахи , хом’ячок   сірий , сліпаки , тушканчик, степова полівка ,з ряду хижі -лисиця , зрідка  бурсук , вовк , єнотовидний собака. З класу  Птахи трапляється  дрохва, степовий журавель ,жайворонки , куріпки,перепілки,просянки .  Серед  плазунів і земноводних   відомі гадюка  степова , вужі , полози, ящірки , ропуха зелена ,жаби. Багато комах. Нині   рівнинні простори степової зони розорані.  Типова степова рослинність  збереглася на заповідних землях , схилах балках і в долинах річок.

 

8.Природоохоронні території У  степовій зоні  вже функціонує значна кількість природоохоронних об’єктів . Створення в Степу природоохоронних  території різного рівня заповідності набуває важливого значення ,адже  практично  вся територія цього регіону розорана ,зайнята населеними пунктами , промисловими підприємствами ,шляхами тощо. Природна рослинність тут практично відсутня (за винятком  схилів ярів,байраків, окремих крутосхилих горбів тощо.)

( Повідомлення учня -презентація  плакату  « Природоохоронна діяльність»)

Територія нашого села також належить до Новогригорівської балково – степової заповідної зони .І ми ,як учасники,еколого – натуралістичного гуртка працюємо на екологічній стежині,яка веде до балки Цегельні. Ми вивчаємо,досліджуємо місця де  ростуть рослини та тварини що занесені до Червоної книги України , фотографуємо ,складаємо карту і займаємося   природоохороною діяльністю – випускаємо  стінгазети, розносимо еколистівки жителям села,шкільна агітбригада « Екодрузі»  бере участь у шкільній пропаганді та районних конкурсах. Ми любимо природу нашого краю.

(Розповідь вчителя)У степовій зоні зосереджено більше 10  об’єктів територій природно-заповідного фонду . Луганський природний заповідник(1,6 ти.га),  Дунайський біосферний заповідник(46 тис га),Заповідник Асканія – Нова(33 тис.га), Дніпровсько – Орільський,Український степовий, Єланецький степ,Чорноморський біосферний,Дунайський біосферний , Національні  природні парки- Святі гори,Азово – Сиваський.

 

 

Завдання;

Опрацювати параграф 35  сторінки 160-167

Дати письмову відповідь на запитання!

Назвіть чинники які сприяють виникненню суховіїв в степу?

Які повітряні маси приносять в степ посуху?

Тести

1.Найбільша за площею природна зона

А)Полісся;б)Лісостеп;в) Степ

2.Найвища точка степової зони

А)Приазовської височини;б)Придніпровської височини в)Подільської височини г)Донецької височини

3.Найпоширеніші ґрунти у межах степової зони:

А) дерново підзолисті Б)чорноземи різних типів

В)каштанові різних типів Г) сірі лісові

4.Клімат степів

А)вологий ,помірно теплий б)посушливий теплий

5.Середньорічна кількість опадів у степах становить

А)200мм б)300 -500мм в)600 -700мм г)1000 -1200мм

6.Найтриваліший вегетаційний період характерний

А) для Полісся б)Лісостепу В)Степу г) Карпат

7.Най поширеніша рослина степів

А)  дуб б) сосна в)ковила г)журавлина

8. Яка тварина частіше зустрічається в зоні степу?

А) зубр б) глухар в) ховрах г)лелека

 

П'ятниця 12.03.2021, урок № 15

Тема уроку: «Фізико-географічна характеристика азовського  моря.проблеми використання і охорона вод»

Мета:

-        сформувати в учнів знання про особливості розташування,

розміри, глибини, елементи берегової лінії, найбільші острови, півострови, коси, затоки, протоки, природні умови Азовського моря;

-        виявити проблеми використання й охорони його вод;

-        розвивати вміння порівнювати, виділити головне;

-        продовжити формувати вміння працювати з різними джерелами географічної інформації;

-        виховувати екологічне мислення учнів під час вивчення даної теми.

 ХІД УРОКУ

 

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів

Прийом «вірю — не вірю»

1.          Чи вірите ви, що Чорне море омиває територію України на півдні. (Так)

2.          Чи вірите ви, що Кримський півострів — найбільший півострівЧорному

морі? (Так)

3.          Чи вірите ви, що Дунай впадає в Чорне море? (Так)

4.          Чи вірите ви, що солоність Чорного моря 17–18 ‰?(Так)

5.          Чи вірите ви, що Чорне море може загорітися, як це стверджуєК.

Чуковський у своїй казці? (Ні)

Бесіда

• Назвіть види риб, які надходять на наш ринок. Які з них виловлюють в Азовському морі?

• Чому Азовські курорти часто називають дитячими?

 

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Гідрологія часто має справу з природними об’єктами, які складно відокремити один від одного, межі, особливо в океані, дуже умовні. Тож складно буває класифікувати деякі об’єкти. От і Азовське море дехто з дослідників називає затокою Чорного моря. Спробуємо знайти своє рішення.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Географічне положення, розміри, берегова лінія (характеризуємо за допомогою підручника та карти)

Азовське море — наймілководніше море на Землі, але багате на рослинність і тваринний світ. Утворилось і набуло сучасного вигляду в пізньочетвертинний час. Берегова лінія своєрідна. На півночі чітко оформились морські коси: Крива, Білосарайська, Бердянська, Обитічна, Федотова. На заході море від Сиваша відокремлене піщаним баром завдовжки до 110 км, відомим під назвою Арабатська стрілка.

У морі багато заток і лиманів. Найбільші затоки — Таганрозька, Темрюцька, Арабатська, Бердянська, Обитічна. Найбільші лимани — Молочний, Утлюцький.

Стародавні греки називали Азовське море Меотійським озером, римляни – Меотійським болотом, місцеві жителі – Темериндою (у перекладі – « Мати моря»).

Ще існує легенда, що Азою називали вередливу молоду красуню, що, шукаючи коханого, втопилася в морі.

 

Завдання. За допомогою карт атласу визначте географічного положення  Азовського моря.

S ≈ 39 тис. км2, V ≈ 290 км3 , пересічна глибина — 7,4 м, максимальна — 15 м (наймілкіше на Землі). Південні береги погорбовані, урвисті, інші переважно низовинні, місцями заболочені. Багато заток, деякі виокремлюється піщаними косами. Островів мало.

2. Геологічна історія утворення, рельєф котловин

Западина моря є залишком мезозойського басейну. Виникла в місці зчленування Середземноморського рухливого поясу та Східноєвропейської платформи. Структурна основа западини сформувалася на Скіфській платформі. Виділяють три частини: Північно-азовський прогин (між Східноєвропейською та молодою Скіфською платформами), Азовський вал (підняття фундаменту Скіфської платформи), Південноазовський прогин (частково в межах Індоло-Кубанського прогину). З мезозойськими породами пов’язують відклади нафти та газу, з пізнішими — залізних руд.

 

3. Кліматичні умови та водні маси  

Клімат характеризується рисами континентальності, через незначну площу акваторії. Взимку відчутний вплив сибірського антициклону, що зумовлює сильні північно-східні та східні вітри.

Середня температура повітря в січні +3… –5 °С, але бувають морози до –25 °С. У червні середня температура піднімається до +23… +25 °С за безхмарної погоди. Взимку море замерзає, нерідко на 4–5 місяців. Поблизу берегів товщина криги досягає 90 см. Влітку верхній шар води прогрівається до + 25… +30 °С та більше. Кількість опадів за рік збільшується із заходу на південний схід від 300 до 500 мм. Вода в морі рухається проти годинникової стрілки із швидкістю від 10–20 до 125 см/с під час тривалих штормів), через це коси спрямовані в тому самому напрямі. Прозорість води зменшується від 8 м у південній частині моря до 0,5 м у Таганрозькій затоці, що зумовлене

хвильовими процесами та значною кількістю планктону. Солоність моря в середній частині близько 12–14 ‰, проте в Таганрозькій затоці (Росія) вона зменшується до 2–5 ‰, а в Сиваші зростає до 250 ‰. Зростання солоності моря останнім часом пов’язане із зменшенням стоку річок, значна частина якого використовується на господарські потреби.

4. Флора та фавна  

В морі налічується 155 видів представників зооплактону. Влітку тут

спостерігається світіння води, що зумовлене ночесвітками — ноктилуками. На всій площі дна моря ростуть зелені, бурі, червоні водорості, морська трава. Цьому сприяє прогрівання води і освітлення дна моря влітку. Донедавна в морі було багато риби. Цьому сприяла велика щільність фітопланктону і зоопланктону. Тут живе близько 80 видів риб, виловлюють кефаль, анчоус, севрюгу, бичків, оселедців, судака, тюльку, хамсу, камбалу, прісноводних — ляща, коропа, судака, тарань. Живе в морі і представник ссавців — дельфін азовка. За останні роки загострилась екологічна ситуація. Це пов’язане

як із діяльністю промислових об’єктів на узбережжі, так і з аваріями суден в акваторії.

 

5. Ресурси моря та їх охорона

Нещодавно основними ресурсами моря були рибні (виловлювали величезних осетрових), зараз ці показники знижуються. Зберігається транспортне значення. Судноплавство, на жаль, супроводжується аваріями, інколи катастрофічними (2008 р). Недостатньо освоєні та нераціонально використовуються рекреаційні, перспективні енергетичні та мінерально-сировинні ресурси.

Заходи охорони спрямовані на очищення стічних вод, нормалізацію сольового складу вод, збереження та відновлення біоресурсів, уникнення аварійних ситуацій на узбережжі та на суднах тощо.

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

• Позначте на контурній карті елементи берегової лінії моря.

• Порівняйте розміри та глибинні характеристики Чорного та Азовського морів (виконайте необхідні розрахунки).

• Чим можна пояснити різницю в солоності та температурі вод двох морів?

• Виявіть схожість та відмінність видового складу рибних ресурсів двох морів. Чому моря втрачають своє рибопродуктивне значення?

 

 

Завдання;

Опрацювати параграф 39  сторінки 182-185

Дати письмову відповідь на запитання!

Охарактеризуйте географічне положення Азовського моря.

Як і чому змінювалася солоність Азовського моря?

Порівняйте кліматичні особливості Чорного і Азовського морів.

Які природні умови Азовського моря використовують в господарські діяльності?

 

Вівторок 16.03.2021, урок № 16

Тема уроку: Контрольна робота «Води суходолу і водні ресурси. Грунти та грунтові ресурси. Рослинність. Тваринний світ України»

                                                      Варіант І

 

І рівень Виконай тести (0.5 бали за правильну відповідь)

1.Види грунтів, що найбільш поширені у степовій зоні:

А) дерново – підзолисті; Б) сірі лісові; В) чорноземи; Г) каштанові.

2.Найбільше прісне озеро України:

А) Липовецьке; Б) Ялпуг; В)Синевир; Г) Куяльник.

3. Назва найбільшої притоки Південного Бугу:
А) Синюха; Б) Інгул; В) Тікич; Г) Збруч.

4. Тип живлення, що має переважна більшість річок України:

А)дощове; Б) снігове; В) мішане; Г) підземне.

5. Вибери  ознаку  дерново – підзолистів грунтів (формуються):

А) в умовах надмірного зволоження; Б) під степовою рослинністю; В) дуже родючі;

 Г) нейтральні.

6. Як називають комплекс заходів із повного або часткового відновлення грунтів:

А)меліорація; Б) дезактивація; В) вапнування; Г) рекультивація

ІІ рівень Визначення понять (1 бал за правильну відповідь)

7.  Ендеміки               8. Лісистість           9. Грунт

ІІІ. Встанови відповідності (1.5 бали за правильну відповідь)

10. 1.степ                            А) ялина, сосна, дуб, бук, граб, лось,  

      2. лісостеп                    благородний олень, зубр, росомаха, вовк.

      3. мішаних лісів          Б)  ковила, типчак, тонконіг,перекотиполе, ховрахи, полівки,

                                             тушканчики, байбак.

                                            В) дуб, граб, клен, липа, лисиця, горлиця, дятел.

11 Назвіть та проаналізуйте факти позитивного та негативного впливу людини на рослинний та тваринний світ в Україні.

ІY. Проаналізуй: (3 бали за правильну відповідь)

13. Чи загрожує водний дефіцит нашій державі? Якщо так, то як цьому запобігти?

 

 

 

 

 

 

                                               Варіант ІІ

І рівень Виконай тести (0.5 бали за правильну відповідь)

1.Види грунтів, що найбільш поширені у лісостеповій зоні:

А) дерново – підзолисті; Б) сірі лісові; В) чорноземи; Г) каштанові.

2.Найдовша та найповноводніша  притока Дніпра:

А) Десна; Б) Прип’ять ; В) Псел; Г) Ворскла.

3. Види грунтів, що найбільш поширені у зоні мішаних  лісів України:

А) дерново – підзолисті; Б) сірі лісові; В) чорноземи; Г) каштанові.

4. Озеро льодовикового або карового походження:

А) Ялпуг; Б) Кугурлуй; В) Світязь; Г) Бребенескул.

5. Вибери ознаку чорноземів (формуються):

А) в умовах недостатнього зволоження; Б) під мішаними лісами; В) малородючі; Г) кислі.

6. Усі види робіт з охорони та підвищення родючості грунтів:

А) рекультивація; Б) дезактивація; В) вапнування; Г) меліорація.

ІІ рівень Визначення понять (1 бал за правильну відповідь)

7. Червона книга              8. Реакліматизація    9. Болото

ІІІ.  Встанови відповідності (1.5 бали за правильну відповідь)

10. 1. Українські Карпати       А) фіалка,кизил, шафран, тис ягідний,

      2. Кримські гори                чорний гриф,сип білоголовий, скорпіон, хрущ.

      3. Азово-Чорноморське     Б)  модрина європейська, смереки, 

         узбережжя                              тритон гірський, плямиста                                                       саламандра, форель.

                                                  В) полин, ліщиця, акація, чапля, пелікани, лебідь - шипун.

11 Чому в полі людина щорічно змушена вносити добрива для підвищення родючості грунту, а в лісі чи степу в цьому немає потреби?

 

ІY. Проаналізуй: Проаналізуй: (3 бали за правильну відповідь)

 

13. Чи загрожує водний дефіцит нашій державі? Якщо так, то як цьому запобігти?

П'ятниця 19.03.2021, урок № 17

Тема уроку: «Використання природно-ресурсного потенціалу України. Основні види забруднень довкілля в Україні. Вплив екологічної ситуації на життєдіяльність населення.»

Мета: сформувати уявлення про “природно-ресурсний потенціал”,види  природних ресурсів, з'ясувати зміни стану природного середовища в процесі природокористування;розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки;формувати екологічну цілісну орієнтацію в плані взаємин людини і навколишнього природного середовища;виховувати дбайливе ставлення до природних запасів.

 

Обладнання:карти атласу,мультимедійна дошка,підручник.

 

Тип уроку:вивчення нового матеріалу.

 

ХІД УРОКУ

1.     Організаційний момент.

Перевірка готовності учнів до уроку,налаштування на робочий настрій.

2.     Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Бесіда.

1. Як ви розумієте епіграф нашого уроку?

Природа - це вічне життя, становлення і рух.
Природа не визнає жартів, вона завжди правдива, завжди серйозна, завжди сувора; вона завжди права; помилки ж і омани виходять від людей.
Природа - творець всіх творців.

І. Гете

2. Охарактеризуйте сучасний стан навколишнього середовища.

3.     Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності.

        В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємовідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів ,підкорила сили природи,але разом із тим забруднювати і руйнувати довкілля. Сьогодні настав час діяти, тому що найголовнішою проблемою людства є проблема виживання, яка стосується кожної людини, кожної живої істоти.

4.     Вивчення нового матеріалу.

Розповідь вчителя з елементами бесіди.

                 Природно-ресурсний потенціал України

                                          Групи ресурсів

Слово “ресурси” перекладається з французької як “кошти, що їх у разі потреби можна використати”, “запаси” або “джерело прибутку”. Терміном “ресурси” ми позначаємо будь-які матеріальні чи нематеріальні об’єкти або засоби, потрібні для задоволення потреб, досягнення мети та вирішення питань.         Усі ресурси поділяються на три великі групи:

1) матеріальні — це накопичені речовинні багатства, що використовуються суспільством: будівлі, транспорт, засоби виробництва та задоволення потреб людини; вони мають антропогенне походження;

2) трудові — наявне населення, а саме: його віковий склад і стан здоров'я, освітній рівень, інформаційне забезпечення тощо;

3) природні ресурси — це елементи природи (тіла, процеси та явища), які використовуються або можуть бути використані в процесі соціального обміну речовин з метою задоволення потреб суспільства. Поняття “природні ресурси” включає лише ті речовини та сили природи, які можуть бути реально використані суспільством.

        Відповідно до визначення, наведеного у Законі України “ Про охорону навколишнього природного середовища ”, природні ресурси — це компоненти природного середовища, природні та природно-антропогенні об’єкти, що використовуються або можуть бути використані у процесі здійснення господарської й іншої діяльності як джерела енергії, продукти виробництва і предмети споживання, мають споживчу цінність.

         При цьому під сутністю використання природних ресурсів розуміється експлуатація природних ресурсів, залучення їх у господарський обіг, у тому числі всі види впливу на них у процесі господарської й іншої діяльності. Природні ресурси не можуть визначати розвиток суспільства, і водночас суспільство ні за яких обставин не може бути повністю незалежним від природи.

        Навколишнє природне середовище — частина географічної оболонки, що оточує людину, і з якою безпосередньо пов’язані життя та виробнича діяльність суспільства. Природні умови — сукупність складових географічної оболонки (геосфер), за якими визначаються умови й особливості існування людської спільноти. Природні умови — це комплекс взаємопов’язаних компонентів природи, що формують природно-територіальні комплекси.

         Принципова відмінність природних умов і природних ресурсів полягає в тому, що природні умови розглядаються не як окремі матеріальні тіла або об’єкти, а за допомогою їх властивостей, котрі можуть полегшувати або ускладнювати розвиток суспільного виробництва, і при цьому в ньому не використовуються. Природні ресурси завжди беруть участь у виробництві, адже вони є предметом праці.

        Як предмет праці природні ресурси оцінюються з таких позицій:

— умови формування і поширення конкретного ресурсу;

— обсяг і властивості ресурсу (глибина залягання, потужність, запаси тощо);

— можливості використання (сучасного або на перспективу);

— розміщення осередків концентрації (родовищ) ресурсу стосовно районів споживання;

— наявність трудових ресурсів і транспортних мереж, потрібних для експлуатації конкретного природного ресурсу.

        Поєднання природних умов і ресурсів формує природно-ресурсний потенціал (ПРП).

ПРП — це міра потенційної можливості будь-якої природної системи (або території) задовольняти різні потреби суспільства. Тобто це сукупність природних ресурсів і природних умов у певних географічних межах, які забезпечують задоволення економічних, екологічних, соціальних, культурно-оздоровчих та естетичних потреб суспільства. Отже, природні ресурси — та частина природи Землі й найближчого Космосу, що може включатися в господарську діяльність за певних технічних і соціально-економічних можливостей суспільства за умови збереження середовища життя людей^*. Це теоретично гранична кількість природних ресурсів, яку може використати людство без порушення умов існування і розвитку людини як біологічного виду та соціального організму. Вони визначаються рівнем екологічної рівноваги біосфери та її складових. Перехід за межі використання природно-ресурсного потенціалу в цьому розумінні відповідає стану екологічної кризи.

ПРП полягає у здатності природних систем без шкоди для себе, а отже, і людей, надавати людству продукцію або виконувати корисну для суспільства роботу. Він має певну величину, розміри й особливості. Найголовніша особливість — безперервність — випливає з безперервності території, що є субстратом, носієм усіх природних об’єктів та явищ, а також одночасно і специфічним ресурсом.

Друга особливість відображає економічний аспект ПРП — здатність бути проміжною ланкою між населенням і природою, створювати умови для розвитку всіх сфер діяльності суспільства, особливо промисловості та сільського господарства. Такі особливості ПРП є водночас й основою виникнення складних екологічних проблем. Вони виникають унаслідок перетворення людиною природної речовини у суспільну в процесі природокористування, яке може бути раціональним і нераціональним.

 

Раціональне та нераціональне природокористування

У випадку раціонального природокористування суспільство як соціально-економічне ціле (насамперед, економіка й технології) та природні ресурси середовища перебувають у взаємовідносинах позитивного зворотного зв’язку, а саме: чим більше природних ресурсів, тим швидше розвивається або може розвиватися економіка. Це високоефективне господарювання, що не призводить до різких змін ПРП і глибоких змін у навколишньому середовищі, унаслідок яких завдається шкода здоров’ю населення або виникає загроза його життю. При цьому техногенне навантаження на природне середовище не перевищує рівня його граничнодопустимих величин.

Отже, раціональне природокористування визначається як збалансована взаємодія суспільства та природи, що забезпечує досягнення компромісу між соціально-економічними потребами суспільства і здатністю природи задовольнити їх без суттєвої шкоди для свого нормального функціонування. Цьому не слід протиставляти охорону навколишнього середовища, яка є складовою раціонального природокористування і без якої останнє не вважається раціональним.

Нераціональне природокористування — це система діяльності, що не забезпечує збереження ПРП (наприклад, хижацьке знищення природи). Суспільство і ПРП перебувають у стані негативного зворотного зв’язку: технологічно швидкий розвиток економіки без урахування екологічних обмежень може зумовити вимушений застій в економіці та виникнення кризового екологічного стану природного середовища.

        Отже, стан природного середовища в процесі природокористування може бути таким:

— природний (натуральний) — не змінений безпосередньо господарською діяльністю людини (місцева природа зазнає лише слабкого впливу від глобальних антропогенних процесів);

— рівноважний — швидкість відновлювальних процесів вища або дорівнює темпові антропогенних порушень;

— кризовий — швидкість антропогенних порушень перевищує темпи самовідновлення природи, але ще не відчувається корінної зміни природного середовища;

— критичний — під антропогенним тиском відбувається заміна вже наявних екосистем на менш продуктивні (наприклад, часткове спустелювання)^*.

        Перші два стани природного середовища відповідають раціональному природокористуванню; останні два — характерні для нераціонального природокористування і спричинюють порушення ПРП території.

        Наприклад, багато видів природних ресурсів (лісові, водні, паливно-енергетичні), що виконують основні функції життєзабезпечення (харчування, захист населення від переохолодження та ін.), близькі до вичерпання. Загалом в Україні найефективнішими вважаються рекреаційні, мінеральні та земельні природні ресурси. Вони впливають на сучасні й перспективні спеціалізації, рівень та інтенсивність розвитку господарства, з ними пов’язані першочергові заходи щодо подальшої раціоналізації природокористування в окремих економічних районах.

        Основу ПРП України становлять земельні ресурси, частка яких — 44,4 %, а в окремих регіонах, особливо Правобережному лісостепу, — 72—79 %. Значну частину становлять мінеральні ресурси (28,3 %), а в окремих областях (Луганська, Донецька, Дніпропетровська) вони є основою природних багатств (відповідно 74, 73, 69 %). Серед інших переважають водні та рекреаційні ресурси. Ці чотири види природних багатств зосереджують у собі понад 95 % усього природно-ресурсного потенціалу України. Найменшу роль у загальному ПРП відіграють біологічні ресурси (лісові та фауністичні), частка яких не досягає і 5 %, навіть у найзалісеніших областях Карпат і Західного Полісся вони становлять майже 18 %.^*

        Природно-ресурсний потенціал має певні закономірності розміщення в межах України. Його оцінювальний показник (відповідно і потужність) зростає у напрямі з півночі й північного заходу на південь і південний схід. Ця тенденція пов’язана головним чином зі збільшенням земельних, рекреаційних, водних і мінеральних ресурсів.

                 Класифікація природних ресурсів

        Наприклад, за швидкістю вичерпання розрізняють природні ресурси вичерпні та невичерпні. Вичерпні природні ресурси за можливістю самовідновлення поділяються на відновлювані та не відновлювані.(мал.3.1)

 

Мал. 3.1. Загальна класифікація природних ресурсів

        Пактично невичерпними ресурсами є: сонячна енергія та зумовлена нею енергія океану, вітру та енергія земних надр. До відновлюваних природних ресурсів належать: земельні (родючість ґрунту), біологічні (ліс, природні харчові угіддя, фауна суші й водного середовища) та окремі компоненти атмосфери (кисень, азот тощо). Не відновлювані ресурси — це корисні копалини: різні горючі копалини, руди, нафта та ін. За можливістю заміни природні ресурси поділяються на замінні (на приклад, метал можна замінити керамікою) та незамінні (вода, кисень, повітря).

Зважаючи на те, як здійснюється виснаження не відновлюваних ресурсів, значно збільшується технологічна складність та енергомісткість їх видобування, тому зменшується економічна ефективність.

         Наприклад, нині вже розробляють руду, в якій міститься менше ніж 0,2 % кольорових металів. Проблема є навіть не тільки і не стільки у фізичному виснаженні ресурсів, скільки в економічній та екологічній недоцільності їх видобування. Тенденція до зменшення запасів відновлюваних ресурсів виникла внаслідок зростання темпів і масштабів їх використання. До сьогодні ліси знищені майже на 60 % їх первісної площі; за останні 50 років у зв’язку з ерозійним руйнуванням та змиванням поверхні ґрунту ресурс ґрунтів зменшився у середньому не менше ніж на 25 %. Усе більше земель відчужується для будівництва гідроелектростанцій, промислових підприємств, доріг тощо.

Майже всі природні ресурси вичерпні абсолютно або відносно, якщо вони використовуються досить тривалий час з високою інтенсивністю. На сучасному етапі взаємодії природи і суспільства можна говорити лише про умовну невичерпність деяких природних ресурсів, принципово вичерпних або вичерпних відносно.

 Біологічні ресурси, що вважаються невичерпними внаслідок здатності до самовідновлення, насправді є вичерпними за достатньо високої інтенсивності їх використання, яка перевищує швидкість їх відтворення. Усе це дає змогу зробити важливий практичний висновок: є абсолютна або відносна межа ступеня використання будь-якого ресурсу, що і називається його вичерпністю в широкому розумінні.

        Використання та переробка природних ресурсів супроводжується поверненням у біосферу інших компонентів — залишків або відходів: вони забруднюють біосферу, зменшують цінність інших, ще не використаних ресурсів.

        Усі ресурси використовуються прямим і опосередкованим шляхами. Прямий шлях полягає в тому, що природні ресурси застосовують як джерела сировини або енергії. Опосередкований шлях — це, наприклад, використання через промислових тварин (диких копитних) рослинності їхніх пасовищ.

Окрім того, природні ресурси поділяють за різними ознаками, а саме: за їх функціональним призначенням, генетичними властивостями, ступенем вичерпності, здатністю до відновлення тощо.

ВПЛИВ ЛЮДИНИ НА ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

        Взаємовідносини людини з природою відображаються шляхом використання природно-ресурсного потенціалу, який позначається на розміщенні продуктивних сил (а відтак і на екології) як на державному, так і на регіональному рівнях. Ці взаємовідносини можуть мати умисний або невмисний характер. Перші виникають у процесі матеріального виробництва з метою задоволення певних потреб суспільства; вони заздалегідь плануються, фінансуються, координуються, наприклад: видобування мінеральної сировини, вирубка лісів, спорудження ГЕС тощо. Невмисний вплив — це побічний наслідок умисного впливу людини на природно-ресурсний потенціал (наприклад, під час спорудження ГЕС відбуваються

Екологічні проблеми

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ
проблеми, що виникли внаслідок взаємодії людини з навколишнім середовищем
1.Забруднення навколишнього середовища	2.Скорочення орних земель	3. Виснаження мінеральних ресурсів	4. Енергетична проблема

 

механічне		хімічне		біологічне		фізичне
твердими частками, тарою, спрацьованими предметами		речовинами й сполуками штучного походження		швидке поширення шкідливих організмів		теплове, електричне, радіаційне, шумове, вібрація

 

Екологічна ситуація
стан навколишнього середовища в наслідок взаємодії природи та господарської діяльності людини
Екологічна проблема	Екологічна криза	Екологічна катастрофа
за умов раціонального природокористування зберігаються природні умови існування ландшафтів	небезпечний, але зворотній стан, за якого змінене людиною навколишнє середовище негативно впливає на суспільний розвиток	незворотній негативний стан природи, за якого відбувається повна втрата ресурсів, генофонду флори і фауни, людське життя перебуває під загрозою
частково Українські Карпати і Кримські гори, райони Волині	Придніпров’я, Донбас, чорноморсько-азовське узбережжя, великі міста	Північнополіський район (зона відчуження після аварії на Чернобильській АЕС)

 

6 принципів раціонального природокористування

певні економічні обґрунтовані правила поведінки людини і суспільства в природному середовищі

1. “Нульовий рівень” споживання природних ресурсів (не більше +2-7% щороку). 2. Відповідність антропогенного навантаження природно-ресурсному потенціалові регіону. 3.  Збереження цілісності природних систем у процесі їх господарського використання. 4. Збереження природо обумовленого кругообігу речовин у процесі антропогенної діяльності (без відходів). 5. Погодження виробничого і природного ритмів. 6. Пріоритетність екологічної оптимальності на довгострокову перспективу під час визначення економічної ефективності поточного природокористування.

 

5. Узагальнення та систематизація знань.

1. Аналіз карт  атласу.

2. Розгадай кросворд.

Висновок.        Сучасна геоекологічна ситуація в Україні за багатьма показниками оцінюється як кризова; вона продовжує погіршуватися під час нераціонального природокористування, зокрема, антропогенно-техногенного впливу на природне середовище.

Ми маємо робити все можливе, аби надра України гарантували стабільне і щасливе майбутнє нашій державі, а розкішні краєвиди тішили око, зігрівали душу та дарували насолоду неповторною красою та унікальністю рідної землі. Ставлення до природи, стан охорони навколишнього природного середовища є тими показниками, які яскраво демонструють розвиток держави. Неможливо рухатися вперед, не використовуючи наукові досягнення, не впроваджуючи нові технології. Ми маємо усвідомити, що велика і відповідальна справа охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів – це наша спільна турбота і наше спільне майбутнє.

Охорона навколишнього природного середовища, екологічно збалансоване використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини – невід’ємна умова екологічно збалансованого економічного та соціального розвитку України.

 

 

Завдання;

Опрацювати параграф 40  сторінки 186-191

Дати письмову відповідь на запитання!

Охарактеризуйте складові природно-ресурсного потенціалу України.

Що таке екологічна ситуація?

Чому екологічну ситуацію в Україні визначають як кризову? Якими чинниками вона зумовлена?

 

 

 

 

Вівторок 30.03.2021, урок № 18

Тема уроку: «Пиродокористування в умовах сталого розвитку»

 Мета: формувати в учнів поняття «природокористування», «ресурсо­забезпеченість»; розвивати вміння аналізувати стан навколишнього середовища; виховувати дбайливе ставлення до природних багатств; формувати екологічне мислення.

 

ХІД УРОКУ

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Методичний прийом «Евристична бесіда»

- Дайте визначення науковим поняттям «природні умови» та «природні ресурси».Поясніть, за якими ознаками класифікуються природні ресурси.

- З’ясуйте, як відбувається антропогенний вплив на природу.

- Наведіть приклади. Назвіть види рослин і тварин, які зникли з поверхні Землі внаслідок господарської діяльності людини.

- На прикладі України поясніть вплив природних умов на життя і господарську діяльність населення.

 

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Економіка кожної країни залежить від наявності та кількості корисних копалин, чистоти води, багатства лісів, родючості ґрунту... Однак постає питання: «А що потім? Через 10, 20, ЗО років?» І це питання так і залишиться відкритим і тривожним...

«Ми отримали у спадок надзвичайно прекрасний і різноманітний сад, але біда наша в тому, що ми погані садівники, які не засвоїли найпростіших правил садівництва. Недбало ставлячись до цього саду, ми робимо це із благодушним самозадоволенням непо­внолітнього ідіота, який шматує ножицями картину Рембрандта». Проаналізуйте даний вислів.

Заслуховування доповіді учнів з теми «Правила поведінки в навколишньому середовищі».

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

1. Ресурсозабезпеченість

Ресурсозабезпеченість визначено терміном, на який вистачить певного природного ресурсу за певних умов його видобутку, а також його запасами з розрахунку на одну особу. Це поняття є і природним, залежить від природних запасів на даній території, і соціально-економічним, бо залежить від обсягів видобутку та споживання. Отже, кожна країна має свій рівень ресурсозабезпеченості.

Ресурсозабезпеченість — це співвідношення між кількістю на­явних природних ресурсів і обсягами їх використання.

Методичний прийом «Міні-дискусія»

Чи варто країні розробляти всі розвідані родовища мінеральних ресурсів? Які фактори слід ураховувати, приймаючи рішення? Чи ви­грала наша місцевість від того, що тут видобувають корисні копалини?

 

2. Раціональне і нераціональне природокористування

Запитання. Поясніть поняття «раціональне», «нераціональне». Як це може стосуватися природних ресурсів? Наведіть приклади.

Методичний прийом «Nota bene» (замітка на полях)

У перекладі з латини ratio — «розум».

Використання природних ресурсів і заходи щодо їхнього збереження дістали назву природокористування. За раціонального природокористування природне середовище не зазнає катастрофічного впливу виробничої діяльності людини, перебуває в стані екологічної рівноваги, тобто забезпечується його повне відновлення, а природні ресурси використовують комплексно, відходи — утилізують. За нераціонального природокористування стан навколишнього середо­вища щороку погіршується, що спричиняє локальні, регіональні і загальносвітові екологічні проблеми.

В ідеалі співіснування людини та природи має бути гармонійним, а природокористування виключно раціональним. Проте в більшості країн природокористування є нераціональним, що спричи­няє виснаження ресурсів, забруднення навколишнього середовища. Тому людству варто замислитися про збереження унікальних ку­точків природи в заповідниках та національних парках, упрова­дження технологій комплексного використання сировини, переробки та подальшої утилізації відходів, будівництво очисних споруд, використання технологій замкнутого водопостачання промислових підприємств, розробку нових, екологічно безпечних видів палива. Раціональний підхід навіть за умови інтенсивного використання природи дозволить зберегти здорове навколишнє середовище.

Як склалася концепція сталого розвитку. У зв’язку з наростанням глобальної кризи у сфері природокористування, що становить загрозу для існування прийдешніх поколінь, на початку 90-х років ХХ ст. було розроблено концепцію сталого розвитку

  Сталий розвиток – загальна концепція щодо необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства та захистом інтересів майбутніх поколінь з урахуванням їхньої потреби в безпечному і здоровому довкіллі.

    Концепція зародилася у 80-х роках ХХ ст. Автором економічної теорії сталого розвитку є провідний дослідник економічних аспектів забруднення довкілля, колишній економіст Світового банку Ґерман Дейлі. Під сталим розвитком він розумів гармонійний, збалансований, безконфліктний прогрес усієї земної цивілізації або окремих країн за науково обґрунтованими планами.

 

     У 1980 р. було прийнято «Всесвітню стратегію охорони природи», яка містила згадку про сталий розвиток. У 1987 р. в доповіді «Наше спільне майбутнє» Міжнародна комісія з навколишнього середовища і розвитку приділила основну увагу необхідності сталого розвитку, який забезпечує потреби нинішнього покоління і не перешкоджає майбутньому поколінню задовольняти свої потреби. Важливим етапом втілення ідей сталого розвитку на міждержавному рівні було проведення Світового саміту зі сталого розвитку (Саміт Землі – 2002) на рівні керівників країн та урядів світу в Йоганнесбурзі (Південна Африка) у 2002 р.

    На шлях сталого розвитку вже стали США, Японія, країни Європейського Союзу. Для інших країн цей шлях тільки починається. Однак багато країн не сприймають сталого розвитку. На перше місце вони ставлять стратегічну мету – вижити. Саме такі країни провокують загрози, що поширюються на весь світ. Тому досягти сталого розвитку всього світу важко.

  Провідна ідея сталого розвитку полягає в тому, щоб людство, не знижуючи темпів економічного зростання, зберегло довкілля, позбулося бідності, дискримінації людей за етнічними, расовими чи статевими ознаками.

  Отже, основними цілями сталого розвитку є економічне зростання, захист довкілля і соціальна справедливість.

  На жаль, в Україні сталий розвиток часто розуміють лише як неухильне зростання економічних показників країни. Інколи до цього додають здійснення безсистемних заходів щодо збереження довкілля та поліпшення санітарних умов проживання і праці людей.

 

П’ять базових принципів сталого розвитку. Концепція сталого розвитку ґрунтується на п’ятьох головних принципах.

 

·      Людство здатне надати розвиткові сталого і тривалого характеру для задоволення потреб як сучасного покоління людей, так і майбутніх поколінь.

·      Обмеженість природних ресурсів відносна. Вона пов’язана із сучасним рівнем розвитку науки і техніки. Частина ресурсів може самовідновлюватися за умови раціонального їх використання.

·      Одна з головних причин виникнення екологічних та інших катастроф – злидні, які стали у світі звичайним явищем. Слід задовольнити елементарні потреби та дати всім людям можливість досягти добробуту. Без цього сталий розвиток неможливий.

·      Необхідно встановити баланс між рівнем життя людей із надмірними грошовими і матеріальними статками та між екологічними можливостями планети.

·      Темпи зростання чисельності населення варто узгодити з можливостями географічної оболонки Землі задовольняти потреби людей.

 

  Конкретні приклади впровадження концепції сталого розвитку в життя здаються елементарними й зрозумілими. Будівництво доріг і споруд має супроводжуватися зростанням зелених насаджень. Збільшення виробництва зерна не повинно призводити до погіршення якості ґрунтів. Заробітна плата має компенсувати витрати на відновлення здоров’я.

 

 

 

  Три складники сталого розвитку. Концепція сталого розвитку з’явилася в результаті об’єднання основних поглядів: економічного, соціального та екологічного. Усі три елементи сталого розвитку треба розглядати збалансов ано.

 

·      Економічний складник передбачає оптимальне використання обмежених ресурсів і використання екологічних – природо-, енерго- і матеріалозберігаючих технологій

·      Соціальний складник зорієнтований на людину, на зменшення конфліктів між людьми

·      Екологічний складник сталого розвитку має забезпечувати цілісність природних систем

Робота в групах.

Опрацювання матеріалу таблиці в групах та його подальше обговорення. Визнфіення основних типів природних ресурсів і напрямів природокористування.

 

 

 

Тип природних ресурсів	Напрям природокористування й зумовлені ним антропогенні ландшафти	Площа (у %)
Земельний	Сільськогосподарський	69
Біологічний	Лісогосподарський	15,6
Водний	Водогосподарський	4,0
Мінерально- сировинний	Гірничопромисловий	0,37
Будівельний	Разом: Селітебний Індустріальний Дорожній	7,1 2 3,5 1,6
Генетичний	Природоохоронний (заповідний)	4,2
Потенціал само­очищення	Розсіювання техногенних викидів водними й повітряними потоками: зони непрямого впливу природокористування	…

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Методичний прийом «Географічний практикум»

Обчисліть забезпеченість людства окремими видами мінераль­них ресурсів на перспективу за умови, що видобуток у майбутньому стабілізується на сучасному рівні. Використайте формулу

 

,

де Р — ресурсозабезпеченість, років (кількість років, протягом яких вистачатиме певного ресурсу); 3 — розвідані запаси певного ресурсу; В — його видобуток за рік.

Під час виконання завдання скористайтеся таблицею:

Вид сировини	Одиниці виміру	Запаси наприкінці 1980-х років		Середньоріч­ний світовий видобуток на початку 1990-х років	Ресурсо-забезпеченість людства, років
		загально- геологічні	розвідані
Вугілля	млрд т	14800	1200	4,5
Нафта	млрд т	450	120	3,1
Природний газ	трлн м3	315	110	2,1
Залізна руда	млрд т	400	150	0,9
Боксити	млрд т	…	25000	90
Мідь	млн т	…	460	8,5
Фосфатні руди	млн т	…	71000	140

 

 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Більшість своїх потреб людство задовольняє за рахунок природних умов і природних ресурсів. Перелічіть ваші потреби сьогодні (потреби в повітрі, воді, їжі, одязі, житлі, електроенергії тощо). Проаналізуйте вислів відомого індійського діяча Махатми Ганді: «Світ досить великий, щоб задовольнити потреби кожної людини, але занадто малий, щоб задовольнити людську жадібність».

У XXI ст. між суспільством і природою виникли якісно нові відносини, що зумовлено швидким зростанням населення та розширенням його виробничої і невиробничої діяльності. Виникла за­гроза поступового виснаження і вичерпання природних ресурсів. Водночас збільшилися масштаби забруднення природи відходами людської діяльності. Все це спричинило проблеми, пов’язані з при­родокористуванням .

 

 

Завдання;

Опрацювати параграф 40 сторінки 187-191

Дати письмову відповідь на запитання!

Поясніть що тае концепція сталого розвитку

Що таке ресурсозабезпеченість?

Запропонуйте заходи, які, на вашу думку,допоможуть вирішити екологічні проблеми країни!

П’ятниця 02.04.2021, урок № 19

Тема уроку: «Природно-заповідний фонд України. Національна екологічна мережа.»

Мета уроку: поглибити та систематизувати знання учнів про природно-заповідний фонд України; сформувати вміння розрізняти категорії природно-заповідного фонду України; удосконалити  практичні вміння та навички роботи з картою атласу «Природно-заповідний фонд»; формувати екологічне мислення учнів та виховувати бережливе ставлення до природи.

ЕТАПИ УРОКУ

І. ПРИВІТАННЯ

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Темою сьогоднішнього уроку є «Природно-заповідний фонд України. Національна екологічна мережа».

Природні ландшафти, що сформувалися на території України, завдяки своїм оптимально сприятливим для життя людини умовам зазнали значного антропогенного (а від середини XIX ст. ще й інтен­сивного техногенного) навантаження. За час тривалої «війни» з при­родним середовищем знищено багато видів рослин і тварин, вирубано великі масиви лісів, осушено болота, знищено малі річки, підтопле­но чи засолено внаслідок хижацького видобутку корисних копалин значні площі родючих земель; гігантські території забруднено радіо­активними речовинами, сільськогосподарськими, комунальними та промисловими відходами.

Така діяльність залишила в Україні дуже мало незайманих або малозмі-нених ділянок природних угідь, які в умовах критичного стану природного середовища стали справжнім національним багатством, золотим фондом України. Ось чому питання збереження цих унікаль­них у природному та культурному відношенні куточків України вод­ночас із розробкою наукових основ раціонального природокористу­вання стає одним із пріоритетних напрямків сучасної внутрішньої політики держави.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

ІV. ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

1. Розвиток заповідної справи в Україні

Одним із головних і досить ефективних заходів охорони довкіл­ля є заповідання. Більш як сто років минуло з часу започаткування активної форми збереження та відтворення незайманих ландшафтів України. Уже на 1 січня 1928 р. на території України існувало шість державних заповідників.Загальна площа заповідників тоді становила 68,5 тис. га, а з роз­будовою незалежної України природно-заповідний фонд держави зріс на 767 тис. га — це 523 об’єкти. Підґрунтям цього процесу є по­тужна законодавча база: Закон України «Про природно-заповідний фонд України», Закон України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000-2005 рр.»

Заповідність змінюється не тільки кількісно, але й якісно: значно врізноманітнилися основні функції природоохоронних територій, зберігається генофонд живих організмів, відновлюються природні ресурси, регулюється стан природного середовища, яке використовується з рекреаційною та дослідницькою метою. Сьогодні до складу природно-заповідного фонду України входять: 15 природних заповідників, 4 біосферні заповідники, 12 національних парків, 2292 заказники, 22 ботанічних сади, 11 зоологічних парків, 36 дендрологічних парків та 510 парків — пам’яток садово-паркового мистецтва, 25 регіональних ландшафтних парків, 741 заповідне урочище. У цілому загальна площа природно-заповідного фонду України становить 72 % від загальної площі території держави.

2. Категорії природно-заповідного фонду України.

Природно-заповідний фонд — це ділянки суходолу та водного простору, природні комплекси яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність. Вони перебувають під охороною держави з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду рослинного і тваринного світу, підтримання загального екологічного балансу. Українською державою визнано розвиток заповідної справи одним з найважливіших пріоритетів довгострокової державної політики України. Спеціальним уповноваженим органом Державного управління в галузі організації, охорони і використання природно-заповідного фонду є Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

 

До природно-заповідного фонду належать природні й біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам’ятки садово-паркового мистецтва. Природні заповідники — території або акваторії, які виділені для збереження й охорони типових або унікальних природних комплексів і об’єктів. Вони є науково-дослідними установами, які досліджу­ють природні комплекси і компоненти, природні процеси і явища, розробляють наукові основи та рекомендації з охорони природи. Заповідники є еталонами природи, у їх межах господарська діяльність не проводиться.

 Біосферні заповідники — природоохоронні науково-дослідні установи з міжнародним статусом. Це значні природні території (акваторії), що пильно охороняються. Їх виділяють відповідно до програми  ЮНЕСКО «людина і біосфера» для створення міжнародної мережі територій з особливою охороною, з метою обміну інформацією щодо природи і раціонального вивчення екосистем, порівняння результатів дослідження аналогічних природних комплексів у різних районах Землі. У межах біосферних заповідників виділяють такі «зони» за їх функціональним призначенням:

–         заповідна зона, у якій зберігаються і відновлюються найбільш цінні та мінімально порушені антропогенними чинниками природні комплекси, генофонд рослинного і тваринного світу;

–         буферна зона, яка виділяється з метою запобігання негативному впливові на заповідну зону господарської діяльності на прилеглих територіях;

–         зона антропогенних ландшафтів, що об’єднує території із зем- лекористуванням, лісокористуванням, поселеннями, рекреацією та іншими видами господарської діяльності.

Національні природні парки — території, які виділяють для збе­реження, відтворення, раціонального використання природних ком­плексів і об’єктів, що мають особливу екологічну природоохоронну, історико-культурну, естетичну й освітню цінність. В організації на­ціональних природних парків виділяють такі функціональні зони:

- заповідну, у якій охороняються та відновлюються найцінніші природні комплекси, забороняються рекреаційна та інша госпо­дарська діяльність;

-       регульованої рекреації, де здійснюється оздоровлення та відпочинок людей, прокладаються туристичні маршрути та екологічні стежки, забороняється вирубування лісу, промислове рибальство й мисливство;

-       стаціонарної рекреації, де розміщуються готелі, кемпінги, рекреаційні об’єкти для тривалого відпочинку;

- господарську, у якій розташовані населені пункти, землі, що входять до парку і на яких господарська діяльність проводиться з дотриманням загальнодержавних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

 

Заказники — де природні території (чи акваторії), у яких збері гаються та відтворюються природні комплекси або їх компоненти. Залежно від мети режиму охорони організовують лісові, зоологічнії гідрологічні, геологічні, ландшафтні заказники.

Пам’ятки природи — це окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, науково-естетичяе і пізнавальне значення, і створюються з метою збереження їх у природному стані. У межах пам’яток природи забороняється діяльність, яка загрожує їх збереженню або призводить до їх деградації.

Ботанічні сади — це установи, які створюються з метою збережен­ня, вивчення, акліматизації, розмноження та господарського використання рідкісних і типових видів місцевої та світової флори. У бо­танічних садах виділяють такі ділянки: експозиційну, відвідування якої регулюється; наукову, на якій розташовуються колекції; експе­риментальні; заповідну, на якій проводяться спостереження. Найвідомішими в Україні ботанічними садами є Нікітський, Центральний республіканський ботанічний сад ім. Фоміна, Дніпропетровського, Львівського, Харківського, Чернівецького університетів.

Дендрологічні парки — це установи, які утворюють для збережен­ня і вивчення в спеціально створених умовах різноманітних видів де­рев і чагарників та їх композицій із метою наукового, культурного рекреаційного та іншого використання. Найвідомішими дендроло­гічними парками є Софіївський, Олександрійський, Тростянецький, Веселі Боковеньки та ін.

Зоологічні парки — це природоохоронні культурно-освітні установи, які утворюються для організації екологічної освітньо-виховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їх генофонду, вивчення дикої фауни та розробки наукових основ її розведення в неволі.

У зоологічних парках виділяють такі ділянки:

— експозиційну, на якій утримуються тварини з культурно-пізнавальною метою;

— наукову, де проводяться науково-дослідна робота та відвідування;

— рекреаційну, в якій організовується відпочинок відвідувачів;

— господарську з господарськими об'єктами.

Парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва є природоохоронні, рекреаційні установи з визначними та цінними зразками паркового будівництва для охорони та використання їх в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях.

 

3. Національна екологічна мережа — єдина територіальна система, що включає ділянки природних ландшафтів, які підлягають особливій охороні, і території та об’єкти природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні території та об’єкти інших типів, що визначаються законодавством України.

Законом України від 21 вересня 2001 р. затверджено Загально­державну програму формування національної екологічної мережі України на 2000—2015 рр. У програмі зазначено, що сучасний стан природних ландшафтів України лише частково відповідає критеріям віднесення їх до Всеєвропей-ської екологічної мережі.

Основною метою Програми є збільшення площі земель країни з при­родними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їх різно­маніття, близького до притаманного їм природного стану та формування їх територіально єдиної системи, яка б забезпечувала збереження при­родних комплексів та екосистем і сприяла збалансованому і невиснажливому використанню природних ресурсів у господарській діяльності. Програмою передбачається забезпечення поєднання національної ме­режі з екологічними мережами сусідніх країн — Російської Федерації, Республіки Білорусь, Молдови, Польщі, Румунії, Словаччини.

Передбачається створити 29 національних парків, 8 біосферних заповідників та розширити межі існуючих природних, біосферних заповідників, національних природних парків .

Категорія природно-заповідного фонду:              

 

Природоохоронні об’єкти:

1)біосферний заповідник                         а) Український степовий

2)природний заповідник                         б) Подільські Товтри

3) національний природний парк           в) Чорноморський

 

№ п\п	Назва	Дата заснування	Площа, га	Природна країна, зона	Адміністративна область
Природні заповідники
1	Канівський	1923	2049	Лісостепова	Черкаська
2	Кримський	1923 (1991)	44175	Кримські гори, Лебедині острови	АРК
3	Український степовий   У т.ч. філіали: Михайлівська цілина   Хомутівський степ Кам’яні могили Крейдова флора	1961             1988	2768,4     202,4       1028   404 1134	Степова     Лісостепова       Степова   Степова Степова	Донецька     Сумська       Донецька   Запорізька Донецька
4	Луганський У т.ч. філіали: Стрільцівський степ Провальський степ Станично-Луганський	1968       1975	1575,5   494   587,5   494	Степова   Степова   Степова   Степова	Луганська   Луганська   Луганська   Луганська
5	Поліський	1968	20104	Мішано лісова	Житомирська
6	Ялтинський гірсько лісовий	1973	14230	Кримські гори	АРК
7	Мис Мартьян	1973	240	Субтропічна	АРК
8	Карадазький	1979	28755,2	Субтропічна	АРК
9	Розточчя	1984	2080	Широколистяно-лісова	Львівська
10	Медобори	1990	10516,7	Широколистяно-лісова	Тернопільська
11	Дніпровсько-Орлівський	1990	3766,2	Степова	Дніпропет-ровська
12	Єланецький	1996	1675,7	Степова	Миколаївська
13	Горгани	1996	5344,2	Українські Карпати	Івано-Франківська
14	Казантипський	1998	450	Степова	АРК
15	Опукський	1998	1592,3	Степова	АРК
16	Рівненський	1999	47046,8	Мішано-лісова	Рівненська
Біосферні заповідники
1	Асканія-Нова	1921	33100	Степова	Херсонська
2	Чорноморсь-кий	1927	100809	Степова, Чорне море	Херсонська, Миколаївська
3	Карпатський	1993	54000	Українські Карпати	Закарпатська
4	Дунайський	1998	46403	Килійське гирло Дунаю	Одеська
Національні природні парки
1	Карпатський	1980	50303	Українські Карпати	Івано-Франківська
2	Шацький	1983	48977	Мішано лісова	Волинська
3	Синевир	1989	40400	Українські Карпати	Закарпатська
4	Азово-Сиваський	1993	52154	Степова	Херсонська
5	Вижницький	1995	7928,4	Українські Карпати	Чернівецька
6	Подільські Товтри	1996	216316	Лісостепова	Хмельницька
7	Святі гори	1997	40589	Степова	Донецька
8	Яворівський	1998	7078,6		Львівська
9	Деснянсько-Старогульсь-кий	1999	16215	Мішано- лісова	Сумська
10	Сколівські Бескиди	1999	35684	Українські Карпати	Львівська
11	Ужанський	1999	35159,3	Українські Карпати	Закарпатська

 

Висновок:

 

VІІ. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Заключне слово

— Для збереження унікальних і типових ландшафтів, рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин, усього генофонду рослинності й тваринного світу для наступних поколінь у країні створено заповідні  території різних категорій;

— в Україні ухвалено важливі законодавчі акти з охорони навколишнього природного середовища.

1) Опрацювати відповідний параграф підручника.

  2)Запропонувати систему природоохоронних заходів, спрямова­них на покращення геоекологічної ситуації у нашій області.

В Україні зберігають генофонд живих організмів, типових та унікальних ландшафтів, чому сприяє моніторинг навколишнього середовища. Дієвими інструментами охорони навколишнього середовища є оцінка впливу екологічної ситуації, екологічна експертиза, розробка всебічних заходів, які б попереджали про негативну дію в результаті діяльності людини на навколишнє середовище. Отже, ми повинні дбати про довкілля, бо природа була і завжди буде сильнішою й мудрішою, ніж людина. Природа вічна і нескінченна. Людина, зберігаючи природу, береже себе, і ставлення до природи є показником моральності і культури.

В Україні зберігають генофонд живих організмів, типових та унікальних ландшафтів, чому сприяє моніторинг навколишнього середовища. Дієвими інструментами охорони навколишнього середовища є оцінка впливу екологічної ситуації, екологічна експертиза, розробка всебічних заходів, які б попереджали про негативну дію в результаті діяльності людини на навколишнє середовище. Отже, ми повинні дбати про довкілля, бо природа була і завжди буде сильнішою й мудрішою, ніж людина. Природа вічна і нескінченна. Людина, зберігаючи природу, береже себе, і ставлення до природи є показником моральності і культури.

 

 

 

Завдання;

Опрацювати параграф 41 сторінки 192-195

Дати письмову відповідь на запитання!

 

Назвіть категорії територій та об’єктів природно-заповідного фонду України

Порівняйте категорії виокремлення природних і біосферних заповідників

Якими є категорії створення природних національних парків?

Які об’єкти й території  природно-заповідного фонду розташовані в вашій місцевості? Охарактеризуйте їх.

 

Вівторок 06.04.2021, урок № 20

Тема уроку: «Моніторинг  навколишнього середовища.  Основні заходи щодо раціонального використання  природних ресурсів та охорони довкілля.»                     

                                          

Мета уроку: ознайомити  учнів  з поняттям  моніторингу навколишнього середовища його видами та змістом національної екологічної мережі; розвивати вміння здійснювати самостійну пізнавальну діяльність; вміння використовувати інформацію з різних джерел; формувати самостійність, активність, толерантну взаємодію між собою під час виконання завдань; сприяти формуванню логічного мислення і екологічної культури; виховувати бережне ставлення до природи рідного краю.

                                                   Хід уроку  

 

І. Організаційний  момент.                                                                                                       Психологічне  налаштування учнів.

 

ІІ. Мотивація  навчальної діяльності  учнів.

   Слово вчителя.

    Ландшафти території України зазнали значного антропогенного та інтенсивного техногенного навантаження. Як наслідок такого впливу було знищено багато видів рослин і тварин, вирубано  великі масиви лісів , осушено болота , знищено малі річки, підтоплено  чи засолено внаслідок  видобутку корисних копалин значні площі родючих земель.

 Така діяльність залишила в Україні обмаль незайманих або мало змінених ділянок природних угідь, які в умовах критичного стану природного середовища  стали справжнім національним багатством , золотим фондом України. Ось чому питання збереження цих унікальних у природному та культурному відношенні куточків України стає одним із приоритетних напрямків сучасної політики держави .

    

ІІІ . Оголошення  теми і мети уроку.

 

 Природоохоронні  заходи потребують  достовірної наукової основи , яка базується  на системі спостережень за станом природного середовища. Упродовж уроку ми маємо зясувати  зміст понять : «моніторинг», «природоохоронні заходи», «екологічна мережа».

 

  ІУ. Актуалізація опорних знань  та умінь учнів.

1.   Прийом « Географічна розминка»

Показати на карті біосферні заповідники України : Асканія –Нова, Чорноморський

,Карпатський,  Дунайські плавні.

 Показати національні природні парки : Карпатський , Шацький, Синевир , Азово – Сиваський, Вижницький, Подільські Товтри, Святі гори, Яворівський.

 

2.   Прийом –«мікрофон»

      Які природоохоронні            заходи проводяться в Україні?

      Які основні  категорії  природо-заповідного фонду України ви знаєте?

      Які  особливі умови   режиму охорони  природи    в природних та    біосферних     заповідниках, у національних природних парках?

 

У. Основний  зміст уроку.

 Слово вчителя.

   Діти, ви отримали  випереджаюче  завдання, з результатами  вашої роботи ми  ознайомимось  під час ваших виступів.

Завдання 1 .Визначення понять « моніторинг»  та його види.

 Від стану навколишнього середовища залежить здоров`я людей. Щоб проводити  заходи щодо запобігання та усунення негативного впливу  природних  й антропогенних чинників, у кожній країні  необхідно  здійснювати  спостереження та контроль за станом навколишнього середовища- його моніторинг( анг,monitorіng-контроль).

  Моніторинг навколишнього середовища – це система  спостереження та контролю за природними  й антропогенними  ландшафтами  , окремими  природними комопнентами  та процессами з метою прогнозування ,запобігання та усуненння  негативних наслідків  впливу на них , раціонального  використання  природних  ресурсів. Моніторинг  передбачає довготривале спостереження за змінами  стану об`єктів і явищ ; багаторазове  вимірювання  окремих показників, їхню обробку за допомогою  певних методів  і накопичення  даних.

 

 Екологічний моніторинг довкілля  є сучасною формою реалізації процесів екологічної діяльності  за допомогою  засобів  інформатизаціії  і забезпечує  регулярну  оцінку  і прогнозування  стану середовища  життєдіяльності суспільства та умов  функціонування  екосистеми для прийняття  управлінських рішень  щодо екологічної безпеки, збереження природного середовища  та  раціонального  природокористування.

  Екологічний  моніторинг виник на стику  екології, біології, географії,  геології та інших наук. Виділяють  різні види моніторингу  в залежності від критеріїв:

-       біосферний;

-       геофізичний;

-       атмосферний;

-       гідрологічний;

-       кліматичний;

-       геоекологічний;

-       ґрунтовий;

-       біологічний;

-       санітарно-гігієнічний.

 В Україні  моніторинг  природного середовища здійснюється  багатьма  відомствами , у рамках        діяльності  яких маються відповідні задачі , рівні,і складові підсистеми  моніторингу . Так, наприклад, у системі  моніторингу , що здійснюється в Україні , розрізняють три рівні  екологічного  моніторингу  природного середовища: глобальний, регіональний і локальний. Найбільш чітко критерії якості природного середовища  визначені на локальному  рівні- забезпечення такої стратегії , що не виводить  концентрації визначених приорітетних антропогенних забруднюючих речовин  за припустимий діапазон.

Він являє собою величини гранично  припустимих  концентрацій(ГПК),що закріплені законодавчо.

 Слово вчителя. На основі  отриманої інформації  ми складемо   гроно видів  моніторингу, які розрізняють  залежно від об`єктів спостереження.

 Прийом «Гронування».

 Виступи учнів  та їх корекція  вчителем . Демонстрація узагальнюючого слайду.

Завдання 2 . Моніторинг  навколишнього середовища.

 

Стан навколишнього природного  середовища  Дніпропетровської області.

   Дніпропетровській області характерні такі екологічні проблеми: забруднення автотранспортом , зміни в складі  атмосферного повітря , шумове забруднення , викиди хімічних речовин в атмосферу, забруднення токсичними відходами, проблема утилізації  відходів.Одним із  питань є забруднення води . Вода є одним із основних джерел життя на Землі. Чиста вода – один із факторів здоров`я людини. Потреба у воді величезна . Наприклад, для створення 1кг біомаси дерева , витрачають до 500 кг води .

Шкоди завдають такі  поширені забруднювачі як  фторо-, хлоро-, фосфорорганічні забруднювачі, нітрати, нітрити, нітросполуки, пестициди , гербіциди та інше. Аналіз ситуації показав , що малі річки Дніпропетровщини забруднені  на порядок більше ніж великі. . Це пояснюється не тільки малою водністю та їх  недостатньою охороною.але й низьким рівнем очищення .Існуючі  очисні споруди  навіть при біологічному очищенні вилучають  лише 10-40% неорганічних речовин і практично не вилучають  солі важких металів.

 Доповнення повідомлень  учнів та корегування вчителем.

 

 Слово вчителя. Клас був розділений на дві  групи . Кожна група отримала завдання для моніторингу навколишнього середовища  своєї місцевості.

 Перша група .Геоекологи .

 Завдання. 1.Дослідити проблему забруднення околиць села  побутовими відходами . 

  2. Утилізація  відходів .

Друга група.Гідрологи.

 Завдання .1.Дослідити  проблему  забезпечення   питною водою жителів навколишніх сіл.

 2. Екологічна оцінка стану місцевих водойм.

  Дослідницьку роботу група « Геоекологів» та « Гідрологів» розпочала із затвердження плану роботи

  План роботи.

1.   Розробка маршруту дослідницьких груп .

2.   Розподіл обов`язків  у кожній групі.

3.   Збір матеріалу  згідно свого завдання.

4.   Обробка зібраних матеріалів ,звіт груп..

   Маршрут дослідницьких груп проклали   таким чином  щоб збирати матеріали  та досліджувати об `єкти  паралельно . З ціллю економії часу було вирішено рухатись  на велосипедах( екологічний вид транспорту). Групами були досліджені такі об`єкти :

-       лісосмуги на околицях сіл Культура та Богдано-Надеждівка.;

-       ставки ;

-       джерела питної води( колодязі, центральний водогін, глибинна свердловина);

-       природні джерела :

-       сміттєзвалища.

 Розподіл обов`язків . «Геоекологи» : група складається з 3 чоловік. Двоє учнів фіксують записи , один учень здійснює фотозйомку.

 Група»Гідрологів»:складається з 4 чоловік. Один учень бере проби води , двоє учнів здійснюють записи , роблять попередні висновки, один здійснює фотозйомку.

    Звіт групи « Геоекологи»

  Наша група дослідила лісосмуги, установила , що дані об`єкти потребують санітарного прорідження та прибирання наявного в них  побутового сміття. Ми також побували  на обладнаних та пристосованих  сміттєзвалищах . Одне з них  знаходиться на східній околиці с.Культура  обладнане за всіма правилами  : дно котловану вкрите плівкою , яка перешкоджає проникненню шкідливих речовин у грунт  ,.По мірі заповнення сховища  застосовується метод пересипки його  грунтом  з метою запобігання потрапляння шкідливих речовин в повітря.

  В селі Б.Надеждівка  також є обладнане сміттєзвалище, але воно не відповідає екологічним нормам так як відсутня ущільнююча плівка та не завжди проводиться згортання сміття до котловану.

 На території села Культури  знаходиться пристосоване сміттєзвалище . Там також виявлено ряд недоліків :відсутність під’їздних шляхів  , під час дощів , брудна вода стікає в прилеглий нижче ставок.

 Звіт групи « Гідрологів» з демонстрацією  фотоматеріалів.

    Наша група досліджувала джерела питної води  і зробила  слідуючі висновки . В с.Культура  жителі користуються  колодязями, вода в них придатна для споживання( за даними   СЕС- 2018 р). Всього колодязів нараховано-14 ( середня глибина 7м ). Деякі з них потребують незначного догляду(обладнати  огорожу, встановити гідро бар`єр). Членами нашої групи  були взяті з проби води для виявлення  органічних сполук( плівок).

Демонстрація зразків  води.

   Жителі с. Богдано-Надеждівки користуються як колодязями  так і централізованим водогоном  (40 %-водогін, 60%- колодязі). За даними СЕС  вода у водогоні подається з глибини 70м і має високу оцінку якості , чого не можна сказати про воду у місцевих колодязях, вона умовно придатна для споживання. Середня глибина колодязів  в с. Богждано-Надеждівці становить 11м. Нами Були взяті проби  води для виявлення органічних сполук. (демонстрація зразків)

  Екологічний стан водойм .

Водойми с.Культура та с. Богдано-_Надеждівки потребують  значного   догляду, який полягає  в прибиранні сміття та побутових відходів  на березі та у воді . До недоліків також можна віднести  і раннє « цвітіння води».

 Влітку 2018 року був зафіксований випадок « замору»  риби  в ставках с Б-Надеждівка.

Можливою причиною   було падіння рівня води до 1м .

Нами також були обстежені джерела .За деякими  з них  ми постійно доглядаємо.

 Проаналізувавши екологічну  ситуацію нашої   місцевості ми прийшли до висновку, що в школі та  серед населення необхідно проводити розяснювальну роботу про правила поведінки на природі ,Своєчасне та безпечне транспортуваня  побутових відходів  тільки до спеціально обладнаних місць. Вживати очищену воду( користуватись сучасними  методами  очищення, фільтрами та інше).

Займатись озелененнням прилеглої території. Виготовити  та установити щити із закликами  про бережне ставлення до рідної природи .

 

 

 УІ.. Закріплення вивченого матеріалу.

 

 Прийом « Закінчіть речення» .

Моніторинг навколишнього середовища-(  це система спостереження  та контролю  за природними  й антропогенними ландшафтами , окремими  природними  компонентами  та процесами  з метою прогнозування їх змін, здійснення заходів  щодо  попередження , запобігання та усунення негативних наслідків  впливу на них, раціонального  використання природних ресурсів)

 

УІІ. Оцінювання знань і умінь учнів .

   Що мене найбільше вразило ?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання;

Опрацювати параграф 42 сторінки 196-201

Дати письмову відповідь на запитання!

Що таке моніторинг довкілля?

Яка мета моніторингу навколишнього середовища?

Назвіть види природоохоронних заходів?

Як ви можете посприяти охороні довкілля?

П’ятниця 09.04.2021, урок № 21

Тема уроку: «Кількість і зміна населення в світі та україні.

Чинники, що впливають на кількість населення. Дослідження п. Чубинського»

Мета уроку :

Знаннєвий компонент: формувати в учнів систему знань про кількість населення світу та України; навчити визначати показники народжуваності, смертності, природного руху населення та їх вплив на зміну чисельності; аналізувати демографічні процеси в різних регіонах світу та України.

Діяльнісний компонент: формувати вміння робити висновки щодо демографічної ситуації у країні; охарактеризувати зміну кількості населення протягом ХХ-ХХІ ст.; розвивати уміння пра­цювати з картографічними, статистичними матеріалами, створювати та аналі­зувати графіки зміни кількості населення в часі. формувати уміння аналізувати статистичні дані; розвивати інтерес до предмета.

Ціннісний компонент:сприяти вихованню шанобливого ставлення до людського життя, виховувати свідомого громадянина України.

                                                Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання. Доброго дня шановні учні!

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Сьогоднішній урок я бажаю почати уривком вірша українського поета В.Симоненко «Ти знаєш, що ти – людина?»

Ти знаєш, що ти – людина? 

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина.

Мука твоя – єдина.

Очі твої – одні.

        Ми починаємо знайомство з особливою складовою нашої планети людством. Населення… За цим простим, маловиразним словом криються долі багатьох мільйонів людей, що жили тисячі років тому, живуть зараз і будуть жити в майбутньому в Україні. Людина – найбільше багатство кожної країни, вона є творцем матеріальних і духовних благ суспільства, від її таланту, працьовитості, освіченості, професіоналізму залежить процвітання держави.Сьогодні ви ді­знаєтесь про головні особливості народонаселення світу та України

 Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

Тема нашого уроку «Кількість і зміна населення в світі та в Україні. Чинники,що впливають на кількість населення».

Метою нашого уроку є сформувати знання про кількість населення світу та України;  визначати показники народжуваності, смертності, природного руху населення та їх вплив на зміну чисельності; проаналізувати демографічні процеси в різних регіонах світу та України.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Демографія як наука (розповідь вчителя)

Розгадайте анаграму (ОЯДФАГМІРЕ)

-На дошці для вас запропонована слово, в якому переставлені букви. Це слово є назвою науки про населення. Давайте переставимо букви і вгадаємо назву цієї науки.

Так, це демографія - наука про закономірності відтворення населення; вивчає процеси народжуваності, смертності, шлюбності, освіченості, міграції, зайня­тості, віковий та статевий склад населення.

Подивіться будь ласка в свої міні – конспекти і запишіть перед визначенням термін «демографія».

Інтерактивна вправа «Хто він?»

-Діти погляньте на портрет цього чоловіка. Це відома людина, яку знає більшість українців - Павло Платонович Чубинський.  А що вам відомо про нього?

-А ще він відомий, тим що займався вивченням кількості населення України, був одним із засновників географічного народознавства. Очолив експедицію географічного товариства, яка вивчала етнографію та статистику України.

Населення України також вивчав український географ Михайло Птуха.

Саме він є засновником Інституту демографії Академії Наук України, демограф, статистик та економіст. Розробив схему вивчення демографічних процесів і запропонував методику її реалізації.

Метод «Шести капелюхів»

Населення світу дуже різноманітне,  як і наші емблеми – капелюхи, які лежать у вас на партах. Кожен колір капелюха, визначає вашу приналежність до певної групи, якій необхідно буде в ході уроку виконати завдання.

Група «Білі капелюхи» - отримали випереджувальні завдання і працюють з конретними фактами.

Група « Чорні капелюхи» - будуть визначати причини демографічних ситуацій в світі та в Україні.

Група «Зелені капелюхи» - будуть оброблювати статистичні дані.

Група «Жовті капелюхи» - працюють з картами «Населення світу», «Населення України»

Група «Червоні капелюхи» - аналізують демографічну політику в різних країнах світу та в Україні зокрема. І розроблюють фото колаж «Щаслива родина».

Група «Сині капелюхи» -  Роблять висновки про демографічну ситуацію в світі та в Україні  і прогнозують як зміниться кількість населення в майбутньому.  

     Розповідь учителя. 

1.Кількість населення на Землі

За оцінками ООН населення світу зараз  становить близько 7,6 млрд. осіб.

І воно продовжує  зростати. Але так було не завжди. Давайте подивимося цей фрагмент.

Завдання для групи «Зелені капелюхи»: Проаналізуйте відео фрагмент. Визначити як і на скільки змінилась кількість населення світу.(Причини збільшення)

Завдання для групи «Жовті капелюхи»:

А зараз я пропоную вам проглянути відео фрагмент № 2 і визначити країни – лідерів за кількістю населення та місце України серед країн світу по цьому показнику.

Розповідь вчителя.

      Населення України на початок 2020 р. становить 42,7 млн.осіб. За кількістю населення Україна посідає 32 місце у світі і шосте місце в Європі після Росії, Німеччини, Великої Британії, Італії, Франції.

Завдання для групи «Чорні капелюхи»:

-       Чому саме в XX столітті спостерігається різке збільшення населення? Давайте з’ясуємо, які причини впливають на зміни кількості населення в країні.

Завдання для групи « Зелені капелюхи»:

Проаналізувати статистичні дані «Зміна кількості населення в Україні за останні 100 років» (Мал.1.)

Мал.1. Зміна кількості населення в Україні за останні 100 років

- А що впливає на кількість населення будь якої країни?

2. Природний рух населення.

Розповідь вчителя.

Населення світу росте за рахунок відтворення.

Відтворення, або природний рух населення — це сукупність процесів народжуваності і смертності, які визначають масштаби природного приросту.

 (Формула    П.п.=Н-С)

Перший тип відтворення — низька народжуваність, смертність. Характерний для більшості країн Європи, Північної Америки (показують на карті  регіони для яких характерно другий тип відтворення).

Питання до класу

·                Як ви думаєте, чому в цих країнах низька народжуваність?

(пізні шлюби, не зареєстровані шлюби, велика кількість розлучень - в Росії 80%, Швеція 65%, США 50%. Сім'ї з початку влаштовують своє благополуччя: кар'єра, будинок, машини; тільки після діти)

Питання до класу

·                Як ви думаєте, чому в цих країнах низька смертність?

(державна політика створена так, що пенсіонери забезпечені матеріально, морально і т. п.)

Для другого  типу характерне  зменшення смертності,(в першу чергу дитячою, за рахунок використання досягнень медицини) при збереженні одночасно високої народжуваності. Це переважно країни Центральної і Східної Африки, Південної і Південно-Східної Азії.(показують на карті  регіони для яких характерно другий тип відтворення)

Питання до учнів

·                Як ви думаєте, чому в цих країнах висока народжуваність?

Це країни які розвиваються і належать до категорії найбідніших в цих країнах характерні ранні браки(з 12 років дівчата, з 14 років хлопчики), багатоженство,  великі сім'ї, релігійні погляди, заборона абортів, переважно сільське населення.

Питання до учнів

·                Як ви думаєте, чому в цих країнах висока смертність?

Низький рівень життя, низька якість медицини, вченості і т. п.

Отже, головними чинниками, що впливають на природний приріст населення, є кількість народжених і померлих.

На народжуваність впливають такі чинники:

·        соціально-економічний рівень розвитку країни;

·        санітарно-гігієнічні умови життя, у тому числі екологічні;

·        рівень медичного обслуговування;

·        становище жінки в суспільстві;

·            співвідношення кількості чоловіків і жінок;

·        релігія;

·        традиції даної держави;

·        війни;

·        кількість міських і сільських мешканців.

(Учні записують до зошита чинники, що впливають на народжуваність).

Група « Чорні капелюхи» - будуть визначати причини демографічних ситуацій в світі та в Україні.

В Україні відзначається низький рівень народжуваності (нижче, ніж у середньому в Європі). За останній час  він зменшився на 25,6%. Головні причини цього явища – соціальна криза, падіння рівня життя, дорожнеча утримання дітей, невпевненість у завтрашньому дні, екологічна ситуація, події в АТО.

Найнижчий рівень народжуваності у Донецькій, Чернігівській, Харківських областях, найвищий – у Закарпатській, Рівненській, Івано-Франківській (Показати на контурній карті України)

Депопуляція населення відбувається тоді, коли відсутнє заміщення поколінь, тобто відбувається інтенсивне зменшення кількості мешканців країни. Україна проводить демографічну політику на збільшення кількості народження. А, наприклад, Індія, Китай – на зменшення.

Завдання для групи «Червоні капелюхи» - проаналізуйте демографічну політику в різних країнах світу та в Україні зокрема.

Завдання для групи «Чорні капелюхи»- визначити причини демографічних ситуацій в світі та в Україні.

Демографічна ситуація, яка склалася в Україні, цілком обґрунтовано викликає стурбованість як владних структур, так і широких верств суспільства. Яка ж демографічна ситуація в Україні?

·      Скорочення кількості населення;

·      Зниження тривалості життя;

·      Стрімкий спад народжуваності;

·      Велика кількість людей виїжджає за кордон в пошуках кращих умов життя.

·      Конфлікт на Сході України (АТО)

Це ознаки демографічної кризи в Україні.

Опрацювання схеми зображеної на дошці (Мал.2.)

                 Мал.2. Види руху населення

Механічний приріст населення.

Поняття «міграція», «імміграція». З допомогою вчителя назвати причини міграції.

Міграція – переміщення людей.

Міграція

 

                    Внутрішня                                                     зовнішня

 

                                                                                 еміграція          імміграція

Причини міграції:політичні, релігійні, соціальні, економічні

3. Демографічна політика

·    Завдання для групи «Червоні капелюхи». Завдяки чому можна регулювати процес народжуваності? Наведіть приклади.

Демографічна політика - це система адміністративних, економічних, пропагандистських і інших заходів, за допомогою яких держава впливає на природний рух населення(передусім на народжуваність) у бажаному для себе напрямі.

Група «Сині капелюхи» -  Роблять висновки про демографічну ситуацію в світі та в Україні  і прогнозують як зміниться кількість населення в майбутньому.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Методичний прийом «Практичне питання»

Обчислення показників природного та механічного руху населення в різних регіонах України.

Задача 1

У Дніпропетровській області станом на 1 січня 2017 р. проживало 3230000осіб. Коефіцієнтприродного приросту становив — 5‰. Визначте, на скільки зміниться чисельність населенняобласті за рахунок цього показника.

Розв’язок:

3230000 - 1000

X- 5

X = 3230000 х 5:1000 = 16150

Населення Дніпропетровської областізменшиться на 16150людини.

Задача 2

У місті Кривому Розі в період з 1січня по 1 серпня 2017 р. народилася 3623дитина, померло 7061 людей. Обчисліть коефіцієнт природного приросту населення в місті. Станом на 1 січня 2017 р. в місті проживали 654964 осіб.

Розв’язок:

1)7061 - 3623 = 3436

2)654964 - 1000

         3436 - X

X = 3436  х 1000 : 654964 = 5,24‰.

Коефіцієнт природного приросту населення в Кривому Розі становить 5,24‰.

Методичний прийом «Проблемне питання»

- Який показник необхідно враховувати, обчислюючи зміну чи­сельності населення країни або регіону?

-Назвіть найбільш дієві, на вашу думку, заходи у проведенні демографічної політики в Україні.

 

 

 

 

Завдання;

Опрацювати параграф 43 сторінки 203-208

Дати письмову відповідь на запитання!

Як визначають кількість населення на певній території?

Назвіть основні чинники що впливають на кількість населення?

Як змінюється кількість населення України на сучасному етапі? Поясніть чому.

Що таке демографічна політика? Яку демографічну політику вводять різні країни на сучасному етапі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 П’ятниця 09.04.2021, урок № 21

Тема уроку: «Кількість і зміна населення в світі та Україні.

Чинники, що впливають на кількість населення. Дослідження п. Чубинського»

Мета уроку :

Знаннєвий компонент: формувати в учнів систему знань про кількість населення світу та України; навчити визначати показники народжуваності, смертності, природного руху населення та їх вплив на зміну чисельності; аналізувати демографічні процеси в різних регіонах світу та України.

Діяльнісний компонент: формувати вміння робити висновки щодо демографічної ситуації у країні; охарактеризувати зміну кількості населення протягом ХХ-ХХІ ст.; розвивати уміння пра­цювати з картографічними, статистичними матеріалами, створювати та аналі­зувати графіки зміни кількості населення в часі. формувати уміння аналізувати статистичні дані; розвивати інтерес до предмета.

Ціннісний компонент:сприяти вихованню шанобливого ставлення до людського життя, виховувати свідомого громадянина України.

                                                Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання. Доброго дня шановні учні!

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Сьогоднішній урок я бажаю почати уривком вірша українського поета В.Симоненко «Ти знаєш, що ти – людина?»

Ти знаєш, що ти – людина? 

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина.

Мука твоя – єдина.

Очі твої – одні.

        Ми починаємо знайомство з особливою складовою нашої планети людством. Населення… За цим простим, маловиразним словом криються долі багатьох мільйонів людей, що жили тисячі років тому, живуть зараз і будуть жити в майбутньому в Україні. Людина – найбільше багатство кожної країни, вона є творцем матеріальних і духовних благ суспільства, від її таланту, працьовитості, освіченості, професіоналізму залежить процвітання держави.Сьогодні ви ді­знаєтесь про головні особливості народонаселення світу та України

 Оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів.

Тема нашого уроку «Кількість і зміна населення в світі та в Україні. Чинники,що впливають на кількість населення».

Метою нашого уроку є сформувати знання про кількість населення світу та України;  визначати показники народжуваності, смертності, природного руху населення та їх вплив на зміну чисельності; проаналізувати демографічні процеси в різних регіонах світу та України.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Демографія як наука (розповідь вчителя)

Розгадайте анаграму (ОЯДФАГМІРЕ)

-На дошці для вас запропонована слово, в якому переставлені букви. Це слово є назвою науки про населення. Давайте переставимо букви і вгадаємо назву цієї науки.

Так, це демографія - наука про закономірності відтворення населення; вивчає процеси народжуваності, смертності, шлюбності, освіченості, міграції, зайня­тості, віковий та статевий склад населення.

Подивіться будь ласка в свої міні – конспекти і запишіть перед визначенням термін «демографія».

Інтерактивна вправа «Хто він?»

-Діти погляньте на портрет цього чоловіка. Це відома людина, яку знає більшість українців - Павло Платонович Чубинський.  А що вам відомо про нього?

-А ще він відомий, тим що займався вивченням кількості населення України, був одним із засновників географічного народознавства. Очолив експедицію географічного товариства, яка вивчала етнографію та статистику України.

Населення України також вивчав український географ Михайло Птуха.

Саме він є засновником Інституту демографії Академії Наук України, демограф, статистик та економіст. Розробив схему вивчення демографічних процесів і запропонував методику її реалізації.

Метод «Шести капелюхів»

Населення світу дуже різноманітне,  як і наші емблеми – капелюхи, які лежать у вас на партах. Кожен колір капелюха, визначає вашу приналежність до певної групи, якій необхідно буде в ході уроку виконати завдання.

Група «Білі капелюхи» - отримали випереджувальні завдання і працюють з конретними фактами.

Група « Чорні капелюхи» - будуть визначати причини демографічних ситуацій в світі та в Україні.

Група «Зелені капелюхи» - будуть оброблювати статистичні дані.

Група «Жовті капелюхи» - працюють з картами «Населення світу», «Населення України»

Група «Червоні капелюхи» - аналізують демографічну політику в різних країнах світу та в Україні зокрема. І розроблюють фото колаж «Щаслива родина».

Група «Сині капелюхи» -  Роблять висновки про демографічну ситуацію в світі та в Україні  і прогнозують як зміниться кількість населення в майбутньому.  

     Розповідь учителя. 

1.Кількість населення на Землі

За оцінками ООН населення світу зараз  становить близько 7,6 млрд. осіб.

І воно продовжує  зростати. Але так було не завжди. Давайте подивимося цей фрагмент.

Завдання для групи «Зелені капелюхи»: Проаналізуйте відео фрагмент. Визначити як і на скільки змінилась кількість населення світу.(Причини збільшення)

Завдання для групи «Жовті капелюхи»:

А зараз я пропоную вам проглянути відео фрагмент № 2 і визначити країни – лідерів за кількістю населення та місце України серед країн світу по цьому показнику.

Розповідь вчителя.

      Населення України на початок 2020 р. становить 42,7 млн.осіб. За кількістю населення Україна посідає 32 місце у світі і шосте місце в Європі після Росії, Німеччини, Великої Британії, Італії, Франції.

Завдання для групи «Чорні капелюхи»:

-       Чому саме в XX столітті спостерігається різке збільшення населення? Давайте з’ясуємо, які причини впливають на зміни кількості населення в країні.

Завдання для групи « Зелені капелюхи»:

Проаналізувати статистичні дані «Зміна кількості населення в Україні за останні 100 років» (Мал.1.)

Мал.1. Зміна кількості населення в Україні за останні 100 років

- А що впливає на кількість населення будь якої країни?

2. Природний рух населення.

Розповідь вчителя.

Населення світу росте за рахунок відтворення.

Відтворення, або природний рух населення — це сукупність процесів народжуваності і смертності, які визначають масштаби природного приросту.

 (Формула    П.п.=Н-С)

Перший тип відтворення — низька народжуваність, смертність. Характерний для більшості країн Європи, Північної Америки (показують на карті  регіони для яких характерно другий тип відтворення).

Питання до класу

·                Як ви думаєте, чому в цих країнах низька народжуваність?

(пізні шлюби, не зареєстровані шлюби, велика кількість розлучень - в Росії 80%, Швеція 65%, США 50%. Сім'ї з початку влаштовують своє благополуччя: кар'єра, будинок, машини; тільки після діти)

Питання до класу

·                Як ви думаєте, чому в цих країнах низька смертність?

(державна політика створена так, що пенсіонери забезпечені матеріально, морально і т. п.)

Для другого  типу характерне  зменшення смертності,(в першу чергу дитячою, за рахунок використання досягнень медицини) при збереженні одночасно високої народжуваності. Це переважно країни Центральної і Східної Африки, Південної і Південно-Східної Азії.(показують на карті  регіони для яких характерно другий тип відтворення)

Питання до учнів

·                Як ви думаєте, чому в цих країнах висока народжуваність?

Це країни які розвиваються і належать до категорії найбідніших в цих країнах характерні ранні браки(з 12 років дівчата, з 14 років хлопчики), багатоженство,  великі сім'ї, релігійні погляди, заборона абортів, переважно сільське населення.

Питання до учнів

·                Як ви думаєте, чому в цих країнах висока смертність?

Низький рівень життя, низька якість медицини, вченості і т. п.

Отже, головними чинниками, що впливають на природний приріст населення, є кількість народжених і померлих.

На народжуваність впливають такі чинники:

·        соціально-економічний рівень розвитку країни;

·        санітарно-гігієнічні умови життя, у тому числі екологічні;

·        рівень медичного обслуговування;

·        становище жінки в суспільстві;

·            співвідношення кількості чоловіків і жінок;

·        релігія;

·        традиції даної держави;

·        війни;

·        кількість міських і сільських мешканців.

(Учні записують до зошита чинники, що впливають на народжуваність).

Група « Чорні капелюхи» - будуть визначати причини демографічних ситуацій в світі та в Україні.

В Україні відзначається низький рівень народжуваності (нижче, ніж у середньому в Європі). За останній час  він зменшився на 25,6%. Головні причини цього явища – соціальна криза, падіння рівня життя, дорожнеча утримання дітей, невпевненість у завтрашньому дні, екологічна ситуація, події в АТО.

Найнижчий рівень народжуваності у Донецькій, Чернігівській, Харківських областях, найвищий – у Закарпатській, Рівненській, Івано-Франківській (Показати на контурній карті України)

Депопуляція населення відбувається тоді, коли відсутнє заміщення поколінь, тобто відбувається інтенсивне зменшення кількості мешканців країни. Україна проводить демографічну політику на збільшення кількості народження. А, наприклад, Індія, Китай – на зменшення.

Завдання для групи «Червоні капелюхи» - проаналізуйте демографічну політику в різних країнах світу та в Україні зокрема.

Завдання для групи «Чорні капелюхи»- визначити причини демографічних ситуацій в світі та в Україні.

Демографічна ситуація, яка склалася в Україні, цілком обґрунтовано викликає стурбованість як владних структур, так і широких верств суспільства. Яка ж демографічна ситуація в Україні?

·      Скорочення кількості населення;

·      Зниження тривалості життя;

·      Стрімкий спад народжуваності;

·      Велика кількість людей виїжджає за кордон в пошуках кращих умов життя.

·      Конфлікт на Сході України (АТО)

Це ознаки демографічної кризи в Україні.

Опрацювання схеми зображеної на дошці (Мал.2.)

                 Мал.2. Види руху населення

Механічний приріст населення.

Поняття «міграція», «імміграція». З допомогою вчителя назвати причини міграції.

Міграція – переміщення людей.

Міграція

 

                    Внутрішня                                                     зовнішня

 

                                                                                 еміграція          імміграція

Причини міграції:політичні, релігійні, соціальні, економічні

3. Демографічна політика

·    Завдання для групи «Червоні капелюхи». Завдяки чому можна регулювати процес народжуваності? Наведіть приклади.

Демографічна політика - це система адміністративних, економічних, пропагандистських і інших заходів, за допомогою яких держава впливає на природний рух населення(передусім на народжуваність) у бажаному для себе напрямі.

Група «Сині капелюхи» -  Роблять висновки про демографічну ситуацію в світі та в Україні  і прогнозують як зміниться кількість населення в майбутньому.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Методичний прийом «Практичне питання»

Обчислення показників природного та механічного руху населення в різних регіонах України.

Задача 1

У Дніпропетровській області станом на 1 січня 2017 р. проживало 3230000осіб. Коефіцієнтприродного приросту становив — 5‰. Визначте, на скільки зміниться чисельність населенняобласті за рахунок цього показника.

Розв’язок:

3230000 - 1000

X- 5

X = 3230000 х 5:1000 = 16150

Населення Дніпропетровської областізменшиться на 16150людини.

Задача 2

У місті Кривому Розі в період з 1січня по 1 серпня 2017 р. народилася 3623дитина, померло 7061 людей. Обчисліть коефіцієнт природного приросту населення в місті. Станом на 1 січня 2017 р. в місті проживали 654964 осіб.

Розв’язок:

1)7061 - 3623 = 3436

2)654964 - 1000

         3436 - X

X = 3436  х 1000 : 654964 = 5,24‰.

Коефіцієнт природного приросту населення в Кривому Розі становить 5,24‰.

Методичний прийом «Проблемне питання»

- Який показник необхідно враховувати, обчислюючи зміну чи­сельності населення країни або регіону?

-Назвіть найбільш дієві, на вашу думку, заходи у проведенні демографічної політики в Україні.

 

 

 

 

Завдання;

Опрацювати параграф 43 сторінки 203-208

Дати письмову відповідь на запитання!

Як визначають кількість населення на певній території?

Назвіть основні чинники що впливають на кількість населення?

Як змінюється кількість населення України на сучасному етапі? Поясніть чому.

Що таке демографічна політика? Яку демографічну політику вводять різні країни на сучасному етапі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Вівторок 13.04.2021, урок № 22

Тема уроку:«Механічний рух населення. Українська діаспора. Міграційна політика»

 

Мета: сформувати в учнів систему знань про причини і види міграцій; ви­значити основні напрямки міграційних потоків у світі та Україні; розкрити особливості  розселення українців у світі; продовжувати формувати навички роботи зі статистичними показниками, картами атласу та контурними картами; виховувати свідомого громадянина України,  повагу та почуття духовної єдності з українцями діаспори, толерантне ставлення до іммігрантів та тимчасово переміщених осіб на території України.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Привітання.  Налаштування  учнів на урок.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями.

1.   Як отримують відомості про чисельність населення?

2.   Що таке природний рух та природний приріст населення?

3.   Як змінювалися коефіцієнти народжуваності й смертності в Україні?

4.   Що таке статево-віковий склад населення і які його особливості в Україні?

5.   Які територіальні відмінності має демографічна ситуація в різних регіонах України?

6.   Чим зумовлене зменшення кількості населення в Україні, починаючи з 1990-х років?

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

        Людство постійно перебуває в русі. Причина переміщення давніх людей було насамперед добровільне чи вимушене освоєння незаселених територій. Останнє могло відбуватися через зміни клімату, умов ведення господарства, довгострокові військові конфлікти.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1.   Поняття «міграція»

Механічний рух — це переміщення людей через кордони регіону, яке пов'язано зі зміною їх місця проживання.

Проте механічний рух або міграція має глибші наслідки, ніж просто скорочення чи збільшення чисельності населення. У результаті переміщення змінюється також і структура населення на території як прибуття, так і вибуття мігрантів.

2.   Причини і види міграцій

Причини міграції можуть бути економічні, національні, політичні, екологічні тощо. Найбільш типовими причинами міграції є:

·   бажання кращих умов і якості життя;

·   можливість реалізації своїх професійних орієнтацій: отримання роботи в іншому місці проживання на кращих умовах оплати, за фахом і на омріяній посаді;

·    потреба в оновленні життя, визначеній культурі і знаннях;

·   зміни в регіональному розміщенні виробництва, його реструктуризації;

·   стан здоров'я і необхідність змін кліматичних умов;

·   сімейно-шлюбні відносини, об'єднання з близькими;

·    соціальні і етнічні конфлікти, війни;

·   трудові конфлікти і конфлікти в сім'ї;

·   випадкові обставини та інше.

Одні причини міграції мають груповий і масовий характер, інші — індивідуальний. Існують також причини типові і особливі, об'єктивні і суб'єктивні. Неоднакові причини міграції в різних регіонах, по-різному співвідносяться економічні і соціальні причини міграції.

Особливе місце серед причин міграції населення займає якість навколишнього середовища, яка є важливою умовою, що визначає якість життя і стан здоров'я людей. Численні дослідження підтверджують тісний кореляційний зв'язок захворюваності із забрудненням природного оточення і вплив останнього на територіальні переміщення населення.

Класифікація міграцій

1.   Залежно від перетину міграційними потоками адміністративно-територіальних кордонів – внутрішня та зовнішня.

2.   За причинами – економічні, політичні, релі­гійні, національні, екологічні тощо.

3.   За тривалістю – короткострокова та довгострокова.

4.   За термінами – сезонні, тимчасо­ві, постійні, або незворотні.

5.   За  масовістю – одиничні і масові.

6.   За  дальніс­тю – міжконтинентальні і внутрішньоконтинентальні.

7.   За напрямами – зовнішні і внутрішні.

8.   За мотивами – примусові та добровільні.

9.   За спосо­бами організації – організовані та неорганізовані.

10.       За правовим стату­сом – легальні і нелегальні.

Джерелом інформації про механічний рух населення є дані поточного обліку. Дані державної статистики дозволяють дослідити, з одного боку, міграційні процеси, а з іншого — сукупності мігрантів. Міграційні процеси кількісно характеризуються обсягом міграції, її інтенсивністю, розміром та напрямом міграційних потоків. До загальних абсолютних показників обсягу міграції належать: валова міграція та сальдо міграції.

Валова міграція (ВМ) є сумою чисельності прибулих (П) та вибулих (В) і характеризує обсяг міграційних потоків за рік.

ВМ = П + В

Сальдо міграції (СМ) характеризує зміну чисельності населення країни за рахунок механічного руху (різниця між кількістю іммігрантів та емігрантів)

СМ = І – Е

3.   Основні напрямки міграційних потоків у світі та в Україні

Сьогодні понад 230млн осіб проживають за межами країн свого народження, більшість з них – у розвинутих країнах Західної Європи, Північної Америки, в Австралії. Майже кожний сьомий мешканець цих регіонів народився поза їх межами. Це результат активних міграційних процесів, що зумовлені переважно соціально-економічними причинами.

Робота з підручником (ст.249), картою «Механічний рух населення світу» та контурними картами.

Завдання 1.  Визначити  напрями  основних  міграційних  потоків у світі та нанести їх на контурну карту.

Завдання 2. Назвіть  регіони України за обсягом прийнятих внутрішньопереміщених осіб, виокремивши групи з великою, середньою та малою їх кількістю.

Чималих масштабів набуває нелегальна міграція. Це спільна проблема для країн переселення мігрантів та транзитних країн. До них належить і Україна, через територію якої прямують до Європи численні мігранти з країн колишнього СРСР і Азії.

4.   Українська діаспора

Тривала еміграція українців сприяла формуванню української діаспори в багатьох країнах світу.

Діаспора – це розселення людей за межами своєї батьківщини.

За різними оцінками, кількість осіб українського походження, які проживають за межами України, становить від 10 до 20млн осіб.

Розрізняють східну (у країнах колишнього СРСР) та західну (у країнах Європи та Західної півкулі). У східній діаспорі проживає близько 5млн осіб (найбільше – в Росії, Казахстані, Молдові, Білорусі), у західній – майже стільки ж (найбільше – у США, Канаді, Бразилії).

Завдання 3. Позначити на контурній карті світу країни з численною українською діаспорою, виділивши різними кольорами західну та східну діаспору.

5.   Міграційна політика

Міграційна політика – це комплекс законодавчих, організаційних та економічних заходів, спрямованих на регулювання в’їзду в країну та виїзду з країни населення.

Політика держави в галузі міграції населення і трудових ресурсів включає два напрямки: імміграційний, що регулює прийняття іноземних громадян, та еміграційний, який регулює порядок виїзду громадян з країни і забезпечує захист прав емігрантів за кордоном.

В Україні поки що немає цілісної державної політики щодо іммігрантів, хоча її законодавче оформлення вкрай необхідне. Адже територія країни зазнає відчутного припливу іноземних громадян, у тому числі транзитних мігрантів, кількість яких з кожним роком зростає.

V. Закріплення одержаних знань та вмінь

Завдання 4. Визначте вид міграцій:

•     переселення африканських рабів до США в ХІХ ст.;

•      освоєння комсомольцями з України і Росії цілинних земель в Казахстані;

•      переселення «середняків» та «куркулів» у віддалені райони СРСР під час колективізації;

•      переселення кримських татар після Другої світової війни у від­далені райони;

•      в пошуках роботи і кращої долі з України виїхала велика кількість українців.

 VІ. Підсумок уроку

Ø Механічний рух населення – це різні за тривалістю переміщення населення між різними населеними пунктами, регіонами, державами.

Ø Міграції класифікують за різними ознаками.

Ø Постійні внутрішні міграції в Україні переважно відбуваються між населеними пунктами.

Ø Більшість емігрантів у перші роки української державності виїжджали з України до Російської Федерації, проте їх кількість поступово зменшувалась, а збільшувалась частка емігрантів, які виїжджали до високорозвинених країн світу.

Ø У результаті еміграційних процесів, а також переділів кордонів сформувалася українська діаспора.

 

 

 

 

 

 

 

Завдання;

Опрацювати параграф 44 сторінки 209-213

Дати письмову відповідь на запитання!

Наведіть приклади екологічної міграції на території України.

Установіть, до якого виду міграцій належить весняно-літня міграція в сільській місцевості.

Які демографічні наслідки має «село-місто»?

Запропонуйте заходи для поліпшення міграційної ситуації в країні.

На сторінці 212 «Висновки» і «Основні поняття і терміни» переписати в зошит.

 

П’ятниця 16.04.2021, урок № 23

Тема уроку: «Статево-віковий склад населення світу й України.»

 

Мета: формувати в учнів систему знань щодо статево-вікової структури населення України та світу; з'ясувати вплив демографічних процесів на тривалість життя населення; продовжувати формувати навички роботи зі статистичними показниками; виховувати повагу і толерантне ставлення до представників іншої статі, літніх людей.

 

ХІД УРОКУ

 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Методичний прийом «Позитив — негатив»

По варіантах учні записують у зошит позитивні (негативні) ознаки української трудової міграції (заробітчанства). Після проводять географічне аудіювання.

Україна — одна з найбільших країн-донорів робочої сили в Європі, де зовнішня трудова міграція стала об’єктивною реальністю сьогодення. Потоки заробітчанства сформувалися в умовах низької заробітної плати в зареєстрованому секторі економіки, підвищеного рівня безробіття та вимушеної неповної зайнятості, поширення бідності та високого рівня маєтного розшарування населення, значного розриву в рівнях оплати праці в Україні і зарубіжних країнах (особливо в перерахунку на іноземну валюту за офіційним курсом).

Навіть економічний підйом, що певний час тривав в Україні з 2000 р., так і не спричинив ні реального покращення умов життя широких верств населення, ні зростання попиту на робочу силу. Більшість показників соціально-економічного розвитку все ще далекі від європейських стандартів. Можливості працевлаштування на офіційному ринку праці України залишилися обмеженими, до того ж зайнятість у зареєстрованому секторі економіки держави не лише не гарантує добробуту, а часто не забезпечує й потреб відтворення робочої сили працівника.

Серед позитивних ознак трудової міграції насамперед слід назвати пом’якшення напруження на ринку праці та підвищення добробуту окремих прошарків населення. Крім того, наслідком тривалого перебування індивіда в країнах Заходу та Центральної Європи стає засвоєння ринкової свідомості, цінностей і норм цивілізованого суспільства. Водночас не може не непокоїти те, що громадяни України є зовсім незахищеними від сваволі роботодавців та посередників, багатьом мігрантам при цьому загрожує небезпека опинитися в нелюдських умовах існування та праці, реальною є загроза потрапити в тенета торговців людьми. Наші співгромадяни переважно займаються роботами, які мало сприяють підвищенню їхньої кваліфікації, набуттю навичок, потрібних для майбутньої продуктивної діяльності в Україні. А тривале перебування за межами держави спричиняє послаблення сімейних зв’язків, що негативно впливає на демографічну ситуацію.

 

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Заслуховування учнів з повідомленнями (презентаціями) «Українські символи за кордоном».

 

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Вік і стать — найголовніші чинники, що мають вплив на склад населення. Дані населення стосовно віку й статі затребувані практично в усіх сферах суспільного життя.

Приміром, дитина ще не з’явилась на світ, проте відомості щодо чисельності жінок різного віку й рівень народжуваності минулого року допоможуть досить чітко визначити, скільки буде новонароджених на певній території в певному році. їхня чисельність дозволяє оцінити на найближчу перспективу потреби в кількості місць (ліжок) для вагітних і породіль, лікарів-акушерів. Немовлятам та їхнім матерям потрібні не тільки медичні послуги, але й дитячі візочки, ліжечка, підгузки, дитяче харчування. Цією інформацією користуються фірми і підприємці, які займаються виробництвом та продажем товарів для немовлят. Ці дані потрібні для фонду соціального страхування для планування своїх витрат для виплати допомоги при народженні дитини.

Відомості про кількість дітей більш старшого віку необхідні для оцінки потреб у дошкільних навчальних закладах, лікарях- педіатрах, дитячій одежі та взутті, дитячих книжках та іграшках. Перелік сфер використання даних щодо кількості населення подальших вікових груп дуже великий. Це — школи та інші освітні заклади, армія, житлове будівництво, виробництво товарів, надання послуг, медична допомога, пенсійне забезпечення та багато- багато інших.

Формулювання теми уроку разом з учнями.

 

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Методичний прийом «Час підручника»

За допомогою підручника працюємо над визначеннями терміну «вікова структура населення», особливості в різних типах країн.

Методичний прийом «Географічний практикум»

Використовуючи розділ «Населення та міграція» сайту http://www.ukrstat.gov.ua/, обчислити кількість осіб у кожній з вікових груп 1990 і року, найближчому до поточного. Визначити віковий склад населення України (показники у % до всієї кількості населення країни).

Методичний прийом «Міні-дискусія»

Вплив демографічної ситуації на показники вікової структури населення. Пояснення демографічного процесу «старіння нації».

Методичний прийом «Робота з картками»

Використовуючи знання щодо відмінностей показників народжуваності і смертності в окремих регіонах (країнах) світу, визначте країну, групи країн або світу загалом, яким відповідають наступні показники вікового складу населення. Свій вибір обґрунтуйте.

 

Чад; світ загалом; розвинуті країни; країни; що розвиваються.

Країна, група країн, світ загалом	Менше 15 років, %	Більше 65 років, %
	26	8
	16	17
	28	6
	48	1

Відповідь. Правильна послідовність у табличці: світ загалом, розвинуті країни, країни, що розвиваються, Чад.

 

Методичний прийом «Час підручника»

За допомогою підручника працюємо над визначеннями терміну «статева структура населення».

Методичний прийом «Географічний практикум»

Використовуючи розділ «Населення та міграція» сайту http://www.ukrstat.gov.ua/, обчислити частки чоловіків і жінок у постійному населенні України у році, найближчому до поточного. Порівняйте показник статевої структури населення даного року з 1990-м роком.

Методичний прийом «Міні-дискусія»

Обговорення питання відмінностей у статевій структурі населення в різних країнах і регіонах світу під впливом прояву цих чинників.

Запитання. Чи має істотний вплив на статеву структуру населення стан демографічної ситуації? Чи чітко проявляється наступна залежність: демографічна криза → перевищення кількості жінок, демографічний вибух → перевищення кількості чоловіків?

Методичний прийом «Міні-дискусія» з теми «Рівень розвитку країни і очікувана тривалість життя населення: соціальний аспект»

 

Очікувана тривалість життя населення

(дані Population Reference Bureau. 2015 World Population Data Sheet)

Країни	Загальна	Чоловіки	Жінки
Лесото	44	43	46
ЦАР	50	48	52
Сінгапур	83	80	85
Швейцарія	83	81	85
Сан-Марино	87	84	89

 

Наскільки істотним для очікуваної тривалості життя є показники смертності серед немовлят (до 1 року), дитячої (до 5 років) і материнської (під час вагітності або 42 діб після її закінчення) смертності?

Графічне зображення розподілу населення за віком та за статтю, яке за формою візуально більш-менш нагадує піраміду. На такому графіку число людей кожної вікової категорії (або їх відсоток) зображено горизонтальною смугою у відповідному масштабі. Ці смуги розміщені одна над одною в порядку збільшення значень віку. Зліва зображують дані про кількість чоловіків, справа — жінок.

Практична робота № 12 «Аналіз статево-вікових пірамід України та окремих країн світу».

Завдання. Використовуючи статево-вікові піраміди Нігеру та Німеччини і не здійснюючи жодних вимірів та обчислень, дайте відповіді на такі запитання.

У У якій країні (Нігері або Німеччині) вища народжуваність, тривалість життя населення, більша частка людей працездатного віку, більша частка жінок?

V У кожній з країн визначте переважання статі (хлопчиків чи дівчаток) до 5 років. У якій з цих країн середня тривалість життя жінок вища, ніж у чоловіків?

 

Нігер 2014 р.

вікові групи населення в млн осіб

 

Німеччина 2014 р.

вікові групи населення в млн осіб

Використовуючи статево-вікові піраміди України за 2014 і 2045 рр. (друга — прогнозна), дайте відповіді на наступні запитання: на скільки відсотків зміниться прогнозована чисельність населення України 2014 р. порівняно з 2014 р.? Порівняйте частку дітей і підлітків до 15 р. в нашій країні 2014 і 2045 рр. На скільки тис. більше жінок, ніж чоловіків, було у віковій групі понад 80 років 2014 р.? Як зміниться зовнішній вигляд статево-вікової піраміди України із одночасним зростанням народжуваності і зменшенням смертності; зі зростанням трудової еміграції з України?

 

Україна 2014 р.

вікові групи населення в млн осіб

 

Україна 2015 р.

вікові групи населення в млн осіб

 

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Методичний прийом «Самостійна робота»

Учні складають чотири тестових завдання (з чотирьох варіантів — одна правильна відповідь) за матеріалами сьогоднішнього уроку.

 

VII. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Методичний прийом «Географічний мікрофон»

Який реальний захід (допомогу) ви би змогли організувати для тих, хто перебуває в будинку для літніх людей (І варіант), будинку дитини (II варіант)?

Статевий склад населення — це співвідношення кількості чоловіків і жінок, що залежить від біологічних, історичних і соціальних причин. Загалом у світі чоловіків трохи більше, ніж жінок. Серед країн, де переважає чоловіча половина населення, — Китай, Індія, Туреччина. Переважання чоловіків у цих країнах зумовлено історично несприятливим становищем жінок (ранні шлюби, численні й ранні народження дітей, особливості ментальності і т. п.) У світі з розвитком цивілізації існує загальна тенденція до зростання середньої тривалості життя, але серед країн цей показник істотно відрізняється.

 

 

 

Завдання;

Опрацювати параграф 45 сторінки 213-216

Дати письмову відповідь на запитання!

Чинники, що впливають на статевий та віковий склад населення

Яку інформацію можна отримати аналізуючи статево-вікову піраміду?

Назвіть чинники які впливають на тривалість життя в Україні

На сторінці 216 «Висновки» і «Основні поняття і терміни» переписати в зошит

Пригадати приказки або афоризми, у змісті яких акцентовано повагу до старших людей.

Приклади

- Поважай старих, бо й сам старим будеш.

- Слухай старих людей, то й чужого розуму наберешся, й свого не загубиш.

 

Вівторок 20.04.2021, урок № 24

Тема уроку: «Густота населення»

 

Мета: формувати в учнів систему знань про територіальні відмінності показника густоти населення у світі й Україні; з'ясувати вплив природних та демографічних чинників на цей показник; продовжувати формувати навички роботи зі статистичним матеріалом; стимулювати активну пізнавальну діяльність.

 

ХІД УРОКУ

 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання. Налаштування учнів на успіх через інтелектуальну розминку.

 

Методичний прийом «Міні-дискусія»

У Швеції середній вік вступу жінок у перший шлюб 2013 р. становив 33 роки, в Україні в 2011 р. — 24,1 років, в 1990 р. — 21,6 років. В окремих країнах світу, в Індії, зокрема, цей вік — помітно нижчий за 20 років. Які чинники, на вашу думку, визначають вік вступу жінок до шлюбу?

Методичний прийом «Моделювання ситуації»

Работа в парах. Проведення соціологічного опитування. Підготуйте анкету-опитування «Моє планування сім’ї» у вигляді п’яти запитань до своїх однокласників.

 

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Населення на нашій планеті розміщується дуже нерівномірно. Наявність питної води, близькість до моря, родючі ґрунти, сприятливі кліматичні умови та інші природні чинники визначали кількість розміщення населення в тому чи іншому регіоні світу. З розвитком цивілізації до них додаються соціальні, економічні, екологічні чинники. Простежити особливості розміщення населення дасть змогу показник густоти населення.

Земля, як планета людей, дуже різноманітна за умовами, сприятливими для проживання. Усім відомо, що є території, абсолютно не придатні для життя людини, а є місця, де населення проживає у вкрай тяжких умовах, пристосовуючи свій спосіб життя до цих умов. Наша Україна розташована в благодатних широтах, де гармонійно взаємодіють клімат, рельєф, ґрунти, різноманітний рослинний та тваринний світ, приваблюючи людей на ці території. Проте, в останні роки спостерігається ситуація, коли обезлюднюють українські села, а міста, які колись були «мільйонерами» за кількістю населення, давно втратили свій статус. Тож розберемося в проблематиці: від чого ж залежить сучасне розселення та які бувають населенні пункти, де людина могла б повноцінно жити.

 

§  «Місто — не коло на карті, це точка росту кристала цивілізації»

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Методичний прийом «Nota bene» (замітка на полях)

Густота (щільність) населення — ступінь населеності певної території; розраховується діленням наявного населення на площу території, країни загалом чи окремого регіону.

 

На розміщення (щільність) населення впливають історичний та природний чинники. Історичний виражений в історії заселення окремих територій — відкритті, колонізації та освоєнні нових земель. Найбільш яскраво проявилась дія цього фактору для Росії, Канади, СІНА, країн Африки, Латинської Америки, Австралії. Наслідки прояву природного чинника:

- Основна частина населення світу проживає на рівнинах, більше половини його — на низовинах, в горах — лише 8% населення світу.

- Більшість населення світу проживає в помірному і субтропічному кліматичних поясах. Менше всього заселені арктичні й тропічні пустелі, тайга, тундра й вологі екваторіальні ліси.

- Найвища щільність населення спостерігається в долинах великих річок (Інд, Ганг, Брахмапутра, Янцзи, Хуанхе, Ніл, Волга, Міссісіпі).

- Населення концентрується поблизу узбережжя морів і океанів.

- Родючі ґрунти сприяють розвитку землеробства й «притягують» населення.

Методичний прийом «Час підручника»

Визначте показник чисельності населення України на певну дату і площу країни.

Станом на 1 січня 2015 р. населення України разом з Кримом становило 42928,9 тис. + 1895,9 тис. = 44824,8 тис. Площа за даними Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру становить 603549 км2.

Середня густота населення — 74 особи/км2. На зазначену дату найвищі показники густоти населення були в Донецькій (162 особи/км2), Львівській (116 осіб/км2), Чернівецькій (112 осіб/км2), Дніпропетровській (103 особи/км2). Найнижчі — мали Чернігівська — 33 особи/км2, Херсонська — 38 осіб/км2.

Методичний прийом «Географічний практикум»

Використовуючи дані Укрстату, обчисліть, на скільки відсотків змінився показник густоти населення за останнє десятиліття для області, у якій ви проживаєте.

Обчисліть показник густоти населення Миколаївської області.

Обчисліть частку Чернівецької області до загальної площі країни, якщо станом на 1 січня 2015 р. густота населення становила 112 осіб/км2.

Обчисліть гіпотетичну чисельність населення України, якби показник щільності населення становив такий, як: а) в Бангладеш; б) в Австралії.

Методичний прийом «Географічне дослідження»

Визначення регіонів України з найбільшою і найменшою густотою населення. Заповніть таблицю.

 

Слід урахувати, що на зміни в розміщенні населення, загалом на демографічну ситуацію, істотний вплив мають військові дії в Донецькій і Луганській областях. Державна служба статистики постійно уточнює показники населення цих регіонів України.

 

§  У квітні 2008 року з доповіді Генерального секретаря ООН про моніторинг глобальної демографічної ситуації світ дізнався про те, що саме 2008 року вперше в історії людства кількість міського і сільського населення зрівнялася. Україна належить до 25 країн світу з найбільшою кількістю міського населення. Хоча площа міст на нашій планеті дорівнює лише 3 % поверхні суходолу, у містах живе понад 3,5 млрд. осіб.

 

Перегляньте відео «Вогні нічної Землі». Мережа фото і відео виконана астрономами NASA із запущеного ними в 2011 році супутника Suomi NPP:  https://espreso.tv/news/2017/04/14/nasa_pokazalo_novi_vrazhayuchi_foto_nichnoyi_zemli_z_kosmosu

-       Що, на вашу думку, зображено світлими плямами?

Первинними ланками розміщення населення є населені пункти. Вони є двох типів: міські та сільські. До міських належать міста і селища міського типу (містечка).

 

 «Nota bene». Опрацюйте відповідний текст параграфа та випишіть у зошит визначення понять «місто», «село», «селище міського типу».

§      Місто — це населений пункт, віднесений законодавством держави до категорії міста, тобто має юридичний статус міста. У світі немає його загальновизнаного визначення і критеріїв виділення. Зазвичай у містах, порівняно з сільськими поселеннями, більша чисельність і густота населення, переважно несільськогосподарська зайнятість населення, у забудові присутні багатоповерхівки. Найбільш поширеним критерієм є число жителів. Зазвичай мінімальний поріг людності — від 1 до 2,5 тис. У низці північних країн з низькою густотою населення (Ісландія) до міст відносять усі поселення з людністю понад 200 осіб. Прикладом країни з максимальними критеріями є Японія, у якій міста повинні мати чисельність населення, більшу за 50 тис. осіб.

§ Світове місто – це місто, яке вважається важливим елементом світової економічної системи, здійснює сильний політичний, економічний і культурний вплив на ключові регіони землі.

З метою виявлення топ-глобальних міст світу застосовують Глобальний індекс міст (Global Cities Index (GCI), за допомогою якого розглядають 84 міста і який вимірює, наскільки ці міста глобально задіяні в п’яти вимірах: ділова активність, людський капітал, інформаційний обмін, культурний досвід і політична участь.

ТОП-20 цього рейтингу (у балах) був таким: Нью-Йорк (61,7), Лондон (58,1), Париж (52,3), Токіо (47,2), Гонконг (41,3), Лос-Анджелес (38,0), Чикаго (36,8), Пекін (35,1), Сінгапур (34,3), Вашингтон (33,4), Брюссель (32,9), Сеул (32,6), Торонто (32,4), Сідней (32,3), Мадрид (31,8), Відень (30,3), Москва (29,5), Шанхай (29,4), Берлін (29,4), Буенос-Айрес (28,9).

 

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Методичний прийом «Географічний аукціон»

Учні складають завдання і обмінюють їх на правильні відповіді. За кожною партою учні один одному готують по два запитання згідно теми сьогоднішнього уроку. Один — стосовно території України, інший — всього світу. Далі їх оголошують та дають на них відповіді.

 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Самостійно визначте три країни (регіони) світу, для яких характерний високий (І варіант) і низький (II варіант) показник густоти населення.

Певний вплив на густоту населення мають природні чинники. Так, зокрема, висока лісистість, значна заболоченість, низька родючість ґрунтів, високогір’я, дефіцит прісної води, зони екологічної біди визначають зменшення щільності населення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання;

Опрацювати параграф 46 сторінки 218-220

Дати письмову відповідь на запитання!

Що таке розселення населення?Які чинники впливають на розселення людей на Землі?

Як визначають середню густору населення країни?

У яких природних зонах України найбільше населення?

Спрогнозуйте, як може змінитися густота населення в майбутньому?

 

П’ятниця 23.04.2021, урок № 25

Тема уроку: «Міські і сільські населені пункти України.»

Мета:

 навчальна: ввести поняття: міське і сільське населення, урбанізація, визначити типи населених пунктів. охарактеризувати територіальні відмінності в рівнях урбанізації різних регіонів України, назвати соціальні проблеми сільського населення, шляхи їх розв’язання;

 розвиваюча: розвивати в учнів вміння аналізувати тематичні карти, оцінювати соціальні проблеми села, розвивати образне і логічне мислення, вміння висловлювати думки;

 виховна :  виховувати в учнів розуміння їхньої причетності до процесів, що відбуваються у державі, виховувати географічну культуру та розширювати світогляд учнів.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Привітання учнів, характеристика присутності і обладнання.

ІІ. Актуалізація і корекція  опорних знань,  вмінь та навичок учнів

Гра «Вірю не Вірю»

1) Наука, що вивчає склад населення та закономірності його змін називається демографія (вірю)

2) кількість населення Землі на початок 2016 р. становила понад 7,3 млрд (вірю)

3) Підвищення показників смертності, при повільному зниженні народжуваності називають демографічним вибухом (не вірю)

4) еміграція в`їзд в країну (не вірю)

5) Статева структура населення — це співвідношення кількості чоловіків і жінок у загальній кількості населення. (вірю)

 

Географічний диктант

1)Найбільша за кількістю населення країна світу( Китай)

2) різниця між кількістю людей, які народилися  і тими, що померли (Природний приріст)

3) Переміщення населення через адміністративні чи державні кордони, пов’язані зі зміною місця проживання, назавжди чи на певний період (Міграції)

4) Частина народу, що перебуває за межами країни свого походження.(Діаспора)

5)Висока густота населення України (Західної України (у Львівській, Івано-Франківській)

6) Що є характерим для України: демографічний вибух чи «старіння нації»

7) Назвіть область України де додатній приріст Населення (Закрапатська)

8)Як розраховується  густота населення. (шляхом ділення показника кількості населення (Н) на площу території (П) (осіб/км2)

9) Найбільш густозаселеною країною Європи (Нідерланди)

10) Відносно компактна територія,на якій розташовані житлові будівлі з обслуговуючими їх мережами для забезпечення постійної життєдіяльності людей(Населений пункт)

 

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку.

-       На минулому уроці  ми розглянули розселення, його форми, з`ясували, що таке населений пункт, пригадали перші протоміста Трипільської культури та Стародавнього світу. Загальну характеристику міських поселень світу.

-       Давайте пригадаємо в яких населених пунктах розселяється населення. Правильно, міські та сільські поселення.

-       Сьогодні на уроці ми  з`ясуємо, які є Міські і сільські населені пункти України, як вони класифікуються, які процеси в них  відбуваються.

-       Усе населення країни проживає у населених пунктах — поселеннях. Усі поселення пов"язані між собою різноманітними зв"язками й разом складають систему розселення. Розселення населення неоднакове у різних регіонах країни. Це залежить від багатьох чинників: історичних подій минулого, виникнення та розміщення природних особливостей місцевості, виробництва та багатьох інших факторів.

-       Отже, тема сьогоднішнього уроку «Міські і сільські населені пункти України. Урбанізація, причини, що її зумовлюють»

ІV. Вивчення нового матеріалу

-       Починаємо з міського поселення

Прийом «Асоціація»

Місто - які у вас виникають асоціації?

Проблемне питання

-       Чим відрізняється міський населений пункт від сільського? (Кількість жителів, тип зайнятості: промисловість та сфера послуг – місто, сільське господарство – село)

Розповідь з елементами бесіди

-       Яка кількість жителів потрібна, щоб населений пункт отримав статус міста? (відповіді учнів)

Із 1924 р. містами в Україні стали називати населені пункти з населенням

10 тис. осіб і більше, а селищами міського типу — із населенням не менше

 3 тис. жителів (за умови, що більшість населення не зайнята в сільському господарстві). Такі критерії виділення міст і селищ міського типу збереглися в Україні й донині.

Отже, Місто — населений пункт, кількість населення якого складає не менш 10 тис. осіб і більша частина (не менш 80%) зайнята не в сільському господарстві.

 П’ять міст на заході України набули цей статус історично й зберігають його, незважаючи на те що кількість їх населення менше

2,5 тис. жителів. Найменшими містами України є Угнів Львівської області (налічує менше 1 тис. жителів), Берестечко Волинської області (1,7 тис. жителів), Герца Чернівецької області (2,1 тис. жителів). Узагалі в Україні на 2015 р. налічується 102 міста, які мають населення менше 10 тис. жителів. У більшості з них у радянські часи населення досягло 10 тис. жителів (і вони отримали статус міста)

-       Як ви гадаєте, чому зменшилось кількість населення?

 (внаслідок демографічної кризи наприкінці XX — на початку XXI ст. кількість жителів у них зменшилася.)

-       Які ви знаєте за кількістю населення міста поділяються на…? (малі, середні, великі, дуже великі і мільйонери)

 

Робота з підручником В Україні є Міста мільйонери за статистичними даними їх три (учні зачитують, показ на дошці і демонстрація фото міст-мільйонерів Київ (2,9 млн), Харків (1,45 млн), Одеса (1,02 млн)

-       Дуже великі міста (500 тис. — 1 млн жителів) Дніпро (993 тис.), Донецьк (950 тис.), Запоріжжя (766 тис.), Львів (729 тис.), Кривий Ріг (646 тис.)

     -      Середні міста (50—100 тис. жителів)  Бровари (99 тис.),

                Умань (87тис.), Мукачеве (85 тис.)

Малі міста, у тому числі: Міста з населенням 20—50 тис. жителів

Охтирка (49 тис.), Марганець (48 тис.), Трускавець (29 тис.)

                                         Міста з населенням 10—20 тис. жителів

Скадовськ (19 тис.), Старобільськ (18 тис.), Гребінка (11 тис.)

                                  Міста з населенням менше 10 тис. жителів Зіньків (9,9 тис.), Хотин (9,6 тис.), Моршин (6 тис.)

-       До групи яких міст за кількістю населення відноситься?

Кропивницький 229 тис. чол., Олександрія – 81тис. чол., Знам'янка -23тис

Жителі міст Прип’ять і Чорнобиль були евакуйовані внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. Тому офіційно ці міста вважаються безлюдними (хоча щодо Чорнобиля це не зовсім так).

В Україні у 2015 р. налічувалося 1345 міських поселень, із них 460 міст  та 885 селищ міського типу.

 

Розповідь з елементами бесіди

Міста класифікують також за переважаючими суспільними функціями:

- Які можуть бути міста, які функцію виконувати?

1) головний адміністративно-політичний, промисловий, науковий,

культурний центр, столиця держави — місто Київ;

2) багатофункціональні (центри областей);

3) промислові центри (Кривий Ріг, Маріуполь, Кременчук);

4) переважно одногалузеві промислові центри (Комсомольськ);

5) транспортні центри (Гребінка, Конотоп, Жмеринка, Козятин);

6) місцеві господарсько-організаційні центри (переважно райцентри, малі міста);

7) міста-курорти (Трускавець, Моршин, Миргород);

8) міста — туристичні центри, центри паломництва (Хотин, Новгород-Сіверський, Вилкове, Почаїв).

 

До селищ міського типу можуть бути віднесені населені пункти, розташовані при промислових підприємствах, залізничних вузлах, гідротехнічних спорудах, підприємствах із виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, а також населені пункти, на території яких розташовані вищі та

середні спеціальні навчальні заклади, науково-дослідні установи, санаторії та інші стаціонарні лікувальні й оздоровчі заклади, із кількістю населення понад 2 тис. жителів.

Отже, Селище міського типу — перехідна форма населеного пункту, кількість жителів якого становить не менше 3 тис. чоловік, за умови, що більшість населення (80 %) не займається сільським господарством.

Сільські поселення в Україні

 

Розповідь

Після скасування кріпацтва в Російській імперії в 1861 р., унаслідок швидкого розвитку промисловості в другій половині XIX ст.

почався період поступового скорочення кількості сільського населення у 1860 р. воно становило 93,6 %

  У наш час сільське населення по території країни розподіляється нерівномірно. Найбільша частка сільського населення проживає в західних і центральних областях України — 40—50 %, найменша — у східних і південних областях — 10—20 %.

В Україні на 2015 р. налічувалося 28 388 сільських населених пунктів.

Сільські поселення поділяють за кількістю людей у селах на малі — до 500, середні — 500—1000 і великі — понад 1000 жителів.

На людність і розміщення сільських поселень впливають природні умови території. Невеликі села переважають на півночі України, у Поліссі. Вони розташовані на підвищеннях місцевості (вододільних рівнинах), подалі від заболочених берегів річок.

 Села людністю 500—1000 і більше жителів переважають у лісостеповій і на півночі степової зони. Тут характерний долинно-яружний тип розселення. У долинах більш вологий мікроклімат, ближче до поверхні залягають ґрунтові води, що давало можливість копати криниці й створювати ставки.

Великі села на півдні України, у степовій зоні, на декілька кілометрів простягаються уздовж долин річок або балок. Південні села мають великі розміри та велику кількість жителів. Найбільше село України — Костянтинівка Запорізької області — налічує понад 12 тис. жителів.

  У гірських районах поширений гірсько-долинний тип розселення. Переважають села середніх розмірів. Села дуже витягнуті вздовж річок і струмків. Найдовше село в Україні — Микуличин у долині річки Прут (Івано-Франківська область) — має загальну протяжність 44 км.

За характером розселення сільські поселення поділяються:

 долинно-яружний тип розселення і гірсько-долинний тип розселення.

 

За формою сільське розселення поділяють на дисперсне (розсіяне) — окремі подвір’я-садиби (хутори) та дисперсно-групове (села).

 

Система сільського розселення в Україні змінюється стихійно.

 

 

Урбанізація

 

Розповідь

Станом на 01.01.2015 р. міське населення України становило 69,1 % від загальної кількості населення.

Протягом багатьох років в Україні відбувається ріст міст і міського населення. Цей процес називається урбанізацією.

Урбанізація — історичний  процес зростання міського населення, швидкий ріст міст, зростання ролі міст у розвитку суспільства.

  Рівень урбанізації – це частка городян у загальній кількості населення країни. Даний показник виражається у відсотках.

Таким чином, частка міського населення й кількість міст особливо активно зростали протягом XX ст. Найвищі темпи урбанізації спостерігалися у 60—70 рр. XX ст. Найбільш урбанізованими є індустріальні райони Донбасу і Придніпров’я (частка міського населення — до 90 %). Найменш урбанізованими є деякі західні області України: Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська, Тернопільська області.

 

Причини Урбанізації

Розповідь з елементами бесіди

 

1) перетворення сільських населених пунктів на міські (зрідка — побудови нових міст);

 2) міграції населення із сільських населених пунктів у міста (особливо великі: Надлишок робочої сили в сільській місцевості (аграрне перенаселення) обумовлений високою народжуваністю і природним приростом.

 Формування широких приміських зон навколо великих міст (субурбанізація). Субурбанізація має переваги (у так званій «котедж-

ній забудові», яка дозволяє людям відчувати себе ближчими до природи. процес зростання і розвитку приміської зони великих міст, унаслідок чого формуються міські агломерації.

Субурбанізація є подальшим етапом урбанізації. Характеризується вищими темпами збільшення кількості жителів приміських поселень і міст-супутників порівняно з містами — центрами агломерацій.

 

-       А зараз із випереджальним завданням-дослідженням про «Проблеми урбанізації» виступить…

 Рурбанізація поширення міського способу життя, пов’язаного зі зручностями проживання в міській будівлі, на сільську місцевість, тобто сприятливі умови проживання в міських поселеннях порівняно з сільськими. Рурбанізація (від англ. rural — сільський та урбанізація) — процес поширення міських форм і умов життя на сільську місцевість.

Рурбанізація може виражатися у міграції міського населення в сільські поселення, розвитку форм господарської діяльності, що характерні для міст, у тому числі промисловості, сфери обслуговування та ін. При цьому відбувається залучення сільських жителів до міської культури, крім цього сільські поселення стають функціональною складовою виробничо-територіальних систем, що формуються на базі великих міст.

Проблеми урбанізації.

Урбанізація неоднозначно діє на людське суспільство: з одного боку, місто надає людині ряд суспільно-економічних, соціально-побутових і культурних переваг, що позитивно позначається на його інтелектуальному розвитку, дає можливість для кращої реалізації професійних і творчих здібностей, з іншого

-       людина віддаляється від природи і попадає в середовище зі шкідливими впливами – забрудненим повітрям, шумом і вібрацією, обмеженою житлоплощею, ускладненою системою постачання, залежністю від транспорту, постійним змушеним спілкуванням з безліччю незнайомих людей – усе це несприятливо позначається на його фізичному і психічному здоров’ї.

Положення збільшується тим, що міста-гіганти розвивалися стихійно і, як правило, без обліку біологічних потреб і психологічних особливостей людини. Сучасне велике місто з його величезними прямокутними будинками зі скла і бетону, уздовж і поперек пересічений транспортними магістралями з нескінченним потоком автомобілів, що вивергають зі своїх надр задушливі вихлопні гази, обмеженими можливостями пішого пересування, безупинним шумом і нескінченою штовханиною придушує біологічну природу людини, позбавляє необхідного фізичного навантаження, гнітить його психіку. Утомлений житель міста, із властивої йому підвищеною дратівливістю, невмотивованою заклопотаністю, загальною млявістю, шукає звільнення від цього стану на лоні природи, у кіно, чи театрах, у телеекранів, у читанні чи літератури інших подібних заняттях, але це не дає бажаного результату. Утома накопичується і реалізується в порушенні тих чи інших функцій організму.

       Проблеми, зв’язані з урбанізацією, необхідно вирішувати не окремими приватними заходами, вишукуючи скоростиглі і малоефективні рішення, а розробивши комплекс взаємозалежних соціальних, екологічних, технічних і інших мір. В усіх випадках людина і навколишнє середовище повинні розглядатися як єдине ціле.

За урбанізацію	Проти урбанізації
·      У місті простіше знайти роботу, навчання, більше можливостей для спілкування та проведення дозвілля (театри, кінозали, музеї, клуби); ·      Краща якість медичного обслуговування; ·      Кращі побутові умови, комунікації	·      Екологічні проблеми в місті значно гірші, ніж у селі; ·      Міська метушня і надлишок спілкування впливають на психіку людей, ·      Природа заспокоює; ·      Міста є осередком злочинності; ·      Безробіття, жебрацтво

 

Соціальні проблеми сільського населення, шляхи їх розв’язання

У сільській місцевості України нагромадилось багато соціально-економічних проблем. Найгостріші серед них — безробіття та бідність, що зумовлюють трудову міграцію сільського населен­ня; занепад соціальної сфери; поглиблення демографічної кризи, обезлюднення та відмирання сіл. Це є наслідком як попередніх, так і новітніх негативних процесів і явищ, зокрема економічної кризи 90-х рр. XX ст. і прорахунків, допущених у процесі аграр­них трансформацій.

Більше третини сільських жителів працездатного віку є незайнятими, тобто не працюють як наймані особи, не ма­ють ніякої власної справи і не виробляють товарної продукції в особистих селянських господарствах. Рівень зареєстровано­го безробіття в сільській місцевості більш ніж удвічі вищий порівняно з міськими поселеннями і на відміну від останніх зростає. Велика кількість сільських жителів у найбільш ак­тивному віці в пошуках роботи виїжджає із сіл, у тому числі за кордон. Споживчі витрати сільського населення на 20 %, у тому числі грошові — в 1,8 разу менші, ніж міського. Більше 70 % споживчих витрат селян — це витрати на харчування, що є проявом бідності. Сукупні ресурси сільських домогосподарств більш як на третину формуються за рахунок грошових та на­туральних надходжень від особистих селянських господарств.

Не припиняється скорочення мережі закладів соціальної інфраструктури села (шкіл, дошкільних закладів освіти, клубів та будинків культури). Фактично не функціонує служба побуту, закриваються підприємства торгівлі, особливо в малих і відда­лених селах. Матеріальна база соціальної інфраструктури села фізично і морально зношена. Розширюється коло сіл, жителі яких не мають змоги отримувати найнеобхідніші послуги за місцем проживання.

За останні 15 років чисельність сільських жителів значно скоротилась. Це відбувається головним чином унаслідок де­популяції населення, яка щороку. Порівняно з 1990 р. рівень депопуляції на селі підвищився у 3 рази. Вікова структура сільського населення деформована: частка осіб працездатного віку менша, ніж серед міського населення.

Для розв’язання проблем села створено державну програму, основною метою якої є забезпечення в сільській місцевості спри­ятливого середовища для життя людей, а це у свою чергу буде запорукою ефективної роботи сільського господарства, сталого розвитку сільських населених пунктів.

Завдання програми:

• створення умов для продуктивної зайнятості сільських жите­лів на основі ефективного використання природно-ресурсного потенціалу села, стимулювання розвитку підприємництва, що забезпечить створення нових робочих місць та істотне збільшення доходів;

• заохочення молоді до роботи і проживання в сільських на­селених пунктах;

• формування соціальної інфраструктури, спроможної задо­вольняти різноманітні потреби сільського населення;

• запобігання занепаду сільських населених пунктів, розши­рення можливостей сільських громад у розв’язанні проблем життєдіяльності населення.

-       Із такими проявами урбанізації як агломерації(що існують в світі та Україні), мегаполіси, та явищами хибної урбанізації ми познайомимось детально на наступному уроці.

V Закріплення вивченого матеріалу

-       Чим відрізняється місто від села?

-       Показати на карті міста-мільйоники в Україні?

-       Визначіть до яких сільських поселень за кількістю населення відноситься с.Трепівка з кількістю 1302 чоловік?

-       За Характером розселення Трепівку відносять до долинно-яружний тип розселення

-       За формою розселення? дисперсно-групове

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання;

Опрацювати параграф 47  сторінки 221-225

Дати письмову відповідь на запитання!

Що таке система розселення? Які чинники впливають на її формування?

Назвіть типи міських поселень. Які функції вони виконують?

Порівняйте сільський і міський спосіб життя за такими показниками, як: житлові умови, характер та умови праці,ритм життя, спілкування, ставлення доприроди, відпочинок.

Що таке урбанізація?

 

Вівторок 26.04.2021, урок № 26

Тема уроку: «Урбанізація, причини, що її зумовлюють. Міські агломерації. Мегаполіси. Відмінності в рівнях і темпах урбанізації.»

 

Мета: пояснити учням процес урбанізації в сучасному світі, його протікання в різних країнах світу; визначити такі ознаки урбанізації, як субурбанізація, хибна урбанізація; з'ясувати особливості таких урбанізованих територій, як агломерація і мегалополіс; продовжувати формувати навички роботи із картографічним матеріалом; виховувати географічну культуру та розширювати світогляд учнів.

ХІД УРОКУ

 

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Фронтальне опитування за принципом «продовжити речення

- До міських населених пунктів належать ...

- Основними критеріями щодо виділення міських населених пунктів є...

- Найвища частка міських жителів спостерігається в ... областях України.

- До крупних міст нашої держави належать...

- До малих міст області, у якій я проживаю, належать...

- Найчисельнішими містами Європи в чітко визначених кордонах є...

- Основними проблемами сучасного сільського населення України є...

Заслуховування виступів учнів з повідомленням «Найменше місто України».

 

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Поки триває «мотиваційне слово» вчителя на заздалегідь заготовленому шаблоні, на дошці один учень креслить графік «Динаміка міського населення у світі». Використовують наступні дані:

 

 

Кількість міського населення у світі	Рік
1 млрд	1961
2 млрд	1986
3 млрд	2003
4 млрд	2018 (прогноз)

Роль міст в історії світової цивілізації надзвичайно важлива. Коли племена варварів зруйнували систему міського життя в Римській імперії, Європа надовго занурилася в натуральне господарство сільського типу. І лише з початком відродження міст у X ст. натуральна система господарювання поступово здавала свої позиції під натиском ринку і товарно-грошових відносин. Видатний мислитель, економіст XVIII ст. Адам Сміт, зазначав, що саме міста збільшували, впорядковували й концентрували попит, — у такий спосіб «розганяли» маховик економіки.

У другій половині XX і на початку XXI століть місто стає опорним каркасом розселення, сполучною ланкою, яка з’єднує регіональні, національні й міжнародні економіки в єдину глобальну систему. У містах концентруються величезні культурні цінності, саме вони відіграють роль ланцюга, що з’єднує минуле, сучасне і майбутнє. Кожне місто — це водночас мікромодель Всесвіту, локальна корпорація у просторі і часі, мікросвіт окремої людини.

Якщо вірити прогнозам, лише упродовж першої половини XXI ст. у світі з’явиться понад 500 нових міст-мільйонерів. Чи не випереджає бурхливий плин розвитку міст ступінь наукового осмислення їхнього впливу на людину? Як визначити розумні межі росту міст і як уникнути негативного впливу скупчення великих мас людей на якість їхнього життя і на довкілля?

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

1. Урбанізація, Ті ознаки. Показники урбанізації

Методичний прийом «Евристична бесіда»

- Пригадайте, як змінювалась чисельність населення світу упродовж XX — початку XXI ст. Погляньте на графік «Динаміка чисельності міського населення світу», накреслений на дошці. На вашу думку, швидшими темпами зростає чисельність населення світу загалом чи чисельність міського населення світу?

- Якщо 1950-2005 рр. середньорічний темп приросту населення світу загалом становив 1,71 %, то темп приросту міського населення — 2,65% щорічно.

Методичний прийом «Час підручника»

За текстом підручника опрацюйте визначення наукових термінів: «урбанізація», «субурбанізація», «хибна урбанізація».

Методичний прийом «Nota bene» (замітка на полях)

У вузькому сенсі під поняттям «урбанізація» розуміють показник частки міських жителів, що проживають у країні/регіоні. Тоді говорять про «рівень урбанізації».

Методичний прийом «Міні-дискусія»

Обговорення ознак (типів) урбанізації в різних за рівнем розвитку країн світу. Розвинуті країни: високий рівень, низькі темпи (чому?), субурбанізація. Країни, що розвиваються: переважно середній і низький рівні, переважно високі темпи окрім найбідніших країн світу, хибна урбанізація.

 

2. Агломерації. Мегалополіси

Однією з ознак урбанізації є «розповзання» міст, розширення їхньої території. Для сучасної урбанізації особливо характерний перехід від простих до групових форм міського розселення від звичайного «точкового» міста до міських агломерацій. Ядрами найбільших міських агломерацій стають переважно столиці, найважливіші промислові і портові центри.

Методичний прийом «Час підручника»

За текстом підручника опрацюйте визначення наукових термінів «агломерації», «мегалополіс».

Методичний прийом «Знайди пару»

Серед указаних агломерацій навести по кілька прикладів до кожного типу агломерацій:

- Моноцентричні

- Біцентричні

- Поліцентричні

Методичний прийом «Nota bene» (замітка на полях)

Термін походить від назви давньогрецького міста Мегалополь, яке виникло в результаті злиття понад 35 поселень. Як і у випадку із агломераціями, географи виділяють різну кількість мегалополісів та їхні межі. Більш-менш визначеними у світі є 6-7 мегалополісів, зокрема, три в США, два в Європі і один в Японії. У стадії формування — близько 20. Виділимо 7 мегалополісів.

Методичний прийом «Картографічний практикум»

Робота з картами світу (політичною і населення). Визначення меж мегалополісів, їх розміщення, агломерацій, які входять до них.

 

3. Міста світу

Термін «глобальне місто» був уведений американським соціологом і економістом Саскією Сассен 1991 року на противагу терміну «мегамісто».

Мегамісто — це місто величезних розмірів, глобальне ж місто — це місто, що має величезну владу або вплив.

О Методичний прийом «Nota bene» (замітка на полях)

Поняття «глобальне місто (світове місто)» означає місто, яке відчутно й прямо впливає на глобальні процеси, застосовуючи економічні, соціальні, культурні та/або політичні засоби. Сучасний розвиток світової економіки відводить таким містам новітню стратегічну роль. Глобальні міста мають більше спільного між собою, ніж з іншими містами у своїх країнах.

До головних ознак глобальних міст можна віднести:

- їх перетворення на центри управління та формування політики світової економіки, наприклад, Вашингтон;

- можливість таких міст виступати глобальними фінансовими центрами, центрами надання спеціалізованих послуг (юридичних, рекламних тощо), які більше за виробництво впливають на економічний розвиток, наприклад, Лондон; а також місцем розташування індустрії розваг, включаючи мистецтво, моду, телебачення, потужні медіаорганізації та телекомунікаційні компанії міжнародного значення, наприклад, той самий Лондон або Нью-Йорк;

- здатність приваблювати й розміщувати на своїй території штаб-квартири транснаціональних корпорацій, великих національних й іноземних компаній (наприклад, у Токіо зосереджено 17 із 100 провідних корпорацій, у Нью-Йорку — 11), а також більшість провідних неурядових і міжурядових організацій (Нью- Йорк).

З метою виявлення топ-глобальних міст світу застосовують Глобальний індекс міст (Global Cities Index (GCI), за допомогою якого розглядають 84 міста і який вимірює, наскільки ці міста глобально задіяні у п’яти вимірах: ділова активність, людський капітал, інформаційний обмін, культурний досвід і політична участь.

2015 р. ТОП-20 цього рейтингу був таким: Нью-Йорк (61,7), Лондон (58,1), Париж (52,3), Токіо (47,2), Гонконг (41,3), Лос-Анджелес (38,0), Чикаго (36,8), Пекін (35,1), Сінгапур (34,3), Вашингтон (33,4), Брюссель (32,9), Сеул (32,6), Торонто (32,4), Сідней (32,3), Мадрид (31,8), Відень (30,3), Москва (29,5), Шанхай (29,4), Берлін (29,4), Буенос-Айрес (28,9).

Методичний прийом «Картографічний практикум»

Користуючись різноманітними джерелами інформації, нанесіть на контурну карту згадані міста.

Методичний прийом «Віртуальна екскурсія»

Заздалегідь роздруковують контурну карту міста НьюгЙорк. Для цього використовують сторінку «Нью-Йорк» в українській «Вікіпедії» (зображення «Географія Нью-Йорка»). Розгляньте малюнок.

 

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Методичний прийом «Бесіда»

- Дайте наукове визначення поняття «урбанізація».

- Розкрийте основні ознаки сучасної урбанізації. З’ясуйте, у яких країнах розміщені найбільші агломерації та мегаполіси світу.

- Чому явище хибної урбанізації характерне для країн Латинської Америки?

 

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Почніть висловлення зі слів: «Мене здивувало, що...», «Мене вразило...», «Я не очікував, що...»

У сучасних умовах роль контрастів, спричинених природними умовами, знижується у зв’язку з індустріалізацією, впровадженням науково-технічного прогресу, щоразу більший вплив на розміщення населення мають соціально-економічні фактори. Одним з найважливіших соціально-економічних процесів, що відбуваються в країнах світу, є урбанізація — процес зосередження населення в містах і підвищення ролі міст в економічному житті.

 

 

 

 

 

Завдання;

Опрацювати параграф 48  сторінки 225-231

Дати письмову відповідь на запитання!

Дайте визначення поняття урбанізація. Охарактеризуйте три основні ознаки світового процесу урбанізації.

Назвіть основні чинники і передумови розвитку найбільших міст сучасності.

У чому різниця понять місто, агломерація, мегаполіс?

Що розуміють під терміном міський вибух?

 

П’ятниця 30.04.2021, урок № 27

Тема уроку: «Національний  та етнічний склад  населення.»

Мета: Сформувати  знання про  особливості  національного складу населення України; вміння  називати етнографічні групи українців та національні меншини; пояснювати причини строкатого національного складу населення України; показувати країни з найбільшими за чисельністю українськими діаспорами; продовжити формування навичок роботи з картами атласу та секторними і стовпчастими діаграмами; виховувати повагу до представників усіх народів, що проживають в Україні, почуття толерант­ності до етнічних меншин та представників усіх релігійних напрямів, представлених в Україні; зміцнювати внутрішню самосвідомість, розуміння мирного співіснування народів в незалежній, єдиній Україні.

                      Хід урока.

І. Організаційний момент.

I. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.

Існує кілька теорій походження українців. Раніше в нашій країні загальноприйнятою була теорія спільного походження (від єдиного кореня), українців, білорусів і росіян від давньоруської народності після занепаду Київської Русі.

Існує слов'янська теорія, згідно з якою предками українців є ранні слов'яни (праслов'яни). Вони є також предками усіх слов'ян. Праслов'яни проживали у передгір'ях  Карпат, долинах Дністра, Західного Бугу ще у І тисячолітті до Христа і розселились вже у VI—VII ст., а звідти на південь, захід і схід. Східні слов'яни (уличі,дуліби, тиверці, поляни, древляни), що населяли Україну, займались землеробством і стали основою (етнічним субстратом) українського народу.Частина східних слов'ян переселилась на північ і змішалась із балтами (білоруський етнос), а частина — на північний схід і змішалась з угрофінськими і тюркськими племенами (росіяни).

В Україні також багато прихильників теорії, згідно з якою всі люди індоєвропейської мовної сім'ї походять із України.

Поширеною є також теорія давнього походження українців. За нею предками українців є трипільські племена, які населяли територію басейнів Дністра, Південного Бугу, пізніше — також Дніпра (3,5—2,0 тис. років до Христа). Ці племена під натиском кочівників зі сходу були частково відтиснуті на північ (Полісся), а на думку деяких вчених, вони асимілювались із цими племенами (кіммерійцями, скіфами, сарматами.

Етнічний склад населення України формувався впродовж тривалого історичного часу. Цей процес відбувався з різною інтенсивністю під впливом різних чинників (соціально- економічних, політичних, військових, релігійних та ін.).

Зараз у світі проживає близько 48 млн українців, з яких 37,5 млн – у своїй національній державі. З відродженням України виникла проблема творення нової української політичної нації з корінного етносу та представників інших національностей, що проживають на території держави.

Які нації та народи проживають на території нашої держави, яку частку серед них займають українці, ми дізнаємося сьогодні на уроці.

IIІ. Вивчення нового матеріалу.

1.Поняття про етнос. Нація як вища форма етносу.

Сучасна Україна — багатонаціональна держава, де прожи­вають більше 100 націй та народностей. Усі вони складають український народ.

-Робота з підручником: записати нові поняття в зошит.

Вивченням культури, побуту, походження та розселення на­родів займається етнографія (грец. ethnos — «народ», grapho — «пишу»).

В етнографії прийнято виділяти три стадії формування етносу: плем’я, народність, нація.

Етнос — це група людей, яка історично склалася на певній території і характеризується спільністю мови, культури, побуту, звичаїв, традицій, способу життя та самосвідомістю (тобто осо­бистим відчуттям «національної ідентичності», колективним усвідомленням своєї єдності та відмінності від інших).

Першою формою етносу, що історично формувалася, було плем’я. З часом між племенами виникали господарські та куль­турні зв’язки, що привело до змішування племен. Кровна спо­рідненість поступово замінялася територіальною спільністю про­живання. Так виникла народність. Вона складалася з близьких за походженням та мовою племен. Під час формування народностей мова одного з племен ставала спільною для всіх.

З часом спільні риси, такі, як мова, культура, єдність тери­торії, набувають стійкого характеру, народність перетворюється на націю.

Нація — це вища форма етносу. Приналежність людей до певної нації або народності отримала назву «національ­ність».

2. Формування національного складу населення України

-Охарактеризувати особливості географічного положення України- робота з картою.

Україна має унікальне географічне положення, тому здавна разом з корінним етносом — українцями — тут жили представ­ники інших народів. Вони створювали матеріальні багатства: будували міста, розорювали цілинні землі, втілювали в життя наукові проекти.

У багатонаціональних державах (до яких, безсумнівно, на­лежить і Україна) завжди в національному питанні присутні різновекторні процеси: з одного боку, злиття, певна асиміляція (приміром, за рахунок змішаних шлюбів, однакової системи освіти тощо) народів, а з іншого — зміцнення внутрішньої са­мосвідомості, гордість за належність до певної нації, почуття національної гідності.

 Корінною нацією є українці. Їхня частка в кількості населен­ня становить 77,8 %. Практично в усіх областях більша частина жителів — представники українського етносу (виняток становить Автономна Республіка Крим). Розміщення українців по областях нерівномірне: українці становлять більшу частку в складі насе­лення на заході і в центральних регіонах; у Донбасі, Криму та Одеській області — меншу.

Національний склад — співвідношення кількості осіб різних національностей, які проживають на території країни.

Робота в групах.

Повідомленя  1група

1) Українці — це одна зі східних гілок слов’янських народів. Українці мають багату матеріальну і духовну культуру. Мелодійна і виразна мова, що успадкувала всі особливості давньослов’янської, розвинулась і вдосконалилася протягом сторіч, українська писемність сформувалася на базі кирилиці. У духовній культурі українського народу провідне місце належить звичаям, обрядам, народній творчості, мистецтву, що своїми коренями сягають давніх часів. Значну роль у житті українців відіграє релігія. Виникнення Київської Русі привело до прийняття українцями християнства, яке й нині залишається найбільш поширеною релігією. Ментальність українців характеризується відсутністю агресивності (ніколи не зазіхали на землі інших народів), терпимістю до інших народів, працьовитістю, акуратністю, почуттям гумору.

2) група. Другою за кількістю населення національною групою є росіяни, які становлять понад 17 % населення. Росіяни разом з українцями в попередні століття освоювали східні і південно-східні райони країни. Наприкінці XVII ст. чверть жителів Слобожанщини були росіянами. У XX ст., в роки проведення політики індустріалізації в СРСР та в повоєнний період, коли високими темпами будувалися заводи, фабрики і шахти, виникла велика потреба в робочій силі. Вона реалізовувалася в основному за рахунок російського населення, тому за 1930–1959 рр. кількість росіян в Україні зросла у 2,1 разу (а українців майже не змінилася). Основними районами розміщення росіян є: південь України — Одеська (27 %), Запорізька (32 %) області, Крим (67 %); східні області: Дніпропетровська (24 %), Харківська (33 %), Луганська (45 %), Донецька (44 %); місто Київ (21 %).

 3)група. У роки між Першою і Другою світовими війнами на території України проживало близько 3 млн євреїв. Ще урядом царської Росії було організовано так звані смуги осілості євреїв. Це райони Правобережної України, а в XIX столітті в смуги осілості євреїв включено Чернігівську і Полтавську губернії. У межах цих смуг євреям заборонялося жити в селах і деяких великих містах. Високий відсоток єврейського населення був у маленьких містечках на захід від Дніпра («містечкові євреї»), а також в Одесі (36,5 % від загальної кількості населення міста), Чернівцях (33,5 %), Львові (31,9 %) і деяких інших містах. З 1930 по 1989 р. кількість євреїв зменшилася з 2,7 млн чоловік до 486 тис. Причини цього різні: геноцид під час окупації фашистів, евакуація під час війни, еміграція до Ізраїлю, Канади (у 1999 р. 16 тис. чоловік виїхало до Ізраїлю, а на початку 90-х рр. ця цифра становила 30–40 тис. чоловік на рік). Зараз 97 % євреїв живе у великих містах країни (Київ — 100 тис. чоловік, Одеса — приблизно 69 тис., Дніпропетровська область — приблизно 50 тис. чоловік).

4)група. З 60-х рр. XVIII ст. царська влада почала заселяти землі зруйнованої Запорозької Січі. Катерина II запросила німців з наданням їм пільгових умов для ведення сільського господарства. Перед Першою світовою війною налічувалося понад 1 тис. німецьких колоній (поселень). Вони були зосереджені на півдні України: Херсонська, Миколаївська, Одеська області, Крим, район Мелітополя. У 30-х роках налічувалося понад 500 тис. німців, у 1989 р. — 38 тис. Основна причина зменшення кількості — депортація на схід у передвоєнні і воєнні роки. У 1948 році заслання німців було оголошено вічним, у 1964 р. — обвинувачення в пособництві фашистам знято, але повертатися на Україну їм не дозволили.

5)група. Цілком природним є той факт, що на території України проживають етноси сусідніх держав. Кордон України багаторазово змінював свої обриси, у прикордонних районах населення практично завжди змішане. Так, 95 % угорців України проживає в Закарпатті, що межує з Угорщиною; болгари — у південних районах України (Одеська, Запорізька області). Багато молдаван в Одеській і Чернівецькій областях. Румуни компактно розселені в Чернівецькій і Закарпатській областях (після Першої світової війни Північна Буковина була частиною Румунії). Уздовж північних і західних кордонів України проживають поляки (найбільше — у Житомирській області). Полонізація західноукраїнських земель почалася з XIV ст., часом влада Польщі поширювалася до Дніпра. Як наслідок цих процесів на території України в 30-ті рр. проживало понад 2 млн поляків, нині — трохи більше 200 тис. Причини зменшення кількості поляків: депортація 1939–1941 рр., утрати під час окупації і внаслідок польсько-українських міжнаціональних конфліктів, обмін українсько-польським населенням у перші післявоєнні роки. Дещо не вписується у вищезазначену тенденцію розміщення білорусів, які проживають у південних і східних районах України, чимало на Донбасі (вони переїхали в післявоєнні роки на підприємства і шахти Донбасу).

3. Духовна культура народу- це комплекс найрізноманітніших життєвих уявлень, вірувань, обрядів, ідей, міфів, які сформувалися в ході історичного розвитку.

Релігія— одна з форм культури, світогляд, що полягає в поклонінні вищим силам, а також освяченні норм моралі.

Релігійний склад населення України:

-православні-50,8%, протестанти-24%, ислам- 1%, іудаїзм-0,6%, інші релігії-23,4%.

Державна мова-українська, кожна нація має свою мову спілкування.

Національний одяг різних народів-театралізоване дійство.

4. Українська діаспора та її географія

Розрізняють східну та західну українські діаспори. Майже дві третини східної діаспори складають українці, які проживають у Росії.

Найчисленніша західна українська діаспора — у США та Канаді.

Вагомим чинником консолідації різних гілок української нації стали Всесвітні Форуми українців.

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання;

Опрацювати параграф 49  сторінки 232-234

Дати письмову відповідь на запитання!

Що таке етнос?

Які форми етнічного утворення ви знаєте?

Назвіть найпоширеніші мовні сім’ї в світі?

Назвіть однонаціональні країни.